Податкова реформа для нової країни
При кожному русі грошей з банківських рахунків будуть формуватися податкові зобов'язання і відповідні бюджетні транзакції. Це дозволить об'єднати у часі три процеси: реальний рух капіталу, визначення податкових зобов'язань і перерахування платежів до бюджету.
Недоліки української податкової системи зазвичай пояснюють поганим податковим адмініструванням, але можливість його поліпшення обмежена самою конструкцією фіскальної системи.
В Україні рахують податки, ґрунтуючись на інформації про внутрішні фінансові показники підприємств. Звідси - протистояння бізнесу та податкової служби, прагнення останньої до деталізації звітності та високі витрати на облік.
Звідси - неминуче складне, дороге і тому малоефективне податкове адміністрування. І до того ж, система гальмує головне - підприємницьку активність та економічне зростання - якраз те, що могло би дати бюджету найвищі дивіденди.
Проект нового податкового кодексу - це спроба щось змінити. І це максимум, що можна зробити за короткий час. Однак треба працювати над середньостроковим варіантом податкової реформи, який справді змінить податковий клімат у країні.
Нова податкова модель має спиратися на непрямі методи управління, на фіскальний контроль грошових операцій. Грошові операції відіграють в економіці роль зворотного зв'язку, але за ними стоять реальні економічні події і процеси.
Коли гроші рухаються по рахунках, то всі процеси створення вартості і формування доходів легко верифіковані. Якщо ж гроші залишають банк у вигляді готівки, то їх подальший рух і процеси, які стоять за ними, стають непідконтрольними.
Прийнявши особливі умови для операцій з готівкою, можна "закільцювати" основні грошові потоки у межах банківської системи і отримати цікаву податкову модель.
Для кожного банківського рахунка встановлюється ставка податку і ставка бюджетного відшкодування. Ставка податку регулює надходження грошей на рахунок - доходи, а ставка бюджетного відшкодування - зняття грошей з рахунку - витрати.
Тоді при кожному русі грошей з банківських рахунків будуть формуватися податкові зобов'язання і відповідні бюджетні транзакції. Це дозволить об'єднати у часі три різні процеси: реальний рух капіталу, визначення податкових зобов'язань і перерахування платежів до бюджету. Сьогодні ці три процеси розірвані у часі, що створює можливість їх невідповідності, а значить - і можливість ухилення від сплати податків.
Звичайно, ключову роль у новій системі відіграватимуть банки. Вони будуть проводити платежі у певній програмі, яка в автоматичному режимі зніматиме з банківського рахунка і зараховувати на нього відсоток від кожної банківської операції.
Отже, у банку може з'явитися нова стаття доходів - відсоток від суми податкових надходжень, які з його допомогою були мобілізовані до державного бюджету.
Аналізуючи грошові операції з позицій інтересів економічних суб'єктів, варто було б диференціювати фіскальні ставки за низкою формальних критеріїв - готівкові та безготівкові, національна валюта та іноземна, рахунки юридичних осіб і фізосіб.
Тоді податкова система органічно вбудовується у процес суспільного відтворення і набуває збалансованого і закінченого вигляду.
Ставки для безготівкового грошового обігу у гривні
Коли безготівкові кошти у національній валюті надходять на розрахунковий рахунок підприємства, то певна їх частина, скажімо, 15% автоматично знімається до держбюджету і утворює "податковий депозит".
Потім, коли підприємство переводить гроші іншому господарюючому суб'єкту, цей депозит повертається на його рахунок як 15% бюджетного відшкодування. Це аналог ПДВ, обчислений за касовим методом.
Якщо ставка бюджетного відшкодування буде знижена з 15% до 14%, то разом з ПДВ можна буде отримати податок з обороту, величина якого становитиме 1,16%. Це буде податок, який визначить мінімум фіскальних вимог держави до обороту фірми.
Його варто ввести замість податку на прибуток. Податківці давно йдуть цим шляхом, використовуючи показник податкового навантаження в аналітичному контролі.
Особливості обігу готівки
Є два основні випадки, коли бізнес не може обійтися без зняття готівки: купівля товарів у населення та виведення з обігу частини доданої вартості для оплати доходів громадян.
В обох випадках мова йде про витрати, на які підприємство зобов'язане, як мінімум, нарахувати ПДВ. Тому встановлення нульової ставки бюджетного відшкодування при знятті готівки дозволяє залишити податковий депозит у доходах бюджету. Це повністю виключає будь-які ухилення від сплати ПДВ.
Решту виробничих витрат слід проводити у безготівковій формі, в тому числі - з використанням корпоративних платіжних карток. Сьогодні потреба у готівці як засобі платежу не така актуальна, як раніше. Сучасні засоби зв'язку і пропоновані банком сервіси дають високу оперативність управління банківським рахунком.
Зовнішньоекономічна діяльність
Для операцій за корпоративним валютним рахунком повинні бути встановлені нульові ставки податку і бюджетного відшкодування. Система працює таким чином.
Імпорт. При надходженні на рахунок виручки від продажу імпортного товару формується податковий депозит у розмірі 15%.
Однак, купуючи потім валюту та оплачуючи імпорт, фірма не отримає бюджетне відшкодування, адже для операцій з валютою встановлені нульові ставки. Тому податковий депозит залишиться у бюджеті, що відповідає оплаті ПДВ при імпорті.
Експорт. При надходженні валютної виручки і її конвертації у національну валюту, податковий депозит не формується, оскільки для операцій з іноземною валютою встановлена нульова ставка.
Коли ж потім підприємство робить безготівкові платежі у гривні, оплачуючи свої виробничі витрати, воно одержує на рахунок відповідне бюджетне відшкодування. Це означає, що експортний ПДВ відшкодовується автоматично без бюрократичних процедур. При цьому система повністю виключає відшкодування фіктивного ПДВ.
Нова модель допомагає вирішити проблеми зовнішньоекономічної діяльності. Вона полегшує транзит товарів і роботу за давальницькими схемами, дає можливість українським резидентам займатися операціями на світових ринках, не вдаючись до офшорних зон, наприклад, купувати товар в Індії і продавати його у Німеччині.
Бартер і вексельний обіг
У зовнішньоекономічній діяльності бартер заборонений. На внутрішньому ринку взаємні борги сторони гасять прогоном грошей або оформленням векселів.
Податок на доходи фізосіб
Якщо використовувати готівку тільки для розрахунків з фізичними особами, то при їх знятті з рахунка логічно встановити негативне бюджетне відшкодування, наприклад, мінус 15%, і цим гарантувати надходження до бюджету податку на доходи фізосіб.
Однак грошові виплати фізособам потрібно проводити на їх персональні банківські рахунки, частиною нумерації яких буде індивідуальний податковий код громадянина. Рахунки реєструються податковою інспекцією та акумулюють всі офіційні грошові доходи людей. Це дозволить відмовитися від інституту податкових агентів.
Переказ грошей з рахунка підприємства на рахунок громадянина буде відбуватися з нульовою ставкою бюджетного відшкодування, а ось зарахування цих грошей на персональний рахунок - із ставкою податку 15%.
Це не тільки забезпечить автоматичне зняття до бюджету податку на доходи фізосіб, але й зафіксує всю інформацію про офіційні грошові доходи кожного громадянина.
Якщо до податкової ставки 15% додати 5-10 пунктів, то з'явиться і єдиний соціальний податок. Враховуючи, що цей податок буде платитися з усієї суми доходу, то загальна сума надходжень до пенсійного фонду буде порівнянна із сучасним рівнем. Персональний банківський рахунок можна розглядати як пенсійну персоніфікацію.
Заходи із скорочення готівкових розрахунків
Торгівлю без касових апаратів слід обмежити, для початку - у містах. Великі суми готівки мають стати об'єктом підвищеної уваги. Треба вивести з готівкового обігу всі купюри номіналом понад 20 гривень і стимулювати розвиток платіжних систем.
Не випадково у США при вищому рівні доходів населення випуск грошових купюр обмежений номіналом 100 доларів.
Також слід забезпечити здачу всієї виручки у банк. Податковий депозит при цьому треба формувати за вищою податковою ставкою. Її більший розмір порівняно із ставкою безготівкових грошових платежів, наприклад на 5%, буде своєрідним податком з продажів, але платити його будуть усі компанії, які продають за готівку.
Для роздрібної торгівлі, при розрахунках картками, повинна використовуватися ставка податку 15%. Це буде стимулювати скорочення розрахунків готівкою і суттєво обмежить їх при оптових угодах.
Сьогодні оптова торгівля за готівку цікава, бо дозволяє "економити" на податках. За нової системи, купуючи за безготівковою формою, підприємець не тільки матиме знижку на товар, а й отримає премію у вигляді 14% бюджетного відшкодування.
На перший погляд, "податкові фільтри" для банківських операцій змусять бізнес піти у тінь. Але тіньовий бізнес - не завжди законспірований підпільний заводик. Це часто легальні фірми, які поряд із законними угодами ведуть тіньові операції. І вони неминуче десь перетинаються з офіційними грошовими потоками.
На якомусь етапі ці гроші пройдуть через банк, де потраплять під податкові ножиці. Пройде декілька ітерацій, і тіньовий бізнес поступово трансформується в офіційний.
Нова модель передбачає податкову амністію: готівку можна задекларувати і внести у банк на пільгових умовах. Це консервативний варіант, і він влаштує багатьох, бо декларуються лише грошові активи.
Надалі будь-яке внесення готівки на банківський рахунок буде обкладатися відповідним податком за ставкою 20%. Це "дискримінує" тіньові доходи і підніме привабливість офіційних доходів, розташованих на персональних рахунках громадян.
Обіг готівкової іноземної валюти
Кожен громадянин зможе купити іноземну валюту у банку за рахунок коштів, які знаходяться на його банківському рахунку. Якщо ж він прийде у банк з готівкою, то спочатку внесе їх на банківський рахунок у гривні і заплатить податок.
Поза банком, у тому числі в обмінних пунктах, продаж готівкової валюти буде заборонений. Це обмежить легкодоступне джерело валюти для тіньової діяльності. А "сірий" імпортер, купуючи валюту на кошти, отримані поза офіційним грошовим обігом, фактично буде змушений заплатити до бюджету імпортний ПДВ.
Купуючи у громадян валюту, банк буде видавати на руки готівку у гривні. За цією операцією громадянин не платить податки, але якщо після продажу валюти він захоче внести готівкову гривню на банківський рахунок, він повинен буде заплатити зазначений вище податок у розмірі 20%.
З введенням цієї системи збільшиться розрив між курсами готівкової і безготівкової валют. Його величина буде відображати ступінь тінізації економіки. В міру трансформації тіньового грошового обігу в офіційний, цей розрив буде скорочений.
Грошові розрахунки між фізособами
Якщо громадянин робить грошовий переказ іншому громадянину, то при знятті грошей з його особистого рахунка бюджетне відшкодування дорівнює нулю. При зарахуванні ж грошової суми на рахунок одержувача з неї буде знятий податок 15%.
Якщо одержувач є близьким родичем відправника, він зможе відшкодувати ці 15%, звернувшись з документами у відповідний офіс податкової інспекції. Якщо родинних стосунків між цими особами нема, то цей переказ є або подарунком, або пов'язаний з комерційною діяльністю і тому підлягає оподаткуванню.
Якщо громадяни здійснюють операцію купівлі-продажу майна, яка вимагає нотаріального оформлення, то покупець зобов'язаний перерахувати суму, еквівалентну вартості майна, на спеціальний рахунок нотаріального округу.
За фактом оформлення документів нотаріус перераховує цю суму на особистий рахунок продавця. Якщо ця угода для продавця перша за поточний рік, то він має право звернутися до відповідного офісу податкової інспекції та отримати повернення з бюджету податку на дохід, який був автоматично знятий з його особистого рахунка.
Податкові надходження до місцевих бюджетів
Місцевих податків може навіть не бути.
Платники платять єдині державні податки, проте їх надходження у бюджет буде мати певну територіальну структуризацію і відбуватися не за місцем реєстрації фірми, а за місцем знаходження банку і здійснення господарської діяльності.
Дохід місцевого бюджету можна буде формувати як відсоток від суми державних податків, акумульованих банками на його території. Встановивши для місцевих бюджетів єдиний норматив таких відрахувань, можна буде отримати загальну зацікавленість центральних і місцевих органів влади у розвитку економіки регіонів.
Макроекономічні наслідки
Підвищиться ефективність податкового адміністрування. Його основним завданням буде моніторинг фіскальних констант - нормативних співвідношень між надходженням грошей на рахунок і сумами податкових платежів, між зняттям грошей з рахунка і сумами бюджетного відшкодування.
Цей моніторинг можна буде вести у регіональних відділеннях НБУ, контролюючи дотримання констант кожним комерційним банком, і навіть не вдаватися до моніторингу окремих клієнтів. Та й сам контроль можна буде доручити комп'ютеру.
Збирання податків досягне максимального рівня. Разом з системою податкових депозитів це дозволить швидко вирішити проблему дефіциту бюджету. З'явиться реальна можливість знизити податкові ставки, не вдаючись до кредитів МВФ.
Різко спроститься і скоротиться обсяг податкової звітності.
Будуть створені рівні для всіх умови оподаткування, що зніме бар'єри на шляху ефективної кооперації та вертикальної інтеграції бізнесу, особливо в АПК. Виникнуть нормальні умови для розвитку конкуренції і роботи публічних компаній.
Більшість приватних заощаджень і фінансові ресурси, що працюють в тіні, будуть залучені у національну банківську систему, поповнять кредитні та інвестиційні ресурси країни і суттєво їх здешевлять.
З'явиться адекватний інструмент для вирішення фіскальних проблем постіндустріального суспільства. Нова система буде регулювати і мережевий маркетинг, і угоди через інтернет. Вона спростить трудові відносини і зробить непотрібною купу паперів.
Незважаючи на фіскальну жорсткість нової системи, відбудеться суттєве зниження податків. Адже вартість, яка не виводиться з офіційного обігу і реінвестується, підлягає мінімальному оподаткуванню. І тільки тоді, коли зароблені кошти спрямовуються на споживання, починають працювати податкові ножиці.
Причому ситуація, коли нема споживання, то нема і податків, не стає проблемою для бюджету, бо сам факт збільшення вартості, незалежно від її майбутнього використання, завжди супроводжується формуванням податкового депозиту.
Суспільство отримає оперативні джерела інформації для макроекономічного аналізу. Завдяки кодифікації рахунків, фахівці зможуть спостерігати галузеву і регіональну динаміку практично у режимі онлайн. А для публікації податкового кодексу вистачить кількох сторінок, головна з яких могла б виглядати так.
Бізнес-рахунок, % | |||||||
Доходи (ставки податку) | Видатки (ставки відшкодування) | ||||||
Безготівкові платежі | Внесення готівки | Безготівкові платежі | Зняття готівки | ||||
З бізнес-рахунка | З особистого | З валютного | На бізнес-рахунок | На особистий рахунок | На валютний | ||
15 | 15 | 0 | 20 | 14 | 0 | 0 | мінус 20 |
Особистий рахунок, % | |||||||
Доходи (ставки податку) | Видатки (ставки відшкодування) | ||||||
Безготівкові платежі | Внесення готівки | Безготівкові платежі | Зняття готівки | ||||
З бізнес-рахунка | З особистого | З валютного | На бізнес-рахунок | На особистий рахунок | На валютний | ||
20 | 20 | - | 20 | 0 | 0 | - | мінус 5 |