Бізнес душать, а він міцнішає?
Уряд Миколи Азарова продовжує політику своїх попередників з наповнення казни за будь-яку ціну.
Реформи, які мають полегшити життя бізнесу, відкладені. На часі - податкові перевірки, підвищення акцизів та збільшення поборів на митниці.
За таких умов підприємці позбавлені можливості взяти дешевий кредит і виплутатися з численних проблем.
Фінансовий голод та закручування гайок з боку держави не дає сподівань на "українське економічне диво".
Якщо 2009 року кризу неплатежів спричинила паніка на фінансовому ринку, замороження депозитів і тотальна недовіра підприємців, то 2010 року спостерігається кумулятивний ефект від тотального дефіциту грошей.
Компанії вичерпали свої фінансові запаси, вишкребли депозити і тепер не мають можливості поповнювати обігові кошти. Зароблене вимивається державою у вигляді неповернення ПДВ та авансових податкових платежів, що призводить до затримок у розрахунках між підприємцями.
Щоправда, з початку 2010 року бізнес почав оговтуватися від кризи, збільшив торгові операції і виробництво, почав брати кредити, навіть під високі відсотки, і класти гроші на депозит. Якщо ж сподівання підприємців на економічне зростання не виправдаються, їм загрожуватиме друга хвиля масових неплатежів.
Фіскальний зашморг
У квітні податківці запустили операцію "Бюджет", перевіривши 3 тисячі підозрілих підприємств. Не оминули контролери понад 30 тисяч фірм "групи ризику", які можуть бути переписані на інших осіб або нерегулярно платити податки.
Новий уряд так і не зміг зупинити зростання боргів з повернення ПДВ. Навіть з урахуванням 5-7 мільярдів гривень так званих сумнівних заявок реальна сума до відшкодування сягає 24 мільярди гривень.
Прем'єр-міністр Микола Азаров заявив, що таких грошей немає. Борги обіцяє погашати цінними паперами. Отож, компенсація ПДВ затягнеться на роки, і експортери не зможуть розрахуватися із своїми постачальниками.
Зернотрейдери вже заявили, що знижують на 20-25% закупівельні ціни на зерно нового врожаю, що згодом може призвести до скорочення посівних площ.
Триває практика авансових податкових платежів. Податківці визнають, що через вказівки попереднього уряду було добровільно-примусово вилучено 12 мільярдів гривень. Тепер митарі запевняють, що більше наперед не беруть.
Однак підприємці у приватних бесідах зізнаються: авансові платежі не зникли. Змінилася лише тактика. Приміром, податківці обіцяють зменшити перевірки або допомогти з видачею валютної ліцензії в обмін на сплату податків наперед.
Уже з 1 липня очікується підняття цін на електроенергію для підприємств гірничо-металургійного комплексу. Також Національна комісія з регулювання електроенергетики вимагає від облгазів та обленерго до липня погасити борги клієнтів. Отож, постачальники будуть більш жорстко ставитися до боржників.
Чергові новації впроваджує митниця. Уряд вирішив, що через державний кордон проходять каравани, завантажені золотом, тож наказав навезти порядок. Як наслідок, робота на кордоні паралізувалася протягом місяця.
Митники проводили ретельні перевірки, завертали фури та кораблі з вантажами, аргументуючи це заниженою митною вартість товарів. "Це нонсенс, коли одяг Луї Віттон ввозиться в Україну під виглядом секонд-хенду", - кажуть митники.
Імпортери спробували тимчасово припинити ввезення, що митники назвали саботажем. Наразі перед відомством поставлене завдання збільшити митні доходи держави на 24%.
"У 2010 році вартість розмитнення товарів зросла утричі. У зв'язку з цим багатьом підприємцям стало невигідно ввозити товар в Україну. Фірми відмовлялися від замовлень, оскільки товар став дуже дорогим", - повідомив "Економічній правді" голова спілки підприємців Одещини Василь Кулінич.
ДПА, у свою чергу, повинна збільшити податкові надходження на 36,2% до 203 мільярдів гривень. І для цього вже є легальні джерела: підвищення акцизів на алкоголь, тютюн і пальне на 20-30%, очікуване введення податку на розкіш і виключення із списку платників єдиного податку деяких видів бізнесу.
Великі сподівання податківці покладають на надходження від легалізації тіньових зарплат. Підготовлений законопроект передбачає відповідальність за виплату тіньової зарплати не лише роботодавця, але й робітника.
Податкова має й інші козирі.
Перший - заборона підприємству виносити у валові витрати понад 20% збитків платника на 1 січня 2010 року, що не дозволить бізнесу компенсувати втрати від стрибків долара у попередні роки.
Другий - збільшення порогу фінансових операцій через банківські рахунки, які піддаються моніторингу ДПА, з 80 тисяч гривень до 150 тисяч гривень. Отож, податківці мають більші можливості для спостереження за рахунками бізнесу.
Фінансовий голод
Поки уряд думає, як ще наповнити напівпорожню казну, навіть найсильніші підприємства відчувають на собі наслідки фінансового голоду та неплатежів. У 2009 році капітальні інвестиції скоротилися на 41,5%. Відповідно, зараз, коли попит на товари і послуги оживає, підприємцям нема за що його задовольнити.
Кредити комерційних банків сягають 30%. Позики під такі відсотки є вбивством свого бізнесу. Компаніям складно отримати гроші не лише для розвитку, але й для поповнення обігових коштів у вигляді овердрафту.
Таке фінансове знекровлення підприємств не могло не позначитися на їхніх фінансових результатах. За два місяці 2010 року збитково працювало 47,5% фірм. Вони отримали 20,1 мільярда гривень збитків, що на 26,1% більше, ніж 2009 року.
Яскрава ознака зростання неплатежів між контрагентами - нарощення боргів із зарплати. Переважно саме зарплату фірми починають затримувати у першу чергу. Працівники, на відміну від постачальників, часто готові місяцями чекати свої гроші. З початку 2010 року заборгованість зросла на 16,2% до 1,7 мільярда гривень.
Держава-неплатник
Якщо держави світу рятувалися від кризи, будуючи дороги або штучно стимулюючи попит на товари місцевого виробництва, то Україна мала лише бюджет, якого вистачало тільки на соціальні виплати. Єдина капітальна інвестиція - програми підготовки до "Євро-2012", та й вони фінансувалися не повністю.
Оскільки Верховна рада у 2008 році скасувала закон про держзакупівлі і не створила новий, то попередній уряд купував товари без тендерів, у ручному режимі, що знизило конкуренцію. Крім того, за свої замовлення держава не поспішала платити, що призвело до численних судових позовів.
Як наслідок, дебіторська заборгованість установ і організацій, які отримують кошти бюджету, сягала майже 1 мільярда гривень, кредиторська заборгованість - 292,5 мільйона гривень. Навесні 2010 року парламент ухвалив закон про держзакупівлі, але й він має недоліки, які можуть призвести до нових корупційних схем.
Борги з ПДВ стали чудовим механізмом безвідсоткового кредитування держави бізнесом. У 2010 році план відшкодування був зменшений в 1,4 разу до 25 мільярдів гривень, і це попри те, що експорт оживає.
Не виключено, що уряд визнає більшість заявок сумнівними, аби не виплачувати гроші. Усе це негативно вплине на розрахунки між виробниками і торговцями.
Посилення фіскального тиску і поширення корупції призводить до розростання тіньового сектора. За підрахунками експертів, у "тіні" перебуває понад 50% ВВП, що перевищує усі показники країн Східної Європи.
Поза банківською системою обертається понад 40 мільярдів доларів, які не поспішають інвестуватися у розвиток чи кредитування, а осідають під матрацами.
Примара банкрутств
Бізнес пережив глибокий спад у всіх галузях, тому навіть незначна активізація попиту на початку 2010 року викликала стрімке зростання виробництва та торгових операцій. Лише у першому кварталі роздрібний товарообіг зріс на 40%.
У січні-березні на 20% збільшилося споживання газу. Зросли й борги: споживачі блакитного палива винні 8 мільярдів гривень, електроенергії - 1 мільярд гривень.
У 2009 році підприємці не були готові вкладати гроші у розвиток через політичну невизначеність, очікування кредиту МВФ та укладання газових контрактів. Зараз, коли більшість цих питань вирішено, підприємці активізувалися.
"Бізнес сильно "просів" і тепер відновлюється. Думаю, його активність не знизиться навіть влітку. Підприємці відновлюватимуть зв'язки і заморожені проекти", - сказав представник Торгово-промислової палати України Юрій Курєнков.
Однак в умовах посилення фіскального тиску весь оптимізм підприємців може зникнути, а можлива друга хвиля фінансової кризи, вже з боку Європи, поставить значну частину бізнесу на межу фінансового колапсу.
Не виключено, що нарощення боргів призведе до зростання кількості банкрутств - і фіктивних, і реальних. Як відомо, фірми часто обирають банкрутство, щоб не повертати борги податковій та партнерам. Так, у 2009 році було порушено 9,8 тисячі справ про банкрутство, а вже у першому кварталі 2010 року - 14,6 тисячі.