"Родоводу" додали грошей, щоб не пояснювати втрату попередніх?
Чому у "Родовід" так і не були переведені ключові активи Укрпромбанку, за рахунок яких можна було б повернути депозити і навіть бюджетні вливання? Чому вийшло так, що заправки "Альфи Груп" числяться за групою "Приват"?
Історія навколо "Родовід Банку" дійшла до апогею нерозсудливості. Уряд і Нацбанк майже визнали, що установу давно потрібно було ліквідувати, але замість цього вони домовилися влити у фінансовий труп ще 5,8 мільярдів гривень.
"10 червня 2010 року затверджена нова програма фінансового оздоровлення "Родовід Банку" на 2010-2016 роки і спрямована для схвалення у Мінфін", - повідомили в НБУ.
Як повідомляла преса, структури олігарха Дмитра Фірташа свого часу отримали у "Родоводі" кредити під заставу земельних ділянок. У 2009 році за несплату позик ці ділянки банк забрав собі. Можливо, зараз відбувається повернення цих ділянок.
Втім, досвід Укрпромбанку показує, що для виведення земельних ділянок банк було б краще довести до банкрутства. Швидше за все, мова йде про приховування розтрати попереднього вливання держави - 8,5 мільярда гривень.
"Сума, яку зараз влили, - це вимушена плата за попередні помилки", - вважає президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.
На його думку, уряд і Нацбанк не хочуть афішувати, що грошей вже нема. Для цього потрібно, щоб "Родовід" не завалився.
"Якщо сьогодні визнати, що банк банкрут, потрібно списати раніше видані суми рефінансування. Це означає визнати, що гроші вже ніколи не повернуться. Ви уявляєте, який політик або Нацбанк візьмуть на себе відповідальність списати збитки за рахунок бюджету?", - пояснив експерт.
Могло бути інакше: довести до банкрутства банк, який не працює вже півтора року. При цьому можна навіть непогано виглядати перед виборцями, списавши все на прорахунки керівника НБУ. Адже до нього вже виникає кілька питань.
Перше: чому на додачу до вже влитих 8,4 мільярда гривень потрібно вливати ще 5,8 мільярда? Для виплати внесків Укрпромбанку вже були перераховані 5,6 мільярда, а депозити у "Родоводі" не дотягують і до 2 мільярдів гривень.
Друге: хто відповідатиме за діяльність тимчасової адміністрації? За дивним збігом обставин, активи "Родоводу", які вважалися гарними, раптом зіпсувалися.
Третє: чому у "Родовід" не були переведені ключові активи Укрпромбанку, які могли допомогти повернути депозити і навіть бюджетні вливання? Чому вийшло так, що автозаправки "Альфи Груп" числяться за групою "Приват"?
Якби Віктор Янукович шукав можливість позбутися Володимира Стельмаха, важко було вибрати більш вдалий привід, ніж справа "Родоводу".
Це явний прорахунок - хоча б тому, що рекапіталізувати проблемний банк запропонував саме НБУ. А значить, він подав свідомо неправдиву інформацію. Можливий і другий варіант, не менш радісний: НБУ бачив, як погіршується становище "Родоводу", але допустив це.
Етап перший: як створювали проблеми
"Рекапіталізація "Родоводу" - це класичний приклад того, як не треба було робити", - вважає Охріменко.
Проблему під назвою "Родовід Банк" створювали у кілька етапів. Спочатку проблему зафіксували. Перший цвях у кришку труни "Родоводу" забила екс-прем'єр Юлія Тимошенко. У грудні 2008 року, вона в запалі боротьби з Фірташем заявила, що через "Родовід" проходили валютні спекуляції.
Згодом стало відомо, що банк отримав 2,17 мільярда гривень рефінансування НБУ. Після цього у банку почалися проблеми. Від краху його рятував загальний мораторій на зняття депозитів, який ввів НБУ для боротьби з кризою.
Факт клінічної смерті визнали 13 березня 2009 року. У цей день НБУ ввів у "Родовід" тимчасову адміністрацію. Першим адміністратором повинен був стати Віктор Мироненко, але він так і не приступив до роботи.
Його змінили на виконавчого директора НБУ з питань платіжних систем і розрахунків Віктора Кравця. А ще пізніше замість нього призначили Сергія Щербину, який сьогодні перебуває під слідством за підозрою у сприянні розтраті 340 мільйонів гривень бюджетних коштів.
До того часу активи банку становили 10,9 мільярда гривень. На депозитах населення у ньому лежало 2,7 мільярда гривень, на рахунках підприємств - 1,75 мільярда гривень. Таким чином, активи покривали прямі зобов'язання перед населенням і компаніями більш ніж удвічі.
"Активи були непогані. З трьох банків, які пішли на рекапіталізацію ("Київ" і Укргазбанк. - "ЕП"), - найкращі", - підкреслило джерело в НБУ. Виходить, банк навіть не потребував сторонньої допомоги і міг з часом вирішити проблеми самостійно. З цим не згоден Охріменко.
"Не було там активів. Спочатку було зрозуміло, що портфель порожній, що потрібно було розгрібати завали раніше виданих кредитів, займатися боржниками. А переведення вкладників Укрпромбанку створило ще більшу проблему. Взяли двох жебраків і об'єднали те, що у них є", - стверджує він.
Етап другий: вливання грошей
За словами джерела в НБУ, справжні проблеми у "Родоводу" почалися у вересні 2009 року. Тоді уряд Тимошенко вирішив перевести в банк депозити населення і частину активів вмираючого Укрпромбанку.
Спочатку переведена сума склала 5,7 мільярда гривень - це 457 тисяч внесків, кількість грошей на яких не перевищувала 150 тисяч гривень. Постраждали власники 23 тисяч депозитів загальним обсягом 1,6 мільярда гривень - вони відмовилися перевести свої вклади у "Родовід".
Пізніше з'явилося повідомлення, що в "Родовід" таки надійшли депозити на 6,8 мільярда гривень. Це означає, що власники великих вкладів пішли на умови уряду. Переведення аргументували тим, що в разі банкрутства Укрпромбанку все навантаження лягло б на Фонд гарантування вкладів фізосіб.
"Ресурси фонду не покривають навіть наполовину боргів за депозитами. Теоретично він може взяти в НБУ кредит на виплати, але оскільки криза триває, фонд може перетворитися на вічного боржника. Тому в рамках процедури рекапіталізації, яка розроблялася за участю міжнародних організацій, було передбачено, що під програму підпадають тільки системні банки", - сказав тоді тимчасовий адміністратор Укрпромбанку Костянтин Раєвський.
Насправді, це була політична акція Тимошенко. Як і у випадку з роздачею квартир через ДІУ, вона розраховувала отримати максимум політичних дивідендів напередодні виборів президента.
Етап третій: депозити перевели, активи - ні
Спочатку замислювалося так. У "Родовід" переведуть депозити з Укрпромбанку. Тим часом аудитори повинні були провести оцінку тих вкладень, які були в портфелі "Укрпрому".
За підсумками цієї оцінки, в "Родовід" повинні були передати ці активи за справедливою ціною, за яку їх можна було продати. За рахунок цих грошей виплачувалися б депозити "Укрпрому". Необхідну суму вже повинно був дати уряд через рекапіталізацію.
Потім схема трохи змінилася. Нацбанк і тимчасовий адміністратор пообіцяли, що активи передадуть пізніше. Уряд Тимошенко, щоб не гальмувати процес, дали рекапіталізацію відразу на всю суму депозитів - на той час 5,6 мільярда.
Як виявилося, тимчасова проблема виявилася постійною. НБУ і адміністратор свого слова не дотримали. За однією з версій, активи "Укрпрому" в "Родовід" не надійшли зовсім. За іншою, надійшла лише крихітна частина.
У будь-якому разі, серед переданих кредитів не було кредитів під заставу заправок нафтової групи "Альфа-Нафта", що працюють під брендом ANP.
Це яскравий бізнес, на який давно поглядала група "Приват". Ходили наполегливі розмови, що Укрпромбанк спеціально банкрутують, щоб вивести з-під застави заправки.
Очевидно, "Приват" домігся свого. Сьогодні АЗС, що були під заставою "Укрпрому", продають бензин в інтересах групи, і навіть числяться серед АЗС групи.
Вийшло, що переведення вкладів в "Родовід" остаточно відвело увагу від Укрпромбанку, і допомогло групі "Приват" забрати ці об'єкти.
Це, безумовно, повинно викликати особливий інтерес Генпрокуратури до Нацбанку, який призначив тимчасового адміністратора і курирував процес ліквідації.
У сухому залишку, "Родовід" просто кинули, і не передали основні активи Укрпромбанку.
"Наскільки мені відомо, зараз прокуратура займається цим питанням. Заодно вивчають, чому ті активи, які були передані, продані за безцінь. Об'єкти, які коштують 50 мільйонів, продавали за 500 тисяч ", - підкреслило джерело "ЕП" в Нацбанку.
Етап четвертий: рекапіталізація
Ще 10 червня 2009 року було прийнято постанову Кабінету Міністрів N580, згідно з яким Міністерство фінансів випустило облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) на суму в 2,8 мільярда гривень.
Ці облігації були обміняні на пакет акцій додаткової емісії банку, в результаті чого в держвласність перейшов пакет у 99,97% акцій "Родовіду".
Трохи пізніше держава додала ще 1,8 мільярда гривень. Потім була повна плутанина у фактах. Відомо, що на сьогодні "Родовід" був рекапіталізований на 8,4 мільярда, з яких 5,6 мільярдів - для виплати вкладів фізичних осіб ліквідованого Укрпромбанку.
Що було потім, пам'ятає вся країна. У листопаді Тимошенко особисто зібрала ЗМІ, щоб показати, як "Родовід" почав повертати населенню гроші з депозитів.Щоправда, процес тривав недовго. Незабаром виплати припинили, а в надійний державний банк знову ввели тимчасову адміністрацію.
Далеко не всі депозити були віддані людям одразу. До 3 березня 2010 року "Родовід" виплатив клієнтам Укрпромбанку 2,52 мільярда.
Ще 3,4 мільярди були переоформлені, і стали депозитами вже в "Родовіді". Можна уявити собі, як кусають лікті люди, які вирішили довіряти державі замість того, щоб забрати свої гроші за першої ж можливості.
Етап п'ятий: справа Щербини
Теоретично, можна було забути навіть про проблеми з "Укрпромом". Другий адміністратор "Родоводу" Сергій Щербина отримав достатньо грошей, щоб виплатити "під нуль" отриманні депозити банку.
Проте сталося щось дивне, відоме лише Нацбанку. Сигнали з "Родовіду" надходили суперечливі.
Начебто непогані активи банку раптом стали псуватися. У 2009 році банк зафіксував збиток 4,2 мільярда гривень, а в першому кварталі 2010 року - ще 3,2 мільярда.
Усього - 7,4 мільярда зі всього кредитного портфеля розміром 9,2 мільярда. Такої "порчі" не було ні в кого, крім "Надр". Виходить, що чотири з п'яти одержувачів кредитів вирішили просто не повертати гроші!
Все це не означає, що у погіршенні стану банку винен тільки тимчасовий адміністратор. Щербина, наприклад, почав звертати стягнення на заставу.
Зокрема, він хвалився тим, що домігся повернення в банк застави у вигляді земельної ділянки в Оболонському районі Києва, які відсудив у компаній Дмитра Фірташа.
Крім того, по інтернету розносилися стогони власників кредитних карток банку. Вони змушені були платити чи не 30% річних у доларах, і не могли отримати жодної реструктуризації.
А на питання, куди ж поділися "живі" гроші, новий прем'єр-міністр Микола Азаров заявив, що кошти направлялися на президентську компанію Тимошенко.
Справді, чому банк отримав від рекапіталізації 8,4 мільярда, виплатив третину і раптом гроші закінчилися?
Зрозуміло, що за бухгалтерією вони пішли на покриття "діри" в активах - тих самих 7,4 мільярдів гривень резервів. Зрозуміло, що не всі ОВДП були переведені в готівку. І все ж, бухгалтерія - це одне, а використання "живих" грошей - інше.
Тут пригадується ще один негатив. Щербина зараз проходить у справі про розкрадання багатьох мільйонів гривень, отриманих від держави.
"На жаль, там були епізоди. Факти були навіть викладені в окремому листі НБУ на адресу уряду. Це факти, які назбирав Пасічник (Василь, екс-керівник нагляду. - "ЕП")", - повідомило джерело в НБУ.
Все це ставить питання щодо якості роботи тимчасової адміністрації.
"В Укргазбанку була інша ситуація. Там не було таких проблемних активів. Сума, яка зайшла на рекапіталізацію, реанімувала банк. Сьогодні він нормально працює. Вкладники можуть покласти гроші на депозит і забрати їх. А в "Родоводі" чимало вкладів, які можна тільки переоформити. Виникає питання: навіщо було робити всі ці рухи, якщо банк не працює?", - дивується Охріменко.