Антикорупція, яка породжує корупцію

Останніми днями в українських владних колах розпочався черговий бум боротьби з корупцією. Одразу кілька в кількох владних осередках наввипередки заявили про готовність створити "під своїм крилом" новий орган - антикорупційне бюро. 

На цій ниві вирішили позмагатися МВС, Секретаріат Президента та Міністерство юстиції, запропонувавши свій варіант створення установи, яка мала б стати страшенним "головним болем" для корупціонерів на всіх рівнях влади: від дрібних чиновників на місцях, до найвищих посадовців. 

При цьому МВС і СП фактично вступили в суперечку про те, чий саме варіант бюро дасть змогу нарешті приборкати корупцію, яку за 16 років незалежності українська влада здебільшого плекала, а не винищувала. 

Проте жодний із запропонованих варіантів нового органу не згадується ні в Конституції, ні в спеціалізованій концепції або програмі реформування правоохоронних органів, та ще й пропонує таку систему управління, за якої він буде потужною зброєю в руках контролюючого органу влади. 

І найголовніше - жодна із запропонованих ініціатив не пропонує збільшити відповідальність за корупційні діяння. Сьогодні під дію карного кодексу підпадає лише декілька статей на кшталт хабарництва, зловживання владою тощо. Більшість же - це лише адміністративні порушення, покаранням за яке є штраф або звільнення з посади. 

Наймасштабніші пропозиції презентував нардеп "нашоукраїнець", радник міністра МВС Геннадій Москаль, який представив громадськості кілька законопроектів щодо реформування системи органі внутрішніх справ в частині протидії корупції. Однією з центральних ідей в цьому пакеті законопроектів, є створення в структурі МВС антикорупційного бюро, яке, згідно запропонованим законопроектам, має стати головним антикорупційним органом, що йому будуть сприяти в роботі МВС, Генпрокуратура та інші слідчі органи. 

Головне призначення нового органу - наводити жах на чиновників всіх рангів, аж до найвищих щаблів владної піраміди, судді Конституційного суду, генпрокурор тощо. 

Створювати бюро, за первісним варіантом законопроекту, має уряд; також воно має бути підпорядковане президенту та підконтрольне парламенту. При цьому склад бюро має затверджувати Кабмін за поданням міністра МВС, а призначати голову - президент за поданням того ж міністра і погодженням комітету ВР у справах із боротьби з корупцією. 

При цьому, маючи право проводити оперативно-розшукову роботу, дізнання, досудове слідство тощо серед основних завдань бюро є протидія корупції серед тих вищих посадових осіб, які призначають його склад, тобто чиновників 1-2 рангу, який дається в тому числі президенту і міністрам. 

Таким чином незрозуміло, як цей орган у складі МВС взагалі може викривати корупцію у вищих ешелонах влади, коли вони ж ним і керують. Зокрема сам міністр МВС, який також за логікою має скеровувати цього структурного підрозділу свого відомства, мусить підпадати під його контроль. 

"Думаю, сам міністр МВС не підходить на роль того, хто буде давати якісь рекомендації по роботі цього бюро, - говорить Віктор Чумак, директор програм політичного аналізу та безпеки МЦПД. - Адже якщо воно буде займатися чиновниками 1-2  категорії, то і він сам підпадає під слідчі дії того ж самого бюро. Яким же чином той що наглядає і керує буде попадати під контроль?"  

Таке ж непорозуміння і з нардепами. До завдань бюро входить "контроль за виконанням правил фінансування політичних організацій (партій) чи їх об'єднань", що навряд чи буде можливо якісно зробити, перебуваючи під контролем ВР, яка складається із різних політичних сил. 

Скидається на те, що в такому разі може створитися ситуація, подібна до тої, що зараз є в держзакупівлях. Адже в органах, що керують та контролюють цю сферу (тендерній палаті кураїни, Міжвідомчій комісії із держзакупівель) левову частку посад обіймають самі депутати, які вже кілька років поспіль ухвалюють один за одним закони, що фактично легалізують корупцію в цій сфері. То де ж запорука того, що за існуючих правил гри у сучасному політикумі парламент не буде принаймні намагатися "контролювати" бюро так, як вигідно політичним партіям, що входять на разі до нього? 

Хоча сам автор законопроектів Геннадій Москаль стверджує, що бюро МВС не перетвориться на інструмент тиску на політичних опонентів, тим не менш, ніщо не може запобігти ситуації, коли "контролери" антикорупційного бюро при МВС отримають всі повноваження в цій сфері, а відтак і важелі тиску.  

"Думаю, якщо створити антикорупційне бюро в запропонованому варіанті під дахом МВС, там фактично будуть зосереджені всі повноваження в цій сфері. Можна сказати, що це спроба створити в Україні такий собі аналог ФБР в Сполучених Штатах", - вважає голова громадської організації Комітет протидії корупції і організованої злочинності Андрій Осіпов. 

Майже на наступний день після презентації законопроектів Москаля щодо реформування правоохоронних органів, їх гостро розкритикував заступник голови СП Ігор Пукшин, який назвав всі ці ініціативи не реформуванням, а "перетягуванням повноважень". І тут же оголосив про ініціативу Секретаріату також щодо створення нового антикорупційного органу.  

Щоправда Пукшин так і не зазначив що саме це орган має робити і кому буде підпорядкований, проте навряд чи СП запропонував би створити щось, на що не мав би впливу президент. Адже у 2005 році сам Ющенко вже виходив із ініціативою створення Національного бюро розслідувань, яке так і кануло в Лєту. 

Проте замість Секретаріату ідею підпорядкування антикорупційного органу президенту озвучив голова СБУ Валентин Наливайченко, який підтримав ініціативу СП і сказав, що такий орган має бути позавідомчим і підпорядковуватися Президенту. 

І нарешті Міністерство Юстиції вирішив внести свою лепту в благородну справу боротьби з корупцією, запропонувавши у своєму складі створити ще одне антикорупційне бюро, яке буде займатися моніторингом інформаційного простору та аналізом законодавства, окрема антикорупційного. 

Ця ініціатива не викликала особливого заперечення ні у колег Оніщука, ні у експертів. Проте нез'ясованим зостається питання про те, чи треба за для моніторинга законодавства на предмет протидії корупції, а також самого антикорупційного законодавства тощо створювати в Мінюсті окремий орган? Адже міністерство зараз і так провадить експертизу всіх законодавчих актів, що ухвалюються в Україні. До тог ж існують інші органи із подібними функціями. 

"Наприклад, приблизно тим самим у нас займається РНБО, яке теж провадить моніторинг, аналітику тощо, в тому числі і в сфері корупції", - говорить Андрій Осіпов.  

Тож скільки треба антикорупційних органів державі, аби припинити породжувати корупцію та почати з нею боротися?