Ярмарок щастя: кому і за що платять штаби київських кандидатів

Нинішні вибори столичних голови та депутатів (на відміну від попередніх, що пройшли майже непоміченими на тлі парламентської кампанії) мають всі шанси перетворитися на яскраве шоу - як через видовищність, так і через обсяг витрачених коштів. Причому остаточна сума, що буде витрачена окремими кандидатами та партіями на перегони, цілком може перевершити очікування спостерігачів.

Так, ще кілька тижнів тому Асоціація виборців України (АВУ) прогнозувала, що прохідне місце в партійному списку до Київради коштуватиме близько 1 млн дол. Проте зовсім недавно колишній лідер колишньої партії "Яблуко", екс-"бютівець" Михайло Бродський заявив, що прохідне місце до Київради подорожчало щонайменше до рівня 1,5 млн євро.

Як розповів ЕП речник АВУ Олександр Черненко, таке припущення є цілком реалістичним, зважаючи на нестачу часу і велику конкуренцію в цій кампанії.

Тож, за словами Бродського, місце у виборчому списку Миколи Катеринчука коштує ті самі 1,5 млн євро, а от у Віктора Пилипишина із блоку Литвина - 7 млн американських доларів.

Загалом же, як прогнозують у АВУ, на київську кампанію витратять майже 100 млн дол., у той час як попередні київські вибори коштували вдвічі дешевше.

Левову частку з цієї суми мають викласти основні кандидати на посаду мера та їхні партії: Леонід Черновецький, Олександр Турчинов, Віталій Кличко та Микола Катеринчук. Кожному з них доведеться розщедритися приблизно на 20-30 млн дол., які підуть на рекламу, утримання передвиборчих штабів, улещання виборців народними гуляннями, продуктовими пайками тощо.

Ще 16 млн 530 тис. грн (приблизно 3 млн 300 тис. дол.) буде витрачено з Держбюджету. В цю суму, як розповідають у ЦВК, мають входити витрати на друк бюлетенів та іншої виборчої документації, публікацію передвиборчих програм у ЗМІ, агітаційні плакати кандидатів та політичних сил, які мають бути розміщенні на кожній виборчій дільниці, послуги зв'язку для дільничних комісій, транспорт для доставки бюлетенів і протоколів, виготовлення штампів та печаток для дільничних комісій. Понад половину цієї суми - 9 млн грн - має піти на зарплатню членам дільничних комісій. 

Про сильних, розумних та красивих... 

Зазвичай однією з найбільших статей видатків у будь-якій передвиборчій кампанії є реклама. По-перше, на телебаченні, як на найважливішому майданчику. За оцінками спостерігачів, ці витрати в бюджеті кожного з кандидатів та їхніх партій мають становити щонайменше по 5 млн дол.

"У цю суму входять витрати як на звичайну політичну рекламу, так і на "джинсу" (замовні сюжети), "вигідне питання" на популярному ток-шоу, "запрошення" у гостьову студію вечірніх новин тощо, - говорить Олександр Черненко. - Також слід враховувати так звану технологію контрольного пакета, коли претенденти на посаду платять телеканалу не за власну рекламу, а за те, щоб якомога менше було в ефірі чи взагалі не було реклами конкурентів".

Проте окремим кандидатам останнє може обійтися зовсім безплатно. Наприклад, зрозуміло, що на муніципальних телеканалах, підзвітних Київський міськадміністрації і зобов'язаних у першу чергу висвітлювати діяльність міської влади, навряд чи в рівній мірі представлять рекламу конкурентів нинішнього мера столиці Леоніда Чернівецького, в той час як сам голова майже не зникає із картинки в інформпрограмах міського телебачення.

Як зазначають спостерігачі, розцінки на центральних каналах українського телебачення вкотре вже дозволяють назвати телерекламу одним із найприбутковіших секторів у PR-бізнесі, як за офіційною вартістю послуг, так і за доходами, що телевізійники отримують так званим чорним налом.

Так, за інформацію деяких джерел, зручне і "правильно" поставлене питання на популярному телевізійному ток-шоу коштує приблизно стільки ж, як і година прямого ефіру - майже 100 тис. дол., а запрошення в ролі гостя на вечірні новини - кілька десятків умовних одиниць. Звісно, йдеться не про всі телеканали і не про будь-якого кандидата, а тільки про тих, кому такі послуги треба.

Друга частина рекламного бюджету - зовнішня реклама та реклама в друкованій і електронній пресі. Вже сьогодні вулиці міста майорять біг-бордами, що роз'яснюють киянам, який же саме мер їм потрібен: сильний, розумний чи красивий. Почитати - то складається враження, що кожний претендент є №1 не просто в житті міста, а у світовому устрої.

У той же час київське метро рябіє плакатами, що розповідають про досягнення та обіцянки Київської міськадміністрації: ось вона купила півтори сотні автомобілів швидкої допомоги, а тут - обіцяє за кілька років збудувати метро до Теремків...

Як говорять експерти, на ринку зовнішньої реклами вже кілька тижнів панує ажіотаж через короткий термін кампанії та доволі велику кількість "прохідних" кандидатів. І, нарешті, як і на телебаченні, через високу конкуренцію окремі кандидати в столичні мери намагаються скупити на час передвиборчої кампанії якомога більше рекламних місць, аби вони не дісталися суперникам. За цей час розцінки піднялися майже в півтора-два рази.

"Якщо до оголошення передвиборчої кампанії вартість рекламного щита на шляху, скажімо від Троєщини до Хрещатика, варіювалась у середньому від 450 дол. до 1000 дол., то сьогодні всі вони продаються за 800-1200 дол. за місце, - говорить голова Асоціації зовнішньої реклами Артем Біденко. - При цьому вільних місць уже немає ні для політиків, ані для комерційних клієнтів. На мою думку, по всьому місту сьогодні не можливо знайти більше десятка вільних щитів".

Тож якщо за для більш-менш помітної рекламної кампанії потрібно близько 150-200 біг-бордів, то ці видатки можуть затягнути приблизно на 1500- 2500 тис. дол. Це - якщо не доведеться виборювати "місця під сонцем" у конкурентів.

Окрім того, як вважають експерти, кандидатам доведеться витратити приблизно 1 млн доларів на рекламну поліграфічну продукцію (листівки, плакати тощо). 

Роздача щастя

Від 5 млн дол. до 10 млн дол., на думку експертів, можуть затягнути витрати на подарунки виборцям та організацію концертів, акцій і свят.

Поки що в цьому досяг успіхів лише нинішній мер Леонід Чернівецький. Хоча його заступники, зокрема Ірена Кільчицька, спростовують заяви про те, що всілякі виплати малозабезпеченим киянам є передвиборчим піаром, проте кількість згаданих заходів за останні два весняні місяці просто вражає.

Мерія оголосила, що понад 500 тис. незаможних городян отримають одноразову грошову допомогу від 75 грн до 150 грн до Дня перемоги, Великодня, Вознесіння Господня та до Благовіщення Пресвятої Богородиці, на що буде витрачено майже 175 млн грн із міського бюджету.

Також Ірена Кільчицька повідомляла, що ті ж малозабезпечені кияни отримають матеріальну допомогу в межах програми "Турбота", на що з міських грошей піде десь 1,5 млн грн. Сам Леонід Чернівецький розпорядився підтримати матеріально міські організації інвалідів, міське товариство Червоного Хреста (близько півмільйона гривень на одноразову допомогу, харчові пайки, купівлю проїзних квитків на метро, гуманітарну допомогу тощо).

Щоправда, всі ці щедроти дещо затьмарюються проблемами із держказначейством, яке через бюрократичні проблеми стало затримувати як поточні, так і разові виплати.

Проте навіть це, врешті-решт, вилилося в суперечку, що перетворилася на PR-кампанію команд нинішнього мера Леоніда Чернівецького і першого віце-прем'єра Олександра Турчинова: КМДА звинувачує уряд у затримці виплат, а Кабмін у відповідь оприлюднює корупційний компромат на чиновників мерії.

Далі - буде. Вже оголошено, що святкування Дня Києва, що збігається з голосуванням за кандидатів, триватиме три тижні - такого ще не було! Спостерігачі вважають, що до цього дійства неодмінно приєднаються й інші кандидати, а не лише теперішній мер.

"На кілька тижнів увесь Київ перетвориться на суцільний фестиваль, причому в різних місцях його будуть проводити різні кандидати, - говорить Черненко. - Думаю, тут будуть і відомі зірки, можливо світового рівня, концертні сцени фактично не встигатимуть демонтуватися, все це буде супроводжуватися подарунками й акціями, що також забере у кандидатів не один мільйон доларів". 

Господарчі справи

Нарешті кожному з кандидатів необхідно утримувати передвиборчий штаб і людей, що беруть участь у всіляких мітингах та акціях протесту, забезпечувати лояльність членів дільничних комісій тощо. Як вважають у АВУ, ця стаття може становити щонайменше 05, млн дол.

Наприклад, щоб на рівних конкурувати між собою, кожному з основних кандидатів у мери знадобиться протягом майже двох місяців утримувати близько 3 тисяч членів дільничних комісій (хоча офіційно кожен кандидат і партія мають право на одного представника на кожній дільничній комісії), прихильність кожного з яких протягом цього часу коштуватиме 300-500 дол. - по мінімуму.

Також кожному з кандидатів для успішної кампанії потрібно майже 2 тисячі агітаторів та пікетників, що будуть працювати на вулиці. Це люди, які або збирають підписи, або беруть участь у мітингах тощо.

Проте в цій царині в передвиборчих штабах виділяється грошей значно більше, ніж самі працівники отримують на руки. Наприклад, якщо година роботи агітатора коштує, як кажуть, 50 грн, то в самому штабі, як правило, на це виділяється втричі більше - близько 150 грн.

Невеличкий пікет, для якого зазвичай потрібно 100-200 осіб, обійдеться приблизно в 10-20 тис. дол. (у середньому по 100 грн на людину), а великий мітинг із 1-2 тис. осіб - у десять разів дорожче.

Нарешті, кандидатам у мери і їхнім партіям доводиться регулярно протягом передвиборчої кампанії проводити соціологічні дослідження. У цій справі, як кажуть фахівці, зазвичай є два боки медалі: з одного боку, необхідні авторизовані результати опитування, які би свідчили про підвищення рейтингу кандидата  - для оприлюднення; з іншого - штабові потрібні закриті дані про реальну картину настроїв виборців - як щодо кандидата-замовника, так і стосовно його конкурентів.

Кожне таке опитування, зроблене більш-менш якісно, може коштувати близько 50 тис. дол., кажуть представники соціологічних служб. А для того, щоб результати були максимально достовірними, фахівці радять робити їх щотижня.

Про команди піарників-журналістів-райтерів, найнятих обслуговувати інтереси кожного з учасників виборів, краще згадувати не будемо. Заробітки людей, що продають повітря, як відомо, залежать від їхнього таланту переконати замовника у власній незамінності і високій ціні.