Коломойський отримав "золоту акцію" "Укртатнафти"
Минулої суботи, на початку триденного періоду свят, на Кременчуцькому нафтопереробному заводі відбувся конкурс з продажу 18,3% акцій підприємства, котрі за своєю вагою є так званим золотим пакетом.
Група "Приват", котра віддала за нього на відкритих торгах понад 2 мільярди гривень, тепер довго гратиме "першу скрипку" у стосунках двох основних акціонерів компанії - НАК "Нафтогаз України" та "Татнєфті".
Нагадаємо, що за тиждень до того, Коломойському вдалося отримати контроль над "Укртранснафтою", що дозволило зміцнити позиції компанії на нафтовому ринку.
Аукціон проводила сама "Укртатнафта", реалізовуючи акції, відібрані 2007 року у компаній SeaGroup International (США) і AmRuz Traiding (Швейцарія).
Раніше суд визнав незаконним придбання цими компаніями додаткової емісії акцій, розрахунок за які пройшов векселями. Таким чином, акції повернулися компанії, і вона мала їх знову продати.
Спірний 18-відсотковий пакет міг би забезпечити будь-кому з найбільших акціонерів - татарській стороні, що володіє зараз 37% акцій, або "Нафтогазу", який має 43%, - більше 51% акцій, а у випадку "Нафтогазу" більше 60%, що дає право проведення зборів акціонерів, які неможливо було б заблокувати.
Державна компанія відмовилася коментувати, чи справді вона оскаржувала конкурс, заявку на участь у якому все-таки подала, але не змогла внести належної грошової застави.
Звісно, грошей у державної компанії немає. Проте, долучившись до конкурсу, вона його, фактично, легітимізувала.
Російська компанія "Татнєфть" проігнорувала конкурс, заявивши, що його умови за будь-яких обставин не дозволили б їй перемогти. Згідно з її повідомленнями, конкурс проходив усупереч ухвалі Вищого господарського суду, прийнятій за позовом цієї компанії та "Нафтогазу".
Зрештою, Геннадій Корбан, який постійно представляє "Приват" у подібних корпоративних "розбірках", запевнив "Економічну правду", що ніякої судової ухвали насправді не було.
Конкурс з продажу цього ключового пакету почався в Кременчуці 27 червня. І хоча "приватівське" ТОВ "Корсан" було єдиним учасником конкурсу, йому довелося купити пакет акцій за 2,1 мільярда гривень, що, за оцінками аналітиків, аж ніяк не є заниженою ціною.
За результатами аукціону, капіталізація "Укртатнафти" склала 1,5 мільярда доларів. У тому числі вартість державного пакету зросла у 15 разів з номінальних 45 мільйонів доларів до 648 мільйонів.
Депутати-бютівці, які раніше активно критикували "Приват" за його атаки на "Укртатнафту", тепер відмовляються робити це публічно. Але, як і раніше, знаходять аргументи проти будь-яких дій Коломойського.
Один із представників БЮТ в коментарі "Економічній правді" припустив, що гроші, заплачені "Приватом" йому ж і повернуться у вигляді накопиченої заборгованості за поставки сировини компаніями групи. В свою чергу керівництво заводу, підчас прес-брифінгу у суботу в Кременчуці двічі спростувало наявність боргів перед компаніями групи "Приват".
Справді, у фінансовій звітності ЗАТ "Укртатнафта", оприлюдненій у системі розкриття інформації Smida, за 2008 рік з'явилися "Інші довгострокові зобов'язання" на суму близько 2,3 мільярда гривень.
Але, за словами аналітиків, "Приват" не міг накопичити борги "Укртатнафти" перед собою, оскільки завод купує цю нафту у посередників за ціною PLATT'S, які цю ж нафту дешево купують на аукціонах "Укрнафти".
"Аукціони з заниженою ціною нафти проводить інший підрозділ "Привату" - Ігор Палиця. З Корбаном, який відповідає за "Укртатнафту", вони мають діаметрально протилежні інтереси на ринку, тому продавати нафту без передплати вони не стали б. Так само як і Корбан не став би накопичувати борги перед структурами Палиці, аби не пускати його у свій бізнес", - вважає головний аналітик компанії ЮПЕКО Гліб Простаков.
Корбан з цим не погоджується. "Так, "Приват" поставляв сировину з "Укрнафти" - це була допомога в умовах татарського сировинного бойкоту. Він справді надавав відстрочку щодо розрахунків, оскільки зацікавлений у прибутковій роботі заводу, а не у шантажі з метою дешево забрати актив, що простоює", - говорить він.
Депутат-бютівець також вважає ціну продажу частки акцій суттєво завищеною.
"Зараз вони зненацька провели конкурс і запропонували пакет акцій усім бажаючим. "Татнєфть" навіть в страшному сні не бачила можливості купити за 300 мільйонів доларів цей пакет, який вона і так вважала своїм. Одним словом, красива схема, розтягнута в часі і просторі", - виклав свій погляд депутат.
З цим не погоджуються аналітики компанії ЮПЕКО.
"Татар вигнали справедливо. "АмРуз" і "СіГруп" так і не внесли, ані грошей, ані нафти, лише свої сміттєві векселі, що підлягали погашенню спочатку 2001 року, потім 2004 року. Так само не виконувала зобов'язань і "Татнєфть", яка за 14 років існування "Укртатнафти" жодного разу не поставляла на завод нафти у визначених обсягах - 8 мільйонів тонн на рік", - розповів "Економічній правді" Глєб Простаков.
Він також додав, що не було жодного року, коли татарський "Татнафтопром" транспортував би у Кременчук повний обсяг власного видобутку нафти, що складає 2 мільйони тон, або хоча б третину цього обсягу, що підлягає вільному експорту відповідно до російського законодавства.
Експерти погоджуються, що ніяких формальних перепон для участі в аукціоні "Татнєфті" не було, і вся справа - лише у ціні пакету.
"Татнєфть" посилалася на те, що немає рішення міжнародних судів, до яких вона подавала апеляцію. Окрім того, якби вони заплатили навіть ту суму, яка вважалася мінімальною ціною продажу, то вони би, на відміну від "Привату", реально витратили гроші", - зазначив аналітик інвесткомпанії "Конкорд Капітал" Андрій Герус.
Закріплення "приватівського" менеджменту на "Укртатнафті", по суті, залишає компанію в умовах дефіциту сировини. Нагадаємо, що з 2007 року Татарстан, втративши оперативний контроль у Кременчузі, припинив поставку своєї нафти на завод. З "Татнєфтью" солідарні й інші російські нафтові компанії.
Однак Геннадій Корбан цим питанням не переймається.
"Нинішній попит на продукцію нафтопереробних заводів цілком забезпечується наявними поставками сировини, а саме - співпрацею з компанією "Укрнафта" та морськими поставками", - зазначив він у коментарі "Економічній правді".
На перспективу Геннадій Корбан сподівається, що нафтопровід "Одеса-Броди" запрацює в аверсному режимі і зможе постачати великі обсяги нафти з Азербайджану.
Цю схему представник "Привату" називає "розкішною", бо вона, мовляв, сприяє диференціації поставок сировини в Україну. А це означає, що "інтереси держави та фінансово-промислової групи тут збігаються".
"Взагалі-то, у нормальних країнах уряд під запуску таких програм надає гранти і дотації з бюджету. А тут приватна група робить все за свої гроші. І що вона отримує у відповідь? Шквал критики - це все дістанеться їм! Так, дістанеться їм! Тому що вони самі будують цю нову схему постачання нафти на внутрішній ринок України. А якщо щось купують, то прозоро і дорого!" - не стримує емоцій Корбан.
Однак, на думку експертів, такий проект є імовірним лише за умови застосування схем заміщення середземноморської нафти. Це дозволить "Привату" реалізувати свої амбітні плани по будівництву першої вертикально інтегрованої нафтової компанії.
Зрештою, ринок бензину, за свідченнями аналітиків, аж ніяк не виправдовує простоювання потужностей НПЗ. В умовах, коли більше 50% бензинів - імпортні, вітчизняне пальне цілком могло би конкурувати на цьому ринку, та ще й знижувати середню ціну. Проте, без вирішення проблеми сировинного тромбу сподіватися на це годі.