Віктор Янукович підставився на Фірташеві
Схоже, що Фонд державного майна України так і не взяв до уваги указ президента країни Віктора Ющенка, котрим глава держави припинив дію розпорядження Кабінету міністрів від 8 серпня "Про затвердженні умов проведення конкурсу з продажу пакету акцій ВАТ "Од
Схоже, що Фонд державного майна України так і не взяв до уваги указ президента країни Віктора Ющенка, котрим глава держави припинив дію розпорядження Кабінету міністрів від 8 серпня "Про затвердженні умов проведення конкурсу з продажу пакету акцій ВАТ "Одеський припортовий завод". Як стало відомо "ЕП", підготовка по проведенню конкурсу йде повним ходом.
Кругова порука
Як повідомило "ЕП" інформоване джерело у ФДМ, підготовка з проведення конкурсу не припинялася навіть після того, як було оприлюднено вказаний указ президента. "Все йде за планом, ми сподіваємося, що здоровий глузд візьме верх над політичними спекуляціями, і конкурс буде проведений в строк", - сказав співбесідник. Непрямим підтвердженням цьому є і заява глави ФДМ Валентини Семенюк після обнародування позиції Віктора Андрійовича. Яка за два дні проінформувала про те, що єдиний в Естонії виробник мінеральних добрив АТ "Нітроферт" запитав у фонду інформацію про конкурс з продажу ОПЗ для можливої участі.
Крім того, пані Семенюк заявила, що оскільки рішення про приватизацію ОПЗ ухвалювалося Кабінетом міністрів, то саме він і повинен ухвалити рішення про припинення конкурсу. Додавши при цьому, що дане рішення повинне було ухвалене на підставі рекомендацій, розроблених конкурсною комісією на своєму засіданні, яке планувалося провести 17 вересня. Як стало відомо "ЕП" засідання так і не відбулося і перенесено на невизначений термін. У свою чергу, ряд чиновників і політичних діячів, близьких до правлячої коаліції, в один голос розкритикували рішення президента.
Так, міністр економіки Анатолій Кінах вважає, що припинення приватизації Одеського припортового заводу - це поточна політична кон'юнктура, а не зважене державне рішення. За його словами, якщо гаяти час із приватизацією ОПЗ, то у зв'язку з ростом ціни на природний газ це підприємство почне втрачати свою ліквідність.
Голова Верховної Ради України V скликання Олександр Мороз припускає, що рішення президента пов'язане з тим, що до приватизації не притягнуті зацікавлені люди із Секретаріату. "Є велика підозра в тім, що до приватизації цього об'єкта не вдалося залучитися тим, у кому зацікавлені в секретаріаті президента, можливо, сам він, зокрема, Фірташ, що розраховував на це підприємство", - сказав пан Мороз.
Однак, це все тільки слова. Якщо ж розглянути подальший можливий розвиток ситуації, то очікувати можна наступного. Практично з імовірністю в 100% аналітики вважають, що уряд навряд чи погодиться з доводами президента і відмовиться від проведення конкурсу. Подання щодо указу президента розглядатиме Конституційний суд. Однак, досі незрозумілим є розклад конфронтуючих сил і в цьому органі влади. Аналітики не виключають, що КС президента може й не підтримати. Відзначаючи при цьому, що великим чином рішення залежить від результатів парламентських виборів.
Темна конячка від Фірташа
Що мав на увазі пан Мороз, пов'язуючи бізнесмена Дмитра Фірташа із президентом і його секретаріатом, не зовсім зрозуміло. Скоріше цю фігуру можна віднести до правлячої коаліції. Зрозуміло лише одне, що пан Фірташ вирішив узятися за ОПЗ всерйоз – через досі мало відомого єдиного в Естонії виробника мінеральних добрив АТ "Нітроферт". Цей актив на 100% належить OSTCHEM Holding AG (Відень), що на 90% належить приватній міжнародній холдинговій компанії Дмитра Фірташа - Group DF. Швидше за все "засвітка" саме цієї компанії (адже в Україні є ВАТ "Рівнеазот", що теж належить Фірташу) пов'язане з небажанням відомого бізнесмена зайвий раз звертати на себе увагу у світлі не затихаючих суперечок навколо діяльності близьких йому RosUkrEnergo й "Укргаз-енерго".
Водночас, для структур близьких до Дмитра Фірташа є належні умови, аби без зовнішніх перешкод відновити припинену в 2003-2005 роках експансію в українську хімічну промисловість. Насамперед, це пов'язане з тим, що намічене на 2008 рік чергове підвищення ціни імпортного газу на 10% до $143 за тис. м3 остаточно поставить галузь на грань рентабельності. Разом з тим, розроблений урядом пакет пільг для хіміків, навряд чи зможе поправити наявну ситуацію. Відтак можна припустити, що АТ "Нітроферт" у випадку проведення конкурсу із продажу ОПЗ і подачі заявки на участь у ньому зможе скласти гідну конкуренцію зубрам хімічної промисловості зі світовими іменами.
Дев'ятеро сміливих
Крім вищезгаданого "Нітроферта" документацію викупило ще вісім компаній. Зокрема, Yara International АSA (Норвегія), ВАТ "Азот" (Черкаси), ВАТ "Мінерально-хімічна компанія (МХК) "Єврохім" (Москва), ВАТ "Чернігівське хімволокно", російське ВАТ "Акрон" (Великий Новгород, входить у холдинг "Акрон"), ВАТ "Дніпроазот" (Дніпродзержинськ, Дніпропетровська обл.), ВАТ "Ренова-Україна" і російське ВАТ "СІБУР Холдинг". Водночас, опираючись на факт залежності підприємства від ціни на газ, частка якого в собівартості реалізованої продукції ОПЗ перевищує 75%, й умови конкурсу, аналітики дійшли до думки, що виконавча влада фактично торгує не стільки майном ОПЗ, скільки його унікальним правом контролю над шляхами експорту аміаку з України та РФ. Така модель приватизації цікава насамперед російським інвесторам. Аналітики схильні вважати, що, швидше за все, боротьба розгорнеться між підконтрольним Газпрому "Сібуром" і "Реновою" Михайла Вексельберга. Це – окрім "Нітроферта".
Водночас не варто забувати, що російські компанії більше мотивовані. Вони не виключають можливості створення консорціуму для роботи на ринку азотних добрив і відкрито заявляють, що розглядають конкурс на право приватизації українського ОПЗ як крок до більше широкої експансії - установленню контролю над аміакопроводом Тольятті - Одеса й російського хімкомбінату "Тольяттіазот", суперечки навколо якого не вщухають уже кілька років.
Судячи з того, що ФДМУ явно проігнорував вимогу Віктора Ющенка і продовжив прийом заявок на участь у конкурсі, уряд Віктора Януковича явно дотримується іншої думки, даючи привід для обвинувачень в тому, що конкурс заздалегідь став заручником домовленостей між "Газпромом" і нинішньою правлячою партією.