Україна стає Росією

У вівторок в Санкт-Петербурзі вісім країн СНД підписали договір про зону вільної торгівлі. Підписи поставили прем'єр-міністри Росії, України, Білорусі, Казахстану, Киргизії, Вірменії, Молдови і Таджикистану.

Угода почне діяти з 1 січня 2012 року, якщо буде ратифікована парламентами.

Що цей документ дасть Україні? Ідея такого договору - зробити торгівлю безмитною. Проте всі товари все одно не вийде експортувати або імпортувати без усякої плати. Все залежить від того, які вилучення передбачає угода.

Підписуючи договір, прем'єр Микола Азаров назвав його недосконалим. Навіщо ж його було підписувати? Очевидно, глава українського уряду знайшов у документі більше позитивного, ніж негативного.

Такої ж думки дотримувався і екс-президент Віктор Ющенко, який хотів підписати договір, але через конфлікти з Москвою йому це не вдалося.

Ющенко бачив у цьому документі спрощення торгівлі з Росією і встановлення з нею теплих відносин. Євразійський союз ще не штовхав Україну в обійми Росії, не ставив хрест на євроінтеграції і створенні зони вільної торгівлі з ЄС. Як би виглядав договір при Ющенку - невідомо. При Вікторі Януковичі він виглядає так.

Почати слід з того, що Україні не вигідно. Багато аналітиків говорять, що Москва пішла на безпрецедентні поступки при створенні Євразійського союзу. При цьому ніхто цих поступок не назвав, якщо не вважати того, що після підписання договору робота із складання переліку безмитних товарів і послуг тільки починається.

Ющенко був категорично проти вилучень. Тепер вони будуть. Точніше - вже є: вільно торгувати не можна нафтою, газом, цукром і спиртом. Це поки чотири товари, про які стало відомо. Напевно, їх набагато більше. Можна припустити, що до списку вилучень увійшла зброя, не буде і нульових мит на труби.

Таким чином, назвати торгівлю вільною складно. Якщо газ і нафта не включені у вільну торгівлю, то про свободу говорити точно не варто.

Підприємства України, які споживають російський газ навіть з нульовим експортним митом, нічого не виграють від Євразійського союзу. Російський товар все одно буде дешевшим, бо тамтешні заводи споживають свій дешевший газ.

Прем'єр Росії Володимир Путін, пояснюючи наявність таких вилучень, сказав, що вони цікаві для бюджетів наших країн з точки зору фіскальної політики. "Це енергетика, металургія. Для них передбачені заходи митного регулювання та захисту", - сказав Путін і пообіцяв, що з часом вилучень буде менше.

Взагалі Євразійський союз не буде обмежений питаннями експортно-імпортного регулювання. За словами Путіна, договір незабаром буде містити широкий перелік питань: від митно-тарифної політики до міграційної і візової. Можна припускати, що, підписавши цей договір, Україна переможно рушила в бік російського впливу.

Чого і хотіла Росія. А чого хотів Євросоюз, з яким Україна веде важкі переговори про те саме - про зону вільної торгівлі?

Як не дивно, реакція ЄС виявилася більш ніж спокійною. Представництво ЄС в Україні заявило, що одна зона не суперечить іншій: "Зона вільної торгівлі з країнами СНД прямо не впливає на наші двосторонні відносини".

Така байдужість пояснюється тим, що ЗВТ, на відміну від Митного союзу, куди Росія наполегливо кличе Україну, не передбачає єдиної митної політики. Іншими словами, Україна поки не взяла на себе зобов'язання регулювати свої митні тарифи разом з Росією, Білоруссю і Казахстаном - це те, що ЄС точно не потрібно.

Тепер найголовніше, щоб Київ не пішов далі - не вступив у Митний союз. Однак Євразійський союз якраз і є сходинкою до нього і Єдиного економічного простору. Чи є ризик, що, підписавши договір про ЗВТ з країнами СНД, Україна піде далі? Є.

Все може початися з простої безмитної торгівлі. Потім вона може перерости в конгломерат країн, які погоджують свою митну політику щодо інших країн.

Тобто учасники Митного союзу не зможуть самостійно встановлювати тарифи у переговорах з Євросоюзом. Якщо ж після цього країни СНД зіллються в Єдиному економічному просторі, то на євроінтеграції точно можна буде ставити хрест.

Все йде до цього. Путін вже мріє не тільки про регулювання тарифів, а й візових режимів. Якщо це не чергова спроба створити політичний блок, то що це?

Однак 20 жовтня прийшли хороші новини з Брюсселя: Україна та ЄС погодили основні параметри торговельної частини угоди про асоціацію. Тепер відкрита дорога і до створення зони вільної торгівлі. За прогнозами європейських чиновників, це цілком може статися до кінця 2011 року.

У Києві вважають, що угода про ЗВТ може з'явитися раніше, ніж угода про асоціацію. Принаймні, в Адміністрації президента цей варіант розглядається як більш бажаний, бо асоціація - процес набагато складніший.

До того ж, Янукович заявив, що поки Україна "не помацає Митний союз", вступати до нього вона не поспішатиме. Втім, що він ще міг сказати - вступ до Митного союзу покладе край переговорам з ЄС.

Найцікавіше, що нема жодного розрахунку економічної вигоди від зони вільної торгівлі в рамках восьми країн СНД. Крім надій на збільшення товарообігу, нема нічого. У Росії, правда, вважають, що збільшення дешевого імпорту знизить інфляцію, але як це позначиться на зовнішньоторговельному сальдо? Загадка.

Тимчасом складність переговорів з Євросоюзом тим і пояснюється, що сторони прораховують вигоди. Зокрема, за даними "Економічної правди", в переговорах України з ЄС європейські чиновники заявили, що готові прийняти на свій ринок 80% української аграрної продукції - без мит, але, можливо, з квотами.

Відтак, не варто переоцінювати підписання угоди про зону вільної торгівлі з СНД. Наявність вилучень і клятви, що їх буде менше, нікого ні до чого не зобов'язують. Простіше кажучи, якщо зараз є митні збори, скажімо, з горілки, то це погано, якщо ж через кілька років їх не стане - добре. В цілому ж, ніхто нікому нічого не винен.

Однозначно - підписати договір про "зону восьми" Азарову було нескладно.