IT-ринок потрапив до рук Семиноженка

В Україні посилюється боротьба за вплив на IT - галузь, яка стрімко розвивається і демонструє високу конкурентоздатність на світовому ринку.

24 травня картки народних депутатів перед черговою бійкою своїх власників через мовний законопроект прийняли закони "Про спеціальний податковий режим" та "Податковий експеримент" для IT-бізнесу.

Зокрема, у другому читанні були прийняті законопроекти №9744 та №8267. Перший передбачає спеціальний податковий режим для IT-компаній на десять років, другий - "податковий експеримент" на п'ять років для розробників програмного забезпечення.

Законопроекти написані низкою депутатів на чолі з нардепом Віктором Януковичем, який був одним з головних лобістів цих норм.

Зацікавленість молодшого сина президента "айтішниками" багатьох здивувала. В коментарі "Економічній правді" Янукович запевнив, що не має бізнесу в IT-галузі, як і не має стосунку до котроїсь з компаній.

Також до групи головних лобістів законів приписують прем’єра Миколу Азарова через його потребу все адмініструвати та соціального міністра Сергія Тігіпка.

Учасники ринку кажуть, що Тігіпко в цій історії лобіює інтерес свого соратника за вже неіснуючою партією "Сильна Україна", власника компанії "Октава-капітал" ("Дата груп" та "Інком") Олександра Кардакова.

Прямих фактів, які б підтверджували цю тезу, нема, але оскільки працювати за зарплату для українських політиків - а Тігіпко передусім бізнесмен-політик - вважається принизливим, то ця теорія має право на життя.

Незважаючи на інтерес верхівки Кабміну та депутатів, у цих законах зацікавлена і майже вся IT-галузь. В українських реаліях таке буває досить рідко.

Наразі річний обсяг IT-ринку України оцінюється 16 мільярдами гривень. При цьому, за різними підрахунками, в "тіні" перебуває 40-70% галузі.

"Ця цифра включає приховані трудові відносини й оформлення в штат на мінімальну зарплату", - каже депутат Янукович.

Проблема галузі в тому, що найбільшу статтю витрат IT-компаній становить зарплата, а вітчизняна база оподаткування трудових відносин "з’їдає" всю маржу.

Через це IT-компанії, не маючи можливості взяти програміста в штат, оформлюють трудові відносини з працівниками через СПД - фізосіб-підприємців. Через схеми з СПД працюють і малі, і великі компанії.

Від зниження ставки податку на доходи фізосіб з 15% до 5% автори законопроекту очкують, що IT-компанії відійдуть від цієї схеми роботи.

“Ми хочемо, щоб новий закон дав вирівняв економічні показники при роботі людини працює в штаті або СПД. Ми хочемо працювати чесно, але економічно не можемо", - сказав ЕП один з представників IT-галузі.

При цьому прогнозується збільшення доходів в бюджет, оскільки зарплати будуть виводитися з "тіні", а програмістам вже не доведеться відвідувати податкову.

Проте не все так безхмарно. Щоб отримати квиток від податкової в "рай", IT-компаніям доведеться пройти через посередників - Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації.

Гравці ринку побоюються, що включення в схему Держнауки створить передумови для корупції.

Очільник цього відомства Володимир Семиноженко стверджує, що "це все дурниці". За його словами, місія Держнауки - захищати "айтішників" від податкової.

Розглянемо детально кожен із законопроектів.

Що прийняли "кнопкодави"

Закон №9744 звільняє IT-підприємства від сплати податку на додану вартість на операції з постачання програмної продукції, знижує з 15% до 5% податок на доходи працівників даних компаній і з 21% до 5% - податок на прибуток підприємств з 2013 року по 2023 рік.

Перейти на пільгову систему оподаткування можуть лише наступні фірми.

Компанії, які видають програмне забезпечення, продають його або надають ліцензійні пакети програм та комп'ютерних ігор.

Компанії, що займаються комп'ютерним програмуванням, технічною підтримкою та адаптацією програм, написанням баз даних сайтів.

Консалтингові компанії, що надають послуги з питань інформатизації, планування та розробки комп'ютерних систем.

Підприємства, які керують комп'ютерними системами та обробляють дані своїх клієнтів.

Дата-центри та компанії, що надають послуги хмарових технологій, якщо вони працюють на власному програмному продукті.

З редакції законопроекту до другого читання з переліку пільговиків зникли портали та засоби масової інформації, які працюють в інтернеті, хостери та реєстратори доменних імен.

Щоб отримати право від податкової адміністрації працювати за "спеціальним режимом оподаткування", компанія знову ж таки повинна відповідати цілій низці критеріїв.

Компанія протягом чотирьох попередніх звітних кварталів отримувала не менше 70% доходів від перелічених вище видів діяльності.

Первісна вартість основних засобів компанії та нематеріальних активів перевищує 50 мінімальних зарплат.

У компанії нема податкового боргу.

Суд не приймав постанови про визнання боржника банкрутом.

Скористатися податковими пільгами зможуть і новоутворені IT-компанії. До них висуваються такі вимоги.

Пропрацювали не менше двох звітних кварталів до дня подання реєстраційної заявки в податкову.

Якщо новоствореній компанії вдалося отримати податкові пільги, то через два квартали після реєстрації її перевірять органи податкової - документальна позапланова виїзна перевірка.

У разі невідповідності цим критеріям компанія буде зобов'язана провести донарахування податків, а податківці анулюють свідоцтво про реєстрацію.

Компанія не вважається новоутвореною після набрання чинності цього закону шляхом реорганізації - злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення, а також приватизації та корпоратизації.

Щоб сплачувати протягом десяти років 5% податку на доходи працівників, 5% податку на прибуток і не платити ПДВ, підприємець повинен подати до податкової реєстраційну заяву, фінансову звітність, копії первинних документів, висновок Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації - Держнауки.

Документи повинні підтвердити, що фірма займається якимось з цих видів діяльності.

В інтерв’ю ЕП, яке вийде згодом, Семиноженко зізнався, що Держнауки буде встановлювати відповідність профілю компанії шляхом фізичних та документальних перевірок. А от які документи будуть перевіряти, чиновник не сказав.

Однак це ще не все. Після подання документів податкова протягом десяти робочих днів може провести позапланову перевірку компанії для з’ясування достовірності наданої інформації про компанію-претендента. Скоріше за все, перевірка відбудеться, якщо компанія не належить комусь з представників влади.

Реєстр "щасливчиків" буде вести податкова, і його можна буде побачити на її сайті.

Другий законопроект, №8267, встановлює розмір спеціального єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцстрахування для IT-бізнесу до 2017 року.

Зокрема, розмір єдиного соцвнеску для підприємств встановлено на рівні 36,76% - перший клас професійного ризику - від двох мінімальних зарплат, помножених на кількість найманих працівників компанії з урахуванням кількості відпрацьованих ними днів і сум винагороди фізособам за цивільно-правовими договорами.

В Україні розмір соцвнеску, залежно від розряду професійного ризику, становить 36,76-49,7%. В той же час єдиний соцвнесок для працівників IT-компаній становить 3,6% від двох мінімальних зарплат з урахуванням кількості відпрацьованих днів. Наразі в галузі соцвнесок становить 36,76% від зарплати співробітника.

Об'єктом отримання цієї податкової пільги є індустрія програмної продукції, тобто компанії, що пишуть комп'ютерні програми і підпадають під вимоги закону №9744. При проходженні у першому читанні він називався "Про економічний експеримент щодо створення сприятливих умов для розвитку індустрії програмної продукції".

До другого читання документ змінив назву: "Про державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції", а з тексту документа забрали слово "експеримент".

Мабуть, автори згадали, що це слово сприймається виборцями негативно з огляду на всі попередні експерименти, які влада вже провела над бізнесом. Крім того, перша редакція акту визначала, що це експеримент, а учасники будуть визначатися в затвердженому Кабміном порядку і вноситися до спеціального єдиного реєстру.

До другого читання ця норма зникла. Для компаній залишається незрозумілим, хто і за якими критеріями їх відбиратиме. Однак відомо, що збільшується роль Держнауки.

Ця установа розроблятиме форми державної підтримки та річний план відповідних заходів, погоджуючи їх з Кабміном. Також Держнауки спільно з іншими органами виконавчої влади та IT-компаніями формуватиме механізм взаємодії.

Зокрема, вони визначатимуть, у якій формі розробникам ПЗ подавати статистичну звітність, оцінюватимуть стан розвитку індустрії, визначатимуть функції та методи управління галуззю і виявлятимуть проблемні питання.

Однак найцікавіше, що Держнауки, нібито спільно з іншими органами та компаніями визначатиме потреби держави в оновленні програмного забезпечення. Тобто вони визначатимуть, в кого, скільки і за якою ціною купувати ПЗ за бюджетні кошти.

Ця норма закону створює передумови для включення "своїх" компаній в перелік "щасливчиків" з виконання державних підрядів. В розмові з виданням один з "айтішників" зазначив, що Держнауки надаються права регулятора галузі.

Семиноженко не згоден з таким твердженням. Він вважає, що регулятори потрібні на ринку природних монополій, а український ринок хай-тек висококонкурентний.

Чиновники створили чергову годівницю?

Як уже зазначалося, щоб отримати право на пільги від податкової, IT-компанії необхідно пройти через Держнауки, яка повинна видати "висновок відповідності".

В Європейській бізнес-асоціації, яка лобіювала інтереси двох десятків IT-компаній під час розробки законопроекту, вважають, що дозвіл працювати за пільговим режимом мусить видаватися лише за участю податкової і без залучення Держнауки.

В асоціації підкреслюють, що перевірка компаній держагентством або надання висновків щодо відповідності видів діяльності може привести до утворення корупційних схем, порушення принципів дерегуляції, створення нового розподілу повноважень між виконавчою владою і до затримки в отриманні статусу суб’єкта.

"Ми розуміємо участь Держнауки як корупційну схему. Років півтора тому люди з будинку Держнауки говорили: "Ми вас захистимо від неправочинних дій податкової". Ми відповідали: "Ми цього не потребуємо". Навіщо Держнауки потрібне? Податкова може і сама все зробити", - каже на засадах анонімності один з IT-бізнесменів.

Екс-віце-прем’єр Володимир Семиноженко, який зараз очолює Держнауки, в розмові з "Економічною правдою" відкинув можливість існування будь-яких корупційних схем.

"Відомство отримало функцію, яка дозволить йому вимагати від мене або від інших "айтішників" документ, на основі якого буде займатися правоустановленням. На підставі яких документів вони можуть встановлювати правочинність? Напевно, на підставі документів, на яких буде намальований Тарас Шевченко чи Леся Українка. Ось ці документи, напевно, вони мають на увазі", - обурюється учасник ринку.

За словами іншого співрозмовника, щоб отримати спеціальний режим оподаткування, на ринку має бути "єдине вікно".

"Повинно бути "одне вікно". Я туди відніс документи, і держава має мені сказати: так чи ні. Там, де виникає не "так або ні", а "ось тут донесіть ще одну довідку", з'являються корупційні схеми", - додав співрозмовник.

Семиноженко ж зазначає, що податкова не зможе кваліфіковано визначити профіль діяльності компанії при реєстрації, оскільки не має відповідних фахівців. Відтак, "виникне ситуація, коли все одно доведеться створювати дублюючий орган".

Довести чи спростувати корупційну складову алгоритму неможливо: реєстрація компаній ще не почалася, та й закон ще не підписано, хоча президент, скоріш за все, не гальмуватиме "синівські" акти. Тому ЕП пропонує IT-компаніям повідомляти про факти зловживань за адресою econompravda@gmail.com. Анонімність гарантується.

Депутат Янукович, який не знайшов часу зустрітися з ЕП, але погодився відповісти на питання письмово, вважає, що Держнауки відіграє у цій схемі одну з ключових ролей.

- Скільки в абсолютних показниках та у відсотках припадає податкових платежів на одну зароблену гривню IT-компанією?

- Ці показники є тільки у Державної податкової служби. Точний аналіз потенціалу ринку - одне із завдань законопроекту №9744. Я згоден, ця інформація повинна бути публічною, тому найближчим часом я направлю відповідний депутатський запит.

- Які втрати бюджету від набрання чинності прийнятих законопроектів про податкові пільги для IT? Який економічний ефект для цього ринку?

- Ні втрат, ні переможених немає. Виграють усі: і держава, і бізнес, і суспільство. У 2013-му, за перший рік роботи експерименту, надходження до бюджету збільшаться на 100 мільйонів гривень.

І надалі, з поступовим виходом компаній з "тіні", вони будуть тільки зростати. Мінімально за п’ять років розраховуємо отримати додатковий мільярд гривень до бюджету.

Я вважаю однією з ключових переваг нових податкових стимулів можливість зупинити відтік кадрів за кордон. Фахівці почнуть отримувати "білу" зарплату.

- В законопроекті №9644 широко перелічені види діяльності, на які поширюється дія документа. Провайдери, хостери та реєстратори доменних імен підпадають під дію цього закону?

- В останній редакції ці види діяльності були виключені з експерименту, бо вони працюють за іншою моделлю.

- Закон №9644 поширюється на розробників програмного забезпечення, що працюють за аутсорсингом? Як відомо, левова частка розробників програм та ігор працюють на іноземного замовника без права на авторство продукту.

- У тому числі. Але якщо компанія випускає власний продукт на внутрішньому або міжнародному ринку і підпадає під критерії, прописані в законі, у неї теж є право брати участь в експерименті. Дійсно, більшість компаній працює за аутсорсингом, і це обмежує потенціал індустрії.

- При проходженні законопроекту у першому читанні він називався "Про економічний експеримент щодо створення сприятливих умов для розвитку в Україні індустрії програмної продукції".

Перша редакція визначала, що це експеримент, а учасники будуть визначатися в затвердженому Кабміном порядку і вноситися до спеціального реєстру. До другого читання ця норма зникла. Хто і як відбиратиме компанії?

- Зараз учасники будуть визначатися за такою ж моделлю, буде створений єдиний реєстр. Ця норма перейшла із законопроекту №8267 в №9744. Для того, щоб стати учасником експерименту, компанія повинна отримати свідоцтво у податковій і висновок Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації.

Процедура не повинна зайняти більше 15 днів. Докладемо всіх зусиль, щоб бізнес отримував ці документи за принципом "єдиного вікна".

- Чому до другого читання документ змінив назву - "Про державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції".

- За рекомендацією учасників ринку. Вони стверджують, що так буде значно краще для роботи з інвесторами. Формулювання підкреслює стабільність норм.

- Виходячи з тексту, об'єктом отримання цієї податкової пільги є індустрія програмної продукції, тобто компанії, що пишуть комп'ютерні програми? Які більш точні критерії: лише виробники чи продавці-посередники?

- Не згоден у двох моментах.

По-перше, я б не називав це "пільгами", це нові базові податкові умови. Пільги потрібні слабким, до яких національна IT-індустрія не належить.

По-друге, податкові стимули отримали суб'єкти ринку - реальні компанії, які працюють у цьому секторі, а не індустрія в цілому. Стимулами будуть користуватися ті, хто відповідає критеріям, визначеним у законі.

- Яка роль в обох законопроектах відведена Державному агентству з питань науки, інновацій та інформатизації?

- Одна з ключових. Агентство буде направляти державну політику в галузі, розробляти річні плани розвитку. Хочу сказати, що агентство дуже допомогло нам у діалозі з Кабміном під час підготовки законопроектів.

- Ви віднедавна активно лобіюєте інтереси IT. Поясніть свою мотивацію.

- Як і ви, я хочу жити в сильній і багатій країні, а для цього потрібно не просто жалітися, як усе погано, а реально вирішувати проблеми, займати активну позицію.

Щоб національна IT-індустрія посіла лідируючі позиції на світових ринках, витримувала конкуренцію з такими гігантами, як Індія, Китай, США, необхідна ефективна державна політика у цій сфері. Закони, що були проголосовані вчора у Верховній раді, розроблялися саме з цією метою.

- Ви пов'язані якось з подібним бізнесом - частка в компанії, роялті?

- Ніяких зв'язків з IT-компаніями у мене нема. Є зацікавленість у розвитку національної індустрії в цілому.