Вірус недобудов накрив Україну

"Економічна правда" продовжує знайомити читачів з найбільш проблемними недобудовами столичного ринку нерухомості.

Україну охоплює нова хвороба - синдром недобудованих осель. Розвитку цієї недуги сприяли фінансові негаразди, які почалися у 2008 році. Її незмінні прояви - розчаровані інвестори і збанкрутілі забудовники.

Нині армія ошуканих вкладників у нове житло переходить до активних дій. Окремі її представники готові тижнями сидіти на Банковій, очікуючи поблажливості від нової влади. А кількість проблемних будівництв тимчасом зростає.

У 2009 році близько 120 компаній, що працювали на будівельному ринку Києва, або відмовилися від реалізації проектів, або відклали роботи до кращих часів. При цьому майже 30 фірм оголосили про своє банкрутство, наголошують експерти.

Один з таких забудовників - приватне підприємство "Галичинабуд", керівником і засновником якого вважається депутат Київської обласної ради Сергій Швець.

Фірмі депутата не вистачило п'яти років, аби впоратися з будівництвом двох житлових комплексів на вулиці Лаврухіна у Деснянському районі столиці.

Обидва майданчики спорожніли майже два роки тому. Один з об'єктів готовий менш ніж на 50%, інший - на 70%. Коштів, повідомив інвесторам забудовник, у фірми нема.

Збудувати вдалося небагато

"Будувати житловий комплекс на Лаврухіна, 8 почали 2004 року. Вселитися ми мали у першому кварталі 2007 року, але будівництво стоїть. Я насилу змогла повернути собі частину грошей, вкладених у житло скандальної "Еліти-Центр" і віддала їх в "Галичинабуд". І знову та ж історія", - каже інвестор-пенсіонер Тамара Хоменко.

При цьому Деснянська районна адміністрація міста, яка виступила замовником будівництва, не спромоглася підшукати надійнішого підрядника. Компанію "Галичинабуд" вибрали без будь-яких рекомендацій і процедур, схожих на тендер.

Згадка про колишні обіцянки

Угода між забудовником і міським комунальним підприємством "Ватутінськінвестбуд" укладалася в рамках проекту благоустрою мікрорайону 26-А. Поряд з фірмою "Галичинабуд" на цій території зводили будинки й інші компанії.

"Район був відданий на відкуп маленьким фірмам, у яких за душею не було і кривої лопати. Єдиною компанією, яка добудувала свої об'єкти у мікрорайоні, була тільки МЖК "Оболонь", - розповіло "Економічній правді" обізнане джерело.

Подальший розвиток подій нічим не відрізнявся від ситуації на інших київських проблемних будмайданчиках, які стали невід'ємною частиною столичної архітектури.

Укладати угоди з інвесторами менеджмент "Галичинабуд" почав у кінці 2004 року. На той час у компанії, крім ділянки, нічого не було. За словами інвестора Максима Маньковського, ліцензію на будівництво підприємство отримало тільки в кінці 2005 року, а котлован почали готувати влітку того ж року.

"Темпи будівництва не можна було назвати швидкими, але люди не хвилювалися. Все-таки гарантом проекту була міська влада", - каже він.

Утім, тривали роботи недовго - у 2007 році майданчик завмер. "Доходило до смішного: одна бригада працювала не більше місяця, а потім її змінювала інша. Ймовірно, з людьми не розраховувалися", - припустив один з очевидців.

Будівельні майданчики пустують

Забудовникам вдалося залучити близько 73 мільйонів гривень. "Ці гроші могли бути спрямовані в інші компанії, які купували ділянки і обіцяли будувати. "Галичинабуд" пов'язують з недобудовами в Одесі й Обухові", - стверджує джерело "ЕП".

У Деснянській райдержадміністрації кажуть, що не мають права контролювати, куди ідуть гроші вкладників. Щоб з'ясувати, чому будівництво зупинилося, чиновники "звернулися до правоохоронців", але розповісти про хід розслідування відмовилися.

Відомо лише, що адміністрація розірвала з "Галичинабуд" інвестиційний договір.

Деснянська адміністрація вирішила добудувати об'єкти власним коштом - за рахунок грошей, виручених від продажу 5% квартир усіх будинків у мікрорайоні 26-А. За домовленістю із забудовниками, вони мали перейти на баланс адміністрації.

"На папері все це є, а живих грошей нема. Чиновники не можуть продати ці квартири через відсутність довіри населення до новобудов. Сьогодні намагаються реалізувати квартири у будинках МЖК "Оболонь", які вже готові", - підкреслив Маньковський.

Втім, зацікавити потенційних клієнтів інвестувати у котловани або "коробки" нелегко.

"Для повернення приватного інвестора на ринок потрібне втручання держави. Слід виробити механізм, який дозволить відстоювати права вкладників. Так держава підтвердить, що не залишається осторонь, й інвестування будівництва - це надійний механізм", - вважає голова правління асоціації Валерій Биковець.

За його словами, влада не хоче брати участь у розв'язанні конфліктів. Самі ж чиновники пояснюють, що держава не може відповідати за всі необдумані вчинки населення.

"Інвестори іноді укладають угоди тільки через те, що у них вказана ціна, яка на три копійки нижча за ринкову. Держоргани не можуть розглядати кожен такий випадок", - каже заступник міністра регіонального розвитку та будівництва Дмитро Ісаєнко.

Він пропонує інвесторам створювати будівельні кооперативи, заявляти на об'єкти свої права і самим їх добудовувати. "Іншого шляху нема", - упевнений Ісаєнко.

Допомогу у зведенні недобудованих висоток міністерство збирається надавати лише сумлінним будівельникам.

"Аферистам, які зібрали кошти і не побудували обіцяне житло, тим, хто піклується лише про надприбутки, чи тим, у кого з інших причин "рильце в пушку", держава не допомагатиме", - стверджує новий голова Мінрегіонбуду Володимир Яцуба.