Землю - висоткам, Києву - пробки

                                                         Із міліцейських рапортів: 25-річний водій вистрілив у груди з пістолета пішоходу, котрий порушив правила переходу вулиці

За даними Київської міської адміністрації, у 1990 році в Києві було зареєстровано 221 тисяча автомобілів, на кінець 2007 їх буде близько 805 тисяч, у наступному році – понад 860 тисяч. При цьому будівництво транспортних розв'язок, нових доріг та мостів відстає на десяток років, а конкретні кроки з вирішення проблеми заторів на дорогах почали робити лише кілька років тому. Наразі відчутних результатів немає. Тож зранку і ввечері, у будні і навіть у вихідні Київ стоїть у пробках, вшановуючи ріст споживацьких інстинктів, що знаменується пропорційним збільшенням кількості автівок на вулицях. І кількості щоденно змарнованого у заторах часу.

Рекреації у пробках

За даними Головного управління транспорту, зв’язку та інформатизації Київської держадміністрації, у Києві приблизно 76 проблемних місць, у яких найчастіше виникають пробки. Через затори тисячам людей для того, щоби потрапити вчасно на роботу, доводиться вранці додатково витрачати годину-півтори, досипати в маршрутках, автобусах, тролейбусах і за кермом власних авто. Водії активно використовують тротуари для проїзду і паркування своїх авто.

В інших країнах проблему пробок більшою чи меншою мірою вирішують за рахунок обмеження в'їзду транспорту у центральну частину міста, будівництва тунелів та багаторівневих розв'язок і автострад, винесення за межі міста адміністративних будівель та офісів, будівництва кільцевих доріг тощо.

Київська влада також розглядає можливість цих заходів для підвищення безпеки руху на вулицях міста, але ще не готова до комплексного вирішення проблеми, попри те, що вона вже спромоглася прийняти програму розвитку транспортного сполучення до 2011 року та розробити інші заходи.

Програма, яка спрямована на підвищення безпеки руху, передбачає будівництво 5 мостів і 15 транспортних розв'язок. Зокрема, розв'язки в районі Московської, Ленінградської та Поштової площ, 218 підземних і надземних пішохідних переходів. Її вартість становитиме 17 млрд гривень (витратна частина Держбюджету України на 2007 рік - 232 млрд грн).

До того ж, комунальне підприємство "Укратовтодорсервіс" планує замінити близько 3,5 тисячі світлофорів, щоб зменшити аварійність та підвищити безпеку пішоходів. Загальна вартість програми запровадження світлофорних об'єктів становить 153 млн гривень.

Окрім того, до 2010 року планують витратити на впровадження і заміну дорожніх знаків близько 25,6 млн гривень, на створення системи фіксації порушень водіями вантажівок при в'їзді у центр міста - 4,3 млн гривень. За цей період установлять 384 комплекти апаратури для відеоспостереження.

До кінця 2007 року також планують розглянути можливість виділення спеціальних смуг руху для громадського транспорту на вулицях, що мають 3-4 смуги. На деяких вулицях введуть односторонній рух.

Утім, експерти вважають, що прийняття плану розвитку транспортного сполучення – це лише превентивні заходи, які навряд чи зможуть вирішити проблему пробок.

Міська влада як організатор заторів

Колишній виконувач обов’язків заступника Київського міського голови, заступник міністра регіонального розвитку Іван Салій переконаний: для міської влади буде проблематично не тільки організувати фінансування цього плану, але й виконати його через нестачу управлінських та робітничих кадрів. "Виникає проблема управлінських кадрів, бо якщо приходять менеджери чи перукарі керувати інженерними спорудами, то не відбувається нічого позитивного. Йде втрата часу і коштів. Робітничих кадрів також бракує, бо розбудовується не тільки Київ, але й уся Україна наближається до будівельного буму. Всі міста, які готуються до Євро-2012, теж приймають схожі програми (розвитку). А ресурси матеріальні й фінансові у нас одні, але добре, що є таке рішення,", - говорить Салій.

За його словами, перелік першочергових заходів може збільшитися вдвічі, адже є чимало проблемних питань, наприклад розв'язка на Поштовій площі, яка мала би вже функціонувати протягом майже трьох років. Тому введення в експлуатацію мосту з Рибальського острова на Поділ призведе до нових заторів, зокрема на Поштовій площі та поблизу станції метро "Дніпро", бо проект рішення щодо розв'язки на Поштовій площі узгоджується надто довго. "Його непросто зробити, але так довго рішення приймати не можна. Узгодження рішень забирає більше часу, ніж саме будівництво за нормального фінансування. Тому, в принципі, по термінах це не реально", - говорить заступник міністра.

Експерти важають, що реалізації намірів міської влади заважає також відсутність чіткого бачення перспектив розвитку міста і волі до злагодженого виконання прийнятих рішень.

Наприклад, по Подільському мосту планували освоїти 1,2 млрд гривень у 2007 році. Згодом план відкоригували до 600 млн гривень. Тимчасом половину намірів у цьому році вже не реалізують. Окрім того, не вирішена проблема Русанівських садів - сьогодні власники дачних ділянок чекають, що мер вип'є з ними чашку кави. Минуло вже півтора роки, а він цього досі не зробив. Будівництво окружної дороги наразі залишається мрією.

"Місто повинно працювати: має бути хороша адміністративна команда. Цього, на жаль, я в Києві поки не бачу. Ці наміри нагадують, як Микита Сергійович (Хрущов - ЕП) хотів за 20 років вирішити житлову проблему" – говорить Салій.

Виділяти чи не виділяти: землю – висоткам, транспорту – спецсмуги?

"Київ задихається не через відсутність розв'язок, а через надмірну висотну елітну забудову в центрі міста, яка передбачає 10-15% паркомісць від кількості квартир, тобто наявність у власників не одного, а як мінімум двох авто", - вважає депутат Київради від фракції Соціалістичної партії Сергій Батрук.

На його думку, у найближчому майбутньому Київ чекає дорожньо-транспортний колапс у районі Бессарабки. Причина - бізнес-центр "Парус". "Так, він має гарний вигляд, але бульвар не розраховано на ту кількість машин, яка там буде проїжджати", - говорить Батрук. Ситуацію із заторами поблизу Бесарабки погіршить здача в експлуатацію висотних будинків на вулиці Круглоуніверситетській, хоча там відносно небагато паркомісць.

За цією думкою визнає рацію і Салій. Він вважає, що часто проблеми не у водіях - пробку створює міська адміністрація, Київрада, яка дала згоду, і Київголовархітектура, котра не тільки повинна погоджувати проект будівництва, але й враховувати можливості інфраструктури.

До пропозицій стосовно виділення окремої смуги для громадського транспорту експерти ставляться скептично. Вони вважають, що виділення смуги громадському транспорту в умовах українського законодавства і відсутності належної дисципліни у водіїв неможливе. Хоча б із тієї простої причини, що жоден депутат, олігарх чи навіть звичайний водій не допустить, щоб вона була вільною. Вихід один - поставити міліціонерів через кожні 10 метрів, щоб вони захищали собою цю вільну від достатньої кількості громадського транспорту смугу. Кажуть, місту треба було би принаймні вдвічі збільшити кількість громадського транспорту. Тож у виділенні спецсмуг сенсу наразі особливого немає.

Ґрунтовному вирішенню проблеми заважає і відсутність генерального плану розвитку міста, який би передбачав винесення міністерств та адміністративних установ за межі міста, адже щодня до них їздять не лише чиновники. Крім того, влада повинна нарешті визначити: скільки будинків побудують у центрі і чи треба їх там іще зводити взагалі.

"Мій прогноз щодо можливості вирішення проблеми пробок песимістичний, адже Київрада продовжує виділяти землю в центрі міста під забудову", - говорить Батрук. До прокладення тунелів місто не готове ні технологічно, ні фінансово. На дво- чи трирівневі дороги, на відміну від великих азійських міст, Київ не розрахований.

40% авто приїжджають у центр просто, щоби "пограчувати" (когось підвезти), розраховуючи на те, що в центрі багатші клієнти. Обмеження в'їзду у центр міста оцінюють по-різному. Дехто вважає, що це, по-перше, не знайде підтримки серед жителів міста, а, по-друге, буде досить складно зорганізувати. Натомість, це можна зробити, ввівши більш жорсткі вимоги до технічного стану автомобілів. Потік машин одразу зменшиться майже на третину. Можна також запровадити жорсткіші правила страхування, що також багатьох спонукають добре замислитися, коли і куди краще їздити. У цій ситуації задовольнити всіх неможливо, адже пішоходу потрібно, щоб не було автомобілів, водію – щоб не було пішоходів, але і тим і тим треба, щоб не було пробок на дорогах. Для цього іноді потрібно приймати непопулярні рішення. А зволікання призводить лише до погіршення ситуації.

Загалом, підвищувати безпеку руху влада планує за рахунок збільшення пропускної здатності шляхово-дорожної мережі, ефективнішої організації дорожнього руху та впровадження інформаційної системи управління транспортом.

Є різні можливості "розвантажити" Київ і поліпшити ситуацію на міських вулицях: обмеження в'їзду у центр міста, винесення за його межі великих торгових центрів, офісів, міністерств та адмінбудівель; відновлення виробництва для створення робочих місць у промислових зонах тощо. Але всі вони потребують цілісного бачення розвитку міста, якого наразі у міської влади немає. Зрештою, і запровадженням суворих штрафів за порушення правил руху, і знесенням неправильно встановлених рекламних конструкцій чимало можна добитися, але, знову ж таки, це лише часткове вирішення проблеми.

Тимчасом до пробок на проїжджій частині додаються пробки на тротуарах і в метро. Щоденні порушення меж індивідуального простору стають дедалі нестерпнішими і для водіїв, і для пішоходів. При цьому сама ситуація часто змушує учасників руху порушувати елементарні правила. Кожен намагається відвоювати правдами й неправдами потрібну для себе територію. Змішались докупи авто і люди. Машини загромадили тротуари - пішоходи змагаються на дорогах із авто. Особливо в центрі. Якщо забаришся на тротуарі, на п’яти тут же наїжджатимуть нахабні машини. Що ж іще залишається, коли для проходу - тільки вузенькі смуги попід самісінькими стінами будинків? Учитись літати.

Саме це радить киянам дбайливий прем’єр Янукович. Днями він виступив із рекомендацією максимально переходити на сучасні засоби пересування. Поки що, втім, це стосується тільки високопосадовців. Щоб не створювати пробок, коли для проїзду їхніх кортежів перекривають вулиці. "І одним із таких засобів є вертоліт", - каже Віктор Федорович.

Цю пораду почули в народі. З цього приводу народився анекдот: "Незабаром ЗМІ повідомлятимуть: "Сьогодні у зв’язку з переміщенням прем’єр-міністра перекрито рух літаків, що приземляються у Борисполі та Жулянах. Пасажири висловили своє обурення дружним натискуванням на кнопки виклику стюардів".

Довідка:

Кількість автомобілів, зареєстрованих у Києві, і прогноз до 2011 року, у тис. шт.

Кількість автомобілів на 1 тис. жителів