Бізнес охопила бухгалтерська анархія

Набрання чинності Податковим кодексом збило з пантелику підприємців. Бухгалтери не знають, як вести облік, і навіть побоюються "закривати" фінансовий рік: податківці можуть трактувати будь-яку помилку як махінацію і завітати "на чай" з перевіркою.

Податковий кодекс не лише вніс істотні зміни у порядок обліку, але й вступив у протиріччя із старим законодавством. Оскільки він має вищу законодавчу силу, то повинен нівелювати попередні закони. Однак деякі норми кодексу виявилися настільки розмитими, що викликають двозначне трактування.

Ситуація ускладнюється ще й наявністю низки покарань за неправильне оформлення бухгалтерських документів. Зокрема, збільшено число підстав для перевірок без інформування платника. Правда, за деякими видами порушень суми штрафів менші.

Кодекс і його "ляпи"

Одна з вад кодексу стосується платників єдиного і фіксованого податків. За попереднім законом, платник має продавати товари чи здійснювати послуги на ринках та сплачувати ринковий збір. Однак з 1 січня кодекс скасував ринковий збір.

Виходить, у платників фіксованого податку нема підстав претендувати на спрощену систему, і вони повинні платити податки на загальній основі. Звичайно, це юридична колізія, але де гарантія, що податківці не спробують нею скористатися?

Ще одна неузгодженість стосується сплати єдиного соціального внеску платниками єдиного податку. За кодексом, у 2011 році претендувати на спрощену систему оподаткування можуть лише ті підприємці, які сплатили податок у 2010 році.

Однак у 2010 році розподілом податку між соціальними фондами та місцевою владою займалося Держказначейство. Відповідно, підприємці, які заплатили у першому кварталі 2011 року, тепер не знають, чи зарахують ці гроші до єдиного соціального внеску, адже з нового року його треба платити окремо.

Якщо внесок не зарахують, то підприємець вступає у новий фінансовий рік з боргами, тож, теоретично, втрачає право на єдиний податок.

У перехідних положеннях кодексу зазначено: якщо законодавство передбачає інші правила оподаткування, ніж у кодексі, то застосовуються правила кодексу.

Відповідно, до платників можуть бути застосовані загальні норми звітності. Тож податківці, посилаючись на ці положення, можуть вимагати сплачувати податки на загальній основі. Достатньо "згори" дати відповідну команду.

"Білими плямами" вкрите й питання експлуатації касових апаратів. Тепер воно регулюється винятково Податковим кодексом, а тому вступає у протиріччя з указом президента про спрощене оподаткування. Отже, доки обіцяний спеціальний закон про "спрощенців" не ухвалений, вони знаходяться у напівлегальному стані.

Ускладнити життя малим підприємцям здатна й новела про формування собівартості. Загальновиробничі витрати виділені в окрему статтю - "інші витрати".

Причому для податкової їх треба вказувати лише за той період, коли вони були, а в бухгалтерській звітності вони залишаються без змін. Виходить, обіцяне у кодексі скасування подвійної бухгалтерії - для себе і для ДПА - залишається мрією.

Сильно ускладнене й питання амортизації основних фондів.

"До нас звернулася фірма з ІТ-сектора, якій податківці не дозволяють списати активи. Податкова каже, що вона може амортизувати лише нові активи. Фірма накопичила їх на тисячі гривень і не може списати. Їй простіше орендувати склад і роками зберігати там майно", - відзначає член правління Інтернет-асоціації України Іван Пєтухов.

Порятунок - міжнародна звітність?

Податківці та Мінфін в один голос заявляють, що звинувачення безпідставні. Мовляв, чіплятися до підприємців вони не будуть, а законодавство виправлять до 15 травня.

"Ми підготували законопроект, за яким публічні акціонерні товариства, банки та страхові компанії будуть зобов'язані з 2012 року подавати консолідовану звітність за міжнародними стандартами. На неї перейдуть підприємства певних видів діяльності, перелік яких затвердить Кабмін", - пообіцяв начальник управління методології бухгалтерської звітності Міністерства фінансів Олег Канцуров.

За задумом урядовців, перехід на міжнародну фінансову звітність усуне проблему двоякого трактування норм податківцями та підприємцями, оскільки будуть лише одні загальновизнані стандарти. Також це спростить надходження в Україну інвестицій.

Однак не всі бухгалтери та аудитори поділяють оптимізм Мінфіну.

"Опублікований на сайті Мінфіну україномовний переклад міжнародних стандартів фінансової звітності істотно відрізняється від англомовного оригіналу. Якою тоді версією користуватися під час складання звіту?" - питає виконавчий директор київського відділення "Баланс-клубу" Неля Привалова.

Плани уряду перевести економіку на міжнародні стандарти подобаються не всім бізнесменам, адже це не лише збільшить витрати на бухгалтерію, але й покаже реальні витрати та доходи фірм, зменшить можливості для податкової оптимізації. Особливо це стосується страховиків, які часто працюють за тіньовими схемами.