Видобувників українських нафти і газу накрило урядовою хвилею

Українська влада готується переділити ринок видобутку нафти й газу. Про це стало відомо на початку березня, коли прем'єр-міністр Юлія Тимошенко у Брюсселі запросила іноземних інвесторів на українські родовища. Вона пояснила, що вже працюючі компанії неефективно використовують ліцензії. Згодом, під час урядового засідання, присвяченого 100 дням роботи, Тимошенко згадала про безконтрольне роздавання ліцензій видобувним компаніям. 

У результаті наведення порядку проблеми можуть виникнути і в єдиного іноземного інвестора, який сьогодні працює на Чорноморському шельфі, Vanco Prickerchenska Ltd. - "дочки" американської Vanco Іnternational, що навесні 2006 року виборола на конкурсі ліцензію на освоєння Прикерченської ділянки площею 13 кв. км. 

Із самого початку робота компанії супроводжувалася різноманітними проблемами та скандалами, що не є чимось новим у вітчизняній видобувній галузі. Останнє загострення в цій історії відбулося кілька тижнів тому, коли нинішній міністр охорони навколишнього природного середовища Георгій Філіпчук зробив кілька критичних заяв на адресу Vanco і, зокрема, оголосив про можливість перегляду результатів конкурсу, за якими ця компанія здобула ліцензію для роботи на українському шельфі. 

Про своє бачення проблеми ЕП розповів президент Vanco Іnternational Ltd. Джин Ван Дайк. Він днями побував у Києві і склав власну думку про причини критичних заяв із боку уряду. 

- Нещодавно міністр Георгій Філіпчук заявив, що Vanco занадто повільно освоює Прикерченську ділянку Чорноморського шельфу, ліцензію на яку дістала майже два роки тому, а також що компанія фінансово неспроможна самотужки освоїти таку велику площу (близько 13 кв.  км). Як ви прокоментуєте це? 

- Угоду про розподіл продукції підписали 19 жовтня 2007 року, тобто трохи понад п'ять місяців тому, а не 2 роки. Ми працюємо настільки швидко, наскільки нам це дозволяє український уряд.  

Справа ось у чому: щоб Vanco могла розпочати якусь практичну діяльність на шельфі, спеціальна Міжвідомча комісія повинна погодити бюджет компанії, без цього ми не маємо повноважень щось робити.  

Проте нам і досі не затвердили жодного з бюджетів - ні на 2007 рік, ні на 2008 рік, хоча всі ці документи давно готові. Так сталося через те, що  новому уряду знадобився певний час для призначення нової Міжвідомчої комісії та формування Координаційного комітету з УРП (угода про розподіл продукції). 

- А що ви можете сказати з приводу заяв міністра щодо фінансової неспроможності Vanco? 

- Це непорозуміння. У нас є достатньо коштів, щоби провести розвідку Прикерченської площі. Надалі ж обсяг наших видатків буде визначатися залежно від кількості покладів цієї ділянки.  

Якщо вони виявляться надто великими, а ми сподіваємося, що так і буде, то зможемо  скористатися або тим, що ми називаємо фінансуванням проектів за допомогою фінустанов, або залучити більшого партнера. Обидва варіанти є достатньо поширеними для нафтової галузі. 

Але не будемо запрошувати партнерів до проекту, доки не з'ясуємо точних обсягів покладів Прикерченської ділянки. Крім того, залучення будь-яких партнерів має погодити український уряд, без нього ми не можемо цього робити. 

- Скільки саме грошей Vanco вже вклала в підготовку до розробки Прикерченської ділянки?  

- Загалом уже понад 15 млн доларів. Сюди входять витрати на купівлю геологічної інформації - як до проведення конкурсу на придбання ліцензії і підписання угоди про розподіл продукції, так і після цього, разом із витратами на геологічне вивчення та початок нашої роботи. 

Ми придбали дані двомірної сейсмологічної розвідки у компанії GECO приблизно за 3 млн доларів, а також геологічну інформацію в Чорноморнафтогазу тощо. 

- Який бюджет Vanco Prickerchenska Ltd. на 2008 рік? 

- Близько 87 млн доларів. Цього року ми плануємо провести основну тривимірну сейсмічну розвідку, яка коштуватиме десь 60 млн доларів. Найближчим часом на конкурсі мають обрати підрядника із сейсмічних робіт, і, сподіваємося, вже наприкінці квітня робота розпочнеться. Спочатку ми планували провести ці роботи на 3 тис. кв. км, але зараз хочемо збільшити площу до 4,2 тис. кв. км.  

- Міністр Філіпчук також заявляв, що уряд має деякі сумніви стосовно результатів конкурсу із придбання ліцензії на Прикерченську ділянку, і тому може переглянути їх. Якщо це станеться, як у такому разі вчинить Vanco? 

- Vanco дістала право на укладання УРП згідно з правилами, встановленими самим урядом. Як і решта компаній, що брали участь у конкурсі, ми виконали всі процедурні умови. Серед наших конкурентів були Shell та Exxon Mobil, Hunt Oil, Турецька нафтова компанія та Укрнафта, які подали свої заявки, і Тендерний комітет мав змогу їх порівняти та перевірити правильність поданої інформації. 

УРП була укладена цілком законно та підписана Vanco і українським урядом. УРП - це документ, що накладає юридичні зобов'язання. Звичайно ж, якщо уряд бажатиме його порушити, ми захищатимемо свою позицію. 

Я справді не знаю точно, чому саме надали перевагу нашій пропозиції, але, мушу зізнатися, був приємно здивований, коли ми перемогли в конкурсі. Однак, хоч я і не знаю змісту інших заявок, можна припустити, що Vanco запропонувала найагресивніший план дій.  

Протягом перших трьох років ми зобов'язалися відзняти 3 тис. кв. км тривимірної сейсміки та пробурити дві розвідувальні свердловини, незалежно від результатів сейсмічної розвідки. З огляду на експлуатаційні ризики роботи на глибокій воді (понад 2 км) - це дуже агресивна програма. 

- Також керівництво Мінприроди заявляло про можливість перегляду умов угоди про розподіл продукції, чи піде Vanco на це? 

- Ні. Ми не будемо переглядати умов договору про розподіл продукції і навіть не будемо вести таких переговорів. 

Нам закидають, що в угоді несправедливий розподіл видобутих вуглеводнів між державою і Vanco, проте, на мій погляд, це не так. Адже тільки компанія вкладає гроші в освоєння Прикерченської ділянки та бере на себе всі ризики, а уряд не має нічого сплачувати. До того ж, якщо ми не знайдемо ні нафти, ні газу, нам ніхто не поверне вкладених коштів. 

Спочатку Vanco компенсуватиме витрати із 70% видобутих вуглеводнів. Потім, коли витрати будуть компенсовані, видобуті вуглеводні почнуть розподілятися порівну (тобто з розрахунку 50/50) між Vanco та державою.  

Але зі своєї частки Vanco має сплачувати 25% податку на прибуток підприємства. Отже, протягом усього терміну виконання проекту і після врахування всіх платежів та податків частка уряду дорівнюватиме близько 65%, а частка Vanco - приблизно 35%.  

Враховуючи всі ризики та труднощі, пов'язані із проектом, Vanco вважає, що це справедлива домовленість із боку уряду, дуже схожа до інших УРП, що укладаються стосовно глибоководних ділянок в усьому світі. 

- Останнім часом з'явилися чутки, на які також звернуло увагу і Мінприроди, що Vanco веде переговори щодо переуступки права на освоєння Прикерченської ділянки. Чи справді це так? 

- Це не відповідає дійсності, Vanco ні з ким не веде таких переговорів. До нас справді зверталися Shell, Exxon Mobil, Marathon Oil, Chevron Texaco та інші - щодо можливості приєднатися до проекту. Проте ми всім відмовили, адже у нас достатньо грошей, щоб самостійно провести розвідку, і ми зможемо подумати про залучення партнерів пізніше, якщо вважатимемо, що так буде краще для проекту. Проте такий крок вимагатиме дозволу з боку уряду.  

- Коли саме Vanco почне бурити перші розвідувальні свердловини? 

- Думаю, на початку 2010 року. Ми вирішили бурити дві розвідувальні свердловини з використанням нового бурильного судна, яке наразі будується. Це буде найбільше бурильне судно у світі, що дозволятиме одночасно бурити та видобувати продукцію.  

У нас є домовленість про фрахт цього судна із такими компаніями, як Petrobras та Turkish Petroleum. Petrobras буритиме на Чорноморському шельфі з боку Туреччини, а Vanco Prickerchenska - наступну свердловину з боку України.   

Бюджет Vanco того року, коли буритимемо дві глибоководні свердловини, становитиме 200 млн доларів.

- Але ж ви сказали, що зобов'язалися пробурити дві розвідувальні свердловини протягом перших трьох років, термін яких збігає навесні 2009 року... 

- Це так, але ми вже майже півроку чекаємо на затвердження нашого бюджету на 2007-й та 2008-й роки. Отже, ми вважаємо, що відлік "перших трьох років" можна вести лише з того моменту, коли український уряд погодить нам робочі програми та бюджети. 

- Чим тоді, на ваш погляд, можна пояснити різку критику міністра Філіпчука на адресу Vanco? 

- Я не знаю. Я ще не говорив про це з міністром (інтерв'ю відбулося 27 березня 2008 року - ЕП). Гадаю, можливо, він робить такі заяви, не зовсім розуміючи ситуацію. Я зустрінуся з міністром під час перебування в Україні, і, сподіваюся, наша розмова переконає його, що все робиться правильно та наскільки можливо швидко.  

Ми станемо працювати швидше, як тільки дістанемо від уряду погодження наших робочих програм та бюджетів. Проте, сподіваюся, ми вже маємо деякі позитивні зрушення. 

- У чому вони полягають?

- Зараз створюється нова Міжвідомча комісія, яка займатиметься УРП. Також буде створений Координаційний комітет. Це дуже позитивні зрушення, які дозволять прискорити нашу роботу. Також хочу зауважити, що ми наполегливо працюємо (і витрачаємо гроші) навіть при тому, що не здобули погодження уряду.  

- Георгій Філіпчук висловив думку, що Прикерченську ділянку краще було би поділити на на кілька частин по 800-1500 кв. м, і вже на них залучати іноземних інвесторів. Чи доцільно було б це, на ваш погляд? 

- Уряд вирішив, що Прикерченська ділянка повинна мати площу 13 тис. кв. км. Vanco на законних підставах виграла тендер, провела переговори і підписала УРП на цих умовах. Ми не хочемо обговорювати зараз нові обсяги площі УРП.  

Наша позиція зумовлена тими великими ризиками й труднощами, що пов'язані із глибоководними проектами, для яких потрібні великі ділянки, щоб збільшити можливість знайти вуглеводні. Від цього виграє не тільки компанія, але й держава. 

P.S. Під час підготовки інтерв'ю до публікації відбулася зустріч міністра навколишнього природного середовища України Георгія Філіпчука та Джина Ван Дайка. Як повідомив ЕП голова Vanco Іnternational, "переговори відбулися в позитивній і конструктивній атмосфері". За його словами, сторони досягли "взаємопорозуміння" і погодилися з тим, що "необхідно підтримувати постійний діалог".