Родині Деркачів досі заважають майори

Тиждень тому інтернет-сайт "Версії" з медіа-холдінгу Андрія Деркача, президента НАЕК "Енергоатом", звинуватив секретаріат Президента України й СБУ в навмисному цькуванні та дискредитації багатотисячного колективу ядерних енергетиків. Маючи давні добрі стосунки з багатьма атомниками автор зацікавився: як в нинішніх умовах, в Україні без Кучми можливий такий пресинг на пересічних громадян. Головним бажанням було підтримати працівників АЕС та виступити на їхній захист від зловживань повноваженнями з боку органів влади. Проте в ході журналістського розслідування виявилося, що атомники й навіть близько не знають про тиск, який чиниться на них. Всі АЕС працюють у звичайному режимі, і загрози ядерній безпеці, за твердженням робітників атомних електростанцій, немає.

У згаданому матеріалі мова йде про те, що нардеп Сівкович подав запит до Генпрокуратури. "Відповідно до отриманої Сівковичем інформації, що вимагає, за його словами, перевірки, у складі Служби безпеки України сформована група співробітників, діяльність якої містить ознаки протиправної діяльності", - пише, треба відзначити, не тільки сайт "Версії", але й офіційний сайт НАЕК "Енергоатом" в рубриці "Новини компанії".

На захист моральних цінностей

Ситуація виглядає наступним чином. Бере громадянин С. інформацію, що йому наговорили в інтимній обстановці якісь теж стурбовані цими питаннями люди. І надсилає її, значиться, до ГПУ. Ніхто ні за що відповідальності не несе. Адже написано: інформація, викладена Сівковичем, вимагає перевірки. А поки ложечки знайдуть - осад, ось він, у заголовку: Секретаріат Президента через СБУ й СНБОУ тисне на ядерників.

Ні, всі ми, звичайно, або майже всі - справні платники податків і великі демократи. Тому втручання гебістів у долі ядерних енергетиків на чолі з Деркачем-сином нас має обурити геть до точки кипіння.

Щоправда, незрозуміло, чому мовчать самі атомники, раз на них тиснуть силові органи – до чого тут Сівкович? Цю ситуацію "ЕП" прокоментував один зі співробітників НАЕК "Енергоатом": "Колективам глибоко фіолетова мишача метушня в пресі та інших ЗМІ. Колективи працюють на АЕС, виконують свої обов'язки, розраховують на вчасно виплачену зарплату і жодних доручень профкомам не давали. Сьогодні спайка адміністрації і керівництва профкомів сильна як ніколи, але стосунку до атомників України не мають ані перші, ані другі".

Натомість, із бесід із працівниками АЕС стає зрозумілим, що ніякий пресинг із боку адміністрації на трудові колективи не змусить атомників зробити в містах-супутниках АЕС результат, необхідний Деркачу - №96 у списку Партії регіонів. Більше того, тиск на колективи, масована атака через ЗМІ й нефахове управління галуззю саме командою Деркача може змінити результати виборів не на користь ПРУ навіть у традиційно провладних (читай - біло-блакитних) південних регіонах – Енергодарі (ЗАЕС) і Южноукраїнську (ЮУАЕС). Водночас лякаючи народ новим Чорнобилем, Андрій Леонідович дуже сильно підставляється. У ядерній енергетиці таких приколів не розуміють, і не люблять.

А судді хто?

Повернемося до ФСБ, СБУ і ГПУ. "Версії" пишуть: "За даними Володимира Сівковича, ця група перешкоджає діяльності чесних і патріотично настроєних працівників СБУ, які викривають факти зловживань, розкрадань коштів у великих розмірах".

Мова йде про те, що якийсь майор Заєць С.С. нібито давив на атомпрофспілки (й не лише на них) з метою приховання результатів розслідувань СБУ за низкою справ, які заведені на попереднє керівництво "Енергоатома". При цьому наведені в статті документи вступають у явне протиріччя з наведеними в ній же фактами. Замість описаного в статті Зайця до матеріалу докладений запит про оздоровлення співробітників Хмельницької атомної електростанції за підписом Р. Польшина.

Фото з сайту "Версії"

Суть же самого запиту примітивно проста, й очевидна з наведеного документа. Всім членам профспілок будь-якої галузі відомо, що в повноваження останніх входить виділення профспілкової допомоги на лікування й оздоровлення. Зіставивши кількість ухвалених рішень про фінансування лікування з лікарняними аркушами дуже легко припинити зловживання профспілок величезними сумами. Мова йде про сотні тисяч гривень - операції нині недешеві. Такі висновки можна зробити з першого ж прочитання запита. Якщо вони не вірні – чому Сівкович не обґрунтував свою інформацію іншими документами чи навпаки? І взагалі – до чого до Польшина Заєць?

Ще один цікавий момент. Пан Сівкович не може не знати, що світлини діючого співробітника СБУ, оперативника, оприлюднені в ЗМІ із вказанням його особи – теж, м’яко кажучи, не вітаються органами. І одна річ, коли цим займаються журналісти, а інша – колишній співробітник органів, народний депутат. Так, Віктор Сівкович не є чинним співробітником Служби, але колишніх, як відомо, не буває.

Такі недоречності трапляються через те, що факти фабрикуються похапцем, недоброякісно. У такий спосіб можна залишитися взагалі без "чесних і патріотично налаштованих". Люди не люблять, коли їх розмінюють з дріб'язків. І не прощають. А іноді навіть мстяться...

Так, наприклад, відомо, що саме з цієї причини компрометуюча інформація, утримувачами якої були донедавна гарні друзі Андрія Леонідовича, і якої ж, за інформацією "ЕП", панічно боїться Деркач, уже змінила власника. В цьому нас запевнили джерела в "Нашій Україні – Народній Самообороні", пообіцявши, що після виборів вона буде обов’язково оприлюднена.

Взагалі, "здавати", "розмінювати", "зливати" і "розводити" - це одна з улюблених фішок Деркача, можна сказати - його життєве кредо. Не будемо заглиблюватися далеко в історію, згадуючи, наприклад, Пустовойтенка, в якого він був помічником. Або Кучму, на коліні якого він сидів у дитинстві (за свідченням самого Деркача, тому що в родині Кучми цей знаменний факт не пам'ятають, як пише у своїй останній книзі "Леонід Кучма: Портрет на тлі епохи" політолог Кость Бондаренко). Ми візьмемо останні факти щодо "Київміськнафтопродукту" (КМНП).

Тут він купував не співробітників Служби, а суддів. Як відомо, 25% акцій підприємства належить Деркачеві. З таким скромним пакетом він намагався ввести на КМНП свій менеджмент і проштовхувати власні рішення на шкоду всім іншим акціонерам. Коли акціонери робили спроби законним шляхом провести збори, Андрій Леонідович вживав заходів для їх зриву. Прийоми протягом більше двох років розмаїтістю не відрізнялися. Щоразу, коли призначалися збори акціонерів, як чорт із табакерки з'являлося визначення суду, що забороняє проведення таких зборів. Незважаючи на те, що адреса підприємства - м. Київ, Деснянський район, такі визначення, а надалі й рішення, виносилися по всій території України, але тільки не в суді цього району.

Більше того. Практично нещодавно він фактично злив суддю Господарського суду м. Києва пані Смілянець, котра до цього вже неодноразово і незаконно забороняла проводити збори акціонерів КМНП, а місяць тому видала рішення про ліквідацію КМНП у зв'язку зі справою про банкрутство. Після того як акціонери й представники нового законного менеджменту офіційно звернулися в Господарський суд з вимогою надати інформацію щодо цієї справи, голова суду в письмовому виді повідомив акціонерів, що справи про банкрутство ВАТ "Київміськнафтопродукт" немає й ніколи не було.

Фактично своїми діями Деркач втяг у конфлікт із законом близько 30 суддів з усієї України, оскільки по багатьом з них зараз спрямовані запити у відповідні органи й заведені дисциплінарні справи.

Але "злив" своїх - це проблеми моралі Андрія Леонідовича й нерозбірливості членів його команди. Нас більше цікавить - навіщо він це робить?

Чисті руки президента Деркача

Якщо з "Київміськнафтопродуктом" зрозуміло - дії Деркача вписуються в стандартну схему рейдерства, то у випадку з "Енергоатомом" мова йде про держпідприємство. За інформацією "ЕП", майор Заєць не догодив Деркачеві зовсім не тим, що укриває від свого керівництва результати слідства за попередниками Деркача в Енергоатомі (джерела в СБУ стверджують, що технологічний ланцюжок унеможливлює таке приховування апріорі, а знищення справ якимось майором СБУ – безпрецедентна малоймовірна річ, оскільки дуже просто відстежити, на якому етапі механізм дав збій). Річ в тім, що не сподобалося Деркачеві розслідування майором їх спільних з Олегом Кулінічем, віце-президентом з корпоративних ризиків, вихідцем із СБУ, схем.

З відкритих джерел відомо, що зовсім недавно в "Енергоатомі" відбувся тендер на вибір постачальника послуг на виконання ремонтних робіт на Запорізькій АЕС. Генпідряд на надання цих послуг отримало запорізьке АТЗТ "Електропівденьмонтаж-10" (ЕПМ-10). При цьому, незважаючи на те, що тендер фірма виграла із ціною закупівлі - 55 млн. грн., додатковою угодою, зареєстрованою наступного ж дня після укладання договору, ціна зросла до 75 млн. грн. Збільшення ціни закупівлі всупереч закону з Тендерною палатою не узгоджувалося. Як відомо, ціна є ключовим критерієм конкурсного відбору пропозицій, для чого власне й проводиться тендер.

Цікаво, що ЕПМ-10 є одним із кредиторів у справі про банкрутство Енергоатома, відкритого в 2003 році на суму 30 млн. грн. Звідки приголомшлива цифра? З 1999 по 2001 р. підприємство вже виконувало будівельно-монтажні роботи на Запорізькій АЕС (6 енергоблоків, найбільша в Європі атомна електростанція). З того часу підприємство прагне отримати гроші за послуги. Сьогодні ці вимоги ЕПМ-10 стали предметом розгляду в Арбітражному інституті торговельної палати Стокгольма, куди латвійська компанія ТОВ "АМТО" (власник 60% акцій ЕПМ) подала позов - увага! - до держави Україна, а не до юридичної особи - НАЕК "Енергоатом". Суд має відбутися найближчим часом – вже у жовтні, тож детальніше цей процес буде висвітлений в наступних публікаціях.

Отже... Повертаємося до майора Зайця. Як повідомило "ЕП" джерело в Енергоатомі, тендерними махінаціями за участю ЕПМ-10 наразі пильно цікавиться СБУ (особливо в контексті стокгольмської справи). А розслідування цієї справи доручено саме майорові Зайцю, що дуже непокоїть його колишніх колег – Деркача та Кулініча.

Прикро, що маніпулювання фактами дискредитує не просто неугодних керівництву Енергоатома працівників СБУ, а всю Службу безпеки України, яка, власне, подекуди розслідує та оприлюднює дуже цікаві речі.

Скільки ще майорів (ну, не склалися в старшого лейтенанта Андрія Леонідовича Деркача відносини саме із цим чином - див. його війну з майором Мельниченком) має безвинно полягти в боях за право хворобливо недовірливого старлея називатися проффессіоналом-атомником?

P.S. Яким чином в цій схемі стосунків Деркач-профспілки-СБУ опинився пан Сівкович "ЕП" достеменно не відомо. Проте, цікаво, що згаданий на початку статті запит він підписував наступного дня після святкування власного дня народження 17 вересня. Можливо, він не надто занурювався у власне текст документу.

До речі, до Сівковича є ще одне питання: що було в документах щодо "Енергоатома", котрі йому в ефірі 5-го каналу передав його колега, нардеп Григорій Омельченко, після чого в пана Сівковича, котрий відстоював позиції нинішніх чільників компанії, зникли аргументи і зіпсувався настрій. Цікаво, з тієї інформації так само вчасно були спрямовані запити?