Помаранчевий рахунок. Аналіз виборчої програми блоку "Наша Україна – Народна самооборона"

Ця стаття продовжує цикл аналізу економічних блоків передвиборчих програм провідних політичних сил, розпочатий аналізом програми Блоку Юлії Тимошенко "Український прорив".

Широкий фундамент

Програма блоку "НУНС" у початкових рядках ставить акцент на наступництво: "В її основі – результати виконання програми Президента України "Десять кроків назустріч людям" у 2005–2006 роках". Цікаво згадати ці десять кроків назустріч нам з вами, принаймні деякі з них:

• "Створити п’ять мільйонів робочих місць". За 2005–2006 роки кількість зайнятих в економіці зросла на 435 тис. осіб. Добрий результат. Незрозуміло тільки, навіщо було ставити за мету 5 млн. робочих місць, якщо 2004 року кількість безробітних (за об’єктивною методологією Міжнародної організації праці) становила 1,9 млн. осіб?
• "Залучити в економіку України вдесятеро більше інвестицій". Якщо йдеться про іноземні, то зросли втричі – теж добрий результат. Якщо про всі інвестиції, то 2005 року вони зросли на 1,9%, 2006 року – на 19%.
• "Щорічно зменшувати оподаткування фонду зарплати". Наразі результати доволі скромні.

Сума внесків працівника та роботодавця на соціальне страхування, % фонду оплати праці

• "Збільшити мінімум у 10 разів грошову допомогу при народжені дитини". Виконано.
• "Підняти рівень доходів селян до середнього по країні". Міські жителі не дали – їхні доходи зростали ще швидше.

Як бачимо, програма "Десять кроків" є довгостроковою і її виконання може стати основою ще не одної партійної програми.

Як і у всіх інших програмах, у програмі блоку "НУНС" не так багато цифр, за які можна було би зачепитися конкретними розрахунками. Тим не менш, їх набагато більше, ніж у значно більшій за обсягами та амбітнішій за антуражем програмі БЮТ "Український прорив".

Діти – наше все

Однією з перших цифр програми, що піддаються оцінці, є шлягер сезону–2007 (є у програмах всіх трьох лідерів перегонів) – підвищення виплати на народження дитини. Блок пропонує видавати на першу дитину 12 000 гривень, на другу – 15 000 гривень, на третю і далі – по 25 000 гривень. За даними Держкомстату, дві третини сімей з дітьми мають одну дитину, ще майже третина – двох. Для спрощення випадок з "третьою і далі" дитиною відкинемо. 2006 року в Україні народилося 460 тис. дітей. Розподілимо їх за групами: 310 тис. – перша дитина, 150 тис. – друга дитина. Поточний рік виплат при народженні дитини становить 8,5 тис. грн. Тобто на рік така програма додатково коштуватиме бюджету 310 тис. * (12 тис. – 8,5 тис.) + 150 тис. * (15 тис. – 8,5 тис.) = 2,1 млрд. грн. (на 600 млн. грн. більше за "рахунок від БЮТ"). Якщо це рішення забезпечить збільшення народжуваності, то сума може зрости до 2,5 млрд. грн. на рік або й більше.

Дуже цікавою є обіцянка "підвищити для багатодітних сімей розмір щомісячної допомоги на дитину віком до 6 років у півтора рази до 235 грн., від 6 до 18 років – вдвічі до 298 грн." Автори цього положення у намаганні охопити якомога ширшу електоральну базу забули слово "малозабезпеченим", адже нині щомісячну допомогу на дітей отримують тільки такі сім’ї. У іншому разі не можна говорити про "в півтора рази" або "вдвічі".

Отже, якщо йдеться саме про малозабезпечені сім’ї, то видатки невеликі порівняно із сукупними апетитами програми. Якщо ж блок "НУНС" дійсно налаштований ощасливити всі багатодітні сім’ї України, то це може коштувати бюджету до 10 млрд. грн.

Зарплатні проекти

Програма пропонує збільшення середньої зарплати 2008 року до 2 100 грн. Однак вона не уточнює, про що йдеться: середньорічну зарплату чи зарплату на кінець року.

У липні 2007 року середня зарплата дорівнювала 1 421 грн. На кінець року можна очікувати рівень у 1 600 грн, а у середньому за рік – 1 350 грн. Якщо в програмі йдеться про середньорічну зарплату, то вона пропонує дуже високе зростання: на 55% у номінальному вимірі (з 1 350 грн. до 2 100 грн.). Але якщо взяти суми на кінець року, то зростання від 1 600 грн. до 2 100 грн. вже не таке дивовижне – 31% у номінальному вимірі, що близько до темпів попередніх років.

Але головне тут не цифри, а механізми, якими буде забезпечено зростання середньої зарплати. З мінімальною зарплатою все зрозуміло – її встановлює Верховна Рада. А от середня є результатом всієї економіки, головну роль у якій відіграє приватний сектор. Тобто це скоріше не ціль, а прогноз, причому доволі оптимістичний.

Програма передбачає збільшити у середньому зарплати у бюджетній сфері на 58%. За нашими оцінками, 2007 року обсяги відповідних видатків Державного та місцевих бюджетів (з усіма відповідними нарахуваннями на фонд оплати праці) становитимуть 72 млрд. грн. Відповідно, для забезпечення зростання 2008 року на 58% буде потрібно 41,8 млрд. грн.

І знову "соціалка"

Програма передбачає збільшення пенсій у середньому на 35%. Згідно з бюджетом Пенсійного фонду на 2007 рік, його видатки становлять 95,6 млрд. грн. Зростання пенсій 2008 року на 35% означатиме, що видатки мають збільшитися на 33,5 млрд. грн. Проте очікуваний приріст доходів Пенсійного фонду, якщо виходити із зазначеного у програмі зростання середньої зарплати до 2100 грн. на кінець 2008 року, становитиме лише 28,3 млрд. грн. Це означатиме, що така пенсійна щедрість потребуватиме фінансування з Державного бюджету в розмірі 5,2 млрд. грн.

Якщо зростання зарплат буде все ж таки меншим (ми прогнозуємо збільшення номінальної середньої зарплати на 23,5% 2008 року, тим часом як НУНС – на 31%), то обсяги дотацій з бюджету становитимуть 11 млрд. грн.

Програма містить ще цікаві положення, такі як збільшення на 20% місячного окладу сільських вчителів, лікарів, працівників культури та соціальної сфери. Запропоноване тотальне підвищення зарплат у державному секторі вже з головою забезпечує цю обіцянку. Але те, що її виписано окремо, наводить на думку, що це – додаткові гроші.

Інші цікаві плани

Програма передбачає завдяки завершенню вступу до СОТ принести до Державного бюджету додаткові 25 млрд. грн. упродовж 5 років. Це цікава цифра. Звісно, можна будувати моделі нарощування прибутків українського бізнесу завдяки вступу до СОТ і надходжень податку на прибуток, але поки що головним джерелом наповнення бюджету залишається ПДВ. СОТ – це зовнішня торгівля. Мито з експорту практично не стягують, а ПДВ експортерам відшкодовують. Натомість з імпортних операцій стягують ввізне мито та ПДВ. Отже, 5 млрд. на рік слід вважати приростом надходжень від зростання імпорту внаслідок вступу до СОТ. Проте це не можна вважати абсолютно позитивним явищем, адже нарощування імпорту може відбуватися за рахунок витіснення національного виробника.

Блок НУНС обіцяє замінити усі нарахування на фонд оплати праці єдиним соціальним внеском (ЄСВ), який поетапно має бути зменшено до 20%. Однак програма не уточнює, яким буде розмір внеску на момент його запровадження, і наскільки "поетапним" буде його зниження. Нині сукупний розмір соціальних внесків, що їх сплачують працедавець і працівник, дорівнює 39,2% фонду оплати праці (для галузей з найнижчим ризиком втрати працездатності). Стрімке зниження цього коефіцієнта призведе до суттєвих втрат Пенсійного та інших соціальних фондів – за нашою оцінкою, вони дорівнюватимуть 30–50% від нинішнього рівня доходів (залежно від того, наскільки активною буде детінізація доходів). Оскільки левову частку соціальних внесків (34,7% фонду оплати праці) становлять внески до Пенсійного фонду, то його втрати від зниження внеску будуть найбільшими. На тлі обіцянки підвищити пенсії на 35% це видається нереалістичним.

Що більше, уряд запланував запровадити 2009 року другий рівень пенсійної системи – накопичувальний фонд (відповідний закон ухвалено у першому читанні). Спрямування частини пенсійних внесків до накопичувального фонду означатиме, що надходження солідарної системи, яка ще довго залишатиметься головним джерелом виплати пенсій, зменшаться. Якщо при цьому ще запровадити ЄСВ низького розміру, то втрати доходів Пенсійного фонду будуть величезними. Однак оскільки пенсії не платити не можна, відповідні втрати треба буде компенсувати з бюджету.

Скромний підсумок

За найскромнішими розрахунками лише для деяких обіцянок, виконання програми блоку "НУНС" потребуватиме 2008 року додаткові 50 млрд. грн. Наступного року бюджетна система України може розраховувати на додаткові 45–50 млрд. грн. завдяки економічному зростанню. Але ж потрібно проіндексувати численні статті інших видатків! У заощадження на поліпшенні ефективності бюджетної системи не дуже віриться, у тому числі зважаючи на те, що гучний антикорупційний компонент програми не містить бачення того, як це зробити. Здається, з положенням "забезпечимо громадську експертизу та публічну оцінку виконання партіями передвиборчих зобов’язань" ця політична сила погарячкувала.

Цікаво, що програма не містить намірів фінансувати виконання липневого рішення Конституційного Суду. Нагадаємо, що два місяці тому Конституційний Суд визнав неконституційними обмеження у наданні пільг, компенсацій і гарантій, встановлені Законом "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (серед авторів подання до КС – багато депутатів від "Нашої України"). За урядовими оцінками, які видаються нам доволі об’єктивними, виконання цього рішення у повному обсязі 2007 року потребуватиме 67 млрд. грн. (близько 10% ВВП), а 2008 року – ще більше. Вочевидь, виконання цього наміру до програми не входить. Інакше блоку "НУНС" доведеться шукати способи "подвоєння ВВП вже сьогодні".

Олексій Блінов, Людмила Котусенко, Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД)