RosUkrEnergo навпаки?
Групу компаній Ukrenergy Holding, яка постачає електроенергію споживачам кількох центральноєвропейських країн, опоненти з Партії регіонів схильні порівнювати з RosUkrEnergo.
А заступник міністра енергетики Олег Бугайов наголошує, що холдинг - це "RosUkrEnergo навпаки", адже він не імпортує, а експортує енергоресурси з України, та ще й покликаний приносити прибуток. Коли-небудь.
Чому нема прибутку
Член групи угорська Ukrenergy trade на 49,4% належить державному монополісту-експортеру компанії "Укрінтеренерго", у якої на кордоні України із Західною Європою купує весь обсяг експортованої у цьому напрямі електроенергії, і є посередником між держкомпанією та кінцевими промисловими споживачами.
При цьому більшу частину електроенергії вона продає сама на території Угорщини та Словаччини, ще частину вона може перепродавати іншим компаніям холдингу, зареєстрованим у Чехії, Словенії та Польщі.
Іще 45,6% трейдера належить холдингу Korlea Invest бізнесмена Василя Даниліва. Причому управляюча компанія належить на 52% "Укрінтеренерго" і на 48% Даниліву.
Холдинг розпочав роботу у січні 2009 року, отже, ще жодного разу не розподіляв прибутків. За словами прес-секретаря Korlea Андрія Комендо, його холдинг продовжує передавати всіх своїх кінцевих європейських споживачів до цього спільного підприємства, отже, з часом прибутковість компанії має зростати.
Однак навіть за підсумками 2009 року, за оцінками "Укрінтеренерго", особливих прибутків очікувати не доводиться. Представник Korlea прогнозує консолідований прибуток холдингу у розмірі 1 мільйона євро, однак визнає, що ця цифра - незначна для таких обсягів торгівлі.
І це найбільше турбує критиків компанії, зокрема, дружніх до конкурентів "Укрінтеренерго" - компанії ДТЕК Ріната Ахметова, що також претендує на експорт електроенергії.
"Я нічого не знаю про прибутки компанії. Хоча якщо там є державна частка, то вона має бути прозорою. Будь-який громадянин, тим більше народний депутат, повинен мати змогу дізнатися все про діяльність структури. А вона зареєстрована у Цюриху, і що ми знаємо про швейцарське законодавство?" - питає член парламентського комітету з питань палива та енергетики "регіонал" Сергій Тітенко.
Директор "Укрінтеренерго" Валентин Бондаренко пояснює, що спільне підприємство усі свої прибутки витрачає на резервування генеруючих потужностей у Європі. Адже з 2009 року в ЄС діють нові правила ринку електроенергетики, які значно посилили вимоги до обов'язкового резервування потужностей, без якого на європейський ринок перестали пускати.
"Ukrenergy Holding тепер веде всі контракти з резервування потужностей. Навіть за той час, коли я працюю, було сплачено мільйони. Адже в Європі форс-мажорні погодні обставини не є причиною для відключення. Саме тому ми мусимо купувати резерви", - пояснює Бондаренко.
Забезпечити такий резерв за рахунок самого енергоострова неможливо, адже всі його потужності і так використовуються повністю. Більше того, в сусідніх з Україною державах потужностей також бракує.
"Угорщина сама купує резервну потужність у сусідів. У Румунії обмежена пропускна спроможність міждержавного перетину. Тому резерви довелося шукати у Словаччині. А там вільні потужності виявилися лише у компанії Slovenské elektrárne", - уточнює Андрій Комендо.
До того ж, за його словами, обов'язок "Укрінтеренерго" або її дочірніх компаній забезпечувати резервування потужностей при експлуатації Бурштинського енергоострова закріплено в самій угоді про його приєднання до європейської енергосистеми. І незрозуміло, яким чином ця угода буде виконуватися, якщо державна компанія втратить монополію на експорт.
Однак Сергій Тітенко сумнівається, що причина нульової рентабельності компанії полягає лише у витратах на резервування.
"Які у них видатки на зарплати і на оренду офісів? За яким тарифом вони продають електроенергію: за ринковим чи трохи нижчим? Хто постачає електроенергію: сам холдинг чи якась його "дочка"? Якби ми все це знали, то треба було б аплодувати компанії за те, що українська електроенергія добігла до кінцевого європейського споживача з його високими цінами", - міркує депутат.
За його переконанням, компанія повинна, щонайменше, оприлюднити перелік повноважень, які має Василь Данилів як голова ради директорів Ukrenergy Holding, а також результати аудиту холдингу, якщо такий проводився.
Андрій Комендо зазначив, що незалежний аудитор перевіряв холдинг за підсумками 2008 року, коли ще його діяльність була незначною, а на аудит 2009 року слід чекати упродовж кількох місяців.
Необґрунтовані надії
Директор "Укрінтеренерго", з одного боку, скаржиться на безліч несприятливих умов на всіх "фронтах" діяльності Ukrenergy Holding, а з іншого - не перестає переконувати, що 2010 року його фірма отримає значні прибутки у вигляді дивідендів.
За його даними, прогнозна ціна на 2010 рік коливається у межах 32-37 євро. Більша частина цього діапазону - нижча за прогнозну українську оптову ринкову ціну, отже, експорт, що пожвавився восени 2009 року після несприятливої літньої кон'юнктури, може знову впасти. Хіба що гривня знову девальвує.
"Або, наприклад, Польща: чому вона сьогодні не бере нашої енергії? Тому що зараз вона дотує галузь, але підтримує своїх виробників. Що ж до Литви, то там досі тривають дуже складні переговори: країна навіть не визначилася, чи буде вона закривати Інгалінську АЕС", - додає Бондаренко.
Хоча, звісно, проект постачання електроенергії до Литви має бути ще більш прибутковим, аніж до Західної Європи, адже енергосистема цієї країни працює синхронно не з європейськими, а з пострадянськими електромережами. Тому навіть якщо буде потрібне резервування потужностей, то купувати його можна буде навіть в Україні, де простоює велика кількість енергоблоків.
До того ж, у балтійському регіоні, після зупинки згаданої АЕС з 1 січня 2010 року, очікується дефіцит електроенергії і високі ціни на неї.
Правда, у Korlea Invest переконані, що котирування будуть не настільки високі, як стверджувалося в аналітичній записці, поширеній апаратом комітету Верховної ради з питань палива та енергетики і виконаній у кольорах ДТЕК.
Там стверджувалося, що ціна продажу може скласти 120-140 доларів за МВт-год. Однак Андрій Комендо наводить дані литовських енерготрейдерів, згідно з якими, 2009 року литовські компанії могли купити на біржі електроенергію за ціною 28-40 євро за МВт-год. Після закриття АЕС ця ціна, безумовно, зросте, але навряд чи досягне прогнозованого у записці рівня, стверджує представник Korlea Invest.
Ціна струму для кінцевих промислових споживачів цьогоріч справді складала 100-115 євро за МВт-год, відрізняючись у кілька разів від біржових котирувань. Різниця іде не в прибуток постачальника, а, переважно, як плата за користування електромережами, яка у Литві надзвичайно висока.
І якщо навіть Ukrenergy Holding зможе вийти на кінцевих литовських промисловців, то йому також доведеться витрачатися на доставку, а не отримувати надприбутки.
Так чи інакше, для остаточного висновку про користь Ukrenergy Holding для держави треба дочекатися фінансової звітності холдингу за перший рік повноцінної діяльності, а також результатів аудиту за цей період.
Окрім того, ефективність її роботи буде сильно залежати від європейських цін на електроенергію та результатів сьогоднішнього аукціону на право експорту українського струму.