Азаров провалив виконання бюджету

Україна не виконує державний бюджет 2010 року. Рівень дефіциту дохідної частини і, як наслідок, видаткової, настільки суттєвий, що навіть внутрішні і зовнішні кредити для України не будуть порятунком.

Влада втратила і гроші, і щось більш важливе - довіру платників податків. Нові кредити, корупція і Податковий кодекс тільки погіршать ситуацію у 2011 році.

Днями Рахункова палата оприлюднила висновок про хід виконання держбюджету за дев'ять місяців 2010 року. Документ за підписом її глави Валентина Симоненка з першої сторінки говорить, що рівень виконання фінплану країни вкрай низький.

Рахункова палата - це державний інститут, який контролює виконання бюджету від імені Верховної ради. Цей орган не може маніпулювати цифрами, щоб спотворити картину у кращий бік, адже він постачає інформацію парламенту.

Це міг би зробити Держкомстат, який, за свідченнями багатьох експертів, користується морально застарілими методиками підрахунку. Це міг би зробити Мінфін заради заспокоєння платників податків.

Це міг би зробити Кабмін, щоб його не звільнили. І це міг би зробити президент, щоб не розгубити залишки довіри виборців. Однак і глава держави визнає, що бюджет не виконується.

Іншими словами, катастрофічна ситуація з держбюджетом є визнаним фактом. Звіт палати наводить не лише цифри, а й аналізує причини невиконання фінплану.

Загальний фонд - мінус 30%

Практично за всіма статтями не виконаний план загального фонду. Тобто ні за доходами, ні за видатками уряд навіть не наблизився до намічених зборів і виплат.

Доходи бюджету за дев'ять місяців становили 162,664 мільярда гривень або 67,7%. З них виконання загального фонду - 68,5%, спеціального - 62,4%.

Видатки становили більшу суму, ніж було зібрано, - 215,164 мільярда гривень або 68,7%. З них видатки із загального фонду - 72,2%, спеціального - 57%.

Дефіцит бюджету сягнув 52,819 мільярда гривень або 71% річного плану дефіциту. Якщо такий самий рівень дефіциту буде в кінці 2010 року, то відносно ВВП він становитиме більше 5%, хоча критичним рівнем вважається 3-4%. Тобто зараз бюджет є більш ніж критичним.

Цей бюджет готувався ще за попереднього уряду. У 2009 році було оголошено про антикризові заходи. Таке в Україні відбувалося вперше за останні десять років.

Реальний валовий внутрішній продукт зріс з 4,9% у січні-березні 2010 року до 5,4% у січні-червні, тоді як у 2009 році спад становив відповідно 20,2% та 19%.

"Згідно з експертною оцінкою Рахункової палати, у січні-вересні економічне зростання уповільнилося до 4,9% порівняно із скороченням на 18% у відповідному періоді 2009 року. Таким чином, приріст ділової активності досягнуто, насамперед, за рахунок статистичного ефекту низької бази порівняння", - йдеться у звіті палати.

Основних причин провалу програми декілька. На жаль, вони геть не нові.

Наприклад, "не створено сприятливих умов для залучення іноземних інвестицій в обсязі 5 мільярдів доларів". У 2010 році Україна змогла залучити лише 72% цієї суми, з яких 30% витратила на банківський сектор.

Левова частка цих грошей прийшла з Кіпру, "який за класифікацією FATF має статус міжнародного офшорного фінансового центру, що свідчить про репатріацію капіталів". Простіше кажучи, в Україну цивілізований світ майже не інвестує.

Друга причина невиконання антикризової програми - Україна не експортує високотехнологічні товари і послуги. Дві третини обсягу експорту займає сировина. Більш того, її експорт збільшився на 1,8% порівняно з січнем-вереснем 2009 року.

Попередній уряд також планував стримати інфляцію. Нинішньому уряду це вдавалося, за офіційними вимірами, лише до серпня. У вересні споживчі ціни підвищилися на 2,9% - такого стрибка Україна не пам'ятала вже 12 років.

Крім того, росли безробіття - 8,5% проти очікуваних 8,1%, та бідність - на 0,4% до 26,4%. Мова йде про 12,5 мільйона українців.

Як жарт виглядають дані про те, що розмір прожиткового мінімуму за дев'ять місяців 2010 року номінально збільшився на 2,2%, проте з урахуванням індексу споживчих цін - знизився на 4,8%.

Проблеми з податковою політикою

Як не дивно, але до вересня, коли ситуація з бюджетом гіршала, держава не мала жодних проблем з податками. Тобто платники виконували свій обов'язок перед державою. За даними палати, вони ще й перевиконували свої зобов'язання.

"Переплати податків до бюджету впродовж січня-вересня зросли на 212,2 мільйона гривень або на 1,5% і на 1 жовтня 2010 року становили 14,5 мільярда гривень", - повідомляє Рахункова палата. Однак збільшився і податковий борг.

У вересні частка поточних видатків державного бюджету становила 95%. Тобто задовго до кінця року дехто витратив майже все заплановане на рік. На жаль, обліковці палати не пишуть, якому саме відомству так пощастило.

Зате у звіті сказано: фінансування бюджету відбувалося в основному за рахунок запозичень, що становили 98,6 мільярда гривень або 83,8% річного плану.

"Переважно здійснювалися середньострокові та короткострокові державні запозичення - 80%, що призведе до зростання боргового навантаження і спонукатиме до подальшого проведення запозичень для рефінансування накопичених боргів", - прогнозує відомство Симоненка.

Воно також відзначає, що залучені банками ресурси направлялися переважно не на кредитну підтримку підприємств, а на придбання облігацій внутрішньої державної позики, тобто на фінансування дефіциту державного бюджету.

Голова правління банку "Форум" Ярослав Колєснік підтвердив "ЕП": банки купують державні папери, а рівень кредитування економіки залишається невисоким.

При цьому експерти фінансового ринку кажуть, що банки мають надлишкову ліквідність, тобто гроші у них є. Вкладати їх у кредити ризиковано, але якщо гроші просить держава, відмовити їй складно. В Україні це давня практика.

До великих помилок влади Рахункова палата додає ризиковану боргову політику. Внаслідок значних обсягів державних запозичень, у тому числі для відшкодування ПДВ облігаціями внутрішньої державної позики, державний борг збільшився на 79,9 мільярда гривень або на 35,2% до 306,9 мільярда гривень.

Хотілося більше - отримали менше

"Доходи бюджету у січні-вересні 2010 року становили 162,6 мільярда гривень або лише 67,7% планового річного обсягу - 240,2 мільярда гривень", - пише палата.

За словами експертів, ще під час підготовки та прийняття поправок до бюджету заплановані доходи були завищеними. Влітку уряд скоротив доходи - Верховна рада прийняла закон про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що призвело до зменшення доходів на 13,4 мільярда гривень або на 5%.

Однак виконання плану за доходами все одно залишилося низьким.

Так, на 3,3 мільярда гривень або на 5,8% не виконаний план із збору ПДВ з імпортованих товарів. На 2,6 мільярда гривень або на 9,6% - податку на прибуток підприємств. На 1,9 мільярда гривень або на 5% - ПДВ з українських товарів. На 1,8 мільярда гривень або на 7,1% - акцизного збору з українських товарів.

Значну роль у зменшенні надходжень відіграв курс гривні відносно долара. Фактичний курс становив 7,94 гривні, а запланований у бюджеті - 8 гривень. На цій різниці країна втратила майже 0,5 мільярда гривень.

Поки держава рапортувала про збільшення ВВП, Рахункова палата писала про збитки компаній, які за січень-серпень 2010 року сягнули 60,4 мільярда гривень. "У наступних періодах це призведе до недонадходження до державного бюджету платежів податку на прибуток більш ніж на 15 мільярдів гривень", - обіцяє вона.

Окремо був проаналізований стан промислових підприємств і фінансових установ. Збитки банків становили 8,9 мільярда гривень, з них половина - 4,4 мільярда гривень - належить публічним акціонерам "Родовід банку" та банку "Київ".

Як відомо, саме ці банки були рекапіталізовані за рахунок платників податків. Однак з невідомих причин у звіті не згадується Укргазбанк. До слова, ці установи намагаються отримати додаткові суми грошей для покриття збитків.

Аналізуючи доходи бюджету, експерти згадують про "значні обсяги переплат податків". На 1 жовтня 2010 року вони становили 14,5 мільярда гривень, що дозволило поліпшити показники виконання державного бюджету.

Також позитивно вплинуло на надходження підвищення ставок акцизного збору на всі види підакцизної продукції, це дало 4,3 мільярда гривень.

Покращило загальну статистику виконання бюджету й оформлення облігаціями внутрішньої державної позики залишків невідшкодованого ПДВ. Цей борг зменшився у 2,2 разу і на 1 жовтня 2010 року становив 10,4 мільярда гривень.

Втім, від того борг не зник, а тільки збільшився через випуск доходних паперів. Він також не зменшився від того, що був переведений із загального до спеціального фонду бюджету, але це дуже прикрасило показники основного фонду.

Погашення ПДВ збільшилося лише на 1% або на 154,6 мільйона гривень до 15,8 мільярда гривень, але це на 13,1 мільярда гривень або у 1,8 разу менше, ніж у відповідному періоді 2009 року.

"Внаслідок нарощування обсягу невідшкодованого ПДВ та оформлення частини залишків облігаціями створено систему запозичення коштів у суб'єктів господарювання в обмін на державні цінні папери, що призводить до вимивання обігових коштів підприємств", - констатує Рахункова палата.

Для мінімізації негативних наслідків виробники змушені продавати ПДВ-облігації з дисконтом, які сягають 20%, та підвищувати ціни на продукцію - так палата оцінила намагання уряду не повертати ПДВ грошима, називаючи цю схему "сурогатною".

Де можна взяти грошей

До уваги підприємств спиртової галузі Вінницької та Хмельницької областей: у Рахунковій палаті вважають, що саме ці компанії внаслідок неефективного управління і втрати зовнішніх ринків працюють лише на 50% своїх потужностей.

Тут, як відзначено у звіті, "не впроваджено позитивного зарубіжного досвіду стосовно обов'язкового використання етанолу, що може вироблятися з вітчизняної аграрної сировини на спиртових заводах, як складової автомобільного бензину".

Тому саме у цих областях і саме у цій галузі державі рекомендується шукати гроші. І це майже єдиний випадок, коли мова йде про конкретні підприємства, які можуть давати більше, бо ніхто інший у такому контексті не згадується, якщо не брати до уваги митну службу.

В цілому звіт Рахункової палати можна трактувати як сигнал для активізації податківців. Зараз бюджет фінансується за рахунок переплачених податків, але аванси скоро скінчаться. До того ж, держава не зможе й далі суттєво нарощувати борги, проте їх можна по-різному оформити, не відображаючи це у бюджеті.

У будь якому разі, нинішній стан держбюджету свідчить, що країна на межі. Уряд грає у ризиковану гру, яка може призвести до секвестру, згортання програм розвитку, курсової нестабільності, відсутності кредитування і неповернення боргів.

Далі буде