Україна та Світовий банк: десятиліття втрачених можливостей

Міжнародний банк реконструкції та розвитку - друге джерело після МВФ за обсягами фінансових ресурсів, які Україна отримує від міжнародних фінансових організацій - МФО.

Співпраця з такою потужною фінансовою інституцією вимагає від уряду будь-якої держави діяти за ефективною стратегією, інакше отримані гроші можуть лише збільшити зовнішній борг держави та залишити невирішеними проблеми, заради яких, власне, і бралися кредитні ресурси.

Наскільки вигідним для України є співробітництво з МБРР? Відповідь на це питання слід шукати у результатах реалізації проектів за участі установи.

Однак проблема в тім, що результатів, на жаль, небагато. Головною причиною є небажання українських чиновників рухатися шляхом реформ, а простіше кажучи - корупція, яка просочилася в усі сфери державного управління.

Позика під 0,25%

Портфель Світового банку в Україні складається з одинадцяти активних проектів.

Джерело: worldbank.org

Найбільш тривалим є проект "Модернізація податкової служби-1", сума кредиту складає 40 мільйонів доларів.

Його головні цілі - досягнення прозорості, компетентності, передбачуваності та неупередженості діяльності податкової служби, розробка та впровадження програми повної автоматизації всіх процесів адміністрування податків.

Також до групи довгих слід віднести проект з надання допомоги селянам у приватизації земельних ділянок, сума позики склала 101,5 мільйона доларів.

Ці проекти реалізовуються вже більше шести років, однак вони і досі не продемонстрували позитивних результатів.

Також слід згадати про Стратегію партнерства МБРР із Україною на 2008-2011 роки. Цей документ визначив пріоритетні напрями співпраці та орієнтовний обсяг кредитних ресурсів, які держава, можливо, отримає протягом даного періоду.

Так, для забезпечення сталого розвитку основну увагу приділено поліпшенню конкурентоспроможності України на міжнародному рівні, реформуванню системи управління державними фінансами та державним сектором, покращенню якості державних послуг та підвищенню добробуту громадян.

Структура поточного портфеля загалом відповідає окресленим завданням. Основна увага у ньому, 35,7%, приділена інфраструктурним проектам. На другому місці, 24,2%, - проекти енергетичного сектора. Земельні та статистичні проекти перебувають на третій позиції - 17,6%, соціальні -12,3% - на четвертій.

Стратегія партнерства між Україною та МБРР на 2008-2011 роки передбачає надання позик державі на суму 2-6 мільярдів гривень.

Світовий банк надає кредити на достатньо вигідних умовах. По-перше, це подовжений максимальний термін погашення позик, який становить 30 років. По-друге, це єдина разова комісія, що становить 0,25% від суми позики.

У період світової економічної кризи інвестиційний капітал втікає з України, тому кошти МВФ чи МБРР допомагають уряду вирішувати гострі соціальні проблеми.

Криза, яка суттєво зачепила вітчизняну економіку, скорегувала і процес співпраці України та МБРР.

У травні 2009 року йшлося про виділення 1,3 мільярда доларів на рекапіталізацію фінансових інституцій. Кредит Світового банку для поліпшення роботи Фонду гарантування вкладів у розмірі 400 мільйонів доларів країна отримала у вересні 2009 року. Однак зараз про ефективність співпраці в цьому напрямі не йдеться.

По-перше, це є вливанням грошей у банківський сектор без розвитку реального сектора економіки.

По-друге, немає гарантій, що ці кредити не буде витрачено на покриття дефіциту бюджету або на оплату за російський газ.

У 2008 році розпочато проект з розвитку міської інфраструктури, який передбачає надання допомоги комунальним підприємствам. Проект поширений на Чернігівську, Івано-Франківську та Одеську області.

Для покращання державного управління фінансами у 2008 році запроваджено проект "Модернізація державних фінансів". Кінцевим продуктом - інтегрованою системою управління державними фінансами - користуватимуться Мінфін, Державне казначейство та Головне контрольно-ревізійне управління.

А для посилення надійності постачання електроенергії та інституційних можливостей оператора передавальної системи НЕК "Укренерго" розпочато проект "Передача електроенергії".

Ефективність уряду - 9%

Незважаючи на вигідні умови надання фінансових ресурсів з боку МБРР та важливість напрямів, що обрано для реалізації проектів, українська влада продовжує вражати своєю неефективністю та низькою результативністю.

Одна з основних причин такого стану - відсутність державної стратегії залучення коштів від МФО та дієвої системи контролю за їхнім використанням.

Слабка координація з боку Кабміну значно знижує результативність залучення кредитних фінансових ресурсів, а обов'язкові виплати іноземним партнерам для їхнього резервування вимивають кошти з держбюджету.

Так, починаючи з 1992 року, Світовий банк затвердив надання Україні 37 позик загальним обсягом 5,7 мільярда доларів. У той же час, за 17 років Україна ініціювала близько 75 проектів. Тобто 40 проектів, з огляду на суттєві недоліки у роботі української влади, було скасовано на різних стадіях впровадження.

Втім, чіткої інформації про таку неуспішну частину співробітництва між МБРР та урядом, а також системний аналіз причин, які призвели до невтішних наслідків, знайти в офіційних джерелах неможливо.

Конкретизуючи проблематику ефективності використання фінансових ресурсів, МФО, слід назвати наступні негативні фактори.

По-перше, кадрові питання: низький кваліфікаційний рівень відповідальних посадових осіб, значна плинність кадрів, відсутність правонаступництва.

По-друге, відсутність механізму врахування запозичень від МФО у структурі держбюджету на відповідний рік. За умови урахування такого аспекту можна було б значно підвищити рівень контролю за ефективністю використання коштів.

До речі, експерти МБРР у звіті за 2000 рік відзначали, що ефективність співпраці з Україною є лише частковою, а значна кількість політиків та урядовців не сприймає фундаментальних принципів ринкової економіки. У зв'язку з цим Світовий банк оцінив попередню співпрацю з Україною як десятиліття втрачених можливостей.

У подальшому МБРР ще неодноразово визначатиме проблематичність своїх стосунків з Україною, однак, що не виглядає логічним, щоразу при затверджені стратегії на нові періоди постійно збільшував обсяги кредитних ресурсів.

Так, стратегія співпраці банку з Україною на 2001-2003 роки передбачала обсяг кредитування у розмірі 1,8 мільярда доларів. На 2004-2007 роки виділялося уже 2,4 мільярда доларів, а на 2008-2010 роки - аж 6 мільярдів доларів.

Одним з яскравих прикладів існування гострих проблем у стосунках з банком є проект видачі актів на право власності на землю, затверджений у 2003 році.

Владу в Україні чи не найбільше критикують за корупцію у сфері земельних відносин. Оформлення права власності на землю вимагає продукування цілого стосу паперів, які необхідно реєструвати та перереєстровувати у різних установах.

Аналогічний проект у Хорватії має кардинально інші результати. Розпочатий теж у 2003 році, він, завдяки чіткій координації, уже перейшов у заключну стадію. Структура фінансування цього проекту така: кредит МБРР - 26 мільйонів євро, кошти за програмою ЄС КАРТ - 7 мільйонів євро, держбюджет - 7 мільйонів євро.

Важливою особливістю впровадження "земельного" проекту в Хорватії є його взаємопов'язаність із введенням податку на нерухомість. Створена автоматизована система дасть можливість податковим органам Хорватії ефективно адмініструвати цей податок та наповнювати державний бюджет.

Як зазначала у 2008 році Рахункова палата України, через бездіяльність влади та безконтрольність за виконанням проекту з 195 мільйонів доларів позики за 2003-2008 роки використано лише 18 мільйонів доларів, або 9,2%. Безоплатна заміна сертифікатів здебільшого була платною.

Сьогодні точаться розмови, що при такому ставленні до виконання Україною своїх обов'язків кінцевий термін завершення проекту може бути пролонговано ще на два-три роки. Тим часом оборудки з землею триватимуть, а політики продовжуватимуть спекулювати на цій темі для підвищення власних рейтингів.