Українська правда

На Банковій готують ліцензійну амністію

Секретаріат Президента розробив пропозиції щодо внесення змін до низки законодавчих актів. Вони передбачають скасування обов'язкового ліцензування цілого ряду видів господарської діяльності.

Секретаріат Президента розробив пропозиції щодо внесення змін до низки законодавчих актів. Вони передбачають скасування обов'язкового ліцензування цілого ряду видів господарської діяльності.

Як йдеться в документі, що знаходиться в розпорядженні "ЕП", Секретаріат пропонує, зокрема, скасувати ліцензування операцій з металобрухтом. На думку авторів, у розроблених Мінпромполітики ліцензійних умовах відсутні спеціальні вимоги до осіб, які займаються заготівлею, зберіганням і переробкою металобрухту, а також спеціальні характеристики використовуваного при цьому встаткування. Таким чином, зазначена діяльність не загрожує життю й здоров'ю громадян, навколишньому середовищу й безпеці держави, роблять висновок у Секретаріаті. Що ж стосується описаних у ліцензійних умовах вимог до табличок з назвою підприємства, розміру букв - те це свідчить про формальний підхід. Іншими словами, не про безпеку держави і людини турбується Мінпромполітики, а про наповнення держбюджету за рахунок плати за ліцензії, підкреслюють у Секретаріаті. Хоча що в цьому поганого для держбюджету й громадян України, не зовсім ясно.

Однак крім втрати бюджетних надходжень від ліцензування, які теоретично, принаймні, можна перекрити з інших джерел, залишається ще одне важливе питання. А саме - яким чином держава зможе впливати на діяльність госпсуб'єктів, що займаються металобрухтом, у випадку реалізації президентських ініціатив. Так, в уряду залишається право квотування або повної заборони експорту металобрухту. Крім того, місцеві держадміністрації можуть обстежити підприємство на предмет дотримання вимог закону "Про металобрухт" і скласти акт. А що далі, якщо, припустимо, будуть виявлені порушення? Відповідно до діючих норм підприємство в такому випадку можна позбавити ліцензії, це зробить його діяльність незаконною. А от як бути, якщо зникне ліцензування?

Слід також зазначити, що порушення можуть бути різними. Може розмір букв на табличці не відповідати ліцензійним умовам, а може... і дозиметр зашкалювати від радіації, що випромінює складований на площадці метал.

Щорічно на металургійних комбінатах України реєструються випадки вибухів артилерійських снарядів тощо, які потрапляють у печі разом із іншим металобрухтом. На щастя, дотепер обходилося без жертв.

Крім того, є ще одна проблема, з якою зіштовхуються насамперед енергетики й залізничники. Мова йде про масові розкрадання металу з ліній електропередач. Які вже прямо стосуються питань безпеки держави й окремо взятого громадянина. Як і боєприпаси, як і радіоактивний метал.

Виходить, що на Банковій або просто випустили з уваги настільки важливі аспекти, або свідомо не врахували їх на догоду якимсь лобістським інтересам. Причому і те, й інше однаково погано.

Одночасно в Секретаріаті пропонують скасувати ліцензування виготовлення ювелірних виробів, торгівлю ними, а також збір і первинну обробку лому дорогоцінних металів і каміння. Аргумент той же - відсутність у даному виді діяльності яких-небудь факторів, що несуть потенційну загрозу для громадянина й держави. Знову ж, ліцензійні умови не містять вимог до кваліфікації суб'єктів, устаткуванню й використовуваним приміщенням. Крім того, всі ювелірні вироби в Україні повинні мати відбиток державного пробірного клейма. А це саме по собі, без допомоги ліцензування, унеможливлює влучення на ринок неякісних виробів, роблять висновок у Секретаріаті.

Тут з авторами законопроекту можна погодитися. Також не позбавлена здорового глузду пропозиція скасувати ліцензування топографо-геодезичних і картографічних робіт. В обґрунтуванні вказується, що такі роботи, що мають загальнодержавне значення й у результаті яких можуть бути отримані відомості, що становлять держтаємницю, не можуть проводитися без дозволу СБУ. Тому наявність або відсутність ліцензії не має значення. Як, втім, і для поштової діяльності: пересилання перекладів, простих і реєстрованих листів, бандеролей і посилок вагою до 30 кг. Тут ліцензування також пропонується скасувати.

Крім цього, таким, що не потребує ліцензії, на Банковій хочуть зробити розведення свійських тварин (котів, собак, а також екзотичних і декоративних видів) у племінних розплідниках, дресирування собак і підготовку фахівців у даній сфері. Цю ініціативу можна залишити без коментарів. Як і пропозицію скасувати ліцензування виробництва автомобілів і автобусів. Справа в тому, що автомобілі й автобуси в Україні підлягають обов'язковій сертифікації. "Тобто автомобіль буде протестований на предмет безпеки й вийде на ринок тільки після того, як буде на 100% відповідати держстадартам. А виходить, ліцензування самої виробничої діяльності є нелогічним і безпідставним", - відзначають автори законопроекту.

В документі міститься ще одна сумнівна пропозиція - відмовитися від ліцензування фізкультурно-оздоровчої й спортивної діяльності. Як такої, що не загрожує життю й стану навколишнього середовища. Тим часом крім цих безумовно важливих факторів треба розглядати ще й морально-етичні аспекти. Наприклад, чи може працювати з дітьми, підлітками людина, що замість педагогічної освіти має, припустимо, дві судимості. Або наскільки безпечні для здоров'я заняття під керівництвом людини, що не має базових знань про особливості й можливості людського організму, про організацію тренувального процесу.

Екс-голова Держкомпідприємництва, а нині заступник міністра регіонального розвитку Олександра Кужель вважає, що операції з металобрухтом - не той вид госпдіяльності, де треба відмовлятися від ліцензування. "Це просто хтось лобіює свої інтереси" - сказала Кужель, коментуючи "ЕП" ініціативу президентського Секретаріату. На її думку, інтереси бізнесу в сфері металобрухту не ущемляються, оскільки обов'язковість ліцензування поширюється на всіх учасників ринку. "Ніхто від цього не має преференцій", - підкреслила чиновниця.

Інша справа, що ліцензійні умови необхідно виписувати так, щоб уникнути двозначних трактувань, які в підсумку можуть створити корупційні можливості для чиновників, відзначила Кужель.

За її словами, в Україні проблемою для бізнесу є не ліцензування як таке, а сам порядок одержання ліцензій. "У ряді штатів США ліцензію повинен мати кожний сантехнік або перукар. Але це не є проблемою. Він відправив по електронній пошті мінімальний набір необхідних документів і все. Спрацював так званий заявочний принцип", - вважає пані Кужель.

І дійсно, проблема в більшості країн не в потребі численних папірців, які регламентують діяльність суб’єктів ринку, але в ступені забюрократизованості чиновницьких апаратів, через який отримання дозвільних папірців стає проблемою державного масштабу.