Тимошенко і Янукович знову разом. На дерибані

Минулої п'ятниці БЮТ і Партія Регіонів створили з повітря 10 мільярдів, які поділять між собою. Офіційно це буде називатися фінансуванням заходів з підготовки до Євро-2012. Насправді ж ці гроші можуть піти на фінансування передвиборчих кампаній двох сил.

Ще 1 липня Верховна Рада затвердила закон, яким зобов'язала НБУ надрукувати 10 мільярдів гривень. "За" проголосували 373 депутати - Партія регіонів, БЮТ, комуністи і Блок Литвина.

Документ був прийнятий за прискореною процедурою - всього за день до голосування його подали Андрій Кожем'якін (БЮТ) і Борис Колесников (ПР). Обидва входили до складу робочої групи з обговорення можливої коаліції між ПР і БЮТ.

3 серпня президент Віктор Ющенко ветував закон. Однак у п'ятницю, 21 серпня, спеціально зібралася позачергова сесія Верховної Ради, щоб подолати це вето.

Закон схиляє Нацбанк зробити пряму емісію, що заборонено ще з середини 1990 років законом про НБУ. Тому цей документ довелося змінити.

Тепер регулятор повинен перерахувати із ще не отриманого прибутку 2009 року наступні суми: до 20 липня за перший і другий квартали - 3,4 мільярда гривень, стільки ж коштів - до 20 жовтня за третій квартал, а також 3 мільярди гривень - до 10 грудня за четвертий квартал.

На що підуть гроші, не знає ніхто. За законопроектом, їх витратять на підготовку до Євро-2012. Серед проектів - будівництво та ремонт автодоріг і мостів, включно із залізнично-автомобільним мостовим переходом через Дніпро у Києві, а також спорудження метро у Дніпропетровську, Донецьку, Києві та Харкові.

Однак реально напрями фінансування у бюджеті не прописані. Конкретний перелік об'єктів і виділені на них суми буде затверджувати Кабмін за погодженням з двома парламентськими комітетами - з питань бюджету та з питань фінансів і банківської діяльності.

Ще до подолання вето прозвучали протилежні точки зору щодо цього закону. Перша полягала у тому, що фінансувати Євро-2012 необхідно. Друга - що це банальний дерибан грошей. Кошти, мовляв, підуть на фінансування передвиборних кампаній БЮТ і Партії Регіонів.

Першу точку зору, природно, озвучують творці закону - два найбільші блоки у парламенті.

"Фракція Партії Регіонів бажала б зробити все можливе для того, щоб Євро-2012 відбулося у нашій державі. Ми хотіли б, щоб цей закон був прийнятий, щоб усі зрозуміли: кошти будуть розподілятися чесно і прозоро", - сказав заступник голови партії Олександр Єфремов.

Другу точку зору озвучили канцелярія глави держави, Нацбанк і навіть спікер.

Керівник Головної служби соціально-економічного розвитку Секретаріату президента Роман Жуковський розповів, що у даному випадку йдеться про емісійне фінансування дефіциту бюджету. А це, у свою чергу, загрожує інфляцією.

За його словами, Секретаріат розробив і надіслав уряду схему фінансування Євро-2012 через банківські кредити. Однак, підкреслив чиновник, Кабмін її відкинув.

Заступник глави Секретаріату президента Ігор Попов вважає, що основною метою цього законодавчого акта є намір двох найбільших фракцій парламенту - БЮТ і Партії регіонів - поділити між собою виділені кошти.

"Їм не потрібне Євро-2012. Їм потрібен доступ до фінансування. Це наводить на думку про те, що гроші будуть витрачені на фінансування передвиборчих кампаній БЮТ і Партії Регіонів. Тим більше, що меморандум з МВФ обумовив: закон не повинен бути прийнятий", - підтверджує цю версію джерело "Економічної правди" у Нацбанку.

Незважаючи на підтримку закону Блоком Литвина, його керівник, голова Верховної Ради Володимир Литвин, продемонстрував стурбованість.

"Не виключаю, що ухвалення закону призведе до сплеску інфляції. Як будуть виконуватися зобов'язання держави щодо Фонду гарантування вкладів, якщо гроші будуть вилучені і направлені на Євро?" - запитував він.

У Головному науково-експертному управлінні Ради вважають, що внесений депутатами закон позбавляє Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Державну іпотечну установу та банки певної частини фінансових ресурсів.

"Природно, я зроблю все від мене залежне, щоб такий закон не набрав чинності. Можливо, мені доведеться звернутися до Конституційного суду. Я попередив лідерів депутатських фракцій про їх персональну відповідальність за дестабілізацію на ціновому і грошовому ринках", - резюмував другу точку зору президент Віктор Ющенко.

Таким чином, головна проблема закону про Євро-2012 - як буде використано кошти. Уряд запевняє, що витрачання відбуватиметься під суворим контролем.

Він, зокрема, постановив, що Мінекономіки разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади 26 серпня винесе на розгляд Кабміну уточнений перелік заходів, які фінансуватимуться згідно з даним законом.

Очікується, що цей список погодять з комітетами Верховної Ради з питань бюджету та з питань фінансів і банківської діяльності. Наразі уряд скасував попередню постанову про перелік об'єктів для фінансування.

Однак є одна особливість. Як відомо, держава витрачає гроші через бюджет. У цьому документі прописано, звідки беруться гроші і куди вони спрямовуються. Витрати на Євро-2012 уже прописані у бюджеті, але на них не було грошей. Тож парламент мав би просто затвердити джерело фінансування під уже прописані програми.

Абсолютно незрозуміло, чому Верховна Рада вирішила затвердити абсолютно окремі 10 мільярдів. Що в такому випадку буде з витратами на Євро-2012, які вже записані у бюджеті? І головне: чому 10 мільярдів, схвалені минулої п'ятниці, будуть витрачатися поза бюджетом?

У цьому головна небезпека нового закону. Скажімо, чи знає хто-небудь, як витрачаються кошти резервного фонду Кабміну? А на що ідуть гроші з широко розрекламованого стабілізаційного фонду?

Про це немає жодних відомостей. І навіть якщо вони з'являться, то виглядатимуть приблизно так: "У першому півріччі уряд спрямував 4,8 мільярда гривень на заходи із стимулювання подолання кризових явищ в економіці".

Так само, нишком, можуть бути витрачені і 10 мільярдів на Євро-2012. Припустимо, що у новій постанові Кабміну з'явиться пункт про зведення стадіонів і готелів. Але відступ від бюджетної процедури говорить про одну важливу деталь: ніхто не буде перевіряти точність закладених сум щодо кожного об'єкта.

Саме тому залишається актуальною думка, озвучена членом бюджетного парламентського комітету Павлом Жебрівським.

"Ніхто не слухається Національного банку, ніхто не отримує від нього справжнього кошторису, є лише бажання витратити гроші. І сьогодні просто йде тупий, цинічний дерибан двома найбільшими політичними фракціями у парламенті", - вважає він.