Податківці вдруге напали на фондовий ринок

Податкова намагається ввести новий податок на фондовому ринку.

Робиться це під виглядом акцизу чи податку на "операції з відчуження цінних паперів і операції з деривативами".

Зокрема, у вівторок Верховна рада обговорить податкові ініціативи уряду, викладені в законопроекті "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого удосконалення адміністрування податків і зборів".

Напевно, з наповненням державного бюджету дійсно великі проблеми. Як інакше пояснити те, що останнім часом податкова вже кілька разів пробувала створити нові джерела наповнення бюджету? Про одну таку спробу ЕП вже писала. Тоді податківці намагалися отримати мільярди додаткового податку на прибуток.

Для цього вони запропонували "не помічати" частину видатків на купівлю цінних паперів. Чи не вперше після "податкового майдану" торговці цінними паперами та банки повстали проти такої ініціативи, і податківці пообіцяли врегулювати проблему "сміттєвих паперів" у більш гармонійний спосіб.

Цей спосіб не змусив себе довго чекати. Згаданий вище законопроект пройшов крізь парламент на диво швидко. Він був отриманий Верховною радою лише 2 жовтня 2012 року, а на 16 жовтня, уже заплановане перше читання.

Швидкість просування пояснюється тим, що офіційним автором документа є прем'єр Микола Азаров, а пояснювальну записку писав міністр фінансів Юрій Колобов. Проте реальними авторами є податківці.

Цей законопроект присвячений не лише цінним паперам. Податківці намагаються узагальнити в одному нормативному акті регулювання багатьох сфер.

Наприклад, вони хочуть змінити ставки акцизного збору на тютюновому ринку. Це призведе до того, що виробники більш дорогих цигарок отримають переваги порівняно з виробниками "соціальних" марок. Можливо, така зміна акцизу навіть призведе до перерозподілу ринку тютюнових виробів.

Інша сфера регулювання закону стосується цінних паперів. Як пояснюють в Державній податковій службі, запропоновані норми дозволять збільшити відрахування до бюджету від ринку цінних паперів майже в 40 разів.

Яким чином

В Україні безліч "технічних" або "сміттєвих" цінних паперів. Вони не мають жодної цінності, оскільки зазвичай емітовані підприємствами, які є банкрутами або не ведуть ніякої діяльності. Такий собі Дрогобицький сільмаш (назва вигадана. - ЕП).

В нормальних умовах ці папери нікому не потрібні навіть задарма, але вони знайшли друге життя - завдяки операціям з оптимізації оподаткування. Їх неможливо зустріти на біржі, але вони користуються попитом на ринку.

Фото tsn.ua

Купуючи дорого та продаючи дешево або купуючи дешево та продаючи дорого, зацікавлені особи оптимізують оподаткування або переводять капітал з однієї точки в іншу. Купив тисячу акцій "Дрогобичсільмашу" за 100 грн, продав за 10 грн, і в потрібні руки перейшли 90 тис грн. І так далі.

Все це відбувається на так званому неорганізованому фондовому ринку. Хоча, звісно, далеко не всі позабіржові папери є "брудом". Відстежити це неможливо. В тисячі кутках України одночасно укладаються тисячі угод. Звітність за цими операціями збирається, в кращому випадку, наступного місяця.

Податкова вирішила діяти просто: шляхом фіскальних методів загнати на біржовий ринок якомога більше емітентів.

Результати повинні приголомшити навіть відвертих скептиків. За даними податківців, обсяг позабіржового ринку в 2011 році становив близько 2,2 трлн грн. Однак податків вони майже не приносять - зараз відрахування до бюджету від цієї категорії платників становлять 152 млн грн податку на прибуток.

Замаскований податок

Зміна механізму оподаткування податку на прибуток операцій з цінними паперами - ЦП - виглядає наступним чином. Вводиться розмежування: оподаткування операцій з ЦП, які перебувають в обігу на фондовій біржі (біржові), відрізняється від оподаткування ЦП, що обертаються поза організованим ринком ("позабіржові").

Якщо цінний папір не перебуває у біржовому реєстрі хоча б однієї з десяти фондових бірж України, його власника може очікувати неприємний сюрприз. Згідно із законопроектом, від суми будь-якої угоди з таким папером доведеться сплатити акцизний податок - 3%. Такий податок з'явиться вперше.

Включення ЦП до біржового реєстру дозволить проводити позабіржові угоди із сплатою акцизу в розмірі 0,1%. Якщо угода буде проведена на фондовій біржі, ставка податку стане нульовою, і торговець платитиме тільки податок на прибуток.

Отже, всі на біржу, товариші?

"Навіть введення нульової ставки податку на біржові операції не мінімізує всіх проблем. На жаль, в нашій країні не всі іноземні інвестори мають доступ до торгівлі на біржі. Крім того, за законодавством не всі ЦП можуть торгуватися на біржі", - зауважує голова правління "Української біржі" Олег Ткаченко.

Цей податок зашкодить акціонерам приватних закритих акціонерних товариств, а таких більшість. Ще у 2009 році в Україні було близько 33 тис акціонерних товариств. З них 11 тис були відкритими, акції яких могли вільно обертатися, і майже 22 тис - закритими. Всі ЗАТ перетворилися на приватні АТ.

Юрій Колобов. Фото begemot.dp.ua

Тож якщо хтось захоче купити частку в приватному АТ, йому доведеться сплатити акциз. Це, в першу чергу, торкнеться не інтернет-трейдерів, а власників великих бізнесів та професійних інвесторів, наприклад, інвестиційних фондів. Уявити собі Віктора Пінчука чи Ріната Ахметова, які сплачують ці гроші, непросто.

Крім того, недоцільним стане існування ринку похідних цінних паперів - так називають папери, які, по суті, є договорами купівлі-продажу реальних акцій, облігацій чи навіть товарів, наприклад зерна.

"Введення акцизного податку, запропонованого законопроектом, стане додатковим фінансовим навантаженням на продавців ЦП та учасників операцій з деривативами, які укладають угоди на позабіржовому ринку", - констатує керуючий директор інвестиційної компанії "Тройка діалог Україна" Артем Єршов.

Слово на користь податківців

Загалом податківці таки праві. Проблема "сміттєвих" цінних паперів дійсно існує. Вони справді використовуються для виведення капіталу, мінімізації оподаткування та інших подібних справ. Ці папери обертаються якраз на позабіржовому ринку.

"Ринок ЦП не відзначається прозорістю та сумлінною сплатою податків. Загальний об'єм договорів, виконаних торговцями 2011 року, сягнув 2,2 трлн грн. З них лише на 235 млрд грн було укладено договорів на організованому біржовому ринку.

Разом з тим, при таких великих оборотах оператори фондового ринку демонструють надвелику збитковість. За 2011 рік прибуток від торгівлі ЦП становив лише 119 млн грн, а збиток - 159 млрд грн", - наголошували податківці.

Отже, контролювати такі операції - розумно. Правду кажучи, цим мусить займатися Комісія з цінних паперів, яку очолює Дмитро Тевелєв. Дещо вдалося зробити, але до остаточної перемоги треба зробити ще дуже багато.

Так само очевидно, що обрані методи - нерозумні. Податківці виглядають не надто цивілізовано, коли намагаються одним рішенням поставити з ніг на голову ринок з річним оборотом 2 трлн грн. Це рішення - сплата 3% від суми операції - по суті означає заборону позабіржових операцій.

Та й, правду кажучи, навряд чи податківці це серйозно. Великий бізнес, на який спирається влада, не дозволить обкладати свої операції 3-відсотковим податком. Особливо через брак грошей у бюджеті чи проблему "технічних" паперів.

Дмитро Тевелєв. Фото investgazeta.net

Швидше за все, дії податківців виглядають як психологічна атака на ринок, щоб почати вирішувати цю проблему і зібрати трохи грошей напередодні виборів.

Масштаб явища

Фондовики вважають, що запроваджувати такий акциз можна, але не зараз, коли фондовий ринок є переважно небіржовим. Спочатку треба зробити так, щоб усі категорії інвесторів мали можливість вільного доступу до торгівлі на біржі. Також слід зняти законодавчі перепони щодо інструментів, в яких зацікавлений ринок.

"Через непродумані дії податкової буде знищено весь фінансовий сектор. Операції з ЦП - ефективний механізм розподілу фінансових ресурсів", - заявив гендиректор Української асоціації інвестиційного бізнесу - УАІБ - Андрій Рибальченко.

УАІБ представляє інтереси близько 340 компаній з управління активами фондів. На кожну таку компанію в середньому припадає 4,4 фонду. Отже, загалом - 1 500 фондів, які постійно купують та продають цінні папери. Акції, облігації та векселі в їх активах становлять 58% або 46,3 млрд грн.

Чому асоціація виступає проти податкового нововведення - зрозуміло. Рибальченко пояснив, що торговець цінними паперами на одній угоді заробляє в середньому 4-5 тис грн. Однак за новими підходами податкової йому доведеться заплатити акциз 400 тис грн. Ніхто за такими правилами не працюватиме.

Крім УАІБ, проти введення нових правових норм виступили Професійна асоціація реєстраторів та депозитаріїв, Ліга страхових організацій України та Асоціація "Український кредитно-банківський союз".

Вони надіслали голові Верховної ради Володимиру Литвину відкритого листа. Підписантів листа мало бути більше, але, як стверджують фінансисти у приватних бесідах, низка структур відмовилася від участі у цьому "проекті" через страх застосування жорстких санкцій з боку податкової.

Абсолютне зло

Крім введення нового податку, професійні учасники ринку - торговців цінними паперами - з введенням акцизного податку виконуватимуть функції податкового агента. Вони повинні будуть нараховувати та утримувати зазначений податок та подавати звітність фіскальним органам. Це те, проти чого завжди виступали банки.

Голова Державної податкової служби Олександр Клименко. Фото comments.ua

Мало того, що адміністрування - це навантаження на працівників. Податківці ще й переслідуватимуть агентів, якщо ті припустяться помилки. Їх вважатимуть співучасниками злочину з ухиляння, а це гарантована увага податкової міліції.

Відтак, щоб уникнути ризиків, частина нерезидентів переведе операції в депозитарні розписки, інша частина операцій, особливо з векселями, піде в тінь.

Крім того, незрозуміло, як вирішуватиметься питання оподаткування операцій з цінними паперами, які за законом не можуть обертатися на біржі. Йдеться про акції відкритих інвестиційних фондів, приватних акціонерних товариств та низьколіквідні ЦП, зокрема, облігації деяких муніципальних позик.

Іншим наслідком дій даного законопроекту може стати втеча інвесторів на ринки Польщі та Росії, де податкове законодавство більш ліберальне.

Загалом, вважають фондовики, новація зазнає фіаско. Неможливо буде поповнювати бюджет коштами за рахунок збитків на фінансовому ринку та агресивних фіскальних механізмів, що пригнічують розвиток небіржових ЦП.

"Намагання боротися не з причинами створення оптимізаційних схем, а з наслідками призведе до згортання будь-яких операцій з цінними паперами. В переважній більшості - з реальними угодами, спрямованими на концентрацію та володіння цінними паперами", - сказав ЕП голова однієї з брокерських компаній.

На його думку, зазначені норми перенесуть український фондовий ринок на іноземні фондові майданчики, а розрахунки - в офшорні зони. "Такі дії істотно наповнять український бюджет міфічними мільярдами, які з радістю будуть сплачувати українські фінансові посередники та корпорації", - зіронізував він.