Облігаційна війна: місто в кишені
Фінансова криза проїхалася гусеничним трактором по українському ринку корпоративних облігацій.
У вівторок "Економічна правда" написала про печальну історію групи компаній "Караван". Сьогодні - розповідь про наступні емітенти.
"Сіті'ком"
Компанія "Сіті'ком" знайшла оригінальний спосіб не платити за облігаціями. Її власник Андрій Колодюк клянеться, що як тільки досягне істини в судах, то відразу заплатить. Справа в іншому: грошей у нього нема, і навряд чи вони з'являться.
[B]
Навмисне чи ні, але брати Андрій та Володимир Колодюк посварилися. У результаті, відбувся розділ майна. Весь працюючий бізнес, включаючи магазини електроніки під брендом City.com, відійшли брату Володимиру.
Борги, в тому числі за двома облігаційними випусками "Сіті'кому", залишилися Андрію. Тепер узяти гроші нема з кого, зате група Unitrade, в рамках якої зараз працює "Сіті'ком", відчуває себе легко і безтурботно.
"Володимир Колодюк мав нахабство приїхати на інвестиційну конференцію, яка відбулася в травні у Лондоні. Він розповідав, як добре пережив кризу. Однак на питання із залу про борги за облігаціями "Сіті'кому" він не відповів. До того товариства він нібито не має ніякого стосунку. Мовляв, там тепер його брат", - підкреслив представник одного з великих банків.
Події розвивалися наступним чином. У листопаді 2006 року благополучний холдинг Unitrade Group випустив облігації на 50 мільйонів гривень з п'ятирічним строком обігу. Від імені усієї групи емітентом виступило ТОВ "Сіті'ком".
Облігації на той час були не кращими на ринку, але цілком привабливими. "Папери купували більше двадцяти інвесторів, у тому числі великі банки та недержавні пенсійні фонди", - підкреслив начальник служби інвестиційного бізнесу УкрСиббанку BNP Paribas Group Олег Чурій.
На сайті інвесторів в облігації Cbonds дивом збереглася передкризова характеристика холдингу.
"ТОВ "Сіті'ком" входить до холдингу Unitrade Group. Він включає у себе підприємства, які спеціалізуються на роздрібній торгівлі - City.com, Unitrade, Melofon, сервісному супроводі - Service Master, управлінні нерухомістю, реалізації продукції під власним брендом Ixtone.
Unitrade Group і "Сіті'ком", який входить до холдингу, характеризується високим рівнем корпоративного управління. Топ-менеджмент неодноразово входив до рейтингу кращих менеджерів України.
Unitrade Group управляє єдиною в Україні мережею спеціалізованих гіпермаркетів персональної електроніки, організованою за принципом cash & carry. Всі гіпермаркети працюють під торговою маркою City.com.
Середня площа гіпермаркетів становить 1,2 тисячі квадратних метрів. Перший City.com був відкритий у Києві в жовтні 2004 року. До кінця 2008 року їх кількість зросла до сімнадцяти. Основним драйвером зростання стало розширення мережі магазинів City.com", - йдеться в особовій справі холдингу.
У серпні 2007 року Колодюку вдалося розмістити ще один випуск облігацій - теж на 50 мільйонів гривень. Він також розійшовся без проблем.
На початку 2008 року почалася епопея з переділом власності. Один з братів - Андрій - вирішив вийти з бізнесу. Він передав свої 45% акцій Unitrade Group братові Володимиру і ще одному співвласнику холдингу. Ця подія не викликала підозр, оскільки облігаційні випуски продовжували обслуговуватися.
Коротка характеристика облігацій ТОВ "Сіті'ком"
Національна шкала (Україна), 26 червня 2009 року Інформація щодо обслуговування боргу
|
Джерело: Cbonds
У січні 2009 року насувалася оферта за першим випуском облігацій. Оферта означає, що на першу вимогу Unitrade Group повинен був викупити облігації "Сіті'кому" у тих, хто хотів би їх продати.
Саме тому дивно виглядали події, які сталися наприкінці 2008 року. Випадково чи ні, але у грудні 2008 року, за місяць до оферти, перерозподіл бізнесу між братами перетворився на Куликовську битву.
Андрій Колодюк заявив, що йому так і не заплатили за ті 45%, які він віддав братові та його компаньйону. Нібито бажаючи скасувати домовленість, у кінці 2008 року він призначив себе генеральним директором та основним власником компаній "Сіті'ком", "Юнітрейд Світ", "Мелофон" і "Сервіс майстер".
За його словами, прикрощі почалися ще раніше. "Я сумлінно продав 45% акцій голландській компанії AVenturesGroupBV, за що отримав 6 700 євро - це єдині гроші, які я отримав за свої 15 років діяльності. Друга частина операції була пов'язана з тим, що, як мені обіцяли, мені виплатять гроші і віддадуть деякі активи з нерухомості. Більш того, є лист, за яким мої партнери повідомляють, що до 10 червня 2008 року вони повністю розрахуються", - розповідав Андрій Колодюк.
За його словами, саме 10 червня почався процес в Одеському суді, який закінчився у серпні. "Моєму бухгалтеру в банку повідомили, що я до цих компаній уже не маю стосунку. Я не став повідомляти про це пресі. Вів переговори з Володимиром і сподівався на мирне врегулювання конфлікту", - додав він.
Коли у січні 2009 року настав час викуповувати облігації першого випуску, Unitrade Group цього не зробив. Замість виплати грошей холдинг поширював інформацію, що домовився про реструктуризацію боргу "майже з усіма власниками".
Пізніше Володимир Колодюк через численні суди зумів перевести торгівельні мережі на нову компанію - ТОВ "Персональна електроніка". При цьому Володимир наполягає, що він не є власником товариства, і ця юридична особа не зможе у будь-якій формі бути залучена до виплат.
У свою чергу, Андрій Колодюк заявив, що Unitrade Group і керівник "Сіті'кому" Радислав Філатов у січні-лютому 2009 року незаконно списали з рахунків підприємства близько 100 мільйонів гривень, але не відобразили це у звітності.
"Мені повідомили, що 21 січня 2009 року з'явилося рішення Луганського районного суду, за яким жителю Криму повинні належати всі чотири компанії - City.com, Unitrade, Melofon і Service Master. Виявляється, Володимир віддав їх йому у 2007 році", - заявив Андрій Колодюк на одній з прес-конференцій.
У квітні Андрій Колодюк заявив: "Сіті'ком" не може платити. "Переведення активів у фірму "Персональна електроніка" спричинило банкрутство City.com", - сказав він.
У результаті, з січня 2009 року перший випуск облігацій "Сіті'кому" фактично знаходився у стані дефолту. В липні настала оферта за другим випуском на 50 мільйонів, і вона також отримала статус дефолтної.
А в жовтні 2009 року Володимир Колодюк за рішенням суду остаточно відібрав собі всі права володіння компаніями ТОВ "Сіті'ком", ДП "Юнітрейд-світ", ДП "Торгівельна мережа "Мелофон" та ДП "СервісМастер".
Далі були нескінченні кримінальні справи і суди. Брати Колодюки судяться один з одним і публічно звинувачують один одного у рейдерстві. За словами Володимира, всього "Сіті'ком" фігурує у шістдесяти судових справах.
Тимчасом ситуація стосовно виплат зовсім заплуталася. Деякі власники облігацій стверджували, що у лютому 2009 року була проведена реструктуризація, і до осені за нею робилися виплати. Інші казали, що грошей вони взагалі не бачили. Неясною була картина і за простроченими банківськими кредитами.
"Володимир Колодюк заявляв, що не збирається погашати борги перед банками. Сьогодні ж він, розуміючи, що не зможе вести чесний бізнес, зробив спробу зберегти імідж за рахунок Андрія Колодюка. Присутність законного власника - Андрія Колодюка - завадила проведенню зборів акціонерів. Після надання підтвердження про власника компаній представники банків-кредиторів залишили зустріч", - таку заяву поширила прес-служба Андрія Колодюка в кінці 2009 року.
Схоже, за боргами "Сіті'кома" ніхто платити не збирається, хоча вже є судові рішення на користь деяких кредиторів.
Здавалось би, все по-чесному: Андрій Колодюк начебто не відмовляється обслуговувати борги.
"Я докладу всіх зусиль, щоб чесне ім'я компанії ТОВ "Сіті'ком" не асоціювалося з іменами менеджерів, які вирішили, що у цій країні немає закону і можна не повертати борги", - сказав він у квітні 2009 року. На жаль, в Андрія немає грошей. Володимир же робить вигляд, що Unitrade Group не має стосунку до цих боргів.
Втім, у листопаді 2009 року з'явилася досить дивна новина. За словами директора інвесткомпанії "Фінекс-Капітал" Ігоря Когута, 29 жовтня 2009 року Володимир Колодюк запропонував власникам облігацій ТОВ "Сіті'ком" (Київ) особисто виплатити 10% їх вартості протягом десяти років.
"Пропозицію Володимира складно назвати навіть знущанням, адже "Сіті'ком" і грошові потоки контролює саме він. У мене є всі докази", - розповів директор КУА "Фінекс-Капітал", член рад УАІБ та АУФТ Ігор Когут.
За його словами, він має лист від Андрія Колодюка, де той пропонує викупити папери з більшим наповненням, ніж Володимир.
"Здається, він пропонував викупити 30%, а інші 70% поділити рівними частками. При цьому він пропонував об'єднати зусилля та інформацію і з допомогою правоохоронних органів знайти викрадені його братом гроші", - розповів Когут.
"Економічна правда" звернулася за коментарями до обох братів. Прес-служба Андрія знайшла привід не відповідати. А відповідь прес-служби компаній Володимира виявилася схожою на загрозу.
"Коментарі щодо корпоративного конфлікту ми не надаємо... Величезне прохання, якщо ви будете готувати якийсь матеріал із згадкою нашої компанії, уважно стежити за даними, які ви подаєте, і вказувати джерела, з яких ці дані отримані. Також нагадую про торгові марки, які належать Володимиру Колодюку, і про те, що необхідно отримувати дозвіл на їх використання у публікації", - відповіла керівник департаменту маркетингу Unitrade Group Діна Антіпова.
Інвестори все ще не втрачають надії, що Колодюки розрахуються з боргами.
"Сподіваюся, власники розуміють, що відмова від виконання зобов'язань за облігаціями назавжди закриє для них ринки запозичень, включаючи зовнішні. Ми розраховуємо на розсудливість емітента. Він цілком спроможний погасити позику", - вважає голова правління КУА "УкрСиб Ессет Менеджмент" Максим Купрін.
Втім, якщо виплати відбудуться, то далеко не добровільно. "Облігації "Сіті'кома" є у портфелях восьми інвестиційних фондів. Ми працюємо з правоохоронними органами, щоб стимулювати емітента розрахуватися або хоча б провести реструктуризацію. Ситуація у них не настільки погана", - зазначив Рибальченко.
Набагато популярнішою є гіпотеза, що Колодюки спеціально розіграли конфлікт.
"Можливо, це був лише спектакль для виправдання обману кредиторів. Факт залишається фактом: діяльність "Сіті'кому" переведена на іншу компанію, а у підприємства, яке випускало облігації, нічого не залишилося", - відзначив Чурій.
Не має однозначної думки і Когут. "Якийсь час я вважав, що брати грають в одну гру, але чи то вони занадто загралися, чи то вони "щось знають". У мене теж є брат, і я не розумію, що має статися, аби полився такий бруд", - дивується він.
"Велика кишеня"
Недавно газета "Комерсант" опублікувала фото власника мережі супермаркетів "Велика Кишеня" Романа Луніна в оточенні друзів - Томаша Фіали з компанії Dragon Capital та народного депутата від БЮТ Валерія Писаренка.
"Ось як треба жити на гроші інвесторів", - іронічно описав фото керівник однієї з компаній з управління активами. Він мав на увазі, що у 2009 році структури Луніна передумали платити за своїми облігаціями 250 мільйонів гривень.
Він поділився чутками, що зараз готується ребрендинг мережі супермаркетів "Велика кишеня", яка належить бізнесменові.
Імовірно, невдовзі магазини називатимуться Well Mart - за аналогією із всесвітньо відомою мережею Wal Mart, а бренд "Велика кишеня" зникне у ході банкрутства. Разом з ним випаруються надії тримачів облігацій групи повернути свої гроші.
Структура бізнесу Романа Луніна, дані з відкритих джерелТОВ "Квіза-Трейд", що управляє торговельною мережею "Велика кишеня", є дочірнім підприємством компанії "Квіза" (Київ), яка входить до складу компанії "Рітейл Груп". На початку 2010 року мережа "Велика кишеня" нараховувала 46 торгових точок у 23 містах, з них 38 супермаркетів і 8 гіпермаркетів.
Також у ВАТ "Рітейл Груп" входять ТОВ "Маркет Сервіс" (мережа "Велика Аптека") і ВАТ "ВК Девелопмент" (ТРЦ "Екватор" у Полтаві, Рівному, Черкасах і Чернівцях, ТЦ "Альта Центр" у Києві та інші об'єкти нерухомості).
Крім того, в Україні "Рітейл Груп" розвиває мережі "Просто маркет", "Моя книга" та "Мон Амі", а в Молдові володіє торгівельною мережею Green Hills Market.
Згідно з даними Держкомісії з цінних паперів та фондового ринку, в кінці 2008 року Роман Лунін контролював 63% ВАТ "Рітейл Груп".
За даними Міжнародної фінансової корпорації, 88% акцій ВАТ "Рітейл Груп" належить Роману Луніну, 12% - вісьмом установам. За інформацією журналу "Кореспондент", статок Луніна оцінюється 123 мільйонами доларів.
Формально 63% "Рітейл Груп" володіє компанія "Хазінарт Лімітед" (Кіпр), 25% - "Рітейл Інвест" (Київ).
У червні 2006 року Міжнародна фінансова корпорація надала мережі "Велика кишеня" кредит у розмірі 100 мільйонів доларів на п'ять-сім років.
У квітні 2009 року "Квіза-Трейд", яка управляє мережею супермаркетів "Велика кишеня", здивувала ринок.
Як і у випадку з "Караваном", всі магазини, за винятком кількох закритих з бізнес-причин, продовжують працювати і приносити дохід. Як і у двох попередніх випадках, ніхто не очікував такого ходу з боку власника - донедавна одного з тридцяти найбагатших підприємців країни.
У 2007 році і на початку 2008 року його флагманська компанія "Квіза-Трейд" погасила два випуски облігацій 2004-2005 років на 40 і 20 мільйонів гривень. Протягом трьох років до кризи компанія мала одну з найвищих рейтингових оцінок в Україні. Її репутація була бездоганною.
Однак з третім випуском - "Квіза-Трейд" 2007 року, серія 1-С на 250 мільйонів гривень - вийшла накладка. Розміщення пройшло за тиждень. Прибутковість була встановлена на рівні 12,75% - дуже невисока цифра для п'ятирічних паперів. Все говорило про великий інтерес до паперів "Великої кишені".
Коротка характеристика облігацій ТОВ "Квіза-Трейд"
Інвестори:
|
Джерело: Cbonds, дані ринку
Криза позначилася на торговій мережі так само, як і на більшості бізнесів в Україні.
Збиток за 2008 рік склав 330 мільйонів гривень, тоді як у 2007 році чистий прибуток становив 35 мільйонів гривень. Коли у квітні 2009 року компанія провела реструктуризацію боргів, ринок сприйняв це нормально. Тим більше, що у 2009 році планувалося відкрити ще 15 магазинів, незважаючи на падіння продажів.
Власників облігацій заспокоював ще один момент. У березні 2009 року Лунін пообіцяв, що його холдинг "Рітейл Груп" продасть частину акцій, щоб отримати 50-100 мільйонів доларів і частково розрахуватися за боргами. За його словами, гроші повинні були надійти у компанію за наступні два-три місяці.
Однак обіцяний термін минув, і замість часткового погашення "Квіза-Трейд" попросила про повторну реструктуризацію боргу за облігаціями. Прохання з'явилося 9 липня - у той день компанія повинна була виплатити 15 мільйонів гривень відсотків і викупити папери ще на 25 мільйонів гривень.
Досі ще ніхто не просив провести повторну реструктуризацію. Втім, ринок зрозумів і це. За даними інвестбанку "Драгон Капітал", фінансового радника групи компаній Луніна, "Квіза-Трейд" заборгувала 742,6 мільйона гривень.
Схожу цифру називали й інші джерела. Згідно з ними, борг перед банками в середині 2009 року становив 522 мільйони гривень, а перед утримувачами облігацій - 250 мільйонів гривень. Це великі суми. Лунін продовжував обіцяти, що продасть частину свого холдингу в ході приватного розміщення.
"Я кажу про 10-25%. Думаю, цих коштів вистачить для приведення боргового навантаження до оптимального стану. Цей процес нешвидкий. Думаю, протягом двох місяців операція буде закрита", - сказав він у липні. Те, що акції досі не продані, бізнесмен пояснив просто: ніхто не запропонував гідної ціни.
Пройшло ще три місяці, але інвестори не дочекалися свого. Лише у січні 2010 року компанії Луніна заявили, що відмовилися від планів продажу міноритарної частки акцій. "Ми знайшли простіші рішення для поповнення обігових коштів та зниження боргового навантаження", - заявив Лунін.
У цей час події навколо "Квіза-Трейд" почали набули дивних ознак.
По-перше, став різко танути прибуток. Першу половину 2009 року "Квіза-Трейд" закінчила з чистим прибутком 92,6 мільйона гривень, а другу - із збитком 57,8 мільйона гривень. Цілком можливо, що поява збитків не є випадковістю.
По-друге, учасники ринку пам'ятають яскраву подію. У 2009 році управляюча компанія "Квіза-трейд" спочатку ініціювала своє банкрутство, а потім відкликала заяву прямо перед засіданням суду. Тоді говорили, що цей крок був зроблений спеціально, щоб домовитися з кредиторами і власниками облігацій.
По-третє, "Квіза-Трейд" просто перестала контактувати з власниками облігацій.
"Рік тому вони перестали обслуговувати борг. Ніякого діалогу з інвесторами не ведеться, хоча я пропонувала власнику і менеджменту почати його. Ми були згідні на довгострокову реструктуризацію і невисоку прибутковість", - зазначила голова ради директорів компанії "Інвестиційний Капітал Україна" Валерія Гонтарєва.
За її словами, у Лондоні з "Квіза-трейд" з того ж приводу судиться один з найбільших інвестиційних банків світу. Імовірно, мова йде про Morgan Stanley - ще в середині 2009 року його вважали власником великої частини облігацій.
Банк судиться з компаніями Луніна у Лондоні за британським правом, і це дає установі шанс на успіх. "Повернути все, звичайно, не вийде. Однак пізніше, я думаю, вони все одно щось зуміють забрати", - упевнений керівник однієї з українських КУА. У Morgan Stanley вирішили не коментувати ці події.
Схоже, "Квіза-Трейд" спеціально затягує час через суди, щоб не платити за боргами. При цьому бізнес групи продовжує розвиватися. Так, у квітні 2010 року Лунін купив телевізійний завод "Славутич" за 16,4 мільйона гривень.
Крім того, у січні 2010 року мережа "Велика кишеня" заявила, що до кінця 2010 року відкриє ще 20 магазинів. Востаннє вона планувала розширюватися у 2008 році. Тоді йшлося про 5-15 нових маркетів. У 2009 році фірма скасувала ці плани.
Таким чином, очевидно, що кошти у Луніна є. А те, що "Квіза-Трейд" не обслуговує борги, говорить тільки про одне: не платити за своїми боргами - і є те "простіше рішення", про яке говорив Лунін.
"Ми побоюємося, що на фоні затягування судових процесів може відбувається спроба виведення активів, і що на озброєння можуть бути взяті ті ж схеми, якими користувалися "Караван" і "Союз-Віктан", - заявила Гонтарєва.
"У нашому портфелі було досить багато паперів" Квіза-Трейд ", але всі були продані до кризи. Той шлях, на який вони стали, ставить їх поруч з іншими злісними неплатниками. Це рецидив! Необхідне термінове втручання поки вони не встигли все вивести. А інформація про те, що вони не збираються обслуговувати свій борг, багатьом була відома ще рік тому", - солідарний з нею Когут.
Втім, деякі учасники боргового ринку все ще вважають, що з "Квіза-Трейд" ще не все втрачено.
"Із списку злісних неплатників я прибрав би" Квіза-Трейд". Цей емітент справді мав фінансові труднощі, але на діалог з кредиторами йде, простежується його бажання розрахуватися. Сподіваюся на успішне завершення реструктуризації", - відзначив голова правління КУА "УкрСиб Ессет Менеджмент" Максим Купрін.
Момент істини повинен настати дуже скоро. У звіті "Квіза-Трейд" за 2009 рік значиться, що велика частина кредитів повинна гаситися у 2011 році. З більшістю банків вже досягнуті угоди про реструктуризацію. І все ж у липні 2010 року "Квіза" потрібно заплатити за боргами 100 мільйонів гривень.
Оскільки компанії Луніна не спілкуються з власниками облігацій, не виключено, що вони знову можуть бути оголошені банкрутом. До речі, у квітні якраз почався новий судовий процес щодо облігаційних боргів "Квіза-Трейд".
Якщо у планах групи значиться банкрутство "Квізи", то чутки про зміну бренда супермаркетів з "Велика кишеня" на Well Mart схожі на правду. За словами учасників ринку, безпосередньо на "Квіза-Трейд" зареєстровано лише шість із 46 магазинів під брендом "Велика Кишеня".
У крайньому випадку, ними можна пожертвувати, віддавши на розтерзання кредиторам. Зате виживе майже весь бізнес.
У травні 2010 року відбулися незрозумілі зміни в структурі офшорних компаній, які мають стосунок до бізнесу Луніна. Компанія Alef Investments Limited, Британські Віргінські острови, придбала контрольні пакети акцій кіпрських компаній Hotzudan Limited і Davento PLC. Всі ці структури пов'язані відносинами контролю з бізнесом "Рітейл Груп".
За повідомленням інформагентств, суть угоди у тому, що Hotzudan Limited втратить відносини контролю з кіпрською компанією CP Palema Limited, а Davento P.L.C. - з Cyproman Services Limited. Що це означає, у самій "Рітейл Груп" не пояснили.
"Економічна правда" звернулася за коментарями до Романа Луніна і почула наступне: "Чекайте відповіді". Після десяти днів очікування стало зрозуміло, що коментувати Лунін не буде.
Редакція готова опублікувати думку Романа Луніна та представників інших компаній, що відмовилися надати коментарі "Економічній правді" під час підготовки матеріалу.
Далі буде...