СПРЕД: уряд створює нові офшори?

Однією з найбільш революційних новел проекту Податкового кодексу України стало відновлення широкого переліку податкових пільг у рамках спеціальних правових режимів економічної діяльності - СПРЕД.

У європейських країнах вони є ефективними інструментами пожвавлення інноваційної активності економіки, проте український досвід показує, що СПРЕД можуть не менш успішно використовуватися для мінімізації оподаткування.

Як і прогнозувалося, у проекті Податкового кодексу уряд вирішив значно підвищити роль СПРЕД. До слова, найбільш поширені їх види - СЕЗ, ТПР і наукові парки - у кодексі чомусь згруповані у рамках "спеціальних режимів оподаткування", в чому визначально закладена методологічна помилка.

Схоже, уряд розглядає названі інститути надто вузько, лише як "полегшені" режими оподаткування, хоча в європейських країнах вони є набагато ширшим поняттям, а податкові пільги - лише одним із механізмів підтримки.

[B]

Відновлення спеціальних режимів - одне з найбільш дискусійних положень урядового проекту Податкового кодексу.

Завдяки застосовуванню різних державних гарантій, пільг і преференцій СПРЕД як економічний інструментарій державної політики вирізняються надвисокою ефективністю та оперативністю досягнення поставлених цілей.

Вони застосовуються для розв'язання цілого спектра соціально-економічних проблем: від реанімації депресивних територій і галузей до надання додаткового імпульсу регіональним точкам економічного зростання.

В Україні СПРЕД впроваджувалися з 1995 року. З того часу було створено 12 спеціальних економічних зон, 16 технологічних парків, 72 території пріоритетного розвитку та один науковий парк. Географічно СПРЕД знаходяться у 14 областях України та Автономній Республіці Крим.

Для кожної функціональної одиниці були визначені соціально-економічна мета, термін дії - 5-60 років, конкретний перелік форм і обсягів державної допомоги компаніям. Вони також отримували низку податкових пільг.

1. Звільнення від сплати ввізного мита, ПДВ, акцизного збору, відрахувань до інноваційного фонду та фонду зайнятості протягом освоєння інвестицій, перших двох-п'яти років, до 2009 року або протягом всього періоду дії режиму.

2. Повне звільнення від сплати податку на прибуток після отримання першого прибутку у перші три-п'ять років або часткове звільнення - сплата 20-50% від ставки податку - з третього по шостий рік або протягом усього терміну дії режиму.

3. Звільнення інвестицій від оподаткування, відміна обов'язкового продажу коштів, отриманих в інвалюті від реалізації продукції, протягом усього терміну дії режиму.

4. Звільнення від сплати податків на прибуток підприємств та землю на певний термін або на весь період діяльності.

На першому етапі запровадження СПРЕД сприяло зміцненню позицій вітчизняних виробників на внутрішньому ринку та розширенню їх присутності на зовнішньому. Однак згодом вони були дискредитовані підприємцями, які використовували ці інструменти для мінімізації сплати податків без здійснення інвестицій.

Показово, що 2003 року сума наданих пільг складала 133% до податкових надходжень і 95% до доходів бюджету. Іншими словами, сумарний обсяг наданих пільг майже дорівнював дохідній частині бюджету. Втрати казни від надання пільг за окремими податками у кілька разів перевищували їх надходження у бюджет.

Крім того, існував значний регіональний дисбаланс. Більш ніж 90% пільг отримали СПРЕД східної та південної України, що корелює із ступенем впливу фінансово-промислових конгломератів цих регіонів на прийняття економічних рішень.

Водночас, макроекономічні показники свідчать, що активної державної підтримки вимагають саме західні та північні регіони. Географічний дисбаланс свідчить про втрату СЕЗ і ТПР в Україні свого стимулюючого призначення та підвищення ролі лобістського фактора у процесі їх створення та функціонування.

За ініціативи уряду Верховна рада прийняла зміни до держбюджету на 2005 рік та деяких інших законодавчих актів України, якими з 31 березня 2005 року було скасовано державну допомогу для усіх фірм СПРЕД та надані інвесторам державні гарантії щодо незмінності правового режиму їх діяльності.

Тотальне скасування податкових пільг стало іншим крайнім рішенням, яке знизило динаміку інвестицій.

З одного боку, воно дозволило збільшити доходи бюджету і профінансувати вищі соціальні стандарти, проте з іншого - зростання обсягу податків, сплачених до бюджету після скасування пільг, виявилося меншим, ніж обсяг скасованих преференцій. Це означає, що багато інвесторів просто згорнули свої проекти.

Розрахунки з бюджетом підприємств, що реалізують інвестиційні проекти

у рамках СПРЕД*, мільйони гривень

Дані: Держкомстат, Міносвіти і науки

*за сумою інвестиційних проектів з початку звітного року на кінець року

Зниження інвестиційної активності змусило уряд запровадити ряд компенсаційних заходів у рамках СПРЕД, які б повернули до них інвесторів. Зокрема, надання права суб'єктам господарювання подавати митникам прості векселі на суму ввізного мита та ПДВ при ввезенні на митну територію країни обладнання.

Однак згодом і ця схема почала використовуватися для мінімізації сплати ПДВ. Іноземні інвестори спочатку виписували векселі, завозили обладнання, після чого зверталися до суду і на основі норм недосконалого законодавства скасовували валідність векселів. Тому навіть ця "поблажка" для інвесторів була відмінена.

Таким чином, потенціал СПРЕД як інструмента впливу на прискорення розвитку економіки був дискредитований, і не в останню чергу - завдяки самому ж бізнесу.

Проте необхідність стимулювання ділової активності та підвищення інвестиційно-інноваційної привабливості економіки потребує відповідних інструментів.

До того ж, у березні 2010 року закінчився термін дії п'ятирічного мораторію на надання нових та розширення існуючих пільг із сплати ПДВ, що дає додаткові правові підстави запровадити нові форми і функціональні одиниці СПРЕД.

У цьому контексті Податковий кодекс робить крок уперед. Він містить перелік обґрунтованих податкових пільг, які можуть бути застосовані у рамках СПРЕД.

1. Звільнення від обкладання ПДВ операцій з ввезення на митну територію України устаткування та обладнання, яке використовується для реалізації інвестиційного проекту. Максимальний строк дії пільги - п'ять років.

2. Звільнення від оподаткування прибутку, одержаного від реалізації проекту з інвестицією, еквівалентною мінімум 3 мільйонам доларів, для малих підприємств - мінімум 500 тисячам доларів, протягом трьох років з моменту отримання прибутку.

Для проекту з інвестицією менше 3 мільйонів доларів прибуток протягом трьох років оподатковується за ставкою 50% діючої ставки оподаткування.

3. Оподаткування дивідендів, що сплачуються інвестору суб'єктом господарювання, який реалізує інвестиційний проект, за ставкою 3%.

4. Оподаткування доходів нерезидентів України, отриманих від реалізації інвестиційних проектів, у розмірі 2/3 ставки.

Крім того, фірмам, які реалізують інвестиційні проекти, дозволяється амортизація устаткування за методом прискореного зменшення залишкової вартості.

Переліг податкових пільг є обґрунтованим і адаптованим до вимог СОТ і ЄС. Відповідно до їх стандартів, допомога може надаватися на дослідження, підтримку депресивних регіонів, впровадження систем охорони довкілля, інфраструктуру.

СОТ допускає, що стимулюючими формами державної допомоги суб'єктам господарювання можуть бути субсидії, державні гарантії, податкові та митні пільги.

Таким формам податкових пільг відповідає, зокрема, звільнення від сплати ввізного мита та ПДВ, відстрочення сплати податку на додану вартість при імпорті товарів, що не виробляються в країні, застосування нульової ставки із сплати ввізного мита та ПДВ, сплата єдиного податку.

Таким чином, застосування СПРЕД виправдане і доцільне тоді, коли загальний податковий режим в країні не забезпечує залучення інвесторів у конкретні регіони чи галузі, які не можуть бути профінансовані за рахунок державних коштів, але потреба у прискорені розвитку яких має загальнодержавне значення.

Водночас, при наданні пільг уряд має розуміти, що короткочасна допомога у вигляді податкових пільг у стратегічній перспективі має компенсуватися збільшенням надходжень до бюджету понад обсяг коштів, втрачених зараз.

Читайте також:

Спрощене оподаткування: реформа на користь уряду

Диференціація ставок ПДВ: за і проти

ПДВ: реформувати не можна скасувати

Спрощена система оподаткування: "опозиційний" варіант

Єдиний податок: скасувати не можна реформувати

Олексій Молдован, для ЕП. Стаття написана у співавторстві з Ольгою Єгоровою, Центр антикризових досліджень