Чому ЛУКОЙЛ не запускає Одеський НПЗ?

Кінця жовтня з нетерпінням чекали як громадськість, так і учасники нафтового ринку. Адже саме на третю декаду другого осіннього місяця була призначена знаменна подія - запуск ВАТ "ЛУКОЙЛ-Одеський НПЗ" (Одеський нафтопереробний завод) в експлуатацію після його більш ніж дворічної зупинки для докорінної реконструкції та модернізації.

В уяві вже миготіли барвисті картини сучасного нафтопереробного підприємства, що мало би стати другим в Україні, здатним виробляти паливо, яке відповідає європейським стандартам. Ба ні, подія так і не відбулася, запуск перенесли. "ЕП" спробувала проаналізувати ймовірні причини зриву пуску й наслідки його перенесення для українського ринку.

Приходьте завтра

Хотілося б нагадати: спершу запустити підприємство "ЛУКОЙЛ" збиралися ще в серпні поточного року, але терміни перенесли на осінь. Після того, як президент російського нафтового монстра Вагіт Алекперов 11 вересня назвав точну дату, здавалося, всі сумніви зняті, і підприємство таки запрацює. "Завод урочисто запустять 25 жовтня цього року", - сказав він. І всі з нетерпінням завмерли, чекаючи години "Х".

Однак 26 жовтня віце-президент "ЛУКОЙЛу" Володимир Некрасов у Одесі повідомив, що підприємство введуть в експлуатацію наприкінці першого кварталу 2008 року після завершення другого етапу модернізації й пусконалагоджувальних робіт. За його словами, другий етап модернізації передбачає будівництво установки вісбкрекингу, що дозволить знизити вихід мазуту й збільшити вихід вакуумного газойлю.

Як стало відомо "ЕП", на першому етапі реконструювали установку АВТ і зробили ремонт інфраструктури. За свідченням поінформованого джерела на підприємстві, минулого тижня під час пробного запуску установки з первинної переробки нафти дав про себе знати дворічний простій підприємства, і деякі вузли й агрегати не витримали. У результаті чого експеримент відбувся не до кінця. Водночас причин перенесення строків запуску офіційно не озвучили.

Плачков знав

Першим представником влади, що звернув пильну увагу на реконструкцію НПЗ, був глава Одеської обласної державної адміністрації Іван Плачков, який під час свого перебування міністром палива й енергетики особисто приїжджав до Одеси на презентацію проекту й, можна сказати, дав "зелене світло" зупинці заводу.

Ще наприкінці серпня 2006 року пан Плачков (будучи на посаді губернатора) розпорядився створити спеціальну комісію, яка мала перевірити хід реконструкції на НПЗ. Іван Васильович нагадав, що перед закриттям підприємства на реконструкцію його керівництво підписало тристоронню угоду з Міністерством палива й енергетики та з Одеською облдержадміністрацією.

За його словами, "ЛУКОЙЛ" взяв на себе численні зобов'язання, у тому числі щодо збереження робочих місць і виплати податків. Однак ні про долю комісії, ні про результати її роботи відтоді нічого не відомо.

Очевидне

Джерела, близькі до "ЛУКОЙЛу", однією з основних причин перенесення називають те, що закордонні підрядники порушили строки виробництва й постачання устаткування для установки вісбкрекингу. У той же час ряд експертів стверджують, що зміна термінів пов'язана із відпочатку заданими темпами реконструкції підприємства, для здійснення якої треба вирішити ряд специфічних проблем, зокрема пов'язаних із екологією. Крім того, відповідно до плану модернізації збиралися збільшити площу заводу за рахунок прилеглих земельних ділянок.

Можливо, причиною перенесення запуску стали перешкоди у цій сфері. Не варто також забувати, що в Румунії у безпосередній близькості доукраїнського кордону розташований підконтрольний російському інвесторові НПЗ "Petrotel Lukoil", який після великомасштабної модернізації перетворився на процвітаючого ринкового гравця румунського ринку.

За даними спостерігачів, більша частина нафтопродуктів, що забезпечують українську роздрібну мережу "ЛУКОЙЛу", надходить саме із цього підприємства. І присутність такого активу цілком може виправдовувати "млявість" "ЛУКОЙЛу".

Можливе

Водночас ряд експертів пов'язують перенесення строків із політичною ситуацією в Україні. Спостерігачі нагадують, що, як і у всіх нафтовиків, стосунки із прем'єром Юлією Тимошенко в "ЛУКОЙЛу" не склалися. Саме здійснені нею реформи, зокрема відкриття кордонів для імпорту, стали головною причиною полишення підприємством ринку в період несприятливої кон'юнктури.

Спостерігачі підкреслюють, що "ЛУКОЙЛ", можливо, вирішив продовжити реконструкцію зогляду на ймовірне призначення леді Ю на займану нею раніше посаду. Так би мовити, подивитися, що буде далі. У той же час ряд експертів не виключають, що після загострення конфлікту акціонерів навколо ЗАТ "Укртатнафта" (Кременчуцького НПЗ) і припинення поставок російською "Татнєфтью" нафти на підприємство, перенесення строків запуску Одеського НПЗ прямо пов'язане із волею Москви.

Адже в Кремлі прекрасно знають, що й без того "гаряча" ситуація на українському ринку нафтопродуктів, котра загострилася після припинення постачання нафти на підприємство, яке займає біля третини ринку, віддає першою в історії України осінньою паливною кризою. А кризи в нашій країні завжди на руку великому сусідові, оскільки він дістає зайві козирі у геополітичній грі й за їх допомогою намагається нам нав'язувати переважно невигідні умови.

З огляду на це, запуск Одеського НПЗ може тільки зашкодити такому планові. Якщо такий план існує.