Відтік капіталу: офшори назавжди?

За останні три роки економіка України пережила стрімкий відтік капіталу в офшорні зони, який склав 18,6 мільярда доларів. За попередні три роки ця цифра склала 661 мільйон доларів, тобто відтік капіталу з України збільшився у 28 разів.

У першу чергу, бажання інвесторів вивести гроші з України пояснюється неефективною державною політикою.

"Бізнес в Україні не відчуває підтримки з боку державних органів. В умовах кризи податкове навантаження на компанії тільки виросло, а регуляторний контроль посилився", - пояснює фахівець інвесткомпанії BG Capital Роман Задирако.

Під час кризи закордонні інвестори активно позбувалися портфельних інвестицій в Україні. "Нерезиденти продали майже весь обсяг ОВДП за 2,5 мільярда гривень", - вважає аналітик "Ерсте Банку" Мар'ян Заблоцький. При цьому 93% українського капіталу виведено на Кіпр. У 2009 році ця сума склала 5,8 мільярда доларів.

"Привабливість цього офшору пояснюється тим, що ще у минулому столітті між Українською РСР і Кіпром був укладений договір про уникнення подвійного оподаткування", - каже партнер юридичної компанії Magisters Олексій Рєзніков.

Близькість Кіпру та наявність даної угоди роблять країну зручною платформою для інвестування. З іншого боку, Кіпр офіційно є найбільшим інвестором в економіку України, вливши у неї на початок 2010 року загалом 8,6 мільярда доларів.

При цьому значна частина коштів, які надходить з Кіпру, може розглядатися як прямі інвестиції українського походження . На думку Рєзнікова, саме український бізнес активно використовує Кіпр як "тиху податкову гавань".

"Іноземні фірми, які працюють в Україні, заявляють про себе відкрито, тоді як наш бізнес більшою мірою представлений офшорними компаніями", - говорить він.

Є чотири класичні способи виведення коштів в офшорні зони.

"Перший - продаж офшорним фірмам товару за заниженими цінами. Другий - оплата консалтингових послуг. Третій - виплата грошей за використання прав інтелектуальної власності. Четвертий - придбання акцій у нерезидента", - розповів керуючий партнер юридичної фірми Amond & Smith Денис Кузнєцов.

Деякі фінансово-промислові групи реєструють своїх високооплачуваних працівників у штаті дочірніх компаній з "податкових гаваней". Це дозволяє економити колосальні кошти на податках з доходів фізичних осіб, а також приховувати за завісою конфіденційності справжні розміри бонусів менеджерам.

За словами експертів, технології виведення коштів з України законні і є невід'ємною частиною бізнес-стратегії українських ФПГ. Також переказ грошей в інші країни здійснюється для відкриття операційних рахунків у закордонних банках.

Вони необхідні компаніям, які здійснюють платежі у різних валютах.

Крім основних, існує чимало інших схем роботи з офшорами. Можна звести прибуток до нуля за допомогою лізингових схем. Брати, наприклад, вертольоти в лізинг у своєї офшорної фірми і весь прибуток віддавати у вигляді лізингових платежів, розмір яких ніхто не обмежує.

Ще одна лазівка - кредити. Власник підприємства бере позику у своєї офшорної фірми і просить державу врятувати компанію, погасивши її зовнішні зобов'язання.

Дуже зручно через офшор оформляти дорогі покупки. У цьому випадку ніхто не запитає, звідки у службовця із зарплатою кілька тисяч гривень ексклюзивні машини, елітні квартири і нерухомість в усьому світі.

Іншою метою виведення коштів з України є використання Private Banking для інвестицій і заощаджень. Наявність рахунку в одному з приватних банків дозволяє за допомогою портфельних менеджерів здійснювати глобальні інвестиції у будь-який фінансовий інструмент у будь-якій країні.

Якщо такий рахунок відкритий в офшорній зоні, то інвестиційні доходи нерезидентів, як правило, не обкладаються місцевими податками. Крім того, забезпечується зберігання коштів шляхом географічної диверсифікації, що стало вкрай актуальним для українського бізнесу.

"Гарантії повернення грошей в українському банку і в австрійських та швейцарських банках суттєво відрізняються", - пояснює Резніков.

Експерти вважають, що поки ще рано говорити про повернення інвестицій в Україну - і зарубіжних, і своїх. На їхню думку, відтік грошей з держави зменшиться тільки тоді, коли зникнуть властиві для неї ризики, впаде рівень корупції, а фінансові ринки стануть більш вільними від політичного впливу і маніпуляцій.

Прямі інвестиції в Україну, 2009 рік

Зокрема, Задирако вважає, що Україні слід максимально спростити регуляторне і податкове законодавство, зробивши його зручним для ведення бізнесу.

Прикладом для України може стати Грузія, де з 2009 року діють вільні економічні зони - Кутаїсі, Поті і Тбілісі, і де влада провела низку реформ. Тепер зареєструвати бізнес у Грузії, незалежно від регіону, можна всього за день. Було зменшено кількість ліцензій, необхідних для відкриття власної справи.

"Влада також скоротила кількість податків і зборів з 21 до п'яти. У результаті, в країні стало з'являтися все більше інвесторів, у першу чергу, з Туреччини, Китаю та арабських країн", - розповів Задирако.

З іншого боку, збільшення відтоку капіталу з України теж не очікується. "Ми бачимо приплив іноземних коштів для підтримки бізнесу, тому сальдо прямих інвестицій і далі буде позитивним, хоча і нижчим, ніж до кризи", - зазначив Заблоцький.

Експерти прогнозують подальше рефінансування корпоративним сектором своїх зовнішніх боргів, а банки трохи збільшать обсяги кредитування в іноземній валюті. Наразі спостерігається значний приплив портфельних інвестицій з боку нерезидентів, які вже купили більше ОВДП, ніж мали до кризи.

Тимчасом від відтоку капіталу постраждали держави, набагато розвиненіші, ніж Україна. Організація економічного співробітництва та розвитку оцінює збиток світової фінансової системи від "податкових гаваней" 11 трильйонами доларів.

Через це країни G20 почали війну проти офшорів. Втім, офшорні зони - це суверенні держави, які можуть встановлювати будь-який податковий режим. У підсумку, вся боротьба звелася до отримання даних про реальних власників фірм.

"Велика двадцятка" уже майже викрутила руки Кіпру. Він пообіцяв надавати інформацію у відповідь на обґрунтовані звернення, які містять детальні докази провини осіб, щодо яких надходить запит.

Під тиском США розкрив дані про кілька сотень своїх клієнтів швейцарський банк UBS - Швейцарія з її банківською таємницею вважається одним з різновидів офшору. А уряд Німеччини офіційно оголосив, що готовий платити мільйони євро за крадену інформацію про рахунки німецьких клієнтів в офшорних банках.

Експерти вважають, що такі заходи не вирішать проблему відтоку капіталу. G20 закликає зробити офшори більш прозорими, але про їх ліквідацію не йдеться.

"Більшість іноземних та українських чиновників, які начебто борються з офшорами, імовірно, самі користуються їх послугами. Їх заяви - популізм", - вважає Кузнєцов.

Навряд чи він помиляється: з понад 80 офшорних зон у чорний список ОЕСР потрапили тільки чотири: Коста-Ріка, Малайзія, Філіппіни і Уругвай. Тимчасом головні "гавані" - Андорра, Британські Віргінські острови, Кайманові острови, Австрія, Монако, Ліхтенштейн, Швейцарія - обмежилися "виховною роботою".