"Спілка чотирьох" розчавить Америку?
Необхідно відзначити і велику кількість скептичних оцінок з приводу майбутнього БРІК. Мовляв, у чотирьох країн, що розвиваються, хоч і великий потенціал, але занадто різні економічні інтереси, щоб говорити про серйозний союз. Ці держави, швидше, конкуренти одна одній.
Як відзначає російський економіст і політик Сергій Глазьєв, основа доларової піраміди стає все вужчою на тлі лавиноподібного наростання американських боргів.
Вона тримається на доларових валютних резервах Росії, Китаю та інших країн, що розвиваються, сукупний обсяг яких становить близько 5 трильйонів доларів, що майже втричі менше боргових зобов'язань американської держави.
"Ця піраміда може обвалитися, як картковий будинок, у будь-який момент, поховавши значну частину заощаджень, легковажно вкладених у доларові інструменти", - впевнений Глазьєв.
Сліпа віра
[B]
Втім, не все так однозначно: обвал долара не вигідний жодному з ключових гравців.
По-перше, це буде означати крах світової фінансової системи та катастрофічних збитків для всіх країн.
По-друге, навіть порівняно невелике падіння долара, наприклад, удвічі, невигідне найбільшим світовим експортерам.
Той же Китай, залишаючись ключовим експортером в США і найбільшим власником американських боргових зобов'язань, час від часу змушений скуповувати долари і складати їх у резерви, щоб зупинити зміцнення своєї валюти. В іншому випадку, його експорт стає невигідним.
Таким чином, основні гравці змушені витрачати величезні кошти для підтримки долара. У той же час, через його девальвацію з початку тисячоліття на 40% більшість країн, які тримали свої резерви у доларах, втратили досить пристойні ресурси.
"Сліпа віра російських керівників у долар нагадує маніакальну нав'язливість хворого на шизофренію. Всупереч очевидним фактам, що свідчать про поглиблення кризи американської фінансової системи, вони, наче зомбовані казначейством США, продовжують "палити" російські золотовалютні резерви для підтримки безнадійно падаючого долара", - писав Глазьєв у серпні 2008 року, тобто напередодні кризи.
На його думку, у ситуації, коли масштаб порушених кризою фінансових зобов'язань, досяг 45 трильйонів доларів, що втричі перевищує ринкову вартість американських компаній, Мінфін продовжує бубоніти про "загрозу легкої рецесії в США".
"Треба бути повним ідіотом, щоб і далі тримати резерви країни у зобов'язаннях американських іпотечних фінансових інститутів, п'ята частина активів яких визнана "поганими кредитами", що не мають шансів на погашення", - додав економіст.
Він упевнений, що збитки від некомпетентності російських урядових фінансистів за останнє десятиріччя вже перевищили втрати радянської економіки внаслідок гітлерівської агресії.
В Україні також виникало чимало підозр на досить високому рівні, що значна частина резервів НБУ розміщена у "поганих" американських цінних паперах. На цьому тлі міцніли підозри про несамостійність фінансових керівників України.
Амбіції БРІК
У середині червня 2009 року деякі західні економісти насторожено очікували результатів першого самміту керівників Бразилії, Росії, Індії та Китаю, яких вже кілька років об'єднують у неформальну організацію БРІК.
Ця абревіатура, співзвучна з англійським словом "цеглина", народилася 2001 року як думка експерта. Економіст інвестиційного банку Goldman Sachs Джим О'Ніл позначив нею спільність чотирьох країн, які швидко розвиваються і до 2050 року увійдуть до числа провідних економічних держав.
За оцінкою О'Ніла, Індія та Китай, який на той час повинен випередити США за розмірами ВВП, перетворяться на провідних експортерів промислових товарів, а Росія і Бразилія - сировинних. Надалі термін БРІК стали використовувати інші економісти, але криза остаточно зробила його реальністю.
Вже сьогодні на ці чотири країни припадає 26% площі суші, на якій проживає 40% населення землі. ВВП країн БРІК складає 15% світового, а валютні запаси - 42%.
На самміті лідери країн домовилися розробити параметри нової світової фінансової архітектури. Вони виступили за реформування ООН, СОТ, перегляд ролі МВФ та зміну системи прийняття рішень у цій організації до січня 2011 року. Країни дали зрозуміти, що вимагають підвищення своєї ролі у світовій фінансовій системі.
Звичайно, це спроба потіснити США, які протягом останніх десятиліть мають монопольний голос у міжнародних фінансових інститутах. З приводу перспектив думки економістів розходяться - не всі упевнені, що Америці вистачить коштів для протистояння натиску країн БРІК, об'єднаних спільним інтересом.
Зрозуміти невдоволення багатьох країн світу можна. Використання долара як світового платіжного засобу розслабило американців. З року в рік США дозволяли собі великий торгівельний дефіцит, купуючи більше, ніж продають.
По суті, головним експортним товаром США став долар: увімкнення грошового верстата не вело до значної інфляції, оскільки банкноти потрапляли відразу у золотовалютні резерви країн-партнерів.
"Американський уряд цілком законно краде активи інших країн, змушуючи їх фінансувати його військові витрати. Китай, Росія, Бразилія та Індія добре це розуміють. Їм це набридло, і вони хочуть, щоб світова спільнота щось з цим зробила", - пише канадський журналіст Ерік Уолберг.
США для них - це держава-шахрай, стверджує він. "А як ще можна назвати країну, яка вимагає від інших дотримання цілого набору законів і правил, а сама ці закони і правила ігнорує?" - запитує газетяр.
Америка, додає він, є найбільшим у світі позичальником, але вона примудряється уникати тягаря "структурної перебудови", який МВФ нав'язує іншим країнам.
"Світова економіка не повинна залишатися у пастці пригод однієї великої держави. Це їй ні до чого", - заявляє бразильський міністр Роберто Унгер.
Заради справедливості необхідно відзначити і велику кількість скептичних оцінок з приводу майбутнього БРІК. Мовляв, у чотирьох країн, що розвиваються, хоч і великий потенціал, але занадто різні економічні інтереси, щоб говорити про серйозний союз. Ці держави, швидше, конкуренти одна одній.
Вони також змушені підтримувати долар, що чітко показала сьогоднішня криза. Наприклад, лише у травні 2009 року чотири країни БРІК збільшили свої міжнародні резерви більш ніж на 60 мільярдів доларів. А за другий квартал 2009 року тільки Китай збільшив свої резерви на 178 мільярдів доларів до 2 132 мільярдів.
Кінець гегемона
У той же час, світ справді змінюється. Financial Times назвала п'ятірку найбільших за розміром ринкової капіталізації фінансових інститутів за 1999 рік. Це Citigroup, Bank of America, Fannie Mae (США), HSBC і Lloyds TSB (Великобританія).
Перша п'ятірка у 2009 році вже включає Промисловий і комерційний банк Китаю, Китайський будівельний банк, Банк Китаю, HSBC (Великобританія) і JPMorgan Chase (США).
Символи американської промисловості переживають найважчі часи - General Motors став банкрутом і продається частинами. У липні 2009 року китайський фондовий ринок вийшов на друге місце у світі після США, обігнавши японський. Економіки світу падають, а у Китаї триває зростання на рівні близько 8% - другий квартал 2009 року.
У першому півріччі 2009 року Китай зробив безпрецедентні кроки щодо зміни ролі раніше неконвертованого юаня. Зокрема, уклав двосторонні угоди про ведення торгівлі у національних валютах з Південною Кореєю, Малайзією, Індонезією, Білорусією, Гонконгом, Аргентиною і Бразилією. Ціна питання - 95 мільярдів доларів.
Збереження доларом функції єдиної міри вартості перетворилося на механізм використання інших країн для латання дірок американської економіки. Але якщо до початку кризи приплив іноземних інвестицій забезпечувалося за рахунок високої прибутковості фінансових ринків США, то тепер ця перевага втрачена.
Причому прибутковість американських ринків знизилася настільки, що стало важче займатися "експортом нестабільності". Однак погана ситуація в економіці інших країн змушує інвесторів спрямовувати кошти саме в американські держоблігації.
Роль гегемона в останні роки все ще дозволяла США справлятися з величезним зовнішнім боргом. Втім, втрата цієї ролі у довгостроковій перспективі неминуча. Щось подібне, наприклад, трапилося з британським фунтом сто років тому.
Більш того, нинішня кредитно-грошова політика адміністрації Обами - близькі до нуля ставки і додаткові емісії - самі наближають кінець ери долара, пише Washington Post.
Яскраво охарактеризував антикризові заходи США російський журналіст Михайло Леонтьєв: "Ще більше друкування грошей і нарощування боргів. Тобто лікують кризу, посилюючи її причини. Але не можна лікувати алкоголізм ще більшими дозами спирту".
Далі буде
У наступній частині - про можливі варіанти розвитку подій у світовій валютній системі.
Також читайте: