"Газпром" допомагає Тимошенко нищити Фірташа?
Бізнес-група Дмитра Фірташа Group DF із внутрішнього ворога українського уряду поступово вживається в роль мавра, який зробив свою справу в міжнародному економічному просторі і тепер має йти геть.
Ще в грудні 2008 року "Економічна правда" писала, що у цієї групи лише єдине слабке місце: її бізнес-майбутнє залежить від політичної ситуації в Україні. А саме від того, наскільки сильними виявляться позиції БЮТ - єдиної сили, яка досі демонструвала конфронтацію з Group DF.
Саме так і виявилося: після того, як Юлія Тимошенко зуміла усунути зі схеми постачання газу в Україну компанію RosUkrEnergo, 45% якої вкупі з менеджментом контролює Фірташ, багато інших традиційних його партнерів також перестали ним цікавитися.
Зареєстрований у Швейцарії посередник перепродавав російський газ не тільки "Нафтогазу України", але й багатьом європейським енергетичним корпораціям. Деякі з них, на зразок німецької ZMB, були навіть афільовані з "Газпромом", в результаті чого російський монополіст навіть має певні борги перед RosUkrEnergo.
Починаючи з січня, "Газпром" не продає Фірташу нічого, і вийшов на більшість європейських компаній, таких, як польський державний газовий монополіст PGNIG, безпосередньо.
"Для "Газпрома" зараз дуже важливо консолідувати всі можливі активи і не втратити свої рейтинги. Тому він бореться за ринки", - стверджує експерт газового ринку Олександр Нарбут.
Саме в цьому, а також у суперечці за 11 мільярдів кубометрів газу в українських сховищах, полягала причина всіх подальших скандалів з підприємствами Group DF.
Нижче "Економічна правда" наводить таблицю основних активів групи Фірташа з переліком підприємств, які постраждали після січневих газових домовленостей Тимошенко і Путіна.
Компанія та частка Фірташа у ній | Вид діяльності | Негаразди |
НАФТА І ГАЗ | ||
Centragaz Holding (Австрія), 90% | управляюча компанія | |
EuroNit Kft (Угорщина), 100% | нафтотрейдер | |
Zangas Hohc- und Tiefbau GmBH (Австрія), 100% | будівництво і ремонт газопроводів | |
RosUkrEnergo (Швейцарія), 50% належить Centralgaz Holding | газотрейдер | фактично, пустушка без контрактів |
EMFESZ (Угорщина), 100% належить Mabofi Holdings Limited, Кіпр | газотрейдер | акції компанії продано директором |
ЗАО "Укргазенерго", 50% належить RosUkrEnergo | газотрейдер | розпочато судові слухання щодо ліквідації |
Концерн "Укргаз", що контролює щонайменше 6 облгазів, зв'язок не доведено, хоча й визнано Фірташем | газотрейдер | планується скасування права облгазів на користування розподільчими мережами |
ХІМІЯ | ||
Рівнеазот, ВАТ, 53,86% | виробник азотних добрив | з 7 травня припинено газопостачання |
OstChem Holding AG (Австрія), 90% | управляюча компанія | |
OstChem Germany Gmbh, 100% належить OstChem Holding AG | управляюча компанія | |
Tajik Azot (Таджикистан), 75% | виробник азотних добрив | триває реконструкція |
Nitrofert (Естонія), 100% | виробник азотних добрив | зупинено через дорогий російський газ |
OstChem Trading GmbH (Швейцарія), 100% | торгівля хімічною продукцією | |
ACI Trading (Кіпр), 75% | торгівля хімічною продукцією | |
ООО "Центр оптимальных технологий" | торгівля хімічною продукцією | |
ООО "Валки-Ільменит", 75% | виробник титанової сировини | |
ООО "Міжрічинський ГЗК", 75% | виробник титанової сировини | блокується виділення землі під перший кар'єр |
RSJ Erste Beteiligungs-gesellschaft GmbH, 100% | управляюча компанія | |
ЗАТ "Кримський титан", 50%-1 акція належить OstChem Germany GmbH | виробник діоксиду титану | державну частку включено до статутного капіталу ГХК "Титан", зупинялося газопостачання |
ВАТ "Кримський содовий завод", 89,48% належить OstChem Germany GmbH | один із найбільших у Європі виробник соди | зупинялося газопостачання |
Afkem AG (Німеччина), 75% належить OstChem Germany GmbH | торгівля содою та іншою хімічною продукцією | втрачає основного постачальника у випадку зупинки Кримського содового |
Afkem Italia, 45% належить Afkem AG | торгівля содою та іншою хімічною продукцією | втрачає основного постачальника у випадку зупинки Кримського содового |
ВАТ "Вільногірський ГЗК", в оренді у Кримського титану | видобуток титанової сировини | термін оренди спливає у вересні 2009 року |
ВАТ "Іршанський ГЗК", в оренді у Кримського титану | видобуток титанової сировини | термін оренди спливає у вересні 2009 року |
НЕРУХОМІСТЬ | ||
DF real estate | володіє кількома проектами в нерухомості, зокрема, земельною ділянкою на Оболоні (Київ), 113 гектарів, куплену за 1 мільярд гривень | |
МЕДІА | ||
Інтер (зв'язок не доведено) | телеканал | МВС вивчає законність продажу акцій каналу нинішнім власникам |
К1 | телеканал | |
К2 | телеканал | |
Мегаспорт | телеканал |
Джерело: Group DF, Concorde Capital, власна інформація "Економічної правди"
Газовий бізнес
"Якби "Газпром" і Росія цікавились компанією RosUkrEnergo, то стосовно неї були б делікатніші дії, ніж ті, які ми бачимо. Я маю на увазі історію з компанією Emfesz", - вважає директор департаменту консалтингу інвесткомпанії Concorde Capital Андрій Герус.
"Акції Emfesz шахрайським шляхом було передано анонімній швейцарській компанії, зареєстрованій в Цузі. Директор підприємства Іштван Гоцці провів цю оборудку, користуючись старою довіреністю, яка йому надавалася лише для первинної купівлі компанії Emfesz фірмою Mabofi (кіпрським офшором Фірташа. - Ред.)", - прокоментувала "Економічній правді" обставини конфлікту прес-служба Group DF.
У Фірташа натякають, що в оборудці з перепродажу компанії, у яку бізнесмен активно інвестував, суттєву роль зіграли державні структури Угорщини, які дуже швидко зареєстрували відповідну угоду і оформили права власності. І це, загалом, не дивно: країні потрібен газ, а Фірташу продавати його вже ніхто не хоче.
Історія страшенно нагадує типове українське рейдерське захоплення, тільки проведене у Європейському Союзі, а постраждалою стороною тут виявився саме український капітал. "Фірташу навіть гроші ніхто за продаж не повернув", - зазначає прес-служба групи.
"Анонімна компанія" - це RosGas, у якої Emfesz почав купувати російський газ, коли у RosUkrEnergo його не стало. "Газпром" від цієї компанії відхрещується, однак паливо вона десь таки бере.
Експерти не виключають, що ця компанія може належати самому Іштвану Гоцці, яким "Газпром" і прикривається. На це ж натякає в своїх прес-релізах і Group DF, зазначаючи, що один із директорів швейцарської компанії Тамас Гажда - "угорський адвокат, якого найняв Emfesz з прямими інструкціями від Іштвана Гоцці".
Цікаво, що до зміни постачальника Emfesz продовжувала відбирати з труби частину газу, який надходив з України, посилаючись на контракти з RosUkrEnergo і вважаючи, що забирає паливо цієї компанії - оті горезвісні 11 мільярдів кубометрів з українських газосховищ, експропрійовані Юлією Тимошенко.
Отже, газовому бізнесу Фірташа в Європі настав кінець.
"В основному, він продавав газ на ринках Польщі та Угорщини, був іще ринок Словаччини, але там виникла досить складна конкурентна позиція з німецькими компаніями. На кінцевих споживачів цих двох ринків зараз і намагається вийти "Газпром", - зазначив у коментарі "Економічній правді" Олександр Нарбут.
Залишився, щоправда, газорозподільний бізнес в Україні, обсяги якого жоден експерт не може визначити напевно.
Після того як Фірташ заявив про контроль над 75% продажів газу в Україні завдяки скуповуванню контрольних пакетів облгазів, і експерти, і Антимонопольний комітет не змогли підтвердити цю інформацію.
Однак Юлія Тимошенко про всяк випадок намагається забрати розподільний бізнес у нинішніх власників облгазів. І не даремно, вважає Андрій Герус.
"Про 75% роздрібного ринку України Фірташ сказав не просто так, він назвав цифру, близьку до реального стану речей. Цього не можна довести юридично, бо серед власників є офшори, і хто за ними стоїть - не відомо. Але уряд все одно може зробити так, що він сам з радістю віддасть ці компанії. Наприклад, довести до банкрутства", - зазначив експерт.
Щоправда, Фірташ не має звички без бою віддавати уряду активи. Окрім випадку з банком "Надра", від якого він відступився, бо, імовірно, почував себе не надто затишно у фінансовій сфері.
До того ж, Юлія Тимошенко обрала стратегію, яка не гарантує їй успіху. Вона вже неодноразово заявляла про намір вилучити розподільчі мережі з користування облгазів і передати їх державному "Газу України".
Але така ж стратегія не спрацювала, коли уряд Віктора Януковича намагався застосувати її проти облгазів, які тоді належали колишньому заступникові голови "Нафтогазу" Олегу Бахматюку.
Показовою є ситуація з "Укргаз-Енерго" - уряд ніяк не може ліквідувати цю компанію. Тим часом вона, за інформацією "Економічної правди", продовжує прибуткову діяльність - продає старим клієнтам скраплений газ.
Як щойно стало відомо, на вимогу групи Фірташа швейцарський суд на час розгляду позову заборонив компанії RosGas продавати чи іншим чином відчужувати будь-які активи Emfesz. Проте такий присуд задля забезпечення провадження зовсім не гарантує компанії перемоги.
Транснаціональна хімія
Хімічний бізнес Дмитра Фірташа почуває себе дещо краще. Хоча конфлікти і тут розпочинаються з газу.
Закордонні заводи, що виробляють азотні добрива, - таджицький Tajik Azot та естонський Nitrofert - наразі не подавали жодних негативних сигналів. Щоправда, їхні спільні потужності менше, ніж в одного "Рівнеазоту". До того ж, обидва заводи стоять.
У таджиків, які використовують узбецький газ, триває реконструкція. А от естонське підприємство, що цілком залежне від контрактів з "Газпромом", зупинене через несприятливу цінову кон'юнктуру: нинішня ціна на газ не дозволяє робити достатньо дешеві для нинішнього ринку добрива.
А в українських хімічних активів Фірташа - згаданого "Рівнеазоту", "Кримського содового заводу" та "Кримського титану" - триває суперечка з "Нафтогазом", який 7 травня 2009 року перекрив їм трубу. А коли перший заступник голови НАКу Володимир Триколіч відновив газопостачання останнім двом підприємствам, його звільнили з посади.
Підприємствам не допомогло навіть те, що їхнім офіційним постачальником був не "Нафтогаз", а ТОВ "Газпром збут" - "дочка" "Газпрому", що перекуповує паливо в українського монополіста.
Прес-служби кримських заводів стверджують, що у березні та квітні вони не купували газ, а споживали власні запаси з газосховищ. Проте прес-секретар OstChem Holding Олексій Федоров не зміг уточнити "Економічній правді", чи має він на увазі частину все тих же 11 мільярдів кубометрів, чи якийсь інший газ.
Прес-секретар запевнив, що має підтверджені "Укртрансгазом" документи на право власності на цей газ. Водночас, ніякі інші обсяги палива не фігурували у звітах "Газу України", коли той розповідав, скільки чийого палива міститься в ПСГ.
Якщо Group DF і тут буде дотримуватися своєї політики, тобто не відмовлятися від спірних активів, це може стати формальною причиною для подальшого тиску. Хоча зараз, за словами Федорова, газ на кримські підприємства подається, і вони працюють на повних потужностях. На відміну від "Рівнеазота", який іще кілька днів тому скаржився на зупинку виробництва.
До того ж, триває боротьба за майновий комплекс Державної акціонерної компанії "Титан", який було внесено до статутного фонду "Кримського титану" в якості державних 50%+1 акції. У цьому підприємстві OstChem Holding має решту акцій та контролює менеджмент.
ДАК "Титан" було включено урядом до статутного фонду Державної холдингової компанії "Титан України", очевидно, з розрахунку, що таким чином вдасться вивести його з підприємства Фірташа. Для того ж усі складники майбутнього холдингу передали з управління Фонду держмайна до Мінпромполітики.
Президент Віктор Ющенко зупинив дію цієї постанови Кабміну, але тільки в частині включення до ДХК іншого підприємства - Запорізького титаномагнієвого комбінату. У ФДМ пояснили, що узгодження питання з ЗТМК не заважає роботі над створенням єдиного титанового холдингу.
Одним словом, можна стверджувати, що більшість активів Дмитра Фірташа так чи інакше постраждали з початку 2009 року. А ті, які залишились, теж можуть змінити власника.
"Я не виключаю продажу активів групи для того, щоб скоріше вирішити всі ці проблеми, або переходу цих активів до рук "Газпрому". Особливо це стосується непрофільних активів, зокрема у медіа-бізнесі", - стверджує Олександр Нарбут.
Як можна легко розправитися з олігархами, показав іще російський президент Володимир Путін. Схоже, що з великими українськими бізнесменами це зробити навіть простіше: достатньо суто економічних, а не силових методів.