Влада провалює свій план реформ

Президент Віктор Янукович продовжує концентрувати владу у своїх руках. Наприкінці квітня адміністрація президента видала план дій для всіх гілок влади на 2011 рік.

Цей документ певною мірою унікальний, адже досі Кабмін писав власні програми. Чиновники спочатку узгоджували її у міністерствах та відомствах і затверджували на засіданні уряду, а потім виносили на розгляд парламенту.

Теперішній текст - справа рук не міністрів та прем'єра, а співробітників Адміністрації президента і глави держави. Власне, про те, що документ президентський, а не урядовий, свідчить його назва: "Національний план дій на 2011 рік щодо впровадження "Програми економічних реформ на 2010-2014 роки".

До того ж, текст підписаний не главою Кабміну, а керівником Адміністрації президента Сергієм Льовочкіним. Таким чином, після проведення адміністративної реформи вже президент доводить до уряду порядок дій і конкретні завдання для кожного міністра. Прем'єр Микола Азаров виконує роль своєрідного заворга.

За словами заступника глави Адміністрації президента Ірини Акімової, йдеться про план-графік проведення "різних заходів", пов'язаних з економічними реформами. "Це великий документ. Він містить понад 800 заходів з 21-го напрямку, які входять до програми економічних реформ", - заявила вона.

Документ визначає сфери відповідальності міністрів. Наприклад, наступний етап адміністративної реформи покладено на міністра юстиції Олександра Лавриновича. Віце-прем'єр, міністр соціальної політики Сергій Тігіпко вирішуватиме лише соціальні питання, а податковою і митною реформами опікуватимуться інші люди.

Чимала роль відводиться міністру аграрної політики Миколі Присяжнюку, який буде зайнятий земельною реформою. Деяким міністрам, судячи з планів, буде легше.

Так, Льовочкін не дав вказівок міністру з питань надзвичайних ситуацій Віктору Балозі. Всього кілька доручень отримав міністр екології Микола Злочевський. Небагато завдань у  віце-прем'єра Бориса Колеснікова.

Цікаво, що в переліку прізвищ, яким Льовочкін дає вказівки, - голова Київської адміністрації Олександр Попов.

Йому голова АП наказує внести на розгляд Кабміну проект щодо затвердження попереднього техніко-економічного обґрунтування національного проекту "Місто майбутнього" та визначити форми участі держави під час його реалізації.

Примітно, що багатьох урядовців затвердження щорічного плану дій застало зненацька - вони не мали можливості ні погодити, ні змінити його деталі. Більше того, деякі міністри, за даними джерел "ЕП", досі не знають про існування цього тексту.

Перелік завдань для Кабміну - джерело тем для опозиції та журналістів. Його зміст спершу радує насиченістю завдань, а після прочитання - розчаровує наївністю.

План дій, датований 27 квітня, в день затвердження вже був прострочений. Проект написали ще наприкінці 2010 року, на його узгодження в нетрях адміністрації пішло майже чотири місяці. В результаті квітневі плани "прокисли".

Якщо вірити плану, у квітні Кабмін вже скоротив кількість держпрограм, розробив та вніс на розгляд парламенту законопроект про державний та гарантований державою борг. Однак, за даними джерел, підсумкової версії проекту нема навіть у Мінфіні.

Є тільки "Середньострокова стратегія управління державним боргом на 2011-2013 роки", затверджена на засіданні уряду на початку березня.

Не з'явився у квітні і позначений у Національному плані законопроект щодо реформування спрощеної системи оподаткування. Та ж історія і з проектом закону "Про регулювання питань проблемних активів у банківській сфері".

Також у квітні повинен був відбутися тендер на закупівлю послуг фінансового посередника з метою розробки стратегії приватизації банків, рекапіталізованих державою під час кризи. Проте фінансового консультанта так і не обрано.

Не врегульоване у квітні й питання безнадійної заборгованості банків. За даними джерел "ЕП", проект положення Нацбанку про списання безнадійної заборгованості, як і раніше, знаходиться на узгодженні в Мінфіні.

Не з'явився в парламенті і законопроект "Про ринок землі". При цьому у документі не сказано, чи переносяться ці завдання на травень-червень 2011 року.

В цілому, порядок денний для уряду вельми амбіційний.

Крім розробки і внесення на розгляд парламенту до 15 вересня законопроекту про держбюджет-2012, за літо голова Контрольно-ревізійного управління Петро Андрєєв, міністр фінансів Федір Ярошенко і прем'єр зобов'язані написати законопроект про створення при міністерствах і відомствах служб внутрішнього аудиту.

У літніх планах Кабміну - поява довгоочікуваного законопроекту "Про реформування податкової служби", який передбачатиме скорочення чисельності податківців.

Велику ставку президент робить на главу НБУ Сергія Арбузова. Крім розробки програми приватизації рекапіталізованих банків - про початок приватизації мова не йде, - до кінця 2011 року він повинен підготувати кілька непростих законів, зокрема, проект "Про захист прав кредиторів і споживачів фінансових послуг".

Розпливчато в програмі дій прописана багатостраждальна пенсійна реформа. Приміром, остаточний дед-лайн щодо прийняття законопроекту №7455, на ухваленні якого наполягає МВФ, в плані не встановлений.

Пенсійною реформою займатиметься віце-прем'єр Сергій Тігіпко. Він також буде інвентаризувати соціальні пільги та писати законопроект щодо їх скорочення.

За осінь Тігіпку доведеться розробити проект закону щодо звільнення солідарної пенсійної системи від невластивих для неї видатків, зокрема, фінансування дострокових та пільгових пенсій за рахунок державного бюджету.

Національна програма передбачає, що друга половина 2011 року пройде під гаслом великої приватизації. До початку літа голові Фонду держмайна Олександру Рябченку доручено розробити та забезпечити прийняття закону, який скорочує перелік об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації.

У прострочених планах квітня президент ставив мету: на парламентському рівні затвердити програму приватизації і внести поправки до деяких законів про приватизацію, щоб забезпечити злагоджений процес продажу державних об'єктів.

Паралельно він хоче посилити статус Держагенства з управління корпоративними правами і тим самим - дати старт процесу ліквідації Фонду держмайна, який почнеться після завершення великої приватизації 2011-2012 років.

Кабмін і Верховна рада не готували Національну програму, проте зможуть вплинути на процес шляхом затягування підготовки, прийняття і виконання кількох сотень доручень президента, які містить цей документ. Так само, як колишні урядовці ігнорували вказівки Віктора Ющенка, Леоніда Кучми та Леоніда Кравчука.

"Економічна правда" ретельно стежитиме за виконанням плану дій президента і щомісяця підбиватиме підсумки.

Повний текст документу можна завантажити тут.