Антикризовий законопроект під мікроскопом

Президент Віктор Ющенко, нарешті, підписав закон №639-VI "Про першочергові заходи щодо запобігання негативних наслідків фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", прийнятий парламентом 31 жовтня 2008 року. "Економічна правда" взялася прокоментувати найцікавіші його пункти. 

БЛОК I - нововедення

В першій статті пропонується створити стабілізаційний фонд за рахунок позапланових надходжень до бюджету, таких як  приватизація та інші. Кошти фонду мають використовуватися для надання рефінансування та кредитів банкам, будівництву та іншим установам загальнодержавного значення, що потребують допомоги.

Власне, ідею створення стабілізаційного фонду критикувало багато фахівців. Логічно було б створювати стабфонд під час росту економіки, а не витрачати гроші під час кризи. Але цю ідею підхопив Азаров, а за ним і ПР, тому довелося цей пункт залишити.

На нашу думку, Стабфонд має як плюси, так і вади. Плюс полягає в тому, що фонд стане юридичним інструментом, завдяки якому держава зможе робити те ж саме, що сьогодні роблять США та країни Европи. А саме: рефінансувати підприємства та банки, що мають проблеми з поверненням зовнішніх боргів. З іншого боку, за рахунок резервів НБУ він наповнюватися не може. А інших вільних коштів в країні наразі немає.

Стабфонд також є прямим шляхом до мегакорупції. Напрямків можливого використання грошей забагато, і жоден з них не прописано детально. Отже, реалізація напрямів буде регулюватись окремими підзаконними актами, які створить уряд. І немає жодної гарантії, що врешті-решт замість Стабфонду ми не отримаємо купу боргів за сумнівними схемами. Іншими словами, ці гроші будуть розкрадені.

Наступним кроком закон регулює рефінансування банків під залог ОВДП, які надаються банку урядом в обмін на частку в статутному капіталі.

"Стаття 2. Держава в особі Міністерства фінансів України може брати участь у формуванні та/або збільшенні статутних капіталів банків (далі - капіталізація банків) шляхом придбання акцій первинної емісії (часток у статутному капіталі) банку чи акцій додаткової емісії (додаткових вкладів) банків в обмін на державні облігації України та/або придбання зазначених акцій за кошти Державного бюджету України. Такі державні облігації України підлягають обов'язковому викупу Національним банком України, у тому числі за рахунок кредитів відповідного призначення міжнародних фінансових організацій, за їх номінальною вартістю протягом п'яти банківських днів з дня надходження пропозиції щодо їх викупу.

Дуже прогресивний пункт. Вже через три місяці багато банків, скоріше за все, потерпатимуть від хвилі неповернення кредитів. Причому у групі ризику є системні установи, які є лідерами за обсягом надання іпотечних та автокредитів населенню. Необхідність додаткового резервування зменшить їх капітали.

Ми впевнені, що Національний банк не дозволить загинути цим установам, і запропонований у цій статті механізм стане йому у нагоді. Він дозволить капіталізувати банки та зняти звинувачення у корупційному рятуванні "своїх".

БЛОК II - поправки до законів

Зміни до Закону України "Про податок на додану вартість":

Зміни стосуються продовження пільгового режиму оподаткування для аграрних господарств.

Складається враження, що хтось у владі вклав великі гроші у сільське господарство, і тепер вміло пролоббіював собі податкові пільги.

З іншого боку, аграрії, які і так по горло в боргах, матимуть певні пільги і наступного року, хоча з 2009 року мали переходити на загальну систему оподаткування. Таким чином, цей розділ можна назвати другим і останнім позитивом у законопроекті. Адже без цього ціни на харчі могли вже з нового року різко стрибнути вгору.

Зміни до закон "Про Національний банк України":

"1) частину третю статті 5 викласти в такій редакції:

"Національний банк за підсумками року у разі перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами, затвердженими на поточний бюджетний рік, вносить до Державного бюджету України наступного за звітним року позитивну різницю, частина якої в обсязі 25 відсотків, але не менше 1 млрд гривень, щорічно спрямовується на поповнення коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, капіталізацію банків та Державної іпотечної установи, а перевищення витрат над доходами відшкодовується за рахунок Державного бюджету України наступного за звітним року;"

Цей пункт має стати аргументом в розмові з вкладниками банків. Влада підкинула собі декілька козирів, щоб мати нагоду розповідати про захист вкладень та фінансування житлових програм. Це ніколи не заспокоїть власників великих рахунків: вони все-одно втечуть з банків за першою нагодою. Але масовий вкладник, який захищений вже сьогоднішніми програмами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, може бути зачарований цими казками. Як і тим, що сума відшкодування Фондом підвищена до 150 тисяч гривень.

Реально, згаданих тут коштів буде замало для серйозного проекту, а іх надходження можна не дочекатися, бо воно здійснюватиметься не раніше весни, коли затверджується річний звіт НБУ. Крім того, ви можете собі уявити голову Нацбанку Володимира Стельмаха, який пояснює, чому він віддав кошти на фінансування Іпотечної установи чи на капіталізацію банків, а не віддав їх у Фонд гарантування вкладів? Ми ні.

"2) пункт 2 частини першої статті 42 викласти в такій редакції:

"2) надає кредити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за обліковою ставкою, встановленою Національним банком України."

Дуже завбачливо. Якщо бодай декілька банків припинять існування, грошей Фонду не вистачить на відшкодування усім.

Зміни до закону "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України":

"1) статтю 13 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

"Встановити, що у 2008 році державні гарантії за кредитами надаються Кабінетом Міністрів України в установленому ним порядку відповідно до частин першої та другої статті 17 Бюджетного кодексу України загальним обсягом до 10.000.000 тис. гривень."

Власне, уряд Юлії Тимошенко у свій час майже відмовився від цього напівкорупційного механізму. Але ось він з'явився знов. Хто отримає "солодкі" кошти - страшенно цікаве питання. Можна не сумніватися, що це будуть проекти загальнодержавного значення, наприклад, будівництво дороги або рефінансування "Нафтогазу".

Державні гарантії завжди полегшували комусь життя, але ніколи не давали користі для суспільства. Куди потім зникають отримані дешеві кошти, і як контролювати їх використання, завжди залишається загадкою. Не секрет, що державні менеджери є не лише малоефективними, але і схильними до невиправданої розтрати грошей. Завжди доцільним є питання: чи варто було отримувати гарантії, коли можна було лише перекрити кілька дірок витоку грошей з компанії?

"2) доповнити статтею 331 такого змісту:

"Стаття 331. Установити, що відкрите акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (ВАТ "Укрексімбанк") реінвестує чистий прибуток, отриманий за наслідками 2008 року, та нерозподілений чистий прибуток минулих років у свій статутний капітал, але не менше 500 млн. гривень;"

Подарунок "Укрексімбанку". Хоча, насправді, виносити рішення корпоративного управління в антикризовій закон можливо тільки в нашій країні.

Як бачимо, позитивних моментів в усьому законопроекті тільки два: рефінансування банків та підтримка АПК. Вся решта положень, або є безглуздими, або підозріло корупційними.