Горілка стане водкою?

"Економічна правда" продовжує підбивати підсумки 2009 року в різних галузях економіки.

З підсумковим оглядом економічної політики можна ознайомитися тут. Про те, як Україна виконувала минулорічний газовий контракт, та про можливі варіанти розвитку ситуації у 2010 році читайте тут і тут.

В Україні новорічним святам найбільше раді, напевно, діти і виробники спиртних напоїв. Перші чекають Діда Мороза з подарунками, другі - традиційного буму продажів.

Подарунками для вітчизняних виробників горілки в останні роки були показники зростання ринку і їхні прибутки. Вони активно нарощували продажі в Україні і на зовнішніх ринках.

У 2009 році новорічний настрій зіпсувався ще влітку. І, схоже, надовго. У липні з ініціативи Кабміну депутати підвищили ставки акцизу на етиловий спирт на 12,5 гривень, або 58%, до 34 гривень за літр.

Це відразу ж позначилося на стані галузі. В асоціації "Укргорілка" кажуть, що з 60 підприємств, що виробляли в першому півріччі лікеро-горілчану продукцію, 34 зупинилися.

Дісталося навіть "зубрам" ринку. "Олімпу" довелося зупинити виробництво на донецькому заводі "Лік". Така ж доля спіткала й один з п'яти заводів компанії "Петрус" - ТМ "Златогор". На українському і російському ринках оголосив себе банкрутом "Союз-Віктан".

Не менш "захоплюючим" буде і 2010 рік. На полицях Верховної ради покриваються пилом ще два документи, при згадці про які учасники ринку лише важко зітхають. Мова йде про законопроекти № 5251 і № 5251-1.

Перший підвищує акцизний збір з 34 гривень до 50 гривень за літр, другий - до 84 гривень. Відповідаючи на питання, що ж буде після їх прийняття, виробники лише знизують плечима. Однак у тому, що у 2010 році ставка акцизу виросте, вони не сумніваються.

"Для виробників алкогольних напоїв рік був складним. Більше за все, на 20%, впав ринок коньяку, не зріс ринок горілки, збільшився лише ринок вина - на 5-10%", - розповідає аналітик компанії Dragon Capital Михайло Гранчак.

В цілому ж, за даними "Укргорілки", за десять місяців 2009 року ринок горілки і лікеро-горілчаних виробів впав на 12%. За словами аналітиків, найсильніше постраждав середньоціновий сегмент. Продажі дешевої горілки і горілки преміум-класу залишилися на колишньому рівні.

Падіння в сегменті коньяків викликане зростанням цін через збільшення акцизу і зниженням купівельної спроможності населення. Більшість споживачів коньяку переключилися на горілку.

Масова зупинка виробництв і падіння ринків - це, вважають експерти, слідство накладення трьох причин. Мова йде про падіння доходів населення, посилення кредитної політики банків і збільшення акцизного збору.

"Тим, хто вибудовував свою модель розвитку в основному за рахунок позикових коштів, сьогодні важко впоратися з борговим навантаженням. А перекредитуватися зараз непросто. Також разом із кризою і падінням платоспроможності населення впало споживання. "Ці ножиці "і підкосили деяких гравців", - міркує аналітик компанії Concorde Capital Андрій Гостик.

Однак якщо перші дві причини були для горілчаників явищем прогнозованим, то до підвищення акцизу вони були явно не готові.

"Ми розуміли, що буде непросто. Криза - це тільки один з факторів. Всі ринки з цим боряться. Однак 2009 показав, наскільки ринок алкоголю залежить від дій уряду", - прокоментував ситуації "Економічній правді" директор компанії "Національні алкогольні традиції" групи компаній "Баядера" Роман Вашколуп.

Логіка виробників зрозуміла. Велика компанія платить, наприклад, в місяць до 100 мільйонів гривень акцизу. Цей податок вноситься заздалегідь, до закупівлі спирту, виробництва та реалізації продукції, а повертається після продажу товару.

Якщо акциз росте відразу на 58%, як це було в липні, то для виробництва продукції компанії знадобиться вже не 100, а 158 мільйонів сплаченого акцизу. Знайти їх, з огляду на сьогоднішню помисливість банків, непросто.

"Діалогу влади з виробниками з приводу рівня акцизних ставок сьогодні немає. Цей рівень, схоже, буде визначатися не законами ринку, а розміром дефіциту бюджету наступного року", - іронізує Вашколуп.

Якщо великим гравцям ринку додаткове фінансове навантаження може бути ще під силу, то дрібні фірми опинилися в жалюгідному становищі.

"Регіональним виробникам не вистачає обігових коштів. Якщо завод випускав, наприклад, 100 тисяч пляшок, то тепер буде виробляти на 58 тисяч менше", - стверджує Вашколуп. І вже зовсім погано, якщо в цьому регіоні з'явиться нелегальний виробник, який буде заманювати покупців ціною.

Очевидно, чим більше акциз, тим вище прибутковість нелегального ринку. Сьогодні акцизний збір з пляшки горілки складає 6,8 гривні. Якщо він збільшиться до 10-12 гривень, як це може статися після прийняття нових законопроектів, то дохідна частина "чорного" ринку подвоїться.

"Літнє підвищення акцизу спровокувало зростання нелегальних продажів. За оцінками учасників ринку, цей сегмент збільшився до 30% від усього обсягу реалізованої горілки, тоді як у 2008 році цей показник становив 15-18%", - говорить Гранчак.

Нового підвищення акцизу та зростання нелегального ринку, прогнозує він, не уникнути.

Зміна лідера?

Тим не менше, більшість великих гравців галузі від законодавчих ініціатив 2009 серйозно поки не постраждають. За даними Української торгово-промислової конфедерації, трійка лідерів за обсягами виробництва виглядає сьогодні таким чином.

Замикає її Nemiroff. Компанія розвивається за рахунок своїх ресурсів, що привертає до неї увагу інвесторів. Останнім часом фірма реструктуризувала систему управління закупівлями та запасами.

Завдяки оптимізації внутрішніх потоків вдалося вивільнити близько 30 мільйонів доларів додаткових ресурсів. Nemiroff - єдиний український виробник, основна частка продажів якого припадає на експорт.

Це приблизно 60% всієї продукції. Причому його позиції на зовнішніх ринках продовжують зміцнюватися. У Польщі, наприклад, за 2009 рік продажі виросли на 20%, в Росії - на 2%. Лідерство на вітчизняному ринку - не головна мета компанії, вона позиціонує себе як міжнародна торгова марка.

На друге місце змістився лідер 2008 року - "Хортиця". Близько 80% продукції компанії продається на внутрішньому ринку, решта обсягів експортується, в основному - на російський ринок.

У 2009 році "Хортиця" почала виробництво на орендованих потужностях в Росії, на заводі "Столичний трест" у підмосковному Щелкове.

Російський бізнес "Хортиці" не такий прибутковий, як український, через більш високі маркетингові і дистрибуційні витрати. Завдяки новим потужностям виробник розвантажив свої підприємства в Україні.

У лідери українського алкогольного ринку у 2009 році за обсягами виробництва горілки вийшла компанія "Баядера", річне зростання продажів якої склало 40%. Втім за обсягами продажів лідерство залишається за "Хортицею", яка намагається формувати виробництво виключно під замовлення клієнтів.

"Різниця в тому, що зробити можна скільки завгодно, але це зовсім не означає, що всю цю продукцію куплять споживачі. Тому аналіз виробництва відображає тільки цифри продукції, що знаходиться на складі. У той час як наша дистрибуція після оптимізаії не має залишків більше, ніж на 5 днів продажів", - пояснив "Економічній правді" несподівану зміну лідера за обсягами виробництва директор з маркетингу "Хортиці" Євген Разуваєв.

За словами директора з маркетингу Євгена Разуваєва,  

Цьому успіху "Баядери" супроводжувала зупинка заводу "Олімп", фінансові проблеми "Союз-Віктану", розпорошення уваги "Хортиці" на ринок Росії і зосередження компанії Nemiroff на експорті в цілому. 

Дефолт року

А ось аутсайдером 2009 року можна по праву вважати компанію "Союз-Віктан". За оцінками експертів, боргове навантаження на неї становить 170-220 мільйонів доларів. З огляду на акцизну політику і нинішню ситуацію на ринку кредитування, такий борг виявився для виробника непосильним.

Акціонери вирішили припинити діяльність на українському і російському ринках. До господарського суду Києва та арбітражного суду Московської області, де "Союз-Віктан" має свій завод у Рузі і недобудований майданчик в Литкаріно, були подані заяви про банкрутство.

Завод у Рузі не працює з середини вересня, а потужності в Сімферополі знаходяться в оренді у "Кримській горілчаної компанії" - КВК.

Ринком ходять чутки, що ця фірма пов'язана з одним із співвласників "СВ" Андрієм Охлопковим, а офіційне банкрутство - контрольований власником процес, спрямований на позбавлення від пресингу банків-кредиторів, з якими компанія не змогла домовитися про реструктуризацію боргів.

Проте більш обговорюваною на ринку є інша версія: слід інтересів "КВК", яка орендує у "СВ" потужності в Сімферополі, йде до Росії. Компанією керує Ігор Татарченко - колишній глава російського державного підприємства "Союзплодімпорт", яке контролює популярні алкогольні марки Stolichnaya, Moskovskaya, "Совєтскоє".

Раніше "Союзплодімпорт" роздав в оренду відомі ще за часів СРСР горілчані марки; зараз держкомпанія відкликає права на використання брендів. Крім того, близько півтора десятка виробників ЛГВ, які збанкрутували і перейшли у власність ВТБ в минулому і нинішньому роках, викупив Анісімов, співвласник "Металоінвесту" і Coalco.

Також Анісімов створив "Східно-європейську дистриб'юторську компанію". Ця компанія отримує ексклюзивні права на продаж ЛВ-продукції під марками, що належать "Союзплодімпорт".

Незабаром на базі "Союзплодоімпорту" і одинадцяти інших алкогольних компаній в Росії може бути створений державний алкогольний концерн. У Росспиртпромі допускають можливість створення горілчаного концерну за участі держави та приватних ЛВ-Комань.

З боку держави в цей концерн можуть увійти заводи, що належать Росспиртпром. Це буде означати початок процесу формування державної монополії на російському ринку лікеро-горілчаних виробів. Не виключено, що активи "Союз-Віктану" виглядають вельми корисними і цікавими.

На російський ринок компанія "СВ" вийшла у 2005 році, а через два роки вона вже міцно закріпилася в десятці лідерів виробництва. У першому півріччі 2009 року російський завод "СВ" займав 3,5% місцевого ринку.

На ринку України за підсумками 2008 року на частку "СВ" припадало 11% виробництва лікеро-горілчаних виробів і близько 10% роздрібних продажів, що теж чимало.

На думку джерела, близького до менеджменту "СВ", КВК може бути пов'язана з одним із інвестиційних фондів Альфа-банку, якому група компаній "Союз-Віктан" заборгувала майже 700 мільйонів рублів.

Якщо будь-яка з цих теорій точна, то один з найбільших вітчизняних гравців може отримати російську прописку. Звичайно, головне, щоб новий власник був ефективним і зберіг робочі місця на обох ринках.

Прикро тільки те, що через жорстку акцизну політику держави в кризові часи відомі українські бренди можуть стати закордонними.