"Газпром" зацікавлений у фінансовій стійкості "Нафтогазу"?
У розпал "газової війни", на початку січня 2009 року, в пресі пролунала інформація, що кредитори НАК "Нафтогаз України" подадуть на погашення кредити компанії, і це призведе до банкрутства газової монополії.
Таким чином, мовляв, ВАТ "Газпром" зможе вирішити для себе ситуацію з ціною на газ для України.
"Газова війна" закінчилася, Росія отримала виграшні газові контракти, ніхто так і не дізнався, наскільки відповідає дійсності можливий вплив "Газпрому" на кредиторів "Нафтогазу".
Однак події останнього часу навколо модернізації української ГТС і створення спільного з ЄС консорціуму можуть спонукати "Газпром" до пошуків нових важелів впливу на "Нафтогаз".
Правда, цього разу російський гігант залишається заручником підписаного у січні "газового контракту", і тепер замість банкрутства НАКу в його інтересах виживання компанії. Адже, як відзначають експерти, єдина можливість для України скасувати невигідні контракти - збанкрутувати "Нафтогаз".
Чи справді впливає "Газпром" на кредиторів "Нафтогазу"?
На початку січня в Інтернеті з'явилася інформація з неофіційних джерел про те, що 12 січня "Газпром" пред'явить вимогу повернути кредит, який "Нафтогаз" отримав в Дойчебанку на суму в 2 мільярди євро ще у серпні 2005 року.
Цю інформацію згодом підтвердило агентство Bloomberg. У його повідомленні зазначалося, що "наприкінці 2008 року "Газпром" вживав заходів щодо змін прав стосовно мультивалютної лінії, наданої "Нафтогазу" "Дойчебанком" 2005 року та консолідованої у "Газпромбанку" та контрольованій "Газпромом" Depfa Bank PLC".
Однак офіційні відомості щодо переуступки "Дойчебанком" боргових зобов'язань "Нафтогазу" на користь Depfa Bank відсутні. З іншого боку, того ж 2005 року "Дойчебанк" переуступив кредит НАК "Нафтогаз України" двом компаніям: Linton Capital Limited, яка у квітні 2005 року отримала права на 190,9 мільйона доларів під 9% річних, та Parbeck Capital Limited.
"Газпром" якраз виступав третьою стороною під час переговорів про отримання кредиту для "Нафтогазу", зокрема з "Дойчебанком". Тоді російській монополії це було необхідно для того, щоб НАК мав змогу вчасно розраховуватися за спожитий газ, і вже під час переговорів була передбачена передача кредитів лондонським компаніям. "Дойчебанк" тоді виступав тільки в якості номінального учасника угоди", - відзначив аналітик Astrum Investment Management Сергій Фурса.
Обидві лондонські компанії, яким був переуступлений кредит "Нафтогазу", мають одну адресу - Fifth Florr 100 Wood Street, London EC2V7EX, а державним британським довідником характеризуються як "малі компанії", які звітують лише "модифікованим балансовим аркушем".
В російській пресі компанію Linton Capital Limited пов'язують з колишнім головою СИБУРу російським бізнесменом Дмитром Мазепіним, підконтрольним "Газпрому". Деякі джерела також вказують на те, що Мазепін має вплив і на Parbeck Capital Limited.
Окремо варто зупинитися на Depfa Bank PLC, стовідсотковій "дочці" ірландського DEPFA Investment Bank. Джерело "Економічної правди" запевнило, що "Газпром" має вплив на цю компанію. Однак, у "Нафтогазі" та в середовищі аналітиків наявність офіційних зв'язків між цими компаніями заперечили.
З іншого боку, РФ справді може мати вплив на ірландський фінансовий ринок. Не дарма Росія одна з перших кинулася рятувати Ірландію та Ісландію від наслідків кризи. Інвестиційні банкіри розповідають, що після розпаду СРСР частину коштів з Росії було переведено саме у ці країни.
Якщо "Газпром" цілеспрямовано намагався отримати контроль над кредитами "Нафтогазу", то у ході газового конфлікту він отримував додаткові важелі впливу для ускладнення позицій "Нафтогазу".
Висунення вимог з дострокового погашення позик, підкріплене системною інформаційною кампанією, зокрема у західних ЗМІ, суттєво посилювало би переговорні позиції російської сторони. Хтозна, можливо ці важелі обговорювалися під час двосторонніх переговорів Путіна та Тимошенко.
Хоча, за словами керівника Центру енергетичних досліджень Костянтина Бородіна, "Газпром" міг би більш простим способом отримати вплив над вимогами кредитів "Нафтогазу". Достатньо було б викупити з ринку до 10% євробондів компанії.
В такому випадку російський монополіст міг би зібрати раду кредиторів та висунути вимогу дострокового погашення облігацій. Приводом могло б стати будь-яке дрібне порушення договору.
"Будь-яка компанія, якій вдасться консолідувати від 5 до 10% загальної емісії євробондів, може ініціювати банкрутство компанії", - відзначив Бородін.
З іншого боку, за словами експертів галузі, дефолт "Нафтогазу" дійсно виглядає невідворотним. Сьогодні дефіцит бюджету компанії фінансується за рахунок держави, але чим далі, тим важче буде уряду віднаходити кошти на фінансування газової компанії. Вже у вересні має відбутися погашення 500 мільйонів доларів виплат, плюс відсотки.
Загалом, за інформацією аналітиків Astrum Investment management, 2009 року доведеться погасити зобов'язань на загальну суму в 958 мільйонів доларів. В тому числі і єврооблігації на загальну суму в 500 мільйонів гривень. Поки з їх обслуговуванням проблем не виникало, окрім затримки публікації звітності за 2007 фінансовий рік.
"Я думаю, до кінця року буде офіційно оформлено дефолт "Нафтогазу". Хоча фактично дефолт відбувся ще 25 листопада минулого року. Тоді компанія вчасно не розраховувалася з поточними кредитами, а вже наприкінці року - не мала змоги оплатити борги за спожитий газ перед "Газпромом", - відзначив Костянтин Бородін.
Труба добре захищена. Поки-що
В будь-якому випадку, якщо відбудеться дефолт "Нафтогазу", це зовсім не означатиме ризик втрати газотранспортної системи для України - уряд може створити нову компанію, яка займе місце "Нафтогазу".
За словами Бородіна, це могло би бути ефективною стратегією - у січні підписати невигідні контракти, але якомога швидше забезпечити Україну та Європу газом. А вже через півроку оголосити дефолт "Нафтогазу", який є дуже вірогідним, і чого не можуть не розуміти в уряді.
А вже влітку, коли споживання газу в декілька разів нижче, та світові ціни на енергоносії будуть перебувати на своїх мінімальних значеннях - укласти нову угоду вже від імені нового суб'єкту з боку України.
Але і в цій ситуації присутні ризики. Якщо Україна не буде здатна швидко реалізувати цей проект, Росія може виступити з пропозицією надання кредиту або іншої фінансової підтримки Києву, але тільки за умови приватизації ГТС, або консорціуму з урахуванням російських інтересів. І на цьому тлі країни ЄС цілком можуть підтримати вимоги або пропозиції РФ.
Таким чином стає зрозумілим обурення Росії стосовно підписання Україною меморандуму з ЄС щодо модернізації ГТС. Україні для збереження "труби" набагато простіше запросити третю сторону в особі ЄС, ніж мати тільки одного зацікавленого суб'єкта - "Газпром".
Варто нагадати, що сьогодні справді привласнити ГТС неможливо згідно з законодавством. "Укртрансгаз" та "Нафтогаз України" є лише операторами, які обслуговують "трубу", а сама "труба" належить державі.
Отже, "Газпрому" залишається сподіватися хоча б на фінансову стійкість "Нафтогазу". У цьому разі, Росія хоч і не просунеться вперед на шляху до української ГТС, але хоча б збереже дійсно вигідні для себе "газові контракти".