Банки продовжують "ховати" відсотки
Україною знову поширюється практика приховування справжніх відсотків за кредитами комерційних банків. Так, наприклад, 20-відсоткова кредитна ставка з усіма прихованими доплатами стає 60%.
За словами фахівців Національного банку, їх установа просто закидана листами від обурених отримувачів кредитів, де вони розповідають про те, що розміри реальних ставок виявляються в 2-3 рази вищими за ті, які регламентують банкіри.
Нагадаємо, що в Україні діє Постанова НБУ від 5 червня 2007 року, згідно з якою банкіри повинні показувати клієнту всі платежі за кредитами. Варто відзначити, що одразу ж після вступу в дію цього документу банки відмовилися від реклами кредитних послуг під так звані 0% річних, але в той самий час вигадали нові способи приховування реальної ставки від потенційних позичальників.
На початку вересня Нацбанк розіслав у всі фінансові установи лист, у якому зробив суворе попередження про неприпустимість такого явища, що псує репутацію їх самих же. Більше того, за повідомленнями голови дирекції НБУ з банківського регулювання та нагляду Олександра Кирієва, банкам, які будуть продовжувати приховувати реальні ставки від своїх клієнтів, буде заборонено подальше надання послуг за кредитами.
Редакція ЕП вирішила розібратися, чи дійсно банки масово декларують ставки за кредитами, які не відповідають дійсності.
Як вважає начальник управління продажів кредитних продуктів роздрібного бізнесу ВАТ "Родовід Банк" Олена Попович, сьогодні більшість гравців ринку все ж таки практикує розкриття реальної вартості кредитів. "Навіть якщо банківський менеджер щось не договорює, потенційний позичальник завжди в змозі поставити йому додаткові запитання. Отримувач кредиту також може попросити роздруковку майбутніх платежів за кредитами. Окрім цього в договорі, який повинен бути підписаний клієнтом, обов'язково вказується реальна процентна ставка та розмір комісій", - додає Олена Попович.
Начальник департаменту розвитку роздрібного бізнесу VAB Банку Антон Шаперенков по суті згодний із своєю колегою, але вважає, що скоріш за все Нацбанк "закидали" листами клієнти не комерційних банків, а кредитних спілок та фінансових компаній, на які не розповсюджувалася Постанова НБУ 2007 року.
Ця Постанова і справді не торкається вищезгаданих установ. А в тому, що Нацбанк атакують незадоволені клієнти саме банків, не викликає в багатьох споживачів банківських послуг ніяких сумнівів (про такі випадки ми неодноразово писали й раніше).
Але все ж таки не всі банкіри солідарні з думками попередніх експертів ринку. Так, голова Ради директорів "Дельта Банку" Олена Попова вважає, що далеко не всі банки виконують нормативні акти регулятора ринку.
"Такі висновки ми зробили після проведення моніторингу ринку, в якому ми відслідковуємо продукти, документи та процедури їх оформлення в інших фінустановах. Але запевняю вас, що "Дельта Банк" в цьому сенсі є зразково-показовим: ми ще до введення в дію Постанови НБУ від 2007 року вказували в договорах суму подорожчання та графік погашення платежів", - не втратила можливості похвалитися Олена Попова.
Тим не менш, представники банків не заперечують, що номінальна та ефективна ставки в їх фінустановах - це дві великі різниці.
Наприклад, у VAB Банку номінальна ставка за споживчими кредитами становить 24%, а реальна - 60%. "Однак це не значить, що приховується вартість того чи іншого кредитного продукту. Адже більшість клієнтів цікавить не розмір ефективної ставки, а місячний платіж і те, чи зможуть вони сплачувати таку суму щомісяця", - додає Олена Попович.
Однак так не вважають, і в Нацбанку, й самі клієнти цих фінансових установ. В роздруковках виплат за позиками не вносяться відсотки за кредитами - й це дуже важливо, адже позичальник отримує всю інформацію одразу, співставляє, розмірковує й робить висновки.
Без цього його позбувають такої можливості. Деякі банки це стали робити. Так, за словами Олени Попової, "Дельта Банк" використовує конкретну форму, вказану в Доповненні до Постанови НБУ від 2007 року, згідно з якою показується щомісячний платіж в розрізі складових: по тілу кредиту, проценти, комісії тощо.
Деякі експерти доволі песимістично дивляться на те, що більшість банків відреагує правильно на суворе попередження Нацбанку й почне чесно показувати всі складові кредитних платежів. Тоді Нацбанк насправді повинен буде забирати в таких фінустанов право на надання подібних послуг.