Чи втримається Стельмах
Тривожна ситуація може скластися і в НБУ, який керує усіма 194-ма банками в країні. Недосвідчені, але "свої" люди здатні приймати некомпетентні стратегічні рішення. Вони не призводять до миттєвого обвалу системи, а лише дають їй неправильні сигнали. Через рік це може призвести до кризи банківської системи.
Володимир Стельмах підсунув колишньому першому заступнику голови НБУ Анатолію Шаповалову велику свиню. Це факт.
Такий же "подарунок" він приготував для екс-керівника нагляду Василя Пасічника, призначивши замість нього Ігоря Соркіна.
На що сподівається голова Нацбанку? Мабуть, очікує, що Віктор Янукович подасть його кандидатуру до парламенту і продовжить повноваження на наступні сім років.
Стельмах намагався допомогти собі сам. Його повноваження згідно із законом про Нацбанк закінчилися в грудні 2009 року. Донедавна глава НБУ призначався на п'ять років, які Стельмах уже відслужив. З тих пір він має незрозумілий статус.
Однак завдяки втручанню МВФ термін, на який призначається головний банкір, збільшився до семи років. "Дід" - так банкіри називають між собою главу НБУ - спробував штучно продовжити свої повноваження ще на два роки, але не вийшло.
Надто впадало у вічі, що закон про продовження терміну роботи голови прийняли вже після того, як скінчилися повноваження Стельмаха.
Звісно ж, спроба подовжити повноваження виглядала кумедно, бо нинішній голова НБУ - "глибокий" пенсіонер. Однак до "непробивного" Стельмаха вже звикли. Принаймні, він був таким, поки країною правив його соратник Віктор Ющенко.
Прихід Януковича поставив перебування Стельмаха на посаді під сумнів. Президент має всі законні підстави подати до парламенту нову кандидатуру. А може нескінченно довго тягнути, тримаючи Стельмаха у напрузі і примушуючи його робити все, що треба. Наприклад, звільняти Шаповалова і Пасічника.
В усьому винне законодавство. Там нема жодного слова про те, протягом якого часу президент має подати кандидатуру нового голови НБУ. Ніщо не заважає Стельмаху відпрацювати наступні сім років без усіх цих формальностей.
Хто замінить "Діда"
Схоже, у Нацбанку розігрується сценарій, використаний у київській мерії. Леонід Черновецький формально залишається міським головою, але реальні рішення після кадрових чисток приймає перший заступник мера Олександр Попов.
У Нацбанку замість Анатолія Шаповалова призначено молодого фінансиста Сергія Арбузова. У НБУ впевнені: новий перший заступник голови прийшов надовго, поки при владі буде цей президент.
За останніми оцінками - років на вісім. Однак Арбузов - не Шаповалов, сам він не зможе керувати системою, бо не має досвіду.
Крім того, Стельмах - не Черновецький. Він напевно не погодиться стати почесним головою. Отже, доведеться або дати йому повноваження, або звільнити.
"Економічна правда" поспілкувалася з різними людьми у парламенті, Адміністрації президента і самому Нацбанку. Дивно, але всі сходяться на тому, що Янукович навряд чи подасть кандидатуру "Діда" на наступні сім років. То як же довго протримається Стельмах у нинішньому половинчастому статусі?
По-перше, кандидатів на посаду Стельмаха надто мало, і навіть щодо них залишаються питання. Наприклад, банкіри Ігор Юшко та Борис Тимонькін навряд чи захочуть брати на себе таку відповідальність. Перший цілком комфортно себе почуває за кермом "Ощадбанку Росії", другий - Укрсоцбанку.
Є, звісно, професіонали з кадрового резерву - екс-міністр фінансів Ігор Мітюков або колишній заступник голови НБУ Сергій Яременко. Втім, першому навряд чи потрібна така морока, він краще консультуватиме уряд. Другий проповідує абсолютно особливі погляди на те, як повинен працювати регулятор.
Зокрема, Яременко налаштований дати Нацбанку великі повноваження з фінансування проектів, з чим навряд чи погодиться МВФ.
По-друге, хто сказав, що керівника НБУ вибирають за професіоналізмом? Прямо зараз в Адміністрації активно обговорюють кадрові ротації в уряді і Нацбанку.
За одним із задумів, уряд повинен очолити міністр ПЕК Юрій Бойко, а Нацбанк віддадуть нинішньому прем'єру Миколі Азарову. Так буде вибудувана система взаємного стримування між Кабміном і НБУ. На тлі інженера, який створив податкову систему, Арбузов виглядає досвідченим професіоналом.
Нацбанк чекають ротації
Чи є інше пояснення останніх дій Стельмаха? Цілком. Можна припустити, що "Дід" подбав про найближчих людей і вирішив не підкладати їх під каток нової влади. Все одно їх звільнили б, та ще й здійняли б непотрібний галас.
Якщо розвинути цю версію, то вийде, що Стельмах піклується про стабільність системи. Він не має морального права покидати НБУ в період різкої зміни влади.
Звучить дико хоча б тому, що є більш житейське пояснення. Стельмах хоче втриматися на посаді керівника будь-якої ціною. Нацбанк - це сенс його життя, і це можна зрозуміти. Якщо так, "Дід" і далі буде здавати тих, кого йому скажуть. Ніхто не здивується, якщо за Пасічником та Шаповаловим у відставку підуть інші.
Арбузов не приховує, що він готовий звільнити багатьох менеджерів середньої ланки. Першими кандидатами можуть стати керівники ключових департаментів: нагляду, кризового менеджменту, валютного регулювання, валютного контролю і ліцензування, операцій на відкритому ринку, реєстрації та ліцензування.
Все, що стосується нагляду, вже курує Соркін. В інших департаментах ще працюють старі кадри. Після приходу Арбузова вони почувають себе незатишно, а подекуди, зокрема, у департаменті інформатизації, звільнення уже почалися.
Кадрові ризики влади
Сьогодні кадрове питання в НБУ - найголовніше. Перший варіант його вирішення звучить так: звільнити всіх "старих" і призначити хай недосвідчених, але "своїх". "Це нормальний варіант. Якщо їм поставлять чіткі завдання, то все працюватиме і надалі", - вважає керівник одного із середніх банків.
Звичайно, заміна керівників департаментів регулятора не спричинить крах системи. Нацбанк - це добре налагоджена адміністративна машина, вона і далі прийматиме звітність і продаватиме валюту. Однак у самому НБУ цей варіант оцінюють інакше. На думку управлінців, він пов'язаний із стратегічними ризиками.
Нацбанк часто критикують, але при цьому всі визнають: там працюють дуже професійні кадри. Їх "вирощували" упродовж довгих років. Звільнити стару і створити нову адекватну команду за один місяць неможливо.
Як поведуть себе "свої", можна зрозуміти на прикладі нового голови Укргазбанку Анатолія Брезвіна. При ньому в установі відбуваються цікаві речі. Наприклад, за велику суму державних грошей куплене нове приміщення для банку. Невже більше не було на що витратити бюджетні кошти, влиті у капітал установи?
Крім того, за деякою інформацією, з Укргазбанку звільняють досвідчених керівників середньої ланки. На їх місце призначають молодих співробітників, головним завданням яких буде підписувати потрібні документи. Які це будуть документи?
Така ж ситуація може скластися і в НБУ, який керує усіма 194-ма банками в країні. Недосвідчені, але "свої" люди здатні приймати некомпетентні стратегічні рішення. Вони не призводять до миттєвого обвалу системи, а лише дають їй неправильні сигнали. Через рік-два це може трансформуватися у кризу банківської системи.
Другий варіант вирішення кадрового питання - залишити "стариків", але змусити їх працювати на нову команду. Нинішнім співробітникам НБУ такий варіант до душі. У цьому випадку ризиків менше, хоча залишається небезпека витоку інформації.
Стельмах у цьому сенсі - не кращий приклад, бо правління Нацбанку при ньому грає дуже формальну роль, схвалюючи рішення свого шефа. Однак "Дід", хоча його й критикують, має величезний особистий досвід.
Чи буде такий же досвід у наступного керівника Нацбанку? Якщо так, то чудово.
Якщо ні - ніяк не обійтися без сильного правління НБУ, яке складалося би з професіоналів, а не просто з вірних виконавців.