"Батька" Тендерної палати відсторонили від держзакупівель
Законодавці продовжують переписувати закон, який є ідеальним індикатором рівня корупції в Україні.
У вівторок Верховна рада прийняла нову редакцію закону "Про здійснення державних закупівель". У ньому депутати врахували напрацювання президента і урядовців, які не хочуть залишатися осторонь цієї важливої і грошовитої теми.
Зокрема, депутати підтримали 20 президентських правок і десять урядових.
Ажіотаж чиновників щодо цього питання зрозумілий. Мова йде про ринок, обсяг якого 2009 року склав 126 мільярдів гривень, або 13% ВВП.
Як відомо, прийнятий парламентом попередній варіант закону Віктору Януковичу не сподобався. Гарант повернув його на доопрацювання із своїми пропозиціями, які містили також вимоги Світового банку і Єврокомісії.
Відповідно до плану інтеграції України в ЄС, прийняття тендерного закону було однією з умов отримання від європейських інститутів допомоги розміром 500 мільйонів євро. Цієї обставини разом з намаганням президента максимально обмежити функції органа, який відповідатиме за держзакупівлі, було достатньо.
Втім, не всі представники уряду погодилися з таким надто прозорим розвитком подій. Наприклад, свої інтереси намагалося відстояти Мінекономіки, про що свідчить його варіант законопроекту, який потрапив до "Економічної правди".
Так, неоднозначною є норма документа про, фактично, повернення Тендерної палати. Якщо прийнятий закон наділив функціями уповноваженого органа Мінекономіки, то у варіанті, який пропонувало це відомство, передбачалося створення окремої юридичної особи - Агентства з питань державних закупівель.
Новому органу, за пропозицією Мінекономіки, мали надати самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку і бланки.
"Можна тільки уявити, яка боротьба могла розгорнутися між бізнесменами від держслужби за портфель такого "дійного" агентства", - прокоментував міністерські ідеї один з депутатів.
Вразили такі пропозиції й фахівців юриспруденції.
"Враховуючи повноваження і можливості, закладені у законопроекті, Україна могла отримати монстра, чия діяльність була би спрямована на заробляння грошей на ринку державних закупівель", - партнер юридичної фірми ILF Сергій Сільченко.
Більше того, Мінекономіки хотіло запровадити інститут закупівельного внеску за подання пропозиції для кожного з учасників процедури закупівлі. Розмір внеску мав становити 100 неоподаткованих мінімумів доходів. При цьому механізм не передбачав повернення цих коштів.
Якщо врахувати, що 2009 року участь у тендерних закупівлях взяло 143 тисячі учасників, новий орган міг би заробити на внесках 245 мільйонів гривень на рік.
"Встановлення непрямого податку на закупівлі могло призвести до значного звуження конкурентного середовища, особливо стосовно закупівель у невеликих обсягах закладами освіти, культури та охорони здоров'я", - пояснив Сільченко.
Це далеко не всі суперечливі питання у запропонованому Мінекономіки проекті. Джерело в уряді підтвердило, що на процес підготовки документа впливав "хрещений батько" Тендерної палати депутат від БЮТ Антон Яценко, який з недавнього часу називає себе фактичним міністром економіки.
Маріонеткова роль Василя Цушка у відомстві пояснюється міцними зв'язками Яценка з лідером компартії Петром Симоненком. Мінекономіки, як відомо,зараз вважається квотою комуністів.
Втім, варіант змін від Яценка Адміністрація президента забракувала. Про це стало відомо напередодні прийняття закону із слів віце-прем'єра Сергія Тігіпка. "Для доопрацювання закону були залучені вітчизняні та іноземні експерти. Вони внесли до нього пропозиції, які відповідають європейським стандартам", - сказав він пресі.
Як не дивно, Тігіпко сам міг виступити у ролі провідника ідей Яценка. За словами джерела в уряді, віце-прем'єр у своїх розробках пропонував віддати питання держзакупівель на відкуп Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг. Як відомо, комісія також знаходиться у сфері впливу комуністів.
У випадку такої революційної зміни, стверджує співрозмовник, "батько" Тендерної палати мав змогу повернути собі контроль над держзакупівлями.
Отримати коментар Тігіпка "Економічній правді" не вдалося - прес-секретар віце-прем'єра не відповідала на дзвінки.
Тим часом в офіційних повідомленнях чиновник стверджує, що він задоволений ухваленням закону про держзакупівлі. "Завдяки цьому ми заощадимо бюджетні кошти і зможемо зробити більш прозорим механізм закупівель", - заявив Тігіпко.
Підтримала колегу заступник голови Адміністрації президента Ірина Акімова. "Є багато груп і персоналій, які не хочуть, щоб закон був прийнятий. І це зрозуміло, бо він відкриває майбутнє нашої держави - життя без корупції", - зауважила вона.
Загалом парламент підтримав "життя без корупції". Однією з перемог Акімова назвала нові права Антимонопольного комітету. Зокрема, орган оскарження вивели із сфери впливу Мінекономіки і передали ці повноваження АМКУ.
Як наслідок, зменшився вплив на склад цього органа парламентського комітету з економічних реформ, головою якого є, знову ж таки, депутат-комуніст Олександр Ткаченко. Також послабшала роль Яценка, який очолює тендерний підкомітет.
За словами депутатів, Яценко виявив віртуозні здібності під час підготовки до другого читання програми соціально-економічного розвитку на 2010 рік. Він вніс близько 50 правок, багато з яких стосувалися державних закупівель.
Слід також зауважити, що закон зберігає рівні можливості для іноземних учасників і не передбачає префиренцій для вітчизняних виробників.
Така постановка питання, зокрема, засмутила БЮТівського депутата Володимира Бондаренка, який обурювався під час засідання парламенту з приводу відсутності переваг для українських підприємств.
При цьому перелік процедур, за якими можуть здійснюватись закупівлі, залишився без змін. Втім, найулюбленіший у державних чиновників вид закупівель - закупівля в одного учасника - буде вже регулюватися безпосередньо Кабміном.
Загальна сума коштів, яку заявили у звітному періоді для закупівлі товарів, робіт і послуг за процедурою закупівлі в одного учасника, мільярди гривень
2007 | 2008 | 2009 | 2010, січень- березень | |
Закупівлі в одного учасника | 81,8 | 80,8 | 32,9 | 10,7 |
Всього | 160,7 | 178 | 126 | 35 |
Зокрема, процедура закупівлі в одного учасника буде застосовуватися замовником після погодження з Мінекономіки у порядку, затвердженому Кабінетом міністрів.
В цілому, нормативний документ ще потребує допрацювання, вважають представники опозиції та експерти. У такому вигляді нововведення не покладуть край корупційним схемам, стверджує депутат НУНС Ксенія Ляпіна.
"Я звертаю увагу на те, що закладено міну під цей закон. Навіть якщо він добрий, його можна буде оскаржити зацікавленим особам, і вони його зможуть оскаржити, бо закладено процедурну міну", - зазначила вона, маючи на увазі обмеженість часу для ознайомлення з пропозиціями Кабміну.
Недосконалість законопроекту визнають і в Адміністрації президента. Акімова визнала, що закон може бути недосконалим, і в такому разі його доведеться допрацювати.