Іноземні банки оговтуються від стресу

Минулого тижня увага аналітиків була прикута до довгожданих результатів стрес-тестування 90 найбільших банків, проведених Європейським банківським регулятором European Banking Authority - EBA.

Цільовим показником став коефіцієнт основного капіталу першого порядку - core tier 1 capital ratio, який відображає здатність банку протистояти кризі.

Серед восьми банків, які не дотягнулися до мінімальної п'ятивідсоткової планки коефіцієнта стрес-тесту, два мають свої дочірні структури в Україні.

Австрійська група Volksbanken, представлена в Україні Фольксбанком, у разі реалізації негативного сценарію отримає критичне значення показника достатності основного капіталу першого порядку на рівні 4,5% і для компенсації даного ризику потребує негайних капітальних вливань - 160 мільйонів євро.

Другою фінансовою інституцією, якій не вдалося пройти стрес-тест, став холдинг грецького олігарха Спіро Лаціса EFG Eurobank Ergasias - 4,9%, який контролює в Україні розгалужену мережу банківських відділень "Універсал банку". Для досягнення необхідного мінімуму греки повинні поповнити капітал 58 мільйонами євро.

Крім того, 16 європейських кредитних установ показали результат між 5% і 6%. З цієї когорти в Україні присутні грецький Piraeus Bank, 5,3%, та кіпрський Marfin Popular Bank, 5,3%, які в 2006-2007 роках придбали вітчизняні банки-середняки.

Мами і дочки

Як засвідчила криза 2009 року, українські банки з іноземним капіталом навряд чи втримали б фінансову стійкість без фінансової допомоги материнських структур.

Серед десятків банків, які пережили тимчасову адміністрацію або перебувають у стані ліквідації, не було жодного з іноземним капіталом, якщо не враховувати псевдо-іноземний банк "Надра" з кіпрською пропискою.

Хоча іноземна приналежність банків за кризовий період стала неформальним показником надійності, фінансова стійкість материнських холдингів неоднорідна. Українські експерти радять вкладникам, окрім юрисдикції головного офісу, цікавитися звітністю або міжнародним рейтингом зарубіжних банків, представлених в Україні.

Напружена ситуація на фінансових ринках ЄС у світлі кризи суверенних боргів лише посилює невизначеність щодо долі іноземних банків в Україні. З цієї точки зору підсумки стрес-тестування дозволяють оцінити капіталізацію материнських структур.

Таблиця, складена на основі результатів стрес-тесту, підтверджує адекватність капіталу 20 материнських структур українських банків у разі реалізації негативного прогнозного сценарію від європейських фахівців ЕВА.

Результати стрес-тестування європейських банків*, липень 2011 року

Джерело: * - EBA, ** - АУБ, у євро переведено за офіційним курсом НБУ, 1 червня 2011 року, 1 євро - 11,4212 гривні, *** - НБУ, 1 квітня 2011 року.

Як видно з таблиці, найкраще капіталізованими виявилися материнські холдинги, до яких входять "ОТП банк", Кредобанк та "СЕБ банк". Найбільші банки як українського, так і європейського ринків зайняли середні позиції за достатністю капіталу першого порядку в умовах негативного розгортання економічних подій.

Ефект дежавю

На фондових майданчиках після оголошення результатів стрес-тестів переважали низхідні тренди. Зазвичай падали котування банків, які не пройшли стрес-тест, а також знижувалися в ціні акції кредитних установ із слабкими "приграничними" результатами 5-7% core tier 1 capital ratio.

Динаміка котирувань європейських банків до і після оголошення стрес-тесту

* EUROB.AT- Еurobank, TPEIR.AT - Bank of Piraeus, CBK.DE - Commerzbank

Джерело: YahooFinance

Представники ЕВА запевняють, що результати стрес-тестів виявилися кращими, ніж очікувалось, адже у першому кварталі банки проводили активні заходи для підвищення капіталізації на 50 мільярдів євро, що дозволило дванадцяти кредитним установам подолати п'ятивідсотковий бар'єр.

Крім того, європейські чиновники запевняють, що банки країн, які отримують фінансову допомогу від МВФ та ЄС, можуть менше турбуватися про фінансування, оскільки коштів на план порятунку повинно вистачити.

Багато аналітиків ставляться до оголошених результатів скептично, переживаючи ефект дежавю: 2010 року стрес-тести не зуміли спрогнозувати падіння ірландських банків, порятунок яких коштував 50 мільярдів євро.

Власники банків з низькими результатами вирішують проблеми по-своєму, часом - радикально. Австрійський Volksbank продає міжнародну частину холдингу Сбєрбанку Росії. Таким чином, російський банківський гігант отримає ще одну дочірню структуру в Україні та мережу установ у восьми інших країнах центрально-східної Європи.

Грецький Eurobank хоче продати дочірні відділення у Польщі. Розпродаж активів сприятиме списанню ризикових активів з консолідованого балансу холдингів, що укріпить їх фінансовий стан, зокрема, різко збільшиться core tier 1 capital ratio.

При цьому держави, де продаються "дочки", повинні самі відстоювати свої економічні інтереси. Уся відповідальність за ефект від приходу нових, можливо, більш ризикових власників, перекладається на плечі національних органів банківського нагляду та антимонопольні комітети, без дозволу яких такі угоди не відбуваються.

Сила шоку

Невизначеність майбутнього після стрес-тестів, які були покликані прояснити ситуацію, підсилюється шквалом критики на адресу експертів ЕВА з боку бізнесу.

Негативний прогноз, змодельований європейським регулятором, передбачав спад ВВП єврозони на 0,5% у 2011 році, обвал ринку акцій на 15% і втрати за суверенним боргом в торговому портфелі до погашення, що включає лиш незначну його частину.

Аналітики відзначають, що даний сценарій досить м'який, і він сповна не враховує усіх можливих наслідків від дефолту за суверенними боргами Греції, Італії та Іспанії.

Поки фахівці ЕВА рекомендували вісьмом слабким банкам знайти 3,5 мільярда євро на поповнення капіталу, аналітики Goldman Sachs Group очікували, що стрес-тест не пройде 15 банків з потребою 29 мільярдів євро капітальних вливань.

Рейтингова ж агенція S&P у власному стрес-тесті взагалі нарахувала 250 мільярдів євро додаткового капіталу, необхідного для виходу з найгіршої ситуації.

Критикують ЕВА і за нерівномірний принцип формування вибірки найбільших 90 банків, до яких потрапило 25 іспанських і лише чотири французьких.

Напередодні оголошення результатів відмовився брати участь у стрес-тесті його 91-й учасник - німецький банк Helaba. Він мотивував своє рішення дискримінаційною методологією. Європейські чиновники відмовилися включати до складу core tier 1 capital специфічний вид неголосуючого акціонерного капіталу, який за німецькою нормативно-правовою базою визнається частиною регуляторного капіталу.

Аналітики, які ще не втратили віру у стрес-тести, звертають увагу на відносні показники досліджуваних банків, а регуляторам пропонують підвищити повноваження щодо публікації результатів без узгодження з "піддослідними".

Зазирнути у кошик

Фінансова система Європи побудована таким чином, що незалежно від рівня точності стрес-тестів банківські групи з низькою капіталізацією будуть в добровільно-примусовому порядку її підвищувати. Тим паче, що нові вимоги "Базеля 3" передбачають мінімальну достатність капіталу на рівні 7% до 2019 року.

Для приведення фінансового стану до нормативних величин буде використано широкий арсенал заходів - від обмеження виплат дивідендів, делевириджу і додаткових емісій акцій до продажу високоризикованих активів, що може змінити структуру власників і на українському банківському ринку.

21 липня відбудеться екстрений антикризовий саміт для конкретизації дій з порятунку Греції та недопущення поширення кризи на інші країни Європи.

Українським вкладникам залишається стежити за подіями, диверсифікувати депозитні кошики і сподіватися, що частка дочірніх банків у європейських холдингових групах є настільки малою, що виведення капіталу їх не врятує, і вони зуміють втримати високу репутацію, сформовану під час глобальної кризи.