Українська правда

Дніпроенерго без Ахметова – приватизація чи банкрутство?

9 квітня 2008, 14:11

Суд відмінив емісію Дніпроенерго. Найбільша українська енергогенеруюча компанія незабаром може повернутися у банкрутство і не вийти в травні на приватизацію.

Реванш "Привату"

Своє слово в конфлікті довкола компанії висловив Верховний Суд 8 квітня. За позовом компанії "Бізнес-інвест", що входить до групи "Приват", він скасував збільшення статутного фонду енергогенеруючої компанії "Дніпроенерго", що мало місце 27 серпня 2007 року.  

Емісію провели в рамках процедури санації - виведення Дніпроенерго з банкрутства. Державна частка в результаті була зменшена у процентному відношенні з 76,04% до 50%+1 акції, а Донбаська паливно-енергетична компанія (ДПЕК, належить депутату Ринату Ахметову) в обмін на погашення боргів підприємства збільшила свою частку в капіталі компанії на 26%. 

Акції компанії почали рости. Котирування акцій ВАТ "Дніпроенерго" на фондовій біржі ПФТС уранці 8 квітня підвищилися на 18,7% - до 2350 грн за акцію після ранкового рішення Верховного Суду. Але експерти не заперечують можливості, що цей ріст штучний.

За даними ПФТС, капіталізація ВАТ "Дніпроенерго" станом на 1 лютого дорівнювала 14,083 млрд гривень, ціна акції - 2360 гривень. Капіталізація станом на 1 березня сягала 14,023 млрд гривень, ціна акції - 2350 гривень. На сьогодні ціна акції становить 2150 гривень, капіталізація компанії  -12,829 млрд гривень. 

Тінь банкрутства на приватизації 

На думку ДПЕК, основною метою групи "Приват" було повернути компанію в стан банкрутства й під прикриттям захисту інтересів держави ввести до керівних органів компанії лояльних менеджерів. Згідно з заявою корпорації, "сьогоднішнє рішення ВС відсунуло на невизначений термін початок масштабної інвестиційної програми і стало частиною ретельно підготовленої рейдерської атаки". 

Спотерігачі прогнозують можливість подальшого загострення конфлікту навколо підприємтсва, зокрема, відмічають загрозу сировинних війн - адже вугілля на "Дніпроенерго" поставляють шахти Ахметова. Однак, за словами віце-президента Центру дослідження корпоративних відносин Ростислава Іщенка, зараз ціна українського вугілля досить висока, і є можливість замінити його імпортним.

Але сировина - не головна інтрига майбутнього Дніпроенерго. Рішення про відміну додаткової емісії одночасно скасовує  кроки, зроблені для виведення підприємства з банкрутства. План санації, який передбачав погашення боргів на 1 млрд грн і який було затверджено всіма контролюючими органами, тепер не дійсний. Знову - привіт, банкрутство? 

Денис Саква припускає, що стосовно Дніпроенерго можуть поновити  процедуру банкрутства, але чинне законодавство прямо не забороняє продажу акцій підприємств, щодо яких порушено справу про банкрутство.  

Однак не можна заперечувати можливості, що процедура банкрутства може стати "зачіпкою", яка дасть змогу заблокувати процес приватизації Дніпроенерго. 

Крім того, не ясно, звідки держава, яка зовсім не страждає від надміру зайвих коштів, знайде гроші для того, щоб повернути ДПЕК вкладені нею в Дніпроенерго інвестиції. За словами Дениса Сакви, ДПЕК уже вклала у підприємство разом із виплатою боргів понад 200 млн доларів "живими грошима". Наразі тяжко сказати, яким буде механізм повернення.  

Все це робить подальшу долю Дніпроенерго туманною.  

Туманною, але не для Кабміну. Не чекаючи розв'язання конфліктів, 19 березня Кабінет Міністрів вирішив продати по 60%+1 акцію чотирьох державних енергогенеруючих підприємств, серед яких і Дніпроенерго.  

За словами заступника голови Фонду держмайна Олександра Потімкова, продаж 50%+1-єї, а не 60%+1-єї акцій ВАТ "Дніпроенерго" доцільніший: "Якщо ви бажаєте знати мою особисту думку, то держава отримає значно більше коштів  за менший пакет, але безспірний, аніж за великий, але спірний".  

Дмитро Тевелев, член правління ВАТ "Дніпроенерго" (близький до ДПЕК), налаштований песимістично, але не на 100%: "Таке рішення ВСУ не означає автоматичного поновлення справи про банкрутство. Звичайно, недосконалість законодавства утворює правові колізії та капкани. Знайти вихід із такої правової пастки - це справа честі компанії та всього інвестиційнного товариства. Щодо приватизації, вона можлива, якщо відповідне рішення прийме суд, і тільки суд".  

Історія питання

Як запевнив голова правління "Дніпроенерго" Юрій Бочкарьов, борги компанії, які 2001 року спричинили банкрутство, виникли тільки через "особливості економічної ситуації". Найбільше підприємство завинило державним структурам, таким, як ДП "Вугілля України", також певну частину - групам СКМ та "Приват".

З 2003 року проводилася санація, план якої кілька разів змінювався. У червні 2007 року суд затвердив остаточний сценарій, який передбачав приєднання до ВАТ "Дніпроенерго" товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційне товариство", що належало Донбаській паливно-енергетичній компанії. Подібна реорганізація передбачала збільшення статутного фонду і відновлення платоспроможності компанії.

Для таких рішень необхідно було провести збори акціонерів, які в стані банкрутства відбуватися не можуть. Тому дозвіл на їх проведення видав той-таки Господарський суд Запоріжжя.

Мажоритарний акціонер - Енергетична компанія України - був на той час під керівництвом менеджерів, що раніше працювали в ДПЕК.

За рішенням зборів, статутний капітал збільшено на 52,1%, і додаткову емісію викупили підприємства, що належать ДПЕК. Яка таким чином сконцентрувала 44,28% акцій. Державна частка в результаті була зменшена з 76,04% до 50%+1 акція. Саме законність цієї процедури - проведення зборів акціонерів під час банкрутства - і оскаржували мінорітарії, контрольовані "Приватом". 

Довідка. Дніпроенерго експлуатує Придніпровську, Криворізьку та Запорізьку ТЕС (25 енергоблоків) сумарною встановленою електричною потужністю 8,185 ГВт. У стані банкрутства перебувало з березня 2001-го до грудня 2007 року. 21 березня, за версією Дніпроенерго, перші після завершення банкрутства збори акціонерів не відбулися, а за версією НАК "ЕКУ" - пройшли "безпосередньо біля будинку компанії" та прийняли рішення про зміну менеджменту і реєстратора компанії. 27 березня не відбулися ще одні збори через те, що компанія-реєстратор  "Укрнафтогаз"  не надала реєстру для їх проведення.