Європа профінансує реформи в українській енергетиці

Україна може отримати 82 млн євро на 2008-2009 роки. Кажуть, що на реформування енергетики. Наприкінці минулого року про можливість такої фінансової допомоги заявив керівник делегації Європейської комісії в Україні Ієн Боуг.

Загальна сума інвестицій Єврокомісії в українську економіку на 2008-2009 роки поки остаточно не узгоджена.

Якщо раніше Єврокомісія надавала кошти на реалізацію конкретного проекту, то тепер вона має намір виділити гроші напряму для українського бюджету. На що саме будуть витрачені мільйони євро, говорити поки що рано. Відомо тільки, що перелік проектів формуватиме українська сторона. А дірок, які треба латати, в паливно-енергетичному комплексі є чимало, починаючи від модернізації нафто- і газотранспортної систем та ліній електропередач - і закінчуючи системним реформуванням ринків електроенергії та газу.

Єврокомісія виділить кошти лише після того, як Україна виконає цілу низку вимог, зазначених у Національній програмі дій "Україна-ЄС". Цю трирічну програму, розроблену в рамках так званої Європейської політики сусідства, підписали у лютому 2005 року. Таку "політику сусідства" Євросоюз провадить, зокрема, щодо країн Північної Африки, Близького Сходу, Азербайджану, Грузії, Вірменії, Молдови та України, щоб мати безпечних сусідів на своїх кордонах.

Хоча підписана тоді угода й передбачала активізацію співробітництва між Україною та об’єднаною Європою у різних сферах, але не містила чітких євроінтеграційних перспектив. Щодо енергетики, у ній були такі вимоги, як затвердження концепції загальної енергетичної політики, реструктуризація і поступовий перехід на євросоюзівські засади функціонування внутрішніх ринків газу та електроенергії, визначення часових рамок і обсягів фінансування такого переходу.

Окрім того, у програмі були вимоги щодо реструктуризації боргів у електроенергетичному секторі, прийняття і впровадження закону про розвиток Національної комісії регулювання електроенергетики, поліпшення роботи мереж, нафто- і газопроводів, розвитку інфраструктури і диверсифікації постачання енергоресурсів (в т. ч. нафтопровід "Одеса-Броди-Польща"). Україна також повинна була провести техніко-економічний аналіз можливості приєднання електромереж до Об’єднаних транс'європейських мереж (UCTE).

Євросоюз висовував вимоги і щодо поліпшення роботи газотранспортної системи України, її безпеки і захищеності.

А в середині грудня, після завершення розслідування причин аварії на газопроводі "Уренгой-Помари-Ужгород", керівник відділу з питань енергетичної безпеки Єврокомісії Фаузі Бенсарса заявив, що для оновлення української ГТС потрібно близько 2,5 млрд евро до 2012 року, щоби зберегти обсяги транспортування газу. Ймовірно, що частину коштів спрямують на оновлення газопроводів.

Серед переліку вимог не менш важливі реформування вугільної галузі, дотримання міжнародних стандартів ядерної безпеки, зняття з експлуатації Чорнобильської атомної станції, прийняття стратегії поводження з радіоактивними відходами тощо.

Багато цих вимог Україна вже реалізувала, і лідери України та ЄС відзначили значний прогрес у реформування паливно-енергетичного комплексу під час саміту, який відбувся у вересні 2007 року в Києві.

Об’єднана Європа чимало коштів вкладає в Україну. Загалом, така співпраця приносить значну користь і Україні, і ЄС: взаємний доступ до ринків, розширення фінансової і технічної допомоги, поліпшення комунікацій та інфраструктури між сусідніми країнами тощо.

Тепер іде підготовка до підписання нової "посиленої" угоди, що планується навесні 2008 року. Чи буде вона "посиленою" тільки в рамках політики політики "молодшого сусіда", як того прагне Європейський Союз, й Україна залишатиметься своєрідним "санітарним кордоном", чи таки зможе добитися перспективи євроінтеграції, залежить і від того, чи не сприйматимуть українські чиновники найвищого рангу "євродопомогу" як лояльність "за євро".