Коломойського позбавляють супер-зброї
З одного боку, Тимошенко зберігає нейтралітет у конфлікті навколо Дніпроенерго - бо якщо вона втрутиться, це назвуть агресією держави щодо окремих бізнес-стурктур. З іншого боку, вона зробила несправедливість додаткової емісії Дніпроенерго своїм виборчим гаслом, під яким тепер, можливо й без її згоди, діють окремі ФПГ та міністри її Кабінету.
Днями Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР) анулювала ліцензію на ведення реєстрів великому реєстраторові ВАТ "Фінансова компанія "Укрнафтогаз".
Це менш за все нагадує рутинну процедуру, що здійснюється контролюючим органом, - Укрнафтогаз веде реєстри ледь не половини підприємств української енергетики. Серед клієнтів цієї компанії - понад 150 підприємств, зокрема "Нафтогаз України", Укртатнафта, Укрнафта, Центренерго, Дніпроенерго, Донбасенерго, Київенерго, Дніпрообленерго й ін.
"Вони порушили положення про порядок ведення діяльності реєстратора, відмовляючись від перереєстрації, тому що клієнт не заплатив", - пояснив агентству "Інтерфакс-Україна" причину рішення член комісії Сергій Відлюдько у вівторок.
В Укрнафтогазі відзначили, що компанія продовжує працювати у звичайному режимі, і виразили впевненість, що рішення ДКЦПФР не набуде чинності.
Представники влади й низка акціонерів неодноразово критикували діяльність компанії. У той же час спроби ДКЦПФР позбавити її ліцензії завершувалися безрезультатно: реєстратор у суді відстоював свою правоту.
Ключ до володіння енергетикою
Позбавлення ліцензії може загрожувати загостренням суперечок, що ведуться навколо стосунків Укрнафтогазу із кількома його найвідомішими клієнтами, до яких, зокрема, входить Дніпроенерго. За нього наразі змагаються структури компанії СКМ Рината Ахметова і групи "Приват" Ігоря Коломойського. Також, можливо, зміняться перспективи Укртатнафти, стосовно якої розгорівся міжнародний рейдерський конфлікт за участю того ж "Привату".
В обох випадках саме дії Укрнафтогазу як реєстратора дали можливість "Привату" або "перетягнути" на себе певну частку акцій, або перешкодити зробити це іншим, що дає можливість впливу на компанію.
В суперечці навколо Укртатнафти - саме Укрнафтогаз наприкінці весни 2007 року перевів на рахунки "Нафтогазу України" близько 18% акцій останньої, хоча спір між цими двома компаніями з приводу законності ведення реєстру вказаним реєстратором тягнеться ще з 2005 року.
Якщо зважити на те, що Укрнафтогаз вважається афільованою зі структурою групи "Приват" (як стверджують численні джерела, саме вони у 2004 році дістали контроль над цією компанією), то, утримуючи у себе реєстри значної кількості енергетичних компаній, власник компанії-реєстратора здобуває можливість впливати на всіх своїх клієнтів.
Характерно, що після інциденту з Укртатнафтою попередній Кабмін Віктора Януковича сповістив про свої наміри відмовитися від реєстраторських послуг Укрнафтогазу, а наприкінці листопада минулого 2007 року НАК "Енергетична компанія України" (ЕКУ) навіть вимагала від підконтрольних їй енергетичних компаній (зокрема Центренерго, Крименерго, Донбасенерго, Миколаївобленерго, Волиньобленерго та інших) через рішення зборів акціонерів відмовитися від послуг цього реєстратора.
Проте нинішній міністр палива та енергетики Юрій Продан дотримується геть іншої думки, і в середині січня 2008 року повідомив, що міністерство заборонило Нафтогазу і НАК "Енергетична компанія України" розривати угоди на ведення реєстру з Укрнафтогазом. На думку міністра, реєстратора змінювати "немає підстав".
Щодо ситуації з Дніпроенерго, то тут, зважаючи на заяви того ж Продана, Укрнафтогаз та його відмова визнати результати санації використовуються як інструмент у схемі відміни змін до плану санації.
Володіння реєстратором дає "Привату" можливість не тільки блокувати дії з акціями держпідприємств. Фактично, дніпропетровська група винайшла своєрідне ноу-хау у приватизації державних активів. Воно здійснюється у два етапи.
На першому на підприємство, де "Привату" належить міноритарний пакет, ставиться "свій" менеджмент. Для цього використовується весь лобістський потенціал фінансово-промислової групи (ФПГ). На другому етапі всі спроби держави змінити менеджмент блокуються - зокрема, за допомогою того ж реєстратора. Таким чином, ФПГ, яка володіє лише невеликою часткою акцій компанії, отримує її повністю в своє оперативне розпорядження на необмежений строк.
У такому разі витрати на утримання контролю над компанією значно менші, ніж на придбання контрольного пакета на відкритому конкурсі або проведення тієї ж санації.
Сказати, що в такій ситуації винні лише жадібні ФПГ - не правильно, оскільки бізнесмени лише прагматично та сміливо використовують прогалини в законодавстві - на вигоду собі і на збиток державі.
Постраждалих багато
Наскільки реєстратор є потужним знаряддям у руках ФПГ, можна бачити за масштабом конфліктів, у яких звучало ім'я Укрнафтогазу (і, звичайно ж, "Привату").
Наприклад, на дії цього реєстратора нарікали компанії "Дніпрообленерго", "Центренерго", що входять до складу НАК ЕКУ, а також "Запоріжжяобленерго", що контролюється групою "Енергетичний стандарт" Константина Григоришина, посилаючись на те, що реєстратор відмовляється надавати компаніям реєстр акціонерів, що унеможливлювало проведення їх зборів. Причиною такої відмови реєстратор у всіх випадках називав заборону суду. Григоришина не можна назвати новачком у рейдерських справах, але проти реєстратора він нічого не вдіяв.
Також у листопаді 2007 року зі схожими претензіями до Укрнафтогазу в розпал конфлікту навколо Укртатнафти виступили і представники татарської сторони. Російські акціонери протягом багатьох років могли контролювати завод, але коли врешті за справу взявся "Приват" із його технологіями використання компанії-реєстратора, у татар де-факто відібрали оперативне управління нафтопереробним підприємством.
Наразі уряду вигідна мовчазна підтримка дій "Привату". Держава як фактичний клієнт Укрнафтогазу не має до нього претензій (на відміну від Ахметова, Григоришина і татарських акціонерів Кременчуцького заводу). А реєстратор у січні послідовно не надає реєстрів для проведення зборів майже на всіх енергетичних підприємствах, акціонером яких є держава.
З одного боку, Тимошенко зберігає нейтралітет у конфлікті навколо Дніпроенерго - бо якщо вона втрутиться, це назвуть агресією держави щодо окремих бізнес-стурктур. З іншого боку, вона зробила несправедливість додаткової емісії Дніпроенерго своїм виборчим гаслом, під яким тепер, можливо й без її згоди, діють окремі ФПГ та міністри її Кабінету.
Безумовно, з точки зору економічної безпеки, володіння "Приватом" таким цікавим реєстром є загрозою і для уряду, якщо той захоче наводити лад в управлінні державною власністю чи раптом намагатиметься здійснити приватизацію енергетичних активів на чесному та відкритому конкурсі. Тим не менш, з огляду на, вірогідно, недовгий період перебування теперішнього Кабміну при владі, йому ситуативно вигідна міць "Привату", тобто така собі оригінальна влада Укрнафтогазу над енергетикою.
PS
Очевидно, що "Приват" не віддасть свого реєстратора просто так. Попереду, скоріш за все, - довга і нудна судова тяганина навколо позбавлення Укрнафтогазу ліцензії, результат якої зараз не можливо точно спрогнозувати.