Мінфін почне друкувати гроші
У четвер Міністерство фінансів назавжди вирішило проблему фінансування дефіциту бюджету.
Вже у травні Україна планує достроково погасити позики МВФ, відремонтувати газотранспортну систему, побудувати дороги і стадіони до "Євро-2012". І взагалі - раз і назавжди відповісти на незручне запитання: "А гроші де?".
Ось що розповів "Економічній правді" особистий астролог прем'єр-міністра Миколи Азарова. Ризикуючи кар'єрою, він розкрив деякі таємниці бюджетного процесу. Далі пряма мова.
"Ідея народилася вранці після секретного нічного засідання, на якому обговорювали держбюджет з дефіцитом 10% ВВП. Найбільший в Європі уряд ніяк не міг вирішити хитру головоломку: де знайти 100 мільярдів гривень?
У роздумах розійшлися спати. Прем'єр спав погано, переживав за країну. Снився його зненавиджений кошмар без прізвищ.
На кухні прем'єра зловтішно сміялася Юлія Володимирівна. У вітальні Віктор Федорович підписував указ про довічне вигнання Миколи Яновича з влади з формулюванням "Приберіть його...".
За спиною президента поблискував хитрим оком Сергій Володимирович, осторонь невинно дивився футбол Рінат Леонідович. Володимир Семенович методично крутив дулі і примовляв: "Ось тобі емісії". Андрій Петрович у кабінеті домовлявся з новим прем'єром.
Спробувавши розгледіти свого наступника, Микола Янович прокинувся.
Ранок приніс полегшення. Люди без прізвищ. Але вранці пройшов дощ, і з ним повернувся гарний настрій.
"Хто є аз? Аз єсмь прем'єр. Хто він такий, щоб дулю мені?" - невиразно подумав Микола Янович, і раптово його осяяла чудова ідея.
Чому гроші може друкувати лише Нацбанк? Прем'єр, ледь стримуючи радість, поліз за 64-м томом улюбленої Великої радянської енциклопедії.
Вона уже не раз виручала Миколу Яновича. Свого часу довідка про схему злодійського общака наштовхнула його на думку про структуру податкової. Опис праць Маккіавелі дав розуміння, чим варто займатися в уряді. Глави про Стародавній Рим допомогли вижити при Кучмі, про Китай - за Януковича. Може, і цього разу...
Ось, ось воно... Кострубаті літери ніяк не хотіли складатися в слова.
"Казначейська емісія - випуск в обіг паперових грошей, що здійснюється казначейством чи іншим державним фінансовим органом. При капіталізмі казначейська емісія має інфляційний характер.
Буржуазна держава вдається до неї у критичні періоди, особливо під час воєн, коли поточних доходів державного бюджету, утворюваних в основному за рахунок податків, недостатньо для покриття урядових витрат. Казначейська емісія - один із замаскованих способів пограбування трудящих та мобілізації додаткових ресурсів.
До періоду загальної кризи капіталізму, коли існував розмін банкнот на золото, казначейська емісія за своєю економічною природою і наслідками різко відрізнялася від банкнотної емісії, яка була пов'язана з розширенням кредиту і зростанням потреб товарообігу.
З часів світової економічної кризи 1929-1933 років, коли був скасований розмін банкнот на золото, і банкнотна емісія стала використовуватися для покриття бюджетного дефіциту, казначейська емісія вже нічим не відрізнялася від банкнотної.
У соціалістичних країнах казначейська емісія здійснюється у плановому порядку на тій же кредитній основі, що й емісія банківських білетів, відповідно до потреб господарського обороту в грошових знаках більш дрібної купюри. У СРСР паперові гроші випускаються Держбанком СРСР. А. Б. Ейдельнант."
Микола Янович швидко вловив ту єдину думку, яка давала відповіді на усі питання.
"Ай да Ейдельнант! І правда, ми ж уже 19 років ринкова капіталістична держава, а досі живемо, як при совку. Тепер подивимося, хто кому буде дулі тикати!" - вигукнув Микола Янович і прокричав у трубку наказ.
Через годину у серці Києва, на Грушевського, найбільший в Європі уряд тримав у руках роздрукований текст з Великої радянської енциклопедії.
- Геніально, Миколо Яновичу!
- От що значить досвідчений і конструктивний прем'єр!
- Я давно казав, що Нацбанк зарвався!
Микола Янович, схрестивши руки, поблажливо посміхався і відзначав, хто ще його не похвалив.
- А де друкувати будете?
Це безглузде питання вивело Миколу Яновича з рівноваги. Ще жодного разу в житті за квотою комуністів нікого пристойного не присилали, подумав він.
"Де? А "Україну" навіщо відбивали? Там і будемо. Федю туди призначу. Він може, якщо потрібно, і президента послати. Не те що ти", - парирував він питання і трохи охолов.
Ярошенко оторопів. "Миколо Яновичу, я ж міністр фінансів. Може, Вадика туди?" - натякнув він на свого першого заступника.
- Ти що, Федю? Навіщо тобі в таблицях копирсатися? Нехай Вадик цим займається. Ти що, не разумєєш? Скільки тобі надо буде, стількі і напечатаєш", - Микола Янович від хвилювання переходив на улюблену "білоруську".
Ярошенко зробив вигляд, що зрозумів. У заступники йому прем'єр призначив Сергія Харченка з Казначейства. Все ж таки білети повинні бути казначейськими.
Через десять хвилин екстрене засідання закінчилося. Микола Янович вигнав з кабінету настирливу секретарку, наказавши їй організувати указ про початок виготовлення казначейських білетів на поліграфкомбінаті "Україна".
Залишившись один, він підсунув до себе телефон без кнопок, і зняв трубку.
- Віктора Федоровича, будь ласка... Так, це я.
Через п'ять хвилин з трубки почулося незадоволене: "Ну, чого тобі ще?"
- Віктор Федорович, у мене несподіване запитання. Ми тут плануємо випускати банкноту в 1 000 гривень. Ви хотіли б на тлі Лаври?"