ЄС остаточно поставить на українську ГТС?
Світла мрія Юлії Тимошенко під назвою "Білий потік" подала перші ознаки життя. До неї доєдналася Грузія, підписавши меморандум з відповідальною за газогін британською компанією White Stream Pipeline.
Цей проект, нагадаємо, має постачати азербайджанський та туркменський газ до румунської та української ГТС через Грузію та Чорне море.
Директор корпоративного розвитку консорціуму White Stream Георгій Вашакмадзе розповів "Економічній правді", що Європейський союз фінансує передпроектні роботи, тобто розробку техніко-економічного обґрунтування (ТЕО), за тією ж схемою, що й "Набукко": щороку нарощуючи обсяги.
Зокрема, з початку 2009 року на дослідження компанії виділено вже 650 тисяч доларів. У цілому ж ТЕО газопроводів коштують кілька мільйонів доларів.
Ці два проекти у пресі і навіть у заявах українських політиків зазвичай називають конкуруючими.
"До "Білого потоку" ніхто серйозно не ставиться. Навіть з "Набукко" ЄС має проблеми щодо забезпечення його сировиною. Європейська комісія може виділити гроші на якусь там підготовку ТЕО. Це ні про що не свідчить", - песимістично говорить директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Саприкін.
"За моїми спостереженнями, саме "Набукко" є пріоритетом номер один для дослідження Європейською комісією", - додає уповноважений президента з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський.
Однак "Білий потік", за свідченнями проектантів, вигідніший порівняно з "Набукко" через те, що на першій стадії потребує значно меншого обсягу газу. Він починає бути рентабельним уже при наявності 8 мільярдів кубометрів газу на рік для прокачування, які знайти набагато легше, аніж 26 мільярдів кубометрів для "Набукко".
Для цього, за оцінками Вашакмадзе, потрібно 3,5 мільярда доларів.
Щоправда, зараз і ця сума є проблемною. "Сьогодні загострилася боротьба між проектами газопроводів, однак в умовах кризи поки що ані "Набукко", ані, наприклад, "Північний потік" навряд чи будуть реалізовані", - каже Саприкін.
Щоправда, ідеологи "Білого потоку" орієнтуються на перспективу. "Ми не повинні ділити те, що там виробляється, а стимулювати виробництво і входження західних компаній у регіон. Тим більше, що Європа вирішила отримувати 60-120 мільярдів кубометрів газу з південного коридору. Одним "Набукко" тут не обмежитись", - заперечує Вашакмадзе.
Так чи інакше, Азербайджан не чекає реалізації довгострокових проектів, а поки що користується діючими трубами. Весь його газ законтрактовано поставками до Туреччини та Болгарії. А нещодавно ця країна вразила ринок, попередньо домовившись про продаж газу російському "Газпрому".
Щоправда, наразі підтверджено лише плани поставки газу до республіки Дагестан державною нафтогазовою компанією Азербайджану SOCAR.
"Ішлося про постачання газу з 2010 року, однак є певні проблеми з трубою. Це стара труба "Баку - Ново-Філя", якою в радянські часи постачався газ до Азербайджану, приблизно 200 км узбережжям Каспійського моря. Її треба відновити і запустити у реверсному режимі", - пояснив "Економічній правді" Саприкін.
Що ж до роботи консорціуму іноземних компаній на родовищі "Шахденіз", то вона поки що зорієнтована на газопроводи в обхід Росії. І саме на нього розраховує "Білий потік".
З міжнародною підтримкою у White Stream Pipeline поки що складається погано. В Євросоюзі проект підтримують лише країни східної Європи: Румунія, як майбутній споживач газу, Польща та Литва.
"Ми починали цей проект ще тоді, коли Румунія не була членом ЄС. І тепер вона нас продовжує підтримувати ", - поділився Вашакмадзе.
Проте, за його словами, між Україною та Румунією немає жодної конкуренції щодо того, куди пройде перша гілка газогону. Адже головне зараз - не "потопити" проект і не створити йому таких проблем з сировиною і попитом, як у "Набукко".
"Досі скидалось на те, що перші 8 мільярдів кубометрів буде спрямовано до Румунії. Проте тепер, після бнонзневих брюссельських переговорів, все може змінитися на користь Феодосійського терміналу", - каже Вашакмадзе.
Довідка ЕП:
Проект газопроводу "Білий потік" (White Stream) обговорюється з 2005 року як головний енергетичний проект блоку ГУАМ. Спершу мав назву Georgia-Ukraine-EU gas pipeline (GUEU).
Засновником британської White Stream Pipeline сьогодні виступають ті ж грузинські компанії, які працювали над газопроводами "Баку-Тбілісі-Джейхан" та "Баку-Тбілісі-Ерзурум".
Загальна довжина труби може сягнути 1 тисячі кілометрів, у тому числі грузинською територією - 100 кілометрів, понад 600 кілометрів - дном Чорного моря від грузинської Супси до української Феодосії та ще 200 - українським суходолом.
Альтернативний проект передбачає спершу протягнути газогін до Румунії.
Перший етап включає будівництво труби потужністю 8 млрд. куб. м протягом 4,5 року. За 1,5 року передбачається збудувати другу і третю черги "Білого потоку", збільшивши його потужність до 24 або 32 мільярдів кубометрів на рік.
На цих етапах планується долучити до нової системи транспортування газ, видобутий у Казахстані та Туркменистані. Останній, щоправда, поки що не висловлював особливого ентузіазму на адресу "Білого потоку".