Українсько-російське авіаційне СП: як це працюватиме
Що ж підписали прем'єри? Головна новина: угода не передбачає ні обміну, ні передачі, ні продажу активів. "Злив" національних інтересів? Ми не зливаємо активи". "Але є ще поняття фактичного контролю над підприємствами". "Весь світ йде шляхом вертикальної інтеграції". Втім, її теж не відбулося.
Під час київської зустрічі прем'єр-міністрів України і Росії Миколи Азарова та Володимира Путіна сторони підписали низку міжурядових угод.
Одна з них - про створення спільного підприємства "ОАК-Антонов" між російським ВАТ "Об'єднана авіабудівна корпорація" та українським державним авіаційним концерном "Антонов". Подробиці цієї угоди сторонами тримають в секреті.
Така таємничість породила багато чуток і припущень. Зокрема, в Україні побоювалися, що під виглядом створення СП відбудеться фактична передача українських авіаційних активів під контроль Росії.
Проте в ексклюзивному коментарі "Економічній правді" міністр промислової політики України Дмитро Колєсніков спростував цю інформацію і розповів про особливості співпраці РФ і України у сфері літакобудування.
Втім, деяку інформацію він вважав за краще поки не розкривати, внаслідок чого повного розуміння того, як буде функціонувати СП, досі нема.
Як відомо, угоду про створення управляючої компанії між ОАК і концерном "Антонов" було укладено ще 23 квітня 2010 року. Ще тоді мова йшла про те, що нова структура буде виробляти і продавати літаки Ан-148, Ан-140, Ан-70 і Ан-124.
Росія кілька років прагнула інтеграції авіапідприємств двох країн. РФ мала намір отримати 50% +1 акцію "Антонова", передавши цей пакет до власності ОАК. В обмін Україна отримала б акції ОАК з додаткової емісії цієї компанії. Однак такий обмін був, без сумніву, нерівним.
У розмові з "ЕП" Колєсніков заявив, що інтеграція в розумінні російської сторони ускладнювала переговори, тому цей варіант не розглядався як реальний.
"Інтеграції в класичному варіанті бути не могло, тому що концерн "Антонов" і Харківський авіаційний завод - це державні підприємства. І найближчим часом глобальних змін у структурі власності ми не очікуємо", - сказав він.
27 жовтня, коли до України прилетів Путін, документи все ще не були готові. За деякими даними, спірні питання були зняті в останню мить.
Що ж підписали прем'єр-міністри? Головна новина: угода не передбачає ні обміну, ні передачі, ні продажу активів.
- "Злив" національних інтересів? Хто "злив" хоч один національний інтерес, якщо ми не зливаємо активи? Не заради цього все робиться, - стверджує Колєсніков.
- Але є ще таке поняття як фактичний контроль над підприємствами.
- Немає такого контролю, все вирішується на паритетних засадах, - відповідає міністр.
- Але в СП два господарі.
- Взагалі-то весь світ йде шляхом вертикальної інтеграції. Світ створює глобальні компанії, - заявив Колєсніков.
Справді, для інтеграції, злиття або поглинання необхідно провести оцінку активів. Однак саме це, за словами міністра, зробити було неможливо. Власність "Антонова" не має ціни? Вона могла б скластися, якби концерн був виставлений на відкритий продаж, адже тільки так можна отримати ринкову ціну.
Однак, по-перше, в Україні ще ніколи не йшлося про приватизацію авіапрому. А по-друге, як висловився Колєсніков, "у нас немає абсолютного розуміння, яким чином оцінюється інтелектуальна власність, а у нас це основне".
Чотири завдання плюс ще кілька
"Ми покладаємо на СП кілька завдань. Виділяємо з російського та українського авіакомплексу функціональну частину і займаємося тільки нею. Ми не вміємо будувати винищувачі, але це добре роблять росіяни, тому ми виключили це з СП. Зате ми вміємо будувати вантажні літаки", - пояснює Колєсніков.
Він підтвердив, що СП зосередиться на чотирьох проектах: Ан-148, Ан-140, Ан-70 і Ан-124. Міністр вкотре заявив, що український авіапром вкрай потребує інвестицій.
"Авіація - річ дорога. Тільки дев'ять держав світу виробляють літаки. Країн, які мають повний комплекс - від документації до виробництва - ще менше. Нас цікавили можливості, щоб наш авіакомплекс активно запрацював", - каже він.
Однак СП не обмежиться тільки цими чотирма типами літаків. Колєсніков стверджує, що Україна пропонувала зайнятися транспортними літаками. Серед легких транспортників Росія має Іл. У лінійці середніх літаків Україна готує Ан-178, прототипом якого став Ан-148.
"Цей літак вже прораховується. Він не буде мати аналогів. Наступний - Ан-70. Кращий літак у своєму класі. Потім в лінійці СП буде Іл-76. Теж кращий. Давайте ж разом зробимо його модернізацію, цифрову кабіну, і це буде спільний проект", - пропонує міністр.
Ан-124 Колєсніков теж назвав кращим у своєму класі, і Україна має готову конструкторську документацію для його виробництва. "З ним ми будемо виходити на ринок, що теж буде завданням СП", - повідомив чиновник.
Відповідаючи на питання, для якого ринку буде працювати СП, міністр сказав, що значною мірою СП буде орієнтоване на російський ринок. Зокрема, за його оцінками, ринкова ніша в Росії для Ан-124 становить близько 300 літаків.
"Ми можемо виробляти цей літак в Україні і Росії, разом його продавати і мати доступ до інвестицій", - вважає глава Мінпромполітики.
Інвестиції з обіцянкою, але без гарантій
Колєсніков не відповів на питання про суму загальних інвестицій, яких потребує український авіапром. Більш того, це питання здалося йому дивним.
При цьому він заявив, що при підписанні угоди про створення СП були отримані обіцянки російського Внєшекономбанку про кредитну лінію на 300 мільйонів доларів для серійного виробництва Ан-148.
Однак залишилася неясною ситуація із загальними гарантіями інвестицій з боку Росії. Колєсніков говорить, що без російського фінансування СП не мало б сенсу. Втім, тут Україна покладається не на гарантії, а на обіцянки.
"Найголовніша гарантія - створення СП. Просто так його створювати безглуздо, в тому числі у політичному сенсі. Тим більше, ми домовилися з Внєшекономбанком про інвестиції. Конкретика ж буде після підписання договору, а договору поки нема, бо СП ще не має статуту", - пояснює Колєсніков.
Тим не менш, у Мінпромполітики вже підрахували, при якому обсязі виробництва і продажів транспортні літаки Ан стануть рентабельним. Виявилося, що позитивна рентабельність може наступити, починаючи з 25-30-го літака. З часів здобуття незалежності Україна виготовила менш ніж 80 літаків.
Що таке паритет
Формула "50 на 50" була офіційно озвучена відразу після підписання угоди про створення СП. Це вже в традиції двох країн називати спільні проекти "паритетними". Однак що це означає?
"Тепер відкрита дорога для затвердження статутних документів, набору персоналу, керівництва. До СП ми підходимо на паритетних умовах. 50% має російська сторона, 50% - українська", - говорить Колєсніков.
Як приклад він наводить все ті ж чотири проекти, у двох з яких будуть працювати росіяни, у двох - українці.
"Візьмемо відділ маркетингу. Ним буде керувати російський колега, але відділом з логістики - наш, з продажу - російський, з післяпродажного обслуговування - наш. Звісно, це все умовно. Як тільки почнеться конкретика, з'являться робочі групи, і ми вирішимо, хто за що буде відповідати", - пояснює голова Мінпромполітики.
За його словами, аналогічний паритет буде дотриманий у раді директорів і наглядовій раді. Туди увійдуть два суб'єкти - "Антонов" і ОАК.
У наглядовій раді буде по шість осіб з кожної сторони. Рішення прийматиме більшість, але якщо одна із сторін зовсім не голосує, рішення вважатиметься неприйнятим. При цьому у статуті будуть деякі пункти, за якими рішення може бути тільки одностайним, тобто затвердженим всіма 12 членами ради.
"Немає 12-ти голосів - немає рішення. Наприклад, голосування щодо зміни генерального директора або його першого заступника", - сказав міністр.
Також сторони домовилися, що кожні два роки у керівництві СП будуть відбуватися, як висловився міністр, "рокіровки". "Головою наглядової ради у першому "раунді" буде українець. Однозначно", - заявив Колєсніков.
На запитання "ЕП", чи буде це хтось з нинішніх керівників авіапідприємств України, міністр заявив, що ні, але на цей пост буде поставлено "людину з галузі".
Наразі Росія і Україна вже мають десять кандидатів на посади в СП. Зокрема, є претенденти на керівництво центрами закупівель, продажів, післяпродажного обслуговування. Директора проекту Ан-148 призначить Україна, АН-140 - Росія.
- Офісів буде два?
- Подивимося.
- Де буде відбуватися укладення угод - у Москві чи Києві? Куди йти клієнту?
- До генерального директора.
- Де і за яким законодавством будуть вирішуватися суперечки?
- Ми поки ще не сперечалися, але якщо таке трапиться, то все вирішуватиметься за російським та українським законодавством.
- Розгляд суперечок в інших країнах ви не допускаєте?
- Ми, звичайно, можемо зустрітися в міжнародному арбітражному суді, але навіщо ж тоді все це затівати?
Конкуренція і перспектива закриття СП
У зв'язку з тим, що Росія створила з Україною СП для продажу літаків, в основному, на російському ринку, можна говорити про штучне обмеження конкуренції для України. Хоча СП може продавати літаки країнам Азії, Африки та Латинської Америки, ринок Росії для СП буде номером один.
Проте, вважає Колєсніков, Київ і Москва роблять літаки різного класу, тому він не бачить ніякої шкоди для конкуренції.
- Ан-70 і Іл-76 - різні літаки. Ми перетинаємося тільки в моделі Ан-158 і SuperJet, але ми розділимо їх. Ан-148 подобається і нам, і росіянам. Я провів у ньому 14 годин, коли летів з Китаю через Новосибірськ до Києва.
- Він кращий, ніж "Боїнг"?
- Мені він сподобався більше.
- Чи не стане СП перешкодою для завоювання російського ринку в майбутньому?
- У даній економічній ситуації це неможливо. Якби ми випускали 30-40 літаків на рік, про це можна було б говорити, але зараз нам потрібні фінансові ресурси.
- А, що, власне, потрібно Росії? Українські технології?
- Ні, їм потрібна кооперація з нашими підприємствами. СП дасть додатковий поштовх розвитку галузі двох країн. Якщо літак буде збиратися у Росії, він на 60% буде складатися з російських комплектуючих, якщо у нас - на 60% з наших.
- Коли СП почне роботу?
- У 2011 році вже будемо працювати.
- Чи може це СП бути анульоване рішенням нового уряду?
- Я впевнений, що теперішня влада міцна і надовго. І ми свої рішення не скасовуємо.