Уряд піде назустріч базару?
Наступного пленарного тижня парламент розгляне проект податкового кодексу. Слідом за ним до зали внесуть проект держбюджету-2011.
Зараз обидва тексти інтенсивно дописує уряд - чиновники Кабміну хочуть встигнути до запланованого на початок листопада візиту місії Міжнародного валютного фонду.
Співробітники фонду приїдуть до України для аналізу і перегляду програми stand by. Якщо моніторинг завершиться на користь уряду, МВФ перерахує Києву наступний транш у сумі 1,5 мільярда доларів.
Ухвалення проекту податкового кодексу і розробка на його базі проекту бюджету-2011 - ключові пункти зобов'язань, взятих Кабміном перед МВФ. Втім, якщо обидва проекти не будуть затверджені наступного тижня, нічого страшного не станеться.
Головне для Кабміну - влаштувати для МВФ шоу і переконати місію, що обидва тексти найближчим часом будуть прийняті.
За таким самим сценарієм уряд діяв і минулого разу, у червні 2010 року, напередодні підписання нового меморандуму з фондом. Тоді Кабмін прийняв проект кодексу у першому читанні. Пізніше його денонсували і переписали заново.
У розпорядження "Економічної правди" потрапила підсумкова таблиця пропозицій парламентаріїв до проекту податкового кодексу. Згідно з планом-графіком підготовки документа, на наступному етапі під депутатськими пропозиціями свою візу повинен поставити віце-прем'єр Борис Колесніков - політичний куратор податкової реформи.
Затверджені ним пропозиції ляжуть в основу майбутнього документа, який винесуть на друге читання. Формально рішення віце-прем'єра у четвер затвердить комітет з податкової і митної політики під керівництвом "регіонала" Віталія Хомутинніка.
Останні три тижні чиновники Мінфіну опрацьовували пропозиції депутатів у робочих групах, створених за кожним напрямком у парламентському комітеті. У ході обговорення стали зрозумілі деякі поступки, на які готовий піти Кабмін.
У комітеті дискутували з двох основних питань: оподаткування малого бізнесу і посилення адміністрування зборів податків для великого бізнесу.
У питаннях адміністрування найбільша кількість претензій з боку депутатів і підприємців стосувалася норми про те, що податкові накладні з ПДВ понад певну суму можуть бути видані підприємцями тільки після їх реєстрації у ДПА.
По суті, це означає перехід до планової економіки - держава буде давати санкцію на всі великі угоди, а податковий інспектор знатиме все про бізнес підприємств.
Інше спірне питання - правила адміністрування податку на прибуток. Пропоновані процедури із застосуванням механізму обліку "податкової різниці" наближають податкове адміністрування до бухгалтерського. Однак є два істотні нюанси.
Автори кодексу, з одного боку, забули врахувати переплати з податку на прибуток, а це близько 14 мільярдів гривень. З іншого боку, вони не передбачили механізму обліку збитку минулих періодів. Річ у тім, що з метою оподаткування поточний прибуток зменшується на суму збитків минулих періодів до повного їх погашення.
У результаті, підприємства не зможуть списати збитки, які виникли під час кризи у 2008 році і 2009 році, а це - 100 мільярдів гривень. Так само вони не зможуть врахувати у своїх зобов'язаннях з податку на прибуток авансові платежі.
Таким чином, у найближчі три роки після прийняття кодексу платники податку на прибуток заплатять "зайві" 100-110 мільярдів гривень. Податкова адміністрація і Мінфін категорично відстоюють свої пропозиції і не згодні на компроміс ані в питаннях адміністрування ПДВ, ані в питаннях адміністрування податку на прибуток.
Окрім іншого, швидше за все, зміниться норма щодо оподаткування депозитів. У попередній версії документа передбачалося, що 5-відсотковим податком будуть обкладатися банківські депозити на суму понад 200 тисяч гривень.
У разі ж збереження попередніх політичних домовленостей, з 2011 року поріг приберуть і почнуть обкладати всю суму доходів від депозитів. Банкіри зможуть не розголошувати податківцям дані про клієнтів - побоювання, озвучене фінансистами.
Найбільш гучним із спірних питань стало посилення оподаткування малого і середнього бізнесу. За останні три тижні підготовки проекту кодексу до другого читання у великих містах - від Львова до Луганська - пройшли численні маніфестації підприємців, які виступають проти обмежень спрощеної системи оподаткування.
Черговий масштабний страйк заплановано на 4 листопада біля стін Верховної ради - гіпотетичний день розгляду проекту в парламенті.
Підприємці невдоволені збільшенням суми єдиного податку з 200 гривень до 600 гривень на місяць та зменшенням обсягу річної виручки з 500 тисяч гривень до 300 тисяч гривень, який дає право користуватися спрощеною системою оподаткування.
Крім того, вони скаржаться на скорочення переліку видів діяльності, які можуть користуватися цією системою, і заборону на імпорт "секонд-хенду". Як не дивно, але уряд готовий іти на поступки. Попередньо вони будуть виглядати так.
По-перше, у райцентрах і невеликих містечках розмір єдиного податку залишиться попереднім, а міськрадам великих міст порадять не підвищувати ставки у 2011 році. Ставки єдиного податку зростуть лише для деяких категорій підприємців, наприклад, для програмістів, для яких, кажуть автори, підвищена сума не стане критичною.
По-друге, уряд може піти на компроміс у питаннях суми річної виручки. Підприємцям можуть залишити діючий рівень, якщо вони будуть працювати з використанням касових апаратів або безготівкових платежів.
По-третє, уряд готовий піти на компроміс у питаннях переліку видів діяльності, які підпадають під спрощену систему оподаткування. Нею зможуть користуватися всі торговці, у тому числі продавці "секонд-хенду", дрібні виробники, будівельні фірми, в тому числі ремонтні бригади, а також бізнес з надання побутових послуг.
Заборона збережеться тільки для юристів, аудиторів, рекламістів, маркетологів, підприємців, які надають консалтингові послуги, і журналістів.
Таким чином уряд сподівається пом'якшити силу можливих масових протестів, бо правила оподаткування для найбільш поширених видів бізнесу - ринкових торговців і підприємств з надання побутових послуг - залишаться незмінними. Кабмін розраховує, що юристи, аудитори і консультанти на вулицю з гаслами не вийдуть.
Як і раніше, спірною залишається дата набрання чинності кодексу. Уряд, у тому числі під тиском МВФ, хоче, аби документ запрацював з 1 січня 2011 року, однак до цього не готові ні суспільство, ні сама податкова служба.
Швидше за все, Кабмін умовить МВФ заплющити на це очі, щоб або весь кодекс, або найбільш значущі його глави та новації почали працювати з 1 січня 2012 року.
За час доопрацювання проекту змінилися куратори процесу. За даними "ЕП", заступника міністра фінансів Тетяну Єфименко відсторонили від даної царини. Її звинуватили у надмірному лобіюванні позиції податківців, що призвело до невдоволення бізнесу і підірвало авторитет уряду напередодні місцевих виборів.
Сьогодні підготовкою проекту управляє перший заступник міністра фінансів Вадим Копилов. Єфименко дісталися асистентські функції.
Варто зазначити, що вибори сприяють чиновникам. Депутати роз'їхалися в регіони, і їх законодавча активність знизилася, що збільшує шанси урядовців на остаточне затвердження кодексу.
Повний перелік пропозицій до "Податкового кодексу", внесених після першого читання:
Розділ ІІ. Адміністрування податків, зборів
Розділ ІІІ. Податок на прибуток підприємств
Розділ V. Податок на додану вартість
Розділ VII. Податок на транспортні засоби
Розділ VIII. Екологічний податок
Розділ Х. Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні
Розділ ХІ. Плата за користування надрами
Розділ XІI. Місцеві податки і збори
Розділ ХІV. Спеціальні податкові режими
Розділ XV. Збір за користування радіочастотним ресурсом України