Обама вимагає від британців 20 мільярдів
На "ТНК-ВР" аварія у Мексиканській затоці навряд чи вплине. Співвласник корпорації Михайло Фрідман заявив, що не припинятиме співпрацю з британцями, а проблеми з розливом нафти не похитнуть стабільність ВР. Однак ринок вуглеводнів може змінитися.
Радісна звістка для нафтовиків усього світу - зняття мораторію з нафтового буріння - перестала бути актуальною.
Розлив нафти з бурової платформи British Petroleum став справжнім випробуванням для нафтової компанії. Аналітики НАСА назвали це техногенне лихо найбільшим в історії США, яке перекрило за масштабами аварію танкера "Ексон Вальдез" на Алясці у 1989 році. Утім, на ринок це поки не вплинуло.
"США призупинили всі проекти з буріння на шельфі та обмежили видобуток нафти. Однак це не вплинуло на ринок, він переживає стандартні процеси", - говорить нафтовий експерт Сергій Куюн.
На його думку, компаніям варто задуматися лише про підвищення безпеки. "ВР раніше була іконою безпеки. Усі сфери її діяльності відповідали правилам охорони природи. І такий масштабний вилив нафти стався саме з британцями", - каже він.
[B]
Щоденно у море з пробоїни на глибині півтора кілометра виливається 40 тисяч барелів нафти. Величезна пляма поступово накочується на найкращі американські пляжі, вбиваючи природу та роблячи їх непридатними для відпочинку.
За це ВР доведеться заплатити. У центральному офісі нафтовидобувного гіганта у Лондоні з перших днів заявили, що візьмуть на себе усі витрати з очищення акваторії Мексиканської затоки. Збитки оцінили 5-6 мільярдами доларів.
За два місяці ситуація кардинально змінилася. Пробоїну у трубі залатати не вдалося, і нафта досі потрапляє у море. На думку аналітиків National Geographic, витік ліквідують лише у серпні-вересні. Крім того, у Карибському морі починається сезон ураганів, що ще більше ускладнить ремонтні роботи.
У США зрозуміли: масштаби катастрофи набагато більші. Про 6 мільярдів доларів збитків давно забуто - зараз мова йде про 30-40 мільярдів доларів. Чи витримає ВР такі виплати, і чи не призведе аварія на буровій платформі до краху гіганта?
Зростання і падіння
Упродовж двох місяців ринкова позиція ВР була дуже хисткою. Переважали дві тенденції: падіння цін на її акції та зростання претензій з боку уряду США.
За 50 днів кризи вартість акцій компанії впала на 43%. Зараз одна акція коштує 30 доларів. Падіння вже коштувало фірмі 73 мільярди доларів. За один день, 14 червня 2010 року, ціні папери корпорації втратили майже 10% вартості.
Аналітики Standard Chartered Bank вважають, що витрати компанії можуть збільшитися за місяць до 143 мільярдів доларів. Кредитний рейтинг ВР майже одночасно з цінами на акції почав знижуватися. Так, агентство Fitch Ratings за два місяці знизило кредитні рейтинги ВР з дуже високих - АА - до посередніх - ВВВ.
Представники Standard Chartered Bank вважають, що тепер компанія буде переживати великі труднощі з виплатами дивідендів за акціями і отриманням прибутку. Крім того, незрозуміло, чи зможе вона з таким невисоким кредитним рейтингом залучити фінансові ресурси для закриття дірок у бюджеті.
Одночасно корпорацію вирішили притиснути у Вашингтоні. На початку травня керівник комісії з очистки Мексиканської затоки від нафти адмірал Тед Ален заявив, що висунутий ВР план порятунку природи відповідає вимогам влади.
Тоді компанія оцінювала втрати 8,7 мільярда доларів. Однак згодом Ален заявив: винні мають платити по 4 300 доларів за кожен барель нафти, що потрапив у море. Сума допомоги лише штату Луїзіана складає 1,6 мільярда доларів.
ВР причетна і до інших аварій. Через вибух НПЗ 2005 року у Техасі загинуло 15 людей, а аварія трубопроводу на Алясці вилила у море 200 тисяч галонів палива. Голова Ради із захисту природи Девід Петіт заявив, що нафтовий гігант часто порушував норми буріння і транспортування нафти, тому має оплатити всі збитки.
Американці не відставали від політиків. До судів надійшло 83 позови про шкоду здоров'ю. Люди кажуть, що захворіли через нафту у воді, і вимагають компенсації. Аналітики центру "Спадщина" упевнені, що це лише початок. Попереду сезон відпусток, і втрати туристичних фірм спробують покласти на винуватця розливу.
Вершиною державних вимог став виступ Барака Обами 14 червня 2010 року. У ньому він пропонував створити спеціальний стабілізаційний фонд, з якого будуть фінансуватися природоохоронні заходи. Керуватиме фондом незалежна компанія.
Американський президент вважає, що для початку ВР має внести туди 20 мільярдів доларів. Так, мовляв, гарантуватимуться виплати постраждалим та відновлення природи - незалежно від корпоративних інтересів компанії.
У той же день спікер Білого Дому Ненсі Пелості заявила, що британський нафтовик не повинен виплачувати жодних дивідендів за акціями, поки не розрахується із Сполученими Штатами.
Тимчасом аналітики Bloomberg переконані, що такий фонд стане інструментом перекачування грошей з компанії до Вашингтона. В офісі ВР поки відмовляються коментувати такі пропозиції і не збираються затримувати виплати акціонерам.
Прем'єр Великобританії Девід Камерон під час телефонної розмови з Обамою закликав його не тиснути на компанію, бо 12% її акцій перебуває у власності британців, і затримка дивідендів призведе до економічних втрат.
Однак навіть після цього США не припинили тиснути на компанію, аби отримати більше грошей. Пентагон уже заявив, що призупиняє дію трьох контрактів з ВР. Компанія мала поставити військовим пальне на 5 мільярдів доларів.
Окремим пунктом, за яким Вашингтон закликає платити британського нафтовика, стали збитки його прямих конкурентів - компаній Exxon Mobil Corp., Chevron Corp. і ConocoPhillips. Річ у тім, що після аварії уряд США обмежив буріння на шельфі і повністю призупинив розробку нових свердловин.
Американські фірми уже нарахували 12 мільярдів доларів збитків і виставили рахунки конкуренту. ВР, зрозуміло, відмовилася платити за чужі політичні рішення, однак Вашингтон продовжує наполягати на створенні стабілізаційного фонду, звідки будуть іти виплати усім постраждалим.
Правда, не зрозуміло, хто визначатиме розміри компенсацій, бо зараз усі - від корпорацій до рибалок штату Маямі - хочуть отримати свій шматок компенсації, яка може стати найбільшою в історії екології та фатальною для British Petroleum.
Страх вигнання
За даними Reuters, BP зараз володіє двома нафтовими платформами у Мексиканській затоці - Thunder Horse, яка добуває 300 тисяч барелів щоденно, та Atlantis з 200 тисячами барелів за добу. Крім того, у неї є свердловини на Алясці.
І зараз серед американських політиків почалися розмови, що корпорація може обійтися і без цих концесій. Сенатор-демократ від штату Іллінойс Луїс Гутієрес у листі до міністра внутрішніх справ Салазара закликав позбавити нафтову компанію усіх дозволів на видобування корисних копалин на території США.
Голова Tudor Pickering Holt & Co. LLC Девід Парсел вважає, що цього не буде. Однак і він заявляє: Вашингтон може обмежити кількість ліцензій компанії. Крім того, уряд, швидше за все, посилить вплив на нафтові компанії. Зокрема, будуть переглянуті технічні норми буріння, і отримати ліцензію стане набагато важче.
ВР має два варіанти дій: або продовжувати економити на рятувальних роботах і, можливо, втратити ліцензії, або оплатити рахунки і довести компанію до дефолту.
На корпорацію "ТНК-ВР" аварія навряд чи вплине. Її співвласник Михайло Фрідман уже заявив, що не припинятиме співпрацю з британцями, а проблеми з розливом нафти у Мексиканській затоці не похитнуть фінансову стабільність ВР. В українському відділенні "ТНК-ВР" відмовилися коментувати цю інформацію.
Сергій Куюн вважає, що "ТНК-ВР" є окремим підприємством і тому несильно залежить від проблем британців. Крім того, сама British Petroleum дуже цінує російський актив і продаватиме його лише у крайньому разі.
Єдиний відчутний вплив, на думку експерта, вилив може мати на ринок нафти. Та й то у довгостроковій перспективі.