Якщо проаналізувати рішення, прийняті на останніх засіданнях уряду Януковича, то спадає на думку, що Кабмін намагається скористатися останніми днями "на повну" та забезпечити своє оточення на чорний день. Державна власність зараз роздається й оптом, і вроздріб.

Так, 22 листопада оприлюднено розпорядження Кабінету Міністрів від 14 листопада №1000-р "Про механізм розподілу фінансових зобов'язань, пов'язаних із реалізацією проекту приєднання до джерел електропостачання електроустановок металургійного заводу "Дніпросталь". Як зазначено в його преамбулі, розпорядження прийняли "з метою розвитку промислового потенціалу України, впровадження екологічно чистих збережних технологій у виробництво сталі, зменшення залежності України від імпорту металу та природного газу у промисловому виробництві, створення нових робочих місць та збільшення додаткових надходжень до бюджетів усіх рівнів. ТОВ "МЗ "Дніпросталь" розпочало будівництво сучасного металургійного заводу з виробництва безперервної литої заготовки, потужність якого 1,35 млн тонн сталі на рік".

Розпорядженням уряд визначив замовниками проектних робіт, будівництва та реконструкції:

1. ВАТ "Дніпроенерго" - комірки відкритого розподільного пристрою напругою 330/150 кВ на Придніпровській ТЕС;
2. ДП "НЕК "Укренерго" – 1-ої ділянки повітряної лінії 330 кВ "Придніпровська ТЕС-підстанція "Пічна";
3. ТОВ "МЗ "Дніпросталь" – 2-ої ділянки повітряної лінії 330 кВ "Придніпровська ТЕС - підстанція "Пічна"; підстанції 330кВ "Пічна"; реконструкції повітряних ліній 150 кВ.

Документ установлює, що проектування та будівництво здійснюється за рахунок інвестиційної складової оптового тарифу на електроенергію, спеціального фонду Державного бюджету на 2008-2009 роки, який наповнюється за рахунок коштів збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, а також за рахунок власних коштів ТОВ "МЗ "Дніпросталь (за згодою (!).

Відповідно до пунктів 5-6, Мінпаливенерго має забезпечити укладення багатосторонньої угоди щодо проектування, будівництва та приєднання електроустановок металургійного заводу "Дніпросталь" до магістральних електромереж між "НЕК "Укренерго", ВАТ "Дніпроенерго", ВАТ "Дніпрообленерго" та ТОВ "МЗ "Дніпросталь", а НКРЕ, у свою чергу, має врахувати інвестиційну складову оптового тарифу на електроенергію для виконання ВАТ "Дніпроенерго" цих робіт та дозволити "НЕК "Укренерго" надати "МЗ "Дніпросталь" технічні умови на приєднання до магістральних електричних мереж ОЕС України.

Такий підхід до вирішення питання "розвитку промислового потенціалу України тощо" не відповідає чинному законодавству України. Зокрема, виходячи з визначення "магістральна електрична мережа" (ст. 1 Закону України " Про електроенергетику") – мережа, призначена для передачі електричної енергії від виробника до пунктів підключення місцевих (локальних) мереж. Враховуючи, що, відповідно до ст. 6 цього ж Закону, не підлягають приватизації магістральні електричні мережі, можна зробити висновок: ТОВ "МЗ "Дніпросталь" не може бути замовником проектних і будівельних робіт щодо другої ділянки повітряної лінії 330 кВ "Придніпровська ТЕС - підстанція "Пічна" та підстанції 330кВ "Пічна. Це зумовлено тим, що магістральні електричні мережі та підстанції відповідної напруги не можуть бути в іншій власності, ніж у державній.

Окрім того, згідно з п. 1.4 Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою НКРЕ від 14.12.05 р. №1137, приєднання електроустановок споживачів, за винятком електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії, безпосередньо до магістральних та/або міждержавних електричних мереж не допускається. Таким чином, згідно з п. 6 розпорядження, НКРЕ має порушити чинне законодавство і всупереч правовим нормам " дозволити "НЕК "Укренерго" надати "МЗ "Дніпросталь" ТУ на приєднання до магістральних електричних мереж ОЕС" .

Питання, пов’язані з фінансуванням робіт із проектування, будівництва та реконструкції, також виходять за рамки правового поля. Так, відповідно до ст. 18 ЗУ " Про електроенергетику", фінансування капітального будівництва, реконструкції та обслуговування об'єктів, призначених для спільних потреб підприємств електроенергетики та підприємств інших галузей, здійснюється за рахунок замовників та користувачів цих об'єктів. Згідно ж із прийнятим розпорядженням, фінансування фактично ведеться за рахунок усіх споживачів України.

Уряд визначив, що основним джерелом фінансування є оптова ринкова ціна на електроенергію. Її визначають як середньозважену величину вартості закупівлі електричної енергії від усіх виробників, що продають електричну енергію в ОРЕ, витрат на диспетчеризацію та утримання магістральних та міждержавних електромереж, витрат на забезпечення функціонування ОРЕ та ряду додаткових загальнодержавних витрат (фінансування інвестиційних проектів, розвитку нетрадиційних джерел електричної енергії, компенсація пільгових тарифів для деяких категорій споживачів, у першу чергу населення, тощо). Тому щорічне зростання оптової ціни здійснюється за рахунок:

• значного збільшення обсягу дотацій для компенсації втрат енергопостачальних компаній від постачання електроенергії за регульованим тарифом пільговим категоріям споживачів, чому значно сприяють рішення уряду про віднесення окремих галузей господарства до 1-ого класу споживачів електроенергії (для підприємств харчової промисловості – постанова КМУ від 17.10.07 №1247 "Про заходи щодо забезпечення стабільного розвитку ринку зерна і продуктів його переробки у 2007/08 маркетинговому році", для вугледобувної галузі – розпорядження КМУ від 23.05.07 №342 "Про роздрібний тариф на електричну енергію для вуглевидобувних підприємств"; для сільськогосподарських підприємств – розпорядження КМУ від 22.08.07 №671-р " Про затвердження Плану заходів щодо забезпечення проведення комплексу осінньо-польових робіт"), а також рішення, які всупереч законодавству прирівнюють тарифи для міського електротранспорту до тарифів населення (постанова КМУ від 26.06.07 №881 " Про тарифи на електричну енергію для міського електротранспорту") тощо;
• збільшення розміру збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію (яка є загальнодержавним податком). При цьому, слід зазначити, що з кожним роком спостерігається зниження частки фінансування об'єктів електроенергетики в загальному обсязі фінансування заходів за рахунок коштів збору. Так, на розвиток об'єктів електроенергетики у 2005 році передбачили 708,0 млн грн, або 33,2 % від сумарного обсягу фінансування заходів за рахунок коштів збору, у 2006 році - 732,05 млн грн, або 26,1 % від сумарного обсягу фінансування. Решта коштів спрямовувалась для вирішення проблемних питань інших секторів економіки;
• об’єктивного підвищення середнього тарифу продажу в ОРЕ електроенергії, виробленої АЕС, ТЕЦ, ГЕС, зростання витрат на диспетчеризацію та утримання високовольтних мереж тощо.

Відтак очевидно, що уряд, користуючись "перехідним періодом", лобіює інтереси окремих власників металургійної промисловості, відкриваючи "шлюз" для аналогічних рішень на підтримку окремих груп власників. За рахунок, як зазвичай, незаможного населення країни.

Олена Гаврилюк, Центр ім. О. Разумкова