Соціалістична мішанина – щаслива Україна? Аналіз виборчої програми Партії регіонів

Ця стаття продовжує цикл аналізу економічних блоків передвиборчих програм провідних політичних сил, розпочатий аналізом програми Блоку Юлії Тимошенко "Український прорив" та програми блоку "Наша Україна – Народна самооборона".

Програма партії регіонів починається багатообіцяючим твердженням: "популізму демагогів ми протиставляємо системність реформ". Проте у самій програмі про бачення реформ сказано не більше, ніж у програмах інших провідних політичних сил. Натомість обіцянок про соціальні виплати та допомоги вистачає. Тому доведеться знов-таки аналізувати не так державну політику перетворень, як обіцянки щодо розподілу бюджетних коштів.

Дитинізація економіки

Всі політичні сили звернули свою увагу до демографічної ситуації, обіцяючи простимулювати народжуваність грошима платників податків. Не пасе задніх тут і Партія регіонів. На першу дитину обіцяно видавати 11 700 грн., на другу – 25 000 грн., на третю та далі – 50 000 грн.

Не будемо вкотре повторювати методику розрахунків відповідних видаткових потреб. За програмою Партії регіонів, мінімальна сума допомоги на дітей, народжених 2008 року, дорівнюватиме 7,4 млрд. грн. (за умови збереження виплат на рівні 8500 грн. було б 3,9 млрд. грн.). Оскільки виплати передбачено робити кількома траншами, то сума видатків у перші роки буде меншою (2008 року – 3,9 млрд.). Решта бюджетних зобов’язань щодо виплат на дітей, народжених 2008 року, перейде на наступні роки. У разі досягнення бажаного ефекту збільшення народжуваності сума може сягнути 8,5 млрд. грн. або навіть більше (проти 4,1 млрд. грн. за умови збереження виплат на рівні 8500 грн.).

Але щастя майбутніх батьків на цьому не закінчується. Програма обіцяє: "при досягненні дитиною трирічного віку і до 13 років родина отримуватиме 100 грн. щомісяця, а з 13 до 18 років – 200 грн.". На перший погляд здається, що ці виплати – тотальні. Але аналіз проекту Державного бюджету на 2008 рік, у якому таких виплат не передбачено, дає змогу зрозуміти, що це речення є продовженням попереднього. Тобто це стосується тільки тих дітей, хто народиться 2008 року та пізніше.

Відповідно, перші виплати почнуться тільки 2011 року. А на 200 грн. щомісяця претендувати ці щасливчики зможуть тільки 2021 року. Довгострокове бачення, чи не так?

Отже, 2011 року виплати становитимуть щонайменше 550 млн. грн. (460 тис. народжених 2008 року * 1200 грн.). 2012 року вони як мінімум подвояться до 1,1 млрд. грн. А далі? Правильно: будуть чергові вибори (якщо не раніше) і забезпечувати цю висхідну криву дитячих апетитів доведеться вже наступному урядові.

Для оцінок таких дистантних обіцянок виборцям іноді не вистачає того, що мають фінансисти – розуміння вартості грошей у часі. Одна тільки інфляція означає, що 100 грн. 2011 року – зовсім не ті 100 грн., які можна собі уявити 2007 року (не на вигляд, а за купівельною спроможністю). А може ще змінитися і обмінний курс… Що ж тоді говорити про 200 грн. 2021 року? Чи залишиться від них принаймні половина цінності?

І чому взагалі діти 2021 року потребуватимуть виплат у 200 грн. на місяць? На той час рівень добробуту нашої країни буде набагато вищим (ні краплі іронії!).

Омолодження соціалки

Програма пропонує широкий асортимент пряників для молоді. Передусім, це збільшення стипендій студентам у два етапи (з 1 січня та з 1 вересня 2008 року). За нашими оцінками, річні витрати на стипендії 2008 року за умов відсутності цього підвищення становитимуть близько 725 млн. грн. (з урахуванням і вищих навчальних закладів, і ПТУ). Запропонована Партією регіонів система означатиме річні витрати на стипендії у 4,95 млрд. грн.

Але якщо кількість студентів-бюджетників зросте до 50%, як це обіцяє програма (звісно, з 1 вересня, коли почнеться новий навчальний рік), то річні видатки на стипендії зростуть до 6 млрд. грн.

Цікаво, що у проекті Державного бюджету на 2008 рік на стипендії передбачено 2,5 млрд. грн. Де взяти ще майже половину – 2,45 млрд. грн.? З місцевих бюджетів? (Для порівняння: 2007 року розподіл видатків на стипендії між Державним і місцевими бюджетами передбачено на рівні 80:20).

До речі, абсолютно незрозуміло, які проблеми вирішує підвищення квоти бюджетників (аналогічне положення має і програма Соціалістичної партії). Відомо, що іноді вступ на бюджетну форму навчання може коштувати не набагато менше за вартість навчання за контрактом. Тобто доступність освіти це не забезпечує. Чи поліпшить це якість освіти? Навряд чи. Чи має держава привабливі робочі місця чи ефективні механізми взаємодії з приватним сектором заради оцінки потреб останнього у робочій силі, аби нарощувати державне замовлення? Сумніваємося. А от доходи навчальних закладів (чи принаймні Міністерства освіти та науки) напевне скоротяться.

Житлове питання

Цікавими, проте важко оцінюваними у грошовому вимірі, є житлові обіцянки молоді. На кошти від земельних аукціонів заплановано будувати муніципальне житло, яке здаватиметься молодим сім’ям в оренду строком до 10 років. Тут дуже багато невідомих. Якщо житло муніципальне, то всіма цими проблемами опікуються місцеві бюджети. Але ж місцеві органи влади можуть мати інші думки про використання коштів від продажу землі…

Судячи з додаткових матеріалів, Партія регіонів планує забезпечити це через отримання 80 млрд. грн. від продажу 16 тис. га землі (відповідно, середня вартість 1 га землі має дорівнювати 5 млн. грн.). Проте природа цих розрахунків і розподіл сум у часі незрозумілі. При цьому, вочевидь, будівництво “молодіжного” муніципального житла має здійснюватися на інших територіях – інакше незрозуміло, як можна продати землю на аукціоні, а потім використати її для будівництва "молодіжних кварталів". Цікаво, якою буде вартість 1 га, закупленого під ці цілі? Може це будуть ті самі 16 тис. га – спочатку продані, а потім викуплені назад?

А чи буде оренда платною? Програма мовчить. Ілюстровані агітаційні матеріали, отримані недавно авторами цієї статті, кажуть про 400 грн. на місяць.

Молодий працівник – золотий працівник

Далі – ще цікавіше. На перше працевлаштування молодих спеціалістів підприємствам обіцяють фінансову підтримку. Історична довідка: донині дію Закону “Про забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем з наданням дотації роботодавцю”, що мав набрати чинності 2006 року, зупиняли законом про Державний бюджет. А в проекті бюджету–2008 на надання такої дотації роботодавцю передбачено 50 млн. грн.

Чи не стане працевлаштування "вічно молодих і перспективних" новим способом дерибану бюджетних коштів? Чому б знов-таки не зайнятися нашою освітою, якщо за працевлаштування її випускників ще доводиться навіть доплачувати? І ринок праці нині не в такому поганому стані (безробіття нижче, ніж у наших західних сусідів Польщі та Словаччини), про що також свідчать високі темпи зростання заробітної плати.

Аналогічні запитання до пункту "молоді спеціалісти, які працюватимуть на підприємствах-флагманах індустрії, будуть забезпечені житлом під державні гарантії на 1 млрд. грн.". Автори цієї статті ніколи не зустрічали в українському законодавстві визначення "підприємства-флагмани індустрії". Проект бюджету–2008 дає змогу трохи зрозуміти, про що йдеться: гарантії надаватимуть державним підприємствам основних (?) галузей економіки на інвестування будівництва житлового фонду для заохочення робітників необхідних (?) спеціальностей.

Перелік таких підприємств має встановлювати Кабмін. Однак незрозуміло, на підставі яких принципів їх відбиратимуть. І як відбиратимуть серед їхнього штату щасливих молодих спеціалістів? У будь-якому разі, в проекті Державного бюджету на 2008 рік ці гроші вже зарезервовано.

Сухий залишок

Фінансові апетити Партії регіонів цілком вписуються у рамки бюджетної системи наступного року. Звісно, як у інших програмах, залишається високий рівень невизначеності щодо "важкодоступних місць", але реалістичність виконання цієї програми 2008 року видається найвищою.

Проте у програмі дуже багато потенційних корупціогенних планів (збільшення бюджетної квоти, допомога підприємствам, державне будівництво та розподіл пільгового житла). Особливо на тлі потужної антикорупційної риторики інших провідних учасників передвиборчих перегонів. А ще кажуть, що в українській політиці нема гармонії…

Олексій Блінов, Людмила Котусенко, Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД)