Газова війна потрібна Росії?

В газовому конфлікті між Україною і Росією всі три сторони (включаючи ЄС) повели себе необачно.

Європа утикана вітряками. Маленька Австрія заставлена вітряними електростанціями. Вони виглядають, як символ екології, енергозбереження та альтернативних джерел енергії.

При цьому пошепки австрійці говорять, що ці вертушки - для відводу очей, а насправді вся Європа тихо користується ядерною генерацією. І коли до країн ЄС більше 10 днів не надходить російський газ, європейці миттю перестали бути затятими супротивниками ядерного палива.

В Англії вже відкритим текстом говорять про те, що моді на екологію приходить кінець. Ось так трохи більше, ніж за тиждень, Росія і Україна збили зі шляху істинного Європу. І, загалом, всі три сторони створили собі більше проблем, ніж мали раніше.

Україна невчасно розраховується за газ. Вже протягом декількох років "Нафтогаз" не встигає заплатити. Цього року ситуація ускладнилася фінансовою і валютною кризою: держкомпанія просто не змогла придбати достатньо валюти, щоб розплатитися.

Ані президент, ані уряд, ані Нацбанк не були в змозі вирішити цю проблему і, в той же час, усі ці суб'єкти влади майстерно звинувачували один одного в корупції та спекуляціях на кризі.

Зворушлива єдність була продемонстрована о 2 годині ночі 1 січня цього року, коли президент і прем'єр, вічні антагоністи, раптом виступили зі спільною заявою, у якій засуджували дії Росії, що знову пригрозила перекрити газ і для України, і для Європи. В іншому ж українська влада і пальцем не поворохнула, щоб попередити конфлікт.

Борг у 2 мільярди доларів перед газовим посередником RosUkrEnergo, який виник ще до кінця минулого року, міг би і не утворитися без самого сумнівного газового посередництва.

Але так чи інакше, а 1,5 мільярда було сплачено. Решту коштів у вигляді штрафів і пені Київ платити поки що не поспішає, заявляючи, що зробить це тільки після відповідного рішення суду.

В той же час, ніхто в Україні не готувався до того, що "Газпром" таки вимагатиме підвищення ціни на газ з нинішніх 179,5 доларів за тисячу кубометрів, хоча Москва постійно заявляла, що зробить це.

Таким чином, Україна помилилася в тому, що вела себе розслаблено, хоча треба було готуватися до важких переговорів, готувати переконливіші аргументи, щоб отримати прийнятну ціну на газ, а не таку, як середня по Європі і навіть вище.

Одним з таких аргументів могло б стати цілком об'єктивне економічне обґрунтування: скорочення експорту металів і продукції хімічної промисловості - основних споживачів газу.

В Росії ситуація аналогічна. Метал у світі коштує дешевше, більше не потрібний в тих кількостях, як півроку тому. Отже, "Газпром" втратив значну частину ринків збуту газу.

І на першому плані тепер - залежність від енергетичних конфліктів між Україною й Росією побутових споживачів. Хоча російський прем'єр Володимир Путін на словах занепокоївся тим, що люди замерзають, поставки газу таки були припинені - і в Україну, і в Європу.

А спеціально для українців Москва з небаченою частотою вигадує нові і нові ціни на своє паливо. Так, у середині грудня Росія вимагала 285 доларів, потім 418, а за кілька днів - уже 450.

Такий ціновий слалом складно пояснити кон'юнктурою ринку, адже досі не існує ринкової ціни на газ, тому що ще не сформований ринок газу, подібний до ринку нафти. І кожне підвищення ціни інакше як шантажем навіть у ЄС не називають.

Але Україна об'єктивно не може купувати такий дорогий газ - всередині країни він просто не знайде попиту, а отже, українці знову будуть платити невчасно або ж зовсім не зможуть платити. "Нафтогаз" все-таки намагається запропонувати свою ціну, яка вище нинішньої, але марно.

Що ж стосується ставки транзиту по території України (яка зараз складає 1,7 долара на 100 км), то помилка обох сторін полягає в тому, що вона розглядається у зв'язці з ціною газу для самої України.

Хоча, здавалося б, ці дві ціни не мають нічого спільного, і європейці вже дано могли б наполягти на тому, що їм малоцікава ціна палива для України, їм куди важливіше отримати газ для себе.

В решті решт, ціна транзиту закладена в ціну газу для Європи. Якби всі три сторони при більш активній підтримці Євросоюзу відокремили транзит від прямих продажів, багато країн Європи відчували б себе зараз значно комфортніше.

Власне, змішання на купу поставок для України і по її території породжує таке дивне явище, як крадіжка газу. Вже багато років Москва звинувачує Київ у несанкціонованому відборі палива, і щоразу в Україні говорять, що, мовляв, так, буває таке, але це пов'язано лише з технологічними потребами.

Європейці, у яких цього року розігралися морози до мінус 20 градусів, раптом оговталися, тобто, якщо раніше вони звинувачували Росію в політичному тиску з допомогою газу, то тепер вони критично висловлюються і щодо України. Їм холодно.

Але це - тупиковий шлях. Нічим не допоможуть і спостерігачі від Єврокомісії, що наглядатимуть за тим, щоб українці не крали газ. Насправді, Росія просто грає з країнами ЄС, як кіт із мишею.

І, що важливіше, висунена "Газпромом" ініціатива доглядати за Україною - це не що інше, як згода відновити постачання газу. Це, по суті, штучно вигаданий привід, щоб паливо знову почало надходити європейським замовникам.

Тобто, Росія сама придумала, як красиво газу перекрити потік, і сама ж придумала схему, за якою поставки можуть бути відновлені. Але, за великим рахунком, жодна зі сторін газового конфлікту так і не вирішить проблему, і наступного року все повториться знову.