Безнадійні борги Дмитра Святаша Частина 2

Фото Уніан

"Корпорація "АІС" з 2008 року називається "Корпорація "Співдружність Комп". У Господарському суді Харківської області лежить справа про банкрутство цієї "Співдружності". Вона ініційована "ВТБ Банком", і вже 12 вересня 2011 року було введено процедуру розпорядження майном боржника. Загальна цифра вимог кредиторів до неї вражаюча - більше 2 млрд грн.

(продовження матеріалу про поточну ситуацію, що склалась у бізнесі одного з найбільших українських автовиробників. Початок читайте тут)

Борги на сотні мільйонів

Заборгував, звісно, не Святаш персонально. Борги "висять" на кількох його структурах. Найбільші - на структурі, що продає автомобілі.

Власне, юридична особа "Корпорація "АІС" з 2008 року називається "Корпорація "Співдружність Комп".

У Господарському суді Харківської області лежить справа про банкрутство цієї "Співдружності". Вона ініційована "ВТБ Банком" у серпні 2011 року, і вже 12 вересня 2011 року було введено процедуру розпорядження майном боржника.

Як сказано у рішеннях суду, ВТБ почав процедуру банкрутства корпорації Святаша на тій підставі, що "безспірні вимоги кредитора до боржника становлять більш ніж триста мінімальних розмірів заробітних плат та не були задоволені боржником протягом більш ніж трьох місяців після встановленого для їх погашення строку".

5 березня 2012 року суд затвердив реєстр вимог кредиторів корпорації "Співдружність Комп". Загальна цифра вимог вражаюча - більше 2 млрд грн.

Серед кредиторів корпорації є навіть Шевченківська податкова Києва - вона вимагає 669 тис грн. Але це дрібниці. Наприклад, "ВТБ Банк" вимагає у корпорації Святаша 451 млн грн плюс 31 млн неустойки, Альфа-банк - 341 млн грн та 3 млн неустойки, Укрсиббанк - 68 млн грн і 6 млн грн. неустойки.

Окремо до реєстру внесли вимоги, забезпечені заставою майна боржника. Наприклад, вимоги Укрсиббанку становлять 672 млн грн, Сведбанку - 341 млн грн, ВТБ банку" - 286 млн грн.

Розпорядника майна корпорації зобов’язали провести збори кредиторів, де повинно бути прийнято рішення про відкриття процедури санації боржника, про відкриття ліквідаційної процедури чи про підписання мирової угоди.

Ще

Банкрутство "Співдружності Комп" - не єдина проблема бізнесу Святаша. Той самий Господарський суд Харківщини розглядає справу про банкрутство іншої фірми, яка входить до групи "АІС", - ТОВ "Інтер-Авто".

Зліва направо: Олександр Ярославський, Олег Дерипаска та Дмитро Святаш. Фото Главред

Ця фірма є офіційним дилером Mazda и Suzuki на півдні України. "Інтер-Авто" квартирує в Одесі і, крім самих автомобілів, також продає оригінальні запчастини та проводить гарантійне обслуговування.

Її банкрутство ініціював Альфа-банк. Борги "Інтер-Авто" не менш вражаючі - чотири кредитори вимагають від фірми Святаша 1 млрд 746 млн грн.

Зокрема, Укрсиббанк - 571 млн грн та 35 млн грн. неустойки, "ВТБ Банк" - 459 млн грн - забезпечені заставою, Альфа-банк - 321 млн грн та 31 млн грн. неустойки, Сведбанк - 319 млн грн плюс 7 млн грн. неустойки.

Крім того, серед серйозних боргів компаній, пов’язаних зі Святашем, варто назвати справу ТОВ "Авто-Холдинг". Щодо цієї фірми також триває процедура банкрутства. Укрсиббанку" ця фірма винна 547 млн грн, Альфа-банку - 351 млн грн.

КрАЗЗ

Чому Святаша відносять до автомобільного лобі?

Річ у тім, що напередодні кризи обсяги продажів машин були настільки великими, що компанії депутата навіть заробляли на обсягах, збираючи ВАЗи в Україні - на Кременчуцькому автозбиральному заводі - КрАЗЗ.

"Жигулі", умовно кажучи, ввозили в країну як комплектувальні. Потім до них прикручували колеса і отримували готові авто. Це набагато прибутковіше, бо митне оформлення частин автомобіля набагато дешевше, ніж авто в цілому.

Саме КрАЗЗ став одним з підприємств Святаша, що заборгувало банкам сотні мільйонів гривень. Ще у листопаді 2011 року Господарський суд Полтавської області визнав КрАЗЗ банкрутом за заявою Альфа-банку.

Найбільшими кредиторами цього підприємства були Сведбанк - борг 325 млн грн - іпотека - та сам ініціатор розгляду - борг 324 млн грн.

Як зазначалося у судових постановах, винесених у даній справі, призначений судом арбітражний керуючий КрАЗЗ встановив, що "підприємство тривалий час не працює, кошти відсутні, активів для погашення кредиторської заборгованості не достатньо".

Будівлі АІС у Києві

"Фінансових ресурсів для розширення діяльності немає, підприємство не здатне задовольнити всі кредиторські вимоги. Наявність ознак надкритичної неплатоспроможності відповідає фінансовому стану боржника, коли задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання його зобов'язань в повному обсязі перед іншими кредиторами", - сказано у документах.

Однак КрАЗЗ не погодився з цими твердженнями і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову про банкрутство. Представники заводу Святаша зазначили, що розпорядник майна не вивчав фінансовий стан КрАЗЗ.

Харківський апеляційний господарський суд зважив на аргументи заводу. На думку суддів, мав бути доведений факт неоплатності боржника, як того вимагає Господарський кодекс. Зокрема, на думку суду, засвідчення недостатності майна боржника вимагає оцінки активу боржника та перевірки його пасиву.

"Як вбачається з матеріалів справи, арбітражний керуючий не вжив відповідних заходів, передбачених законом з витребування необхідних для проведення аналізу фінансово-господарського стану боржника статистичних та податкових відомостей", - зазначили судді.

6 березня 2012 року апеляцію підприємства задовольнили, а постанову про банкрутство скасували.

Арешт нерухомості

Однак існує ще одна справа про банкрутство КрАЗЗ, ініційована Альфа-банком 11 жовтня 2011 року. 26 січня Господарський суд Полтавщини ввів процедуру розпорядження майном підприємства і визнав вимоги банку на 240 млн грн.

Банк стверджує, що у грудні 2008 року між заводом та фінустановою було укладено договір про відкриття кредитної лінії.

Для забезпечення виконання зобов'язань позичальника були укладені договори поруки. За боржника погодилися "підписатися" такі структури Святаша: "Корпорація "АІС" (тепер - "Співдружність Комп"), "Автосервіс-Т", "Інтер-Авто" та "Авто-Холдинг".

Фото most-kharkov.info

З тексту судового рішення у цій справі випливає, що задля забезпечення виконання зобов'язань перед банком також було укладено низку договорів іпотеки. Зокрема, предметом договорів були земельні ділянки в Алушті та Бориспільському районі Київщини, кілька квартир та будинків.

Преса писала, що власником заставлених квартир була дружина Святаша. Нібито деяка нерухомість Святашів була продана на аукціоні. "Вже пішли з молотка три нежитлові приміщення і шість квартир у Харкові, які належали дружині Святаша", - писала харківська агенція АТН.

Однак Альфа-банк стверджував, що загальна вартість майна, яким забезпечуються зобов'язання за кредитною угодою, становила 123 мільйони гривень, а банк вимагав 240 мільйонів. Суд доручив скласти реєстр вимог кредиторів КрАЗЗ. Чи складений він, поки невідомо. 

* * *

Якою буде доля боржників, та чи отримають банки свої гроші, можна лише міркувати. Сума ж боргів набагато більша, ніж коштують усі бізнеси Святаша і його партнера.

Імовірно, частина збитків буде компенсована за рахунок продажу нерухомості. Також можна припустити, що під час аудиту і процедури банкрутства будуть виявлені матеріали, які стануть підставою для порушення кримінальних справ.

"Економічна правда" звернулася за коментарем до усіх зацікавлених сторін.

Укрсиббанк і Сведбанк відмовилися коментувати справи компаній Святаша, пославшись на банківську таємницю. ВТБ та Альфа-банк теж не відповіли.

КРАсЗ. Фото autodealer.ua

Не відповів на запити і сам Святаш, хоча ЕП двічі зверталася до нього, та надіслала листи на персональну електронну адресу депутата і навіть на адресу прес-служби фракції "Партії регіонів" у парламенті.

ЕП чекає на реакцію всіх фігурантів статті і завжди готова оприлюднити їх точку зору.

Ситуація з автомобільною імперією Святаша не є чимось унікальним. Безнадійні кредити можна знайти майже у кожному великому банку України, причому мова часто йде про сотні мільйонів. Про це, зокрема, свідчить нещодавній конфлікт між структурами Ігоря Єремєєва та банком "Форум".

Відомі випадки, коли такі позики брали самі акціонери фінансових установ для виведення коштів (як це було з "Надра Банком" та "Родовід Банком"). Або ж менеджери банків за хабарі заплющували очі на неспроможність клієнта. Або самі клієнти вводили в оману менеджерів.

За інформацією ЕП, величезні кредити стали складовою успіху фінансово-промислових груп багатьох олігархів, і далеко не завжди позичені кошти повертаються. Тому ЕП буде і надалі розповідати про такі випадки.