Суд поки дозволив малим банкам жити
У вівторок Окружний адміністративний суд Києва скасував постанову НБУ №273 від 9 липня 2010 року. Цей документ зобов'язував банки до 1 січня 2012 року підвищити мінімальний регулятивний капітал до 120 мільйонів гривень.
Разом з тим, вже з липня 2010 року постанова забороняла банкам з меншим капіталом залучати депозити.
Сім банків за підтримки Асоціації українських банків оскаржили цей документ, і лише на четвертому засіданні суд задовольнив їхній позов. У відповідь представник Нацбанку заявив, що регулятор обов'язково подасть апеляцію.
Він аргументував це тим, що суд переплутав повідомлення про набуття постановою чинності і безпосередньо набуття чинності.
"Можна покарати мене як виконавця за те, що я невчасно попередив банки про набуття нормою чинності. Але це не означає, що нормативний акт Нацбанку недійсний", - зазначив він у коридорі суду.
У свою чергу, юристи банків назвали такий аргумент представника НБУ звичайними словами сторони, яка програла.
"Ми вважаємо, що рішення залишиться в силі. Як показало це засідання, представники НБУ не впевнені у своїй правовій позиції з цього питання, тому що не змогли точно відповісти на питання, які ставили судді в цьому процесі. Можна було помітити, що вони плутаються з датою введення в дію цього нормативу", - зазначив юрист банків Юрій Білоконь.
Фактично, повного скасування ще не відбулося, і тепер буде розгляд апеляції в суді вищої інстанції.
"Рішення суду нині в силі. Але в будь-якому рішенні написано, що воно вступає в силу, якщо не буде подана апеляційна скарга", - сказав за підсумками засідання голова Третейського суду при АУБ Анатолій Жуков.
Тим не менш, малі банки все ж можуть святкувати перемогу. За словами Жукова, немає сумнівів у тому, що суд підійшов до справи відповідально.
По-перше, рішення було прийняте не відразу, а лише на четвертому за чергою засіданні.
По-друге, зазначив він, суд досить швидко зрозумів суть спору, але при цьому давав обом сторонам достатньо часу, щоб висловитися.
Банки були готові домовлятися
На самому першому засіданні, на якому був присутній журналіст "Економічної правди", судді намагалися з'ясувати, з якою метою НБУ вводив норму про 120 мільйонів гривень. Очевидно, наступні два засідання вони також намагалися віднайти істину, і давали змогу обом сторонам долучати до справи нові документи.
Представники малих банків навіть готувалися йти на компроміс із НБУ.
"Склалася патова ситуація, коли Нацбанк каже "Ми ніколи не скасуємо", а банки кажуть "Ми будемо судитися". Я думаю, що краще всього взяти паузу до 2015-2017 років", - пропонував голова правління Полікомбанк Микола Тарасовець.
"Найбільш правильним рішенням було б Нацбанку піти на поступки, розтягнути введення цих норм в часі, і сказати чітко і ясно: хлопці, для нових банків будуть такі умови, а старим можна підтягнутися, тому що існують вимоги з боку МВФ, і ми повинні їх виконати", - погоджувався з ним голова спостережної ради "Міжнародного Інвестиційного Банку" Костянтин Ворушилін.
"Базель давав III етапи з 2013 по 2018 рік. Я думаю, ті вимоги, які висуваються по капіталізації банків 3-4 групи, треба поетапно і адекватно розписати на ці періоди для того, щоб банки могли капіталізуватися, не перевантажуючи себе зайвими проблемами. Тому що капітали, які поспішно вкладаються в банки, завжди потім з банків йдуть - десь в активи, цінні папери або ще щось", - аргументував президент Харківського банківського союзу Анатолій Волок.
У банкірів був особливий аргумент для пошуку компромісу. На їхню думку, вимога підвищити мінімальний розмір капіталу не є власною ідеєю НБУ. Вона висувається міжнародними фінансовими організаціями в обмін на надання грошової підтримки урядові.
Голова правління банку "Старокиївський" Юрій Яременко вважає, що витіснення малих банків, переважно - українського походження, з ринку за допомогою НБУ ініціювали великі банки з іноземним капіталом.
За його словами, в той час, як у всьому світі банки та уряди стурбовані проблемою надмірної концентрації капіталу і питанням банків "занадто великих, щоб померти", в Україні все з точністю до навпаки.
"Може, Стельмаху і не хотілося б з нами возитися. Але в цьому зацікавлені великі банки. І вони через Світовий Банк, Анжелу Пригожину, - тиснуть на нього. Щоб підсилити тиск, вони всі дружно вийшли з Асоціації українських банків - це ж не просто рішення менеджменту, так вирішило найвище керівництво. І зараз, коли Азаров поставлений на коліна і просить грошей, ті до переліку обов'язкових питань включили "зменшення кількості банків", - зазначив Тарасовець.
Говорячи про лобістів скорочення кількості банків, він мав на увазі старшого фінансового спеціаліста представництва Світового банку в Україні, Білорусі та Молдові Анжелу Пригожину. Вона відома як основний ідеолог підвищення мінімального розміру капіталу.
"Національний банк сьогодні не в змозі, ефективно використовуючи відносний коефіцієнт адекватності капіталу, привести банківську систему до збільшення капіталу. Багато банків на практиці приховують свої ризики і недостатньо ефективно ними управляють ", - аргументує свою позицію експерт МБ, по суті звинувачуючи малі банки в підробленні звітності.
Самі малі банки називають цю позицію як мінімум дивною, тому що вона ставить під сумнів якість банківського нагляду НБУ.
В АУБі аргументують, що підвищення капіталу до 120 мільйонів стало б вбивчим, оскільки на 1 листопада цього року 72 з 180 існуючих банків не виконували цю норму. Щоб вписатися в норму, їм необхідні були б кілька мільярдів гривень, які взяти нема де.
Яременко навів таку статистику: у Німеччині працює понад 2000 банків, в Австрії - майже 900, в Італії - понад 700, 60-80% з яких є малими.
В Сполучених Штатах, наприклад, з близько 7000 банків 90% - невеликі фінустанови, 70 % з них мають регулятивний капітал менше 5 мільйонів євро. В Україні ж відповідна планка піднята до 10 мільйонів євро. На думку фінансиста, також не існує прямого зв'язку між капіталізацією банку та його надійністю.
"Весь ліберальний світ користується відносними показниками у своїй роботі, а не абсолютними. Капіталізація вітчизняної частини банківської системи, якою є 3 і 4 група банків, може і повинна відбуватися тільки з капіталізацією національної економіки. З національною частиною банківської системи, потрібно все ж таки толерантніше поводитись", - вважає він.
Допоміг АМКУ
Можливо, банкам довелося б іти на компроміс, але після листа Антимонопольного комітету на адресу НБУ, поведінка суду змінилася.
У ході слухання у вівторок пристрасті розгорілися не на жарт. Судді почали ставити конкретні питання, які передбачають "так" або "ні", а юристи НБУ почали уникати відповідей. Було відчутно, що їм важко довести, чому прийняте саме таке рішення.
Виявилося два камені спотикання. Перший - регулятор не витримав терміну 30 днів між попередженням чинності нової вимоги і безпосередньо вступом.
Другий - для різних банків норма про 120 мільйонів трактувалася по-різному.
НБУ аргументував, що він не міг витримати 30 днів, тому що не знав, коли документ затвердить Мінюст. Але на запитання суду, чи завжди до цього витримувався місяць, юристи регулятора змушені були сказати, що так.
Точно так само вони не змогли пояснити, чому норма про 120 мільйонів набуває чинності тільки з 2012 року, але депозити малим банкам не можна залучати вже зараз.
"Так коли вступає в силу норма про мінімальний розмір капіталу?", - почали допитуватися судді.
Спочатку після п'ятнадцятихвилинних дебатів юрист НБУ зізнався, що для малих банків ця норма діє з липня. Але потім відмовився від своїх слів.
На питання, чому тоді норма застосовується вже зараз, у нього було три відповіді: "бо так значиться у постанові № 273", "мені важко сказати, не маючи перед очима нормативних актів" і "НБУ не вважає, що норма є дискримінаційною".
"Ви зараз уникаєте відповіді", - відповів на це один з трьох суддів.
Але й це не все. Виявилося, що новостворений банк вже сьогодні зобов'язаний мати мінімальний регулятивний капітал 120 мільйонів. Тобто, спочатку він може зареєструватися зі статутним капіталом 75 мільйонів. А потім, ще не почавши діяльності, для отримання ліцензії - наростити капітал до 120.
Відчуваючи, що втрачають позиції, юристи НБУ вдалися до двох маневрів. Спочатку вони запропонували залучити до розгляду Мін'юст, і таким чином виграти час. Після того, як суд відмовив у цьому клопотанні, вони "викотили" компромат на сім банків, які наважилися подати позов проти регулятора.
"Ми хочемо на цифрах показати, чому обмежено право на проведення депозитних операцій. Я хотіла б показати фінансову поведінка банків-позивачів і в цілому банків 4 групи. Банки-позивачі у 2008 і 2009 роках підтримували і підтримують свою ліквідність за рахунок коштів НБУ", - заявила юристка регулятора, розгорнувши папір, густо розмічений рожевим маркером.
Семи сміливцям поставили у провину те, що вони в 2008 та 2009 роках по одному разу отримували в НБУ кредит "овернайт". А кілька з них - навіть інші типи нетривалого рефінансування.
Щоб було зрозуміло, "овернайт" перераховується на кореспондентський рахунок банку після 17:00 і блокується там, а вранці автоматично знімається. Тобто, він використовується суто для того, щоб витримати вимоги щодо рівня резервування - один з двох десятків нормативів.
"Це свідчить про те, що вони недостатньо капіталізовані", - заявила представник регулятора. При цих словах представники АУБ різко пожвавилися, і між собою почали згадувати про понад 80 мільярдів гривень рефінансування, яке великі банки отримали від НБУ, і до цього часу більшість цієї суми не повернули.
Судді зупинили нападки на сім банків, аргументувавши, що дані потрібно наводити по всій сотні малих банків. Незабаром після цього вони пішли на перерву, після якого оголосили про те, що постанова № 273 відхиляється повністю.
"Суд звертає увагу, що в ході розгляду справи була неоднозначна позиція представників НБУ, і суд вирішив, що на практиці можливо буде різне трактування термінів введення в дію оскаржених пунктів щодо заново створених і вже існуючих банків", - зазначила суддя, зачитуючи рішення про скасування постанови.
Рано святкувати
Малим банкам потрібно буде витримати ще одну, більш важливу, сутичку. Справа навіть не в апеляційному суді.
Наступного тижня виноситься на голосування законопроект № 0884, одним з авторів якого є бізнесмен Ринат Ахметов. Документ передбачає дві ключові норми.
Перша - новостворені банки повинні мати капітал мінімум 500 мільйонів гривень.
Друга, яка сильно бентежить банки, - регулятор отримує право своєю постановою встановлювати будь-який мінімальний розмір регулятивного капіталу.
Враховуючи, що буде заявлений індикативний рівень у 500 мільйонів, вже дуже скоро НБУ зможе запровадити для всіх існуючих банків саме його.
Ця норма стосуватиметься вже 130-ти банків з 180-ти. Їм доведеться або продаватися іноземцям, що вкрай малоймовірно під час фінансової кризи, або ліквідуватися.
За цим законопроектом, вважають невеликі установи, стоять всі ті ж великі банки. Такої впевненості додають заяви самих "крупняків".
"Рішення підвищити капітал не тільки необхідне, але і запізніле. Сьогодні вітчизняні фінустанови не мають фінансової можливості підтримувати масштабні проекти, і тому, зокрема, підготовка до Євро-2012 проходить в основному за рахунок коштів держбюджету", - аргументує член Ради НБУ, старший радник "Альфа-Банку" Роман Шпек.
Він додає, що навіть після підвищення капіталу малі банки залишаться малими.
У свою чергу, "дрібні" заявляють - примусове закриття безлічі конкурентів створить посилений приплив клієнтів саме до "крупняка". Причому, найбруднішу роботу доведеться зробити НБУ, викликаючи на себе вогонь критики.
"Не можна регулювати ринок своїм бажанням. Нехай ринок сам це відрегулює. Сьогодні вимога - 120 мільйонів, завтра - 500, а післязавтра - 1 мільярд гривень. Це ж ненормальне явище ... Це або клоунада, або якийсь вплив на регулятора", - вважає член наглядової ради УКБС Володимир Калюжний.