Українська правда

Вийти на IPO українським підприємствам допоможе… світова криза

Потреба підприємств у довгостроковому інвестуванні цього року буде як ніколи високою. Пік виходу українських підприємств на зовнішні ринки Deloitte прогнозує все ж на 2010 рік. Експерти погоджуються з висновками компанії, але вважають, що вони не стосуються банківського сектора, в якому варто очікувати великої кількості IPO вже цього року.

Іноземні банки стали скупішими із розвитком вітчизняних фондових бірж та приходом в Україну бірж-конкурентів боротьба за емітента посилюється. Спеціалісти прогнозують, що кількість публічних і приватних розміщень акцій як на українських, так і на закордонних фондових майданчиках буде збільшуватися, а витрати на такі розміщення меншатимуть. Але чи варто цього чекати за нинішніх ринкових умов, і, якщо так, то які біржі стануть найпопулярнішими серед українських публічних компаній?

Потреба підприємств у довгостроковому інвестуванні цього року буде як ніколи високою. Про це свідчать показники динамічного зростання інвестицій в основний капітал минулого року, значна зношеність основних фондів і здорожчання сировини, питома вага якої у виробництві українських підприємств є високою. Але доступність такого фінансування за теперішніх умов стає вкрай обмеженою.

Проблеми з доступністю позикових коштів на зовнішніх фінансових ринках усе сильніше впливають на можливості та плани вітчизняних компаній. Великі довгострокові кредити тепер не такі доступні, випуск корпоративних облігацій став менш вигідним джерелом фінансування, а внутрішні ресурси компаній не достатні для ефективного росту бізнесу. За таких умов продаж частини акціонерного капіталу може виявитись ледь не єдиним доступним засобом отримання вкрай необхідних фінансових ресурсів.

Позичати так само легко за кордоном, як у 2007-му, українські банки вже не в змозі. Трохи в кращому становищі банки з іноземним капіталом. Але через масштабні списання внаслідок кризи низькорейтингових кредитів закордонні власники не будуть дуже щедрими, доки не владнають власних справ на основних ринках діяльності. Тож спрямовувати достатньої кількості коштів для своїх східноєвропейських дочок вони поки не зможуть.

До того ж, нові вимоги Нацбанку до забезпечення кредитів змушують комерційні банки або скорочувати терміни кредитування, або збільшувати кредитні ставки. Все це обмежує доступність банківських позичок для вітчизняного бізнесу.

Залишається тільки продавати акції

Такий інструмент залучення позикових коштів, як випуск корпоративних облігацій, буде ефективним лише за умови значної дохідності вказаних цінних паперів. Брак грошей в економіці призведе до збільшення ставок на грошовому ринку для корпоративних емітентів. На думку експертів, для збереження привабливості вкладень в облігації, ставка за ними має перебувати на рівні 15%-16%.

Але в таких високих ставках криється небезпека. Експерти вважають, що, у разі подальшого погіршення ситуації на зовнішніх ринках, велика кількість оферт по облігаціях загрожує дефолтом багатьом емітентам. Подальше скорочення позитивного сальдо платіжного балансу України і, відповідно, збільшення дефіциту грошової пропозиції в економіці лише погіршуватимуть ситуацію.

З урахуванням зниження темпів зростання економіки і високої інфляції, привабливість українського ринку облігацій для іноземних інвесторів буде теж невисокою. Отож, цей спосіб залучення коштів також не стане рятівним кругом українського бізнесу.

За таких умов для залучення фінансових ресурсів досить привабливим може виявитися продаж підприємствами своїх акцій. Звісно, час для цього зараз не найкращий. За хорошої кон'юнктури ринку продати корпоративні права можна значно вигідніше. Проте, через згадані проблеми з ліквідністю боргових інструментів у вигляді облігацій та прогнозовану дорожнечу і тяжкодоступність кредитних позичок, продаж акцій, можливо, буде чи не єдиним шляхом фінансування діяльності підприємств узагалі.

Спеціалісти міжнародної консалтингової та аудиторської компанії Deloitte також вважають, що криза іпотечного кредитування може змусити українські компанії надавати перевагу радше інструментам фондового ринку, ніж борговим інструментам. Очікується, що компанії, які розраховують залучити під час IPO (первинної публічної пропозиції акцій) до 1 млрд доларів США, мають великі шанси це здійснити, навіть за теперішніх умов.

"IPO-буму " скоро не буде

Пік виходу українських підприємств на зовнішні ринки Deloitte прогнозує все ж на 2010 рік. Експерти погоджуються з висновками компанії, але вважають, що вони не стосуються банківського сектора, в якому варто очікувати великої кількості IPO вже цього року.

Згідно з опитуванням керівників українських компаній, проведеним Deloitte, у емісії та продажі акцій респондентів приваблюють такі переваги, як додаткове фінансування для розвитку й розширення бізнесу, можливість залучення стратегічного інвестора для довгострокового співробітництва, досвід роботи з міжнародними інвесторами та підвищення статусу і прозорості діяльності компанії.

За використання капіталу, залученого шляхом продажу акцій, не потрібно сплачувати відсотки, а дивіденди сплачуються із прибутків компанії. Порівняно з банківським кредитом, який, як правило, призначений для досягнення однієї конкретної мети, емісія і продаж акцій має ще одну перевагу. Отримані кошти можна використовувати будь-яким чином, а невикористані ресурси не потрібно повертати. Жертвувати тут доводиться лише частиною корпоративних прав, і, відповідно, контролем.

Звісно, давноочікуваного "IPO-буму " скоро не буде. Але, з огляду на сказане вище та внаслідок активізації кількох іноземних бірж на ринку України, деяке пожвавлення в цьому секторі є цілком вірогідним.

Згідно з дослідженнями Deloitte, українські компанії позитивно оцінюють можливість залучення капіталу на місцевих біржових майданчиках, хоча багато з них надали би перевагу міжнародному розміщенню. Міжнародні майданчики більш популярні й можуть підвищити репутацію компанії. 69% респондентів зазначили, що як можливість вони розглядають залучення міжнародних інвесторів (або і міжнародних, і місцевих у разі подвійного лістингу - одночасне розміщення акцій на обох біржах). Компанії бачать у міжнародних інвесторах гарантію стабільності й партнерства, у той час як місцевий інвестор розглядається як гарантія високої ліквідності акцій.

Варшава, Будапешт чи Відень?

На заваді масовому розміщенню на українських майданчиках усе ще стоять суворі обмеження діяльності бірж. Саме тому українці шукають можливості розміщення за кордоном. Але через серйозні вимоги до емітентів на найбільших біржах світу розміститися там можуть лише кілька українських компаній. Для дещо ширшого кола представників вітчизняного бізнесу свої послуги все активніше пропонують біржові майданчики з близького зарубіжжя. Найпопулярнішими серед них зараз розглядаються майданчики у Варшаві, Будапешті та Відні.

Окрім географічної близькості, помірної кількості вимог до емітентів та нижчої вартості розміщення у порівнянні з Лондонською чи, тим паче, Нью-йоркською фондовими біржами, майданчики Варшави та Відня набувають привабливості ще й через посилення співпраці з учасниками вітчизняного ринку безпосередньо. Особливо в цьому прогресує Варшавська фондова біржа.

Співробітництво WSE із фондовим ринком ПФТС розвивається досить успішно. Минулого року між біржами підписали меморандум про розвиток відносин, зокрема про можливість подвійного лістингу. Але для реалізації цієї мети - знову ж таки - необхідні законодавчі зміни, які уможливлять подвійний лістинг для українських компаній.

Стратегічною метою керівництва Варшавської фондової біржі є побудова регіонального фінансового центру для всього східноєвропейського регіону. Він буде підтримувати зв'язки з потенційними емітентами й усіма установами, що беруть участь у розвитку ринку капіталу. Також планується підключення брокерів одночасно до ПФТС і WSE та надання інвесторам можливості вкладати кошти в обидва ринки.

Польський ринок капіталу має хорошу репутацію в інвесторів та фінансових установ як в Польщі, так і за її межами. Завдяки сучасній інфраструктурі, правовому регулюванню, що відповідає нормам ЄС, прозорим правилам, хорошим економічним показникам та кількості інвесторів, яка збільшується, польський фондовий ринок вважається зрілим та дуже перспективним. Через це, а також через порівняно невеликі витрати на розміщення, саме WSE може стати найпопулярнішим місцем залучення капіталу українських компаній, що планують IPO.

Зацікавленість поляків у зближенні з не менш динамічним, але все ще малорозвиненим фондовим ринком України посилюється потребою обох держав готуватись до спільного заходу - Євро-2012. Варшавська фондова біржа може стати тим містком, через який в Україну йтиме капітал із розвинених ринків. Адже у разі рецесії в США та Західній Європі інвестори звернуться на ринки, що розвиваються. У той час, коли боргові цінні папери їх не зацікавлять, придбання акцій українських компаній видається досить привабливим. Біржа-посередник у цьому разі лише виграє.

Таким чином, за нової кон'юнктури ринку власники українських підприємств будуть фактично змушені продавати частину своїх акцій. У той же час, платоспроможний попит на цей товар, швидше за все, знайдеться. Ефективну взаємодію продавців та покупців забезпечать біржі Центральної та Східної Європи, першість серед яких, очевидно, матиме Варшавська фондова біржа. У таких конкурентних умовах активніше буде розвиватись і вітчизняний фондовий ринок. Тому, як бачимо, навіть, здавалося б, несприятливий фінансовий клімат може дати хороший поштовх для розвитку.

ПФТС IPO