Українське вино втрачає прихильників
8% опитаних схиляються до вин з інших країн. Проте варто глянути на ті 15%, що зменшили споживання українського вина саме через невисоку якість. Найчастіше так роблять респонденти у віці до 45 років. Це ласа аудиторія з добрими статками.
Українські споживачі все ще люблять вітчизняне вино. Однак це не гарантує виноробам безтурботного майбутнього.
Останнім часом продажі вина почали істотно знижуватися. ЕП вирішила з'ясувати, в чому проблема.
Як відомо, у Києві останніми роками відкрилося чимало маркетів, де продаються імпортні вина.
Щоб догодити клієнтам, мережі пропонують великі обсяги французьких, італійських, іспанських, чилійських та австралійських напоїв.
Проте, Україна - не Київ. Про це свідчать дані опитування, проведеного компанією iVOX Ukraine для ЕП. Респондентам запропонували відповісти на запитання "Вина виробництва яких країн ви зазвичай п'єте?".
Найбільш популярними серед українських інтернет-користувачів виявилися вина українського, грузинського та молдавського виробництва. Більшість респондентів - 74% - віддають перевагу українським винам, 41% - грузинським, 32% - молдовським.
Є й інша красномовна статистика - вже від Держстату.
В чому ж протиріччя? Як з'ясувалося, проблема в спаді виробництва лише одного виду вин, який найчастіше звинувачують у низькій якості.
"Виробництво падає, бо знижуються обсяги випуску кріплених вин. Компанії приділяють більше уваги якості. Лояльність до місцевих вин висока, споживач так вихований. До того ж він не настільки багатий, щоб платити великі гроші за імпортні напої", - вважає директор Українського Інституту винограду та вина Ігор Ніколін.
Це підтверджують дані Держстату. Лише у 2011 році виробництво кріплених вин знизилося на 10 млн дал.
Виробництво вина, 2010-2011 роки, тис дал
Вид продукції | 2010 | 2011 |
Столові | 12 516,2 | 11 291,8 |
Десертні, кріплені | 15 340,9 | 5 388,2 |
Хоча ця цифра є приголомшливою, вона ще не означає, що вина і справді стали пити менше. Це питання не споживання, а "особливості" горілчаної акцизної політики.
Довгий час держава обкладала горілку вищим акцизом, ніж вино. Деякі виробники горілки почали "ховали" обсяги купівлі спирту, купуючи винну акцизну марку. Її мили так, щоб лишалися лише елементи захисту. Після цього на марці друкували "горілка". У 2011 році такі хитрощі втратили сенс: акцизи на горілку та вино були вирівняні.
Негатив
Зменшення тіньового обороту ще не свідчить, що справжнє українське вино переживає кращі часи. Обсяги виробництва столових вин теж впали. У 2011 році - більш ніж на 1 млн дал. Це зниження виробництва більшою мірою пов'язане не з якимось окремим видом вин, а з виробництвом взагалі.
"Це викликано високим рівнем конкуренції та браком вітчизняної або імпортованої сировини, що позначається на виробництві", - вважає директор аналітичного департаменту компанії Pro-Consulting Олександр Соколов.
На думку директора асоціації "Виноградарі и винороби України" Сергія Михальченка, зниження продажів вина є своєрідним соціальним індикатором.
"Для досягнення високого рівня виробництва та реалізації вина не достатньо лише високих споживчих уподобань. Коли покупець відчуває економічну нестабільність, не бачить впевненості у завтрашньому дні, виноробство не процвітатиме", - каже він.
На думку Михайлечка, з огляду на постійне погіршення економічної ситуації, в Україні постійно знижується споживання вина.
"Частина аудиторії відмовляється від вина на користь інших алкогольних напоїв. Інша частина зменшує витрати на вино або зовсім відмовляється від нього. Споживач повернеться до вина лише після покращення економічного стану", - зазначив він.
Втім, результати опитування лише частково підтверджують слова представника виноробів. На питання "Чи стали ви рідше купляти українські вина?" ствердно відповів 41% респондентів, але серед причин - далеко не лише економічні.
Незначною виявилася частка людей, які п'ють українське вино лише тому, що не можуть собі дозволити інше. Загалом в країні таких налічується 3,4%.
А ось інші фактори. 15% опитаних зменшили споживання українського вина саме через невисоку якість. Найбільша концентрація таких респондентів в центральних областях країни - 25,8% - та на півночі - 18,6%.
12% змінили свої переваги на користь інших алкогольних напоїв. 8% схиляються до вин інших країн-виробників і тільки 6% знизили споживання вина через погіршення фінансового стану.
До речі, інші виноробні країни систематично підкушують частку споживання на свою користь. Найбільш помітна ця тенденція в крупних містах, не лише в столиці.
Про те, що в Україні достатній вибір вин з інших країн, найбільше знають у Києві, де кількість таких респондентів найвища - 18,5%. Багато таких опитаних і в містах з населенням понад 500 тис осіб - 11,6%.
Напевно, таких споживачів набагато більше, ніж вказані 8%. Але гляньмо на ті 15%, що зменшили споживання українського вина саме через невисоку якість. Найчастіше так роблять респонденти у віці до 45 років. Це ласа аудиторія з добрими статками.
"В містах-мільйонниках, де рівень життя вищий, поступово підвищується культура споживання. Відповідно, населення починає споживати вина середнього цінового сегмента, де представлена продукція Іспанії та Південної Америки. Вони складають конкуренцію українським винам", - говорить Соколов.
Коли пляшка чилійського вина коштує 40-50 грн, вона вже конкурує з українськими напоями. "Імпорт набирає силу, і ми спостерігаємо це у великих містах. З часом ця тенденція пошириться і в регіонах", - стверджує аналітик.
Перелічені фактори ведуть до одного. За оцінками Українського інституту винограду та вина, у 2012 році виробництво вина впаде на 15-20% порівняно з 2011 роком.
Виробництво алкоголю в Україні, 2011 рік, тис дал
Як зазначають в асоціації "Виноградарі и винороби України", частка вин серед алкогольних напоїв, що споживаються в Україні, впродовж останніх років залишається незначною. Тому навіть повне падіння його споживання суттєво не позначиться на загальній картині, де першість належить пиву та горілці.
Трохи позитиву
Однак є регіони, де позиції українського виноробства традиційно міцні. Наприклад, 23,5% респондентів заявили, що в їхніх вподобаннях не відбулося змін. Найбільше таких людей у виноробних регіонах - на заході і півдні, а також на сході.
Ще однією групою підтримки можна вважати 22,3% тих, хто зберігає лояльність до українського вина, але не цурається пробувати імпорт. Відданих експериментаторів найбільше у Києві та містах-мільйонниках.
Цілком очікуваним є своєрідний "інтернаціоналізм". Чим більшим стає дохід респондента, тим більше країн-виробників він вказує, відповідаючи на питання "Вино виробництва яких країн ви зазвичай п'єте?". Опитування також свідчить про більш високий рівень споживання вина цією групою респондентів.
"Заміну знаходять в дешевому імпорті. На полиці його можна знайти за 35 грн за пляшку, і частка імпорту зростає в середньому ціновому сегменті. Крім існуючої лояльності, споживач прагне спробувати щось нове. Зазвичай це вина Молдавії, Грузії, Чилі, Італії та Франції", - каже Ніколін.
* * *
Опитування проводилося за допомогою онлайн-платформи Socratos та спеціальної методології. Структура вибірки відповідає складу користувачів інтернету України за віком, статтю та регіоном проживання. Дослідження тривало сім днів. Опитано 1 тис респондентів.